- Категорія
- Агро
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Глобальний гравець: український АПК утримує позиції на глобальному ринку зернових
Українські аграрії зберігають здатність адаптуватися до ризиків війни та мінливої світової кон’юнктури.
Глобальний ринок зерна перебуває у стані переформатування. За оцінками USDA, світове виробництво пшениці скорочується через нижчі врожаї у Китаї, Бразилії та Аргентині, тоді як ЄС демонструє відчутне зростання. Після врожаю минулого року, який виявився найгіршим за останнє десятиліття, регіон наростив площі та врожайність на 13%. Це зменшило потребу ЄС в імпорті, а відновлення квот на українську пшеницю ще більше скорочує цей напрямок збуту. Через це Україна змушена переорієнтовуватися на традиційні ринки у Північній Африці та Азії.
Світовий баланс зернових виглядає таким чином. На відміну від пшениці, виробництво кукурудзи очікується рекордним через сприятливі погодні умови для цієї культури у США, Україні та Канаді. Загалом глобальна торгівля кукурудзою пожвавлюється, а США та Україна нарощують експорт, компенсуючи скорочення постачань з ЄС. Крім того, зростання попиту з боку Єгипту, Туреччини та Мексики створює сприятливі умови для ключових експортерів, серед яких Україна залишається одним із головних постачальників.
Для України новий сезон також може бути охарактеризований змінами у структурі експорту. Зазначимо, що урожай пшениці очікується на рівні 22 млн тонн, що на 6% менше, ніж торік, а експорт, відповідно, на рівні приблизно 15,5 млн тонн. Це зниження зумовлене погодними чинниками та втратою преференційного доступу до європейського ринку. Водночас виробництво кукурудзи може компенсувати втрати в експорті пшениці та закріпити статус України як ключового гравця світового ринку фуражного зерна.
Український аграрний сектор, попри війну, зберігає здатність впливати на глобальну продовольчу рівновагу. Логістичні виклики та безпекові ризики залишаються серйозними. За таких умов аграрії демонструють гнучкість у питанні географії продажів, а стабільний попит з боку Азії та Африки забезпечують країні стратегічну роль у міжнародній торгівлі. Для світового ринку зерна Україна залишається постачальником, який сприяє його стабільності.
Новий сезон — старі виклики
Четвертий рік поспіль українське сільське господарство працює під тиском загроз, створених військовою агресією рф. Обстріли призводять до руйнувань інфраструктури, адже агресор цілеспрямовано цілить по ключових об’єктах, як-от елеватори та порти, щоб завдати максимальної шкоди українській економіці, каже гендиректор УКАБ Олег Хоменко. Окрім матеріальних збитків, це створює небезпеку для працівників, особливо у прифронтових регіонах, де аграрії та їхня техніка часто стають мішенями під час польових робіт, що потребує впровадження додаткових заходів безпеки.
Згідно з результатами липневого опитування промислових підприємств Індексу відновлення ділової активності, чинник "небезпечно працювати" назвали 57% респондентів (у попередньому опитуванні — 53%). Це вивело цю перешкоду у діяльності бізнесу на перші позиції разом із проблемою дефіциту кадрів. Олег Хоменко при цьому наголошує, що криза в АПК поглиблюється через дефіцит кадрів, який сягнув 30%. Для порівняння: до повномасштабної війни цей показник становив лише 10%. Натепер на ринку праці бракує значної частини кваліфікованих спеціалістів, зокрема трактористів, механізаторів, інженерів. Багато з них були мобілізовані до Сил оборони. Також спостерігається влив демографічних чинників. Кількість молоді, що планує будувати своє життя у великих містах та навіть інших країнах, збільшується, тоді як тих, що пов’язує своє майбутнє з аграрними професіями, меншає.
"Молодь шукає баланс між роботою та особистим життям, гнучкий графік і розвинену інфраструктуру, чого села запропонувати не можуть. Навіть створення комфортних умов проживання не утримує молодих спеціалістів, які залишають роботу через відсутність можливостей для дозвілля та соціалізації", — каже Хоменко.
Тому бізнес змушений компенсувати нестачу робочих рук залученням жінок, однак навіть таке рішення не завжди ефективне через специфіку аграрної праці, яка потребує майже цілодобової важкої роботи під час посівної та жнив.
Цього року додатковим викликом для аграрного сектору стали складні погодні умови. Через посуху на півдні та сході країни врожай зернових може скоротитися приблизно на 10% — до 51 млн тонн у порівнянні з 56,7 млн тонн у 2024 році, заявив міністр аграрної політики Віталій Коваль виданню Reuters. Також через посуху аналітики "УкрАгроКонсалт" у серпні скоригували прогноз врожаю соняшнику з 14,1 до 13,3 млн тонн. Водночас у північних і західних областях регулярні дощі сприяли зростанню врожайності пшениці та ячменю. Проте, за словами Хоменка, частина зерна під час збирання у цих регіонах мала підвищену вологість, що погіршує його якість.
"Цьогорічна погода поглибила розрив у врожайності між посушливими південними та східними областями і більш вологими північними та західними", — додав гендиректор УКАБ.
Формула стійкості
Попри несприятливі умови виробництва, аграрний сектор демонструє стійкість й адаптивність. За даними аналітиків YouControl.Market, у другому кварталі 2025 року в агросекторі було зареєстровано 490 нових агрокомпаній, що майже відповідає показникам аналогічного періоду минулого року (496). Водночас динаміка створення ФОП у сільському господарстві виявилася значно активнішою, адже їхня кількість зросла на 52% — з 934 до 1,5 тис. Таким чином, агросектор увійшов у друге півріччя 2025 року із зростанням кількості компаній та підприємців.
Він є лідером за кількістю зареєстрованих агрокомпаній у Києві — 11,9 тис., або 14,3% від загальної кількості. Серед ФОП перше місце посідає Вінницька область, де зареєстровано 9,5 тис. підприємців (8,2%). Загалом, за підсумками першого півріччя 2025 року, 10 найбільших агрокомпаній України заробили разом 118,1 млрд грн, що засвідчує значну роль великих гравців у формуванні фінансових результатів галузі. За словами генерального директора "ТАС Агро" Олега Заплетенюка, попри постійні військові загрози для аграрної галузі, обстріли елеваторної та логістичної інфраструктури, загальну складну економічну ситуацію в країні, "ТАС Агро" продовжує інвестувати, виконувати свої податкові зобов’язання, стабільно забезпечуючи надходження до бюджетів.
Варто наголосити, що стабільність АПК критично залежить від логістики, зокрема, від стабільної роботи морського коридору та розвитку інфраструктури. "Капіталовкладення в інфраструктуру — частина стратегічного бачення, вибудуваного спільно з нашим міжнародним інвестором. Пріоритетними напрямами для "Контінентал", з огляду на розширення трейдингових операцій, залишатиметься розбудова логістичних мереж, транспортних коридорів та складських комплексів заради підвищення ефективності експорту та зниження логістичних витрат, — зазначає пресслужба "Контінентал Фармерз Груп". — Ми потенційно зацікавлені у придбанні об’єктів, які забезпечать компанії конкурентні переваги на міжнародному ринку та гарантуватимуть логістичну незалежність". Окрім інфраструктурних проєктів, компанія продовжує фінансувати технічне переоснащення, розвиток кадрового потенціалу та впровадження практик сталого виробництва.
Фокус на додану вартість та євроінтеграцію
Українська влада та експерти неодноразово наголошували, що країні необхідно будувати потужності для власного перероблення, щоб виробляти та експортувати більше товарів із доданою вартістю. Це може знизити ризики аграріїв в умовах нестабільних експортних ринків.
Торік АПК забезпечив 59% валютного виторгу та 20% ВВП. Україна могла б генерувати у п’ять разів більше надходжень від внутрішнього перероблення, однак для перероблення 50% врожаю необхідні майже до 15 млрд грн інвестицій, каже міністр аграрної політики Віталій Коваль. Попри складнощі, великі компанії продовжують інвестувати у розвиток власного виробництва з доданою вартістю.
"У 2026 році плануємо завершити інвестиційний проєкт будівництва заводу з виробництва соєвого протеїнового концентрату. Це стратегічний крок, що зміцнює роль України у світовому продовольчому ланцюгу та підвищує додану вартість української сировини. Паралельно інвестуємо у модернізацію та розвиток тваринницьких комплексів. Продовжуємо оновлення парку сільськогосподарської техніки та впровадження цифрових рішень — це важливі складові стратегії "Астарти", які поєднують ефективність бізнесу з турботою про довкілля", — зазначають у пресслужбі "Астарти". При цьому перевагою для компанії стає диверсифікована модель бізнесу — від агровиробництва та тваринництва до цукрової промисловості й поглибленого перероблення, зокрема сої.
Головним завданням для АПК стає не лише адаптація до нових реалій, а й підготовка до інтеграції в європейський ринок, що потребує створення умов для відбудови, залучення інвестицій і забезпечення прогнозованості у торгівлі з ЄС.
Галузеві лідери
Астарта
Кількість працівників: 7549
Дохід від реалізації за 2024 рік: 26,5 млрд грн
Дохід від реалізації за І півріччя 2025 року: 10,3 млрд грн
"Астарта" — провідний агропромхолдинг України, який управляє понад 213 тис. га земель сільгосппризначення та спеціалізується на рослинництві, цукровій промисловості, молочному тваринництві, переробленні сої, біоенергетиці та зерновій логістиці. Це один із лідерів у виробництві цукру та переробленні сої, а також найбільший промисловий виробник молока в Україні. Дохід у сегменті цукрового виробництва — 3,6 млрд грн, у сегменті рослинництва — 2,8 млрд грн, у сегменті перероблення сої — 2,5 млрд грн, у сегменті тваринництва — 1,3 млрд грн. У І півріччі 2025 року 61% загального доходу отримано від експорту. "Астарта" веде соціально відповідальний бізнес, орієнтований на глобальні ринки, активно впроваджує інновації та забезпечує сталий розвиток.
МХП
Кількість працівників:32 000 (Україна)
Дохід від реалізації за 2024 рік: 31,2 млрд грн
Дохід від реалізації за І півріччя 2025 року: 17 млрд грн
МХП — міжнародна компанія у сфері харчових та агротехнологій. Має виробничі потужності в Україні, Іспанії та країнах Південно-Східної Європи. Лідер з виробництва курятини у Європі та входить у топ-10 світових виробників курятини (дані WattPoultry). Експортує продукцію до понад 70 країн. Розвиває понад 15 брендів їжі — від охолодженого й маринованого м’яса до готових страв і снеків. Агробізнес МХП об’єднує 4 рослинницькі хаби, 3 заводи з виробництва комбікормів, 17 елеваторів для зберігання зерна та 28 тваринницьких ферм, де утримують приблизно 25 тис. голів ВРХ. Земельний банк становить 360 тис. га у 12 областях України. Компанія є одним із найбільших платників податків у агросекторі.
Continental Farmers Group
Кількість працівників: 2500
Дохід від реалізації за 2024 рік: н/д
Дохід від реалізації за І півріччя 2025 року: н/д
"Контінентал Фармерз Груп" — одна з найбільших українських аграрних компаній з міжнародними інвестиціями. Активи зосереджені на заході країни, де обробляється земельний банк у 195 тис. га. Основний вид діяльності — рослинництво, в т. ч. вирощування зернових, олійних культур, картоплі і цукрового буряку. Компанія володіє елеваторами та зерносушильними комплексами загальною місткістю 634 тис. тонн, насіннєвими заводами, потужностями для зберігання картоплі, а також розвиненою системою логістики. Технічний парк налічує понад 1,7 тис. одиниць сучасної техніки. Компанія активно інвестує у розвиток: придбано новий елеваторний комплекс потужністю зберігання 120 тис. тонн і парк із 250 залізничних вагонів-зерновозів, щоб активно розвивати власний трейдинг, працювати з глобальними партнерами та забезпечувати контроль над повним ланцюгом постачання — від поля до клієнта.
Kernel
Кількість працівників:> 10 000
Дохід від реалізації за 2024 рік: н/д
Дохід від реалізації за І півріччя 2025 року: н/д
Kernel — це вертикально-інтегрована екосистема, що охоплює агровиробництво, найбільшу приватну мережу елеваторів, 7 олійноекстракційних заводів загальною потужністю переробки понад 4 млн тон на рік та 5 експортних терміналів. Компанія оперує понад 3400 залізничними вагонами та має власний флот. Усе це формує одну з наймасштабніших виробничо-логістичних інфраструктур в Україні, яка забезпечує безперервний шлях агропродукції — від поля до світових ринків. Історія Kernel налічує 30 років розвитку. Українську агропродукцію Kernel постачає до понад 60 країн. У 2025 фінансовому році компанія збільшила виручку на 15%, до $4,1 млрд, а чистий прибуток — на 42%, до $238 млн, порівняно з попереднім фінансовим роком.
ТАС Агро
Кількість працівників: 2000
Дохід від реалізації за 2024 рік: 4,4 млрд грн
Дохід від реалізації за І півріччя 2025 року: 2,6 млрд грн
"ТАС Агро" — провідний український агропромхолдинг, що входить до складу фінансово-промислової групи ТАС. Компанія обробляє понад 80 тис. га земель у 6 областях України та спеціалізується на рослинництві, молочному тваринництві, зберіганні зерна та логістиці. Виторг компанії у І півріччі 2025 року перевищив 1,2 млрд грн, що на 14% більше порівняно з аналогічним періодом 2024-го. "ТАС Агро" у 2025 році зібрала понад 130 тис. тонн ранніх зернових з площі 22 тис. га. У липні 2025-го компанія запустила трейдинговий напрям "ТАС Агро Trade" і планує збільшити експорт зерна до 3 млн тонн за три роки. У 2025 році компанія посилила фокус на екологічну відповідальність та цифровізацію агробізнесу.