Банкрутство як форма інвестицій: чому американці з Argentem Creek Partners при підтримці суддів звужують зерновий коридор?

На днях, 20 червня, регіональний директор американського фонду Argentem Creek Partners (ACP) Джон Паттон на конференції в Лондоні, що була присвячена відновленню України, зробив геніальний висновок, що в Україні потрібна реформа судової системи. За його словами, було 22 спроби з боку судової влади в Україні «не допустити нас до наших активів».

Пан Паттон щоправда не уточнив, які саме активи американської ACP в Україні, до яких його не допустили, він мав на увазі. Наразі у згадці з цією компанією відома тільки одна гучна юридична суперечка навколо зернового терміналу у Одеському морському торговому порту. Термінал належить міжнародному холдингу GNT Group (стивідорний бізнес, трейдинг агропродукції), заснованому Сергієм Грозою та Володимиром Науменко. Власне вони, а не Паттон, і створили бізнес-активи та є бенефіціарами холдингу. GNT Group звинувачує ACP в рейдерстві саме за допомогою корумпованої судової системи при адміністративному тиску з боку влади.

Але про ці нюанси американець Паттон промовчав. Більше того, на інвестиційній конференції з відновлення України він ніяк не пояснив навіщо під час війни так званий «інвестор ACP» почав банкрутити українські компанії (входять в GNT Group), які займаються перевалкою зерна на експорт в морському порту у рамках зернового коридору. 

Якраз 27 червня 2023 року відбудеться одне з ключових судових засідань по банкрутству «Олімпекс Купе Інтернейшнл», що входить в GNT Group та керує зерновим терміналом в Одеському морському торговельному порту. Це банкрутство, ініційоване «інвестором» ACP, навряд чи було б можливим якби наша Феміда була реформована по прикладу США. Як про те у Лондоні розмріявся містер Джон.

Що за «інвестиційний» шум

ЗМІ вже багато писали про цей кейс. Диспозиція наступна. Інвестиційний фонд ACP наприкінці минулого року, під час війни з рф, оголосив про примусове стягнення боргу з холдингу GNT Group. Кредит під заставу корпоративних прав був взятий ще наприкінці 2019 року. Згідно договірним документам, сторона кредитора отримала право на прийняття певних управлінських рішень.

20 грудня 2022 року фонд дав українцям на виконання зобов’язань ($75 млн плюс відсотки) пару годин. Що було заздалегідь невиконуваною умовою. І в той же день, за допомогою свого агента Madison Pacific Trust Limited змінив директорів трьох українських компаній: «Олімпекс Купе Інтернейшнл», «Металзюкрайн корп лтд» та «Зерновий перевантажний комплекс «Інзерноекспорт». Керувати стивідорним бізнесом призначили людей без досвіду – львівських юристів від юркомпанії Hillmont Partners. Адресу реєстрації компаній, що природньо можуть вести бізнес тільки біля моря, змінили на Львів (за адресою офісу Hillmont Partners).

Як раніше припустили журналісти «Бізнес Цензору», така зміна знадобилась ACP, щоб скористатись зв’язками юристів у львівській судовій системі. Два партнери Hillmont Partners – Андріан Арцишевський та Юрій Мельник – є власниками львівського адвокатського об’єднання «Мельник і Арцишевський». Саме від цього об’єднання у одній із справ по зерновому терміналу інтереси Argentem представляє адвокат Ростислав Дудяк.

Дудяк разом з суддею Львівського окружного адміністративного суду Олександрою Желік працював в юркомпанії «Павленко та партнери». Її співвласником та директором є згаданий Юрій Мельник  (він же депутат Львівської міської ради).

Роль судді Олександри Желік у цій справі важко переоцінити. 

З початком атаки в GNT Group заявили, що готові виконати свої зобов’язання за кредитом, а дії ACP назвали рейдерськими. Зокрема, згідно корпоративному договору, Madison не мав права призначати своїх директорів, а тільки комерційних директорів. Відповідно сторони почали юридичну боротьбу за те, хто буде керувати компаніями.

Одну з ключових проблем для GNT у цьому протистоянні 6 січня 2023 року створила саме Желік. Вона своєю ухвалою заборонила змінювати директорів – львівських юристів Ігоря Кулака та Андрія Дашо, призначених кредитором ACP в компанії холдингу. І питання навіть не у тому чи аргументованим було рішення, а у тому, що вона взагалі не мала права розглядати цю справу. Адже розгляд таких конфліктів відноситься до сфери саме господарських, а не адміністративних судів.

Рівно за півроку, 6 червня, той же Львівський окружний адмінсуд такі визнав очевидне, і закрив справу, вказавши, що вона повинна розглядатись у господарському суді. 

Як вже зазначали журналісти, нинішні та колишні партнери Hillmont Partners мають давні зв’язки не тільки у Львові, а й на самих вищих сходах української влади. Ось деякі факти.

Діючий партнер Костянтин Чижик на початку лютого 2022 року очолив в юркомпанії практику GR (зв’язки з владою). До цього він працював заступником міністра енергетики та захисту довкілля.

У 2019 році спонсорами партії «Слуга народу» виступили партнери Hillmont Partners Сергій Кальченко та Сергій Нижний (покійний). Брат Сергія – Андрій Нижний – наразі теж є партнером юрфірми. А Сергій Кальченко був обраний народним депутатом від «Слуги народу» під номером 24 (восени 2019 року взагалі розглядався як можливий голова ЦВК).

У 2007 році юристом в Hillmont Partners працював покійний міністр внутрішніх справ Денис Монастирський.

Також у вересні 2021 року заступником керівника одного з управлінь СБУ був призначений Андрій Лисюк, який свого часу був засновником та головою Hillmont Partners. 

Ще одним співзасновником цієї юркомпанії був Вадим Галайчук, який став народним депутатом від «Слуги народу» під №44. У 2021 році його призначили заступником голови Політичної ради «Слуги народу», яку тоді ж очолив народний депутат Давид Арахамія.

У свою чергу, Арахамія у коментарі «Українській правді» повідомив, що у листопаді 2022 року у Відні зустрічався з представниками Argentem Creek Partners. Начебто у якості голови наглядової ради Офісу із залучення та підтримки інвестицій (UkraineInvest). Але на запит Hubs у офісі UkraineInvest заперечили про існування будь-яких офіційних контактів з ACP. А сам Арахамія взагалі відмовився будь-що коментувати журналістам щодо змісту цієї зустрічі.

Знецінення як шлях до збагачення 

В GNT Group припустили, що намагання американського кредитора установити контроль над холдингом та його активами робиться для того, щоб знецінити бізнес з подальшим його непрозорим перепродажем третій стороні. У такому випадку маржа ACP була б набагато більшою, ніж за прозорими процедурами повернення боргу з відсотками. Тут треба врахувати, що привабливість активу значно виросла з відновленням експорту зерна за відповідною угодою.

При цьому, в GNT Group заявили, що напередодні атаки ACP мали попередні домовленості з міжнародними компаніями про стратегічні інвестиції, які б дозволили закрити пов’язані зобов’язання перед кредиторами – Argentem та Innovatus Capital Partners. Бенефіціари холдингу Науменко та Гроза, на відміну від Паттона, який назвав себе інвестором, сприймають надані ACP кошти виключно як тимчасовий вимушений кредит, отриманий під досить драконівські умови.

«Нам надали кредитні лінії на $75 млн під заставу корпоративних прав компанії, вартість яких в рази перевищувала цей кредит… Планувалося, що це будуть технічні короткострокові кредити… Нам був потрібен час, щоб знайти гідного партнера або отримати довгострокове фінансування на розвиток бізнесу GNT Group. Про наші плани… АСР знав ще з 2020 року», – заявили вони в інтерв’ю.

Як відомо, додатково на виконання зобов’язань за кредитом та пошук інвестора вплинула війна. Тим не менше, у листопаді-грудні 2022 року бенефіціари GNT вели активні перемовини з Джоном Паттоном та Аною Фірмато (Innovatus) щодо реструктуризації боргів. Адже з’явилась можливість залучити системне фінансування. Але найбільш вірогідно, що для Argentem це було потрібно лише для відволікання уваги. Тому що рішення про примусове стягнення боргу виявилось досить несподіваним для GNT.

Як писав Hubs, у листопаді у Відні Давид Арахамія ймовірно вже пропонував стивідорний бізнес GNT представникам DF Group Дмитра Фірташа. І хоча, скоріш за все, якихось домовленостей на тій зустрічі не було досягнуто, якщо така розмова мала місце, то це підтверджує припущення холдингу про рейдерство.

Більше того, як стало відомо GNT з матеріалів судових справ, ще на початку листопада 2022 року Madison, який мав безвідкличну довіреність від холдингу, незаконно наділив згаданого юриста Ростислава Дудяка широкими правами на звільнення директора та на інші реєстраційні дії щодо «Олімпекса».

Тобто за всіма ознаками так званий інвестор та борець за судову реформу американець Джон Паттон міг завчасно та ретельно готувати шляхи установлення контролю над українським бізнесом. Навіть не очікуючи повернення коштів.

Банкрутство як форма «інвестицій»

У лютому 2023 року дії ACP фактично розвіяли будь-які сумніви щодо заяв GNT Group про знецінення бізнесу. Джон Паттон публічно оголосив про те, що ініціює банкрутство компаній холдингу, які в цей момент заробляли кошти, виконуючи експортні контракти.

Все вписувалось у логічну схему – на директорів компаній були призначені свої юристи, зміну яких на довгі місяці заблокував львівський суд. Отже проблем з відкриттям процедури банкрутства не повинно було виникнути.

І навіть, якщо реальних підстав для банкрутства не має, є зв’язки у «нереформованій судовій системі». Адже чоловік згаданої судді Олександри Желік – суддя Західного апеляційного господарського суду Максим Желік (якраз входить в колегію суддів з питань банкрутства). 

Все відбулось як по писаному. Господарський суд Львівської області у лютому відкриває провадження у справі про банкрутство «Олімпекс Купе Інтернейшнл». А у березні – про банкрутство «Металзюкрайн корп лтд». Обидва рішення прийняв суддя Андрій Цікало. 

У свою чергу трудовий колектив GNT Group оскаржує ці рішення як незаконні. Зараз справи по обидвом компаніям перебувають у Західному апеляційному господарському суді. До речі, головуючим суддею по справі «Металзюкрайн корп лтд» до кінця травня 2022 року був Максим Желік. Але після протесту та клопотань трудового колективу компанії через конфлікт інтересів він взяв самовідвід.

Позиція бенефціарів та працівників українських компаній GNT Group щодо незаконності банкрутства виглядає досить аргументовано. 

Як прокоментували редакції представники трудового колективу компаній, по-перше, агент від ACP – компанія Madison – не мала права ініціювати банкрутства у судах, так як взагалі не є кредитором компаній «Олімпекс» та «Металзюкрейн». Кредитували холдинг GNT під корпоративні права від ACP фонди ACP I Trading LLC та Pathfinder Strategic Credit II LP (знаходяться на Кайманових островах). А компанії GNT виступили поручителями та лише надали в заставу частину своїх виробничих активів у порту.

По-друге, згідно кредитному договору, спір між сторонами повинен вирішуватись в арбітражному порядку відповідно до Регламенту Лондонського міжнародного комерційного арбітражного суду (LCIA). Суддя Цікало взагалі не повинен був розглядати справу про банкрутство по суті. Тобто, мав відмовити заявнику Madison. Невідомо, чи то він випадково здогадався не дослідити ці обставини, чи то винна, за визначенням Паттона, «нереформована судова система».

По-третє, ще 7 лютого 2023 року Окружний суд міста Нікосія (Кіпр) прийняв наказ, який забороняє кредитору ACP та його агенту Madison стягувати борг чи вчиняти інші подібні дії з майном холдингу. Адже спір потрібно розглядати  саме в арбітражному суду Лондону. У такому випадку відкривати процедуру банкрутства не можна.

І, четверте. Банкрутом можна вважати компанію, яка не може розрахуватись за пред’явленим боргом – тобто неплатоспроможну. У судових позовах «не кредитор» Madison виставив вимоги на суму біля 15 млн грн до «Олімпекса» та біля 80 млн грн до «Металзюкрейн». Новопризначені підконтрольні директори від кредитора – юристи Hillmont Partners Ігор Кулак («Олімпекс») та Андрій Дашо «(Металзюкрейн») – без заперечень (і вочевидь незаконно) визнають заборгованість перед Madison, а також заявляють, що компанії не здатні погасити заборгованість через відсутність коштів у необхідному розмірі. 

Натомість представники трудових колективів «Олімпекс Купе Інтернейшнл» та «Металзюкрайн корп лтд» стверджують, що на рахунках було більше коштів, ніж заявлено до сплати (свої твердження підтверджують банківськими виписками). Тобто, вони були платоспроможними. Це і не дивно: нагадаємо, компанії активно надавали послуги з перевалки агропродукції у порту у рамках зернового коридору.

Вийшло як у відомій приказці: свій до свого по своє. 

«Свої» контрольовані директори Джона Паттона «злили» в суді працюючі компанії з їх трудовими колективами, поставивши під ризик контракти та відвантаження українського зерна на експорт під час війни. 

А «не свій» суддя Цікало з «нереформованої судової системи» (за визначенням самого ж Паттона) не помітив очевидних порушень та наявності заінтересованості у всіх дієвих осіб вистави. 

В додаток до підконтрольних директорів Madison добивається ще й призначення рекомендованих ним арбітражних керуючих: Олексія Сокола розпорядником майна «Олімпекс Купе Інтернейшнл» та Віталія Абрамова розпорядником майна «Металзюкрайн корп лтд». Тобто у процесі банкрутства ініціюючий кредитор Madison, директори та розпорядники майна пов’язані між собою спільними інтересами. Що може взагалі протирічити Кодексу з процедур банкрутства.

До речі як недавно заявили в ЗМІ в GNT Group, через рейдерські дії ACP, у тому числі відкриття банкрутства, у січні-лютому 2023 року холдинг втратив частину контрактів з контрагентами – міжнародними трейдерами. Зокрема, вони відмовились від контрактів на перевалку через портовий термінал та від трейдерських операцій з GNT Group за попередніми приблизними оцінками на щонайменше 0,5 млн тонн зерна.

Куди Паттон – туди вітер?

Здавалось би на засіданні 27 червня Західний апеляційний господарський суд (ЗАГС; судді Віра Гриців, Оксана Зварич, Ірина Малех) зможе без зусиль розібратись в очевидних питаннях. Та прийняти виважене рішення по суті щодо банкрутства «Олімпекс». Але це у випадку, якщо судді взагалі будуть розглядати це питання. Адже справа вже слухається чотири місяці, а суд не приступив до її розгляду по суті.

«Нереформована судова система», яка так засмутила Паттона, заблокувала керування компаніями якраз на користь Патттона. І тепер існує правова невизначеність – а хто ж є керівником «Олімпексу». Призначений від Madison Ігор Кулак? Чи реальний представник GNT Віталій Марченко, який наразі відображений директором в Держреєстрі (його поновлення в реєстрі відбулось після низки юридичних протистоянь)? 

Як ми писали вище, справу, яку вела Олександра Желік щодо того, хто має право бути директором компаній GNT Group, закрили. Натомість цю суперечку розглядає Господарський суд львівської області. Вгадайте хто суддя по цій справі? Вірно. Андрій Цікало, який дозволив банкрутство та який, як і Желік, приймає досить спірні рішення.

Спочатку у травні він приймає одну ухвалу, якою дає сторонам рівні можливості відстоювати у суді свої позиції. А згодом, мабуть згадавши, що судова система ще нереформована, 31 травня видає дивне рішення, яким частково відміняє свою ж ухвалу та відкриває стороні Паттона можливість блокувати в судах розгляд питань про банкрутство «Олімпекс» за суто формальними ознаками. Мотивація його рішення вражає: учасники якось не так, як спочатку припускав Цікало, трактують його суддівське рішення. Тому воно підлягає відміні. 

Тепер в ЗАГС 27 червня, в додаток до всього іншого, будуть розглядати питання: чи має право директор Віталій Марченко та трудовий колектив «Олімпекса» захистити свої бізнес інтереси, зберегти підприємство та робочі місця? Чи все ж у цій справі фаворитом є Ігор Кулак, який фактично пустив підприємство «під ніж» в інтересах «інвестора» Паттона?

Насправді інших епізодів, прийнятих суддями та правоохоронцями на користь американського кредитора ACP, який жаліється на блокування «доступу до активів», безліч.

А буквально днями Американська торговельна палата в Україні кулуарно провела круглий стіл з юристами кредиторів (Hillmont Partners, «Авеллум») та посадовими особами державних установ. Обговорювали якраз питання щодо діяльності підприємств GNT Group в рамках суперечки з Argentem. При цьому адвоката бенефіціарів GNT Group на круглий стіл з українськими чиновниками просто не впустили. 

До речі, на згаданій конференції в Лондоні журналісти Hubs задали питання Джону Паттону щодо предмету зустрічі з Давидом Арахамією у Відні (той, нагадаємо, вирішив відмовчатись з цього приводу). Але відповіді на це питання, нажаль, знову не вдалось отримати.

У той же час інвестор на заході, який був присвячений відновленню України, пояснив бізнесову прагматичність підходів Argentem Creek Partners. 

«Нещодавно наша управлінська команда вирішила, що через війну ми не будемо інвестувати в певні речі, а це було непросте рішення», – проінформував світову аудиторію Паттон щодо інвестиційних перспектив АСР на українському ринку.

Фото: ua.depositphotos.com