Індексне страхування від екстремальної погоди: як аграрію убезпечити врожай

Нещодавно проєкт “МетеоЗахист” підбив підсумки роботи цієї програми в сезоні 2024 року. Він видався одним з найважчих за вісім років існування програми, підкреслює начальник відділу агропромислового страхування “ІНГО" Руслан Зимовець. Причиною тому є зміни клімату в Україні, які відбуваються швидше, ніж в середньому по Європі, країна стала заледве не епіцентром потеплішання на континенті. Зараз взимку рідко буває холодніше за -20°C, тоді як влітку в Україні максимальна температура повітря досягає 40-42°C, а в південних областях ґрунт нагрівається подекуди до 70°C.

Наприклад, граничний рівень для розвитку соняшника — 36°C, спекотним вважається день, коли була зафіксована така максимальна денна температура. Відповідно, у поточному сезоні навіть у помірному кліматі Західної України видалося 5-10 днів спеки для цієї культури. В центрі та на півдні у період визрівання рослини спека тривала 20 днів або й довше. 

“До нас вже доходять повітряні маси з Сахари, Середньої Азії, ми бачимо пісок з пустель в Україні, і це явище з кожним роком частішатиме. Останні три-чотири роки щорічно приходить суховій, тому що степ на території України розширюється. Все йде до опустелення південних частин України і розширення степової зони майже до Полісся”, — зазначає Руслан Зимовець. 

Іншим наслідком кліматичних змін він називає все частіші посухи за останні роки. Великі зливи є або локальними, або надто інтенсивними, тому не розв'язують проблему нестачі вологи в ґрунті. Інша проблема — зменшення снігового покрову, внаслідок чого за зимовий період в ґрунтах не накопичується кількість опадів, достатня для хорошого розвитку озимих культур.

Традиційні для України культури не можуть нормально розвиватися в таких умовах, додає Руслан Зимовець. Тому аграрії вимушені переходити на більш ранні сорти, сіяти нові посухостійкі культури, або шукати способи застрахуватися від можливих втрат врожаю.    

Традиційне чи індексне страхування

Традиційне страхування посівів сільгоспкультур на полях окремих фермерів стикається з проблемою масштабування, зазначає Руслан Зимовець. Цей метод полягає в контролі страховиками окремих земельних ділянок, фіксації та оцінці ними втрат врожайності на кожному з полів. З початком повномасштабної війни таке страхування ще ускладнилось: компанії відмовляються страхувати врожай з полів ближче 50 км до зони бойових дій. У воюючій країні не вистачає експертів зі страхування, вони просто не справляються з обсягами роботи. 

Через це зараз на території України традиційне страхування застосовується приблизно на 30-50 тис. га в віддалених від зони бойових дій регіонів. “Стеля” такого виду страхування — 1-2% земель сільгосппризначення, пояснює представник “ІНГО". 

Більш зручним і сучасним є індексне страхування, розповів Роман Хрипко, керівник напряму “фінансові програми та страхові рішення” компанії “Сингента”. Його компанія наразі єдина в Україні впроваджує страхування за індексами — спеціальними показниками, котрі характеризують вплив інтенсивності певного ризику на врожайність культури протягом певного часу. 

Індексне страхування від Syngenta побудоване на граничних погодних індексах для основних сільгоспкультур України в періоди, коли погода максимально впливає на врожайність. Ключовими фазами є період цвітіння рослин та визрівання зерна, і саме погодні умови в критичні 4-5 тижнів формують 50-70% потенціальної врожайності. Якщо в цей час посіви стикнуться з дуже високими температурами або нестачею опадів, яка негативно вплине на стан посівів, застрахований аграрій отримує компенсацію в вигляді 30-50% вартості коштів, витрачених на купівлю насіння або ЗЗР компанії “Сингента”.   

За словами Романа Хрипко, на вирощування традиційних сільгоспкультур аграрій витрачає в середньому $500 на гектар, хоча ця цифра сильно варіюється від агрономії і вибраної культури. ЗЗР виробництва “Сингента” може коштувати орієнтовно $50/га, насіння — $60-120/га, тобто продукція компанії в загальних витратах на посівну може досягати 20%. Це значна стаття витрат, тому очевидно, що аграрій шукає способи убезпечити вкладені кошти, в тому числі через партнерські програми.    

Ключовою перевагою такої програми є відсутність необхідності викликати страхових експертів для засвідчення втрат врожаю, додає він. “МетеоЗахист” фіксує індекси спеки та посухи на земельних ділянках 6х8 км. Якщо метеорологічні інструменти “Сингенти” фіксують загрозливі для посівів погодні умови, фермерські господарства з цих територій автоматично отримують право на компенсацію частини витрачених на ТМЦ коштів.            

Відшкодування за тижні безперервної спеки

Альберт Нурхаметов, власник однойменного ФГ з 1150 га в Кіровоградській області, в сезоні 2024 року зіткнувся з аномальною спекою, яка тривала понад 20 днів. Він вже чотири роки бере участь в програмі “МетеоЗахист”, двічі отримував страхове відшкодування. В цьому сезоні він застрахував лише соняшник. Посіви суттєво постраждали через тривалу спеку, але господарство отримало повну компенсацію за цю культуру, близько 850 тис. грн. Минулого року “спрацювало” страхування на ріпаку — відшкодування за неї склало 180 тис. грн.

Компенсація не обов’язково нараховується на рахунок фермера. Міжнародний виробник насіння та ЗЗР та страхова компанія “ІНГО" комунікують з іншим великим бізнесом та домовляються про бонуси для аграріїв, наприклад, талони на дизпаливо за вигідними цінами. Також деякі фермери подають запит на отримання тракторів та інших ТМЦ замість отримання відшкодування на рахунок.       

“Задоволені ЗЗР і насінням від Syngenta. Це фундамент нашого агробізнесу. Там, де інші збирають до 3 тонн/га кукурудзи і 1–1,5 тонн/га соняшнику, я впевнено маю 7 тонн/га і 3 тонн/га відповідно. Підключення до “МетеоЗахист” — додаткова перевага, яка не потребує екстраресурсів, але потенційні бонуси дуже тішать”, — підкреслює Альберт Нурхаметов. 

Не варто забувати і про диверсифікацію ризиків від погодніх умов, вирощуючи різні культури, нагадує Олександр Усик, директор ТОВ “Степ” з Кіровоградської області. Цього сезону він застрахував соняшник та озиму пшеницю. Озима культура  вродила нормально і по ній фермер отримав невелику компенсацію, тоді як за соняшник відшкодування були більші — 580 тис. грн. 

Сезон загалом вийшов неврожайним для південних регіонів, але його не можна назвати однозначно невдалим, додає фермер. Аграріям зараз допомагає більш сприятлива цінова кон’юнктура.  

“Минулого року ми збирали кукурудзи під 9 тонн/га, але вона коштувала 6500 грн/тонна. Зараз зібрали 4 тонни/га, але з поточною ціною 8500 грн/тонна наш виторг наближається до рівня 2023 року. Тому всі господарства намагаються сіяти більше різних культур, щоб нівелювати погодні фактори, які впливатимуть на врожай все більше”, — пояснює Олександр Усик. 

У поточному сезоні покриття “МетеоЗахист” розширилося на 88% в порівнянні з минулим сезоном — до 502 тис. га, а середній рівень відшкодування склав 52%, констатує Роман Хрипко. Сезон видався складним, оскільки масштабування програми співпало з несприятливими погодніми умовами у більшості регіонів країни. Проте згортати її точно не планується, як і змінювати концепцію. Єдине, з часом можуть змінюватися граничні рівні для настання страхового випадку. Індекси розраховуються на підставі історичних погодних умов в конкретному регіоні, тож якщо кілька років в області фіксуватиметься спека та посуха — граничні рівні будуть переглядатися у бік зменшення. 

За його словами, програма фокусується на середніх сільгоспвиробниках з земельним банком 1-20 тис. га, вони складають близько 95% портфелю компанії. Великі агрохолдинги мають достатньо оборотних коштів і засобів хеджування погодних ризиків, хоча в деяких випадках і працюють з “Сингентою”. З іншого боку, виробник запускав пілотний проєкт з малими фермерами, які обробляють від 10 га. На жаль, багато бажаючих не вдалось долучити: малий агровиробник досі намагається все робити за “кеш” і без оформлення документів, тому не дуже цікавиться офіційними програмами підтримки. 

Половина учасників програми працюють в прифронтових областях

Попри рекордну кількість заявок на відшкодування, “ІНГО” виконує всі зобов’язання перед аграріями, додає Руслан Зимовець. Програма важлива ще й тому, що розповсюджується на господарства з прифронтових областей, де не працює традиційне страхування. 

Можливість застрахувати врожай від погодних факторів — логічне рішення для фермерів, котрі використовують насіння або ЗЗР “Сингенти”, розповів Сергій Міхно, власник ТОВ “Маяк” з 3500 га в Донецькій області. Він співпрацює з компанією понад 10 років, в цьому сезоні отримав рекордні для господарства 4 млн грн компенсації за  соняшник. 

“Це не перший раз, коли ми отримуємо досить суттєві кошти за програмою. Попередні кілька років у нас були хороші опади, вже думали не продовжувати страхування. Але природа циклічна, і в цьому році “МетеоЗахист” дозволив нам не втратити через погоду”, — цитата Сергій Міхно.

Фермер з Краматорського району підкреслює особливу цінність автоматичного нарахування компенсацій для прифронтових сільгоспвиробників. В цьому регіоні неможливо застрахувати посіви від будь-яких ризиків. Тому для нього важливо, що для фіксації збитків не потрібно везти на поле менеджерів, які зафіксують пошкодження посівів. 

Велика частина клієнтів “МетеоЗахисту” обробляють землю в Харківській, Донецькій, Запоріжській та Херсонській областях, підсумовує Роман Хрипко. Регіони, які знаходяться в традиційно екстремальних погодних умовах, зараз стикаються і з екстремальними військовими ризиками. Майже половина відшкодування, десь 104 млн грн, припадає саме на ці регіони.