"Можна мати сучасне обладнання, трактори, але коли нікому працювати, то це проблема для бізнесу", — Володимир Оніщенко, директор з виробництва насіння "Байєр" в Україні

У компанії "Байєр" в Україні готувалися до повномасштабної війни? 

В.О.: Ми підготували план на випадок нападу Росії на Україну. Коли ми почули перші вибухи, то активізували цей план. Вдалося швидко евакуювати людей, всі співробітники чітко знали, хто і що має робити. Також 24 лютого 2022 року ми зупинили роботу обладнання на підприємстві. 

Вже у середині березня одна з команд складу запропонувала відновити роботу невеликої кількості людей, щоб продовжити відвантаження продукції. Потім ще деякі співробітники змогли вийти на роботу, а паралельно польова команда почала сіяти в полях. У травні у нас повноцінно відновилася робота на підприємстві та в полях. 

Декілька разів на тиждень ми зустрічалися та аналізували ситуацію. Проговорювали ризики, наприклад, що може не вистачати пального для польових робіт або те, що російські війська можуть просуватися тощо. Ми мали документ із прописаними ризиками та нашими діями і щотижня його переглядали. 

При цьому ми створили всі безпекові умови та обладнали тимчасові бомбосховища для людей. У цьому питанні нам допомагали та консультували співробітники ДСНС. 

Відомо, що ворожі ракети попали в один з ваших складів. Ви рахували збитки? 

В.О.: Під час ракетного обстрілу уламками був пошкоджений дах складу та посічена некондиційна продукція. Завдані збитки вимірюються мільйониами гривень. Ми зробили фотофіксацію та передали всі матеріали в СБУ. 

Важливо, що під час обстрілу люди не постраждали. В момент вибуху на території підприємства була охорона, але добре, що ракета вибухнула далеко від них. 

Чи коригували ви дострокові та короткострокові плани розвитку компанії? 

В.О.: Довгострокові плани суттєво не коригували. У короткостроковій перспективі деякі речі ми можемо планувати на сезон, а деякі постійно підкориговуємо, зважаючи на  теперішні умови. 

Як компанії вдалося вистояти під час блекаутів? 

В.О.: На наше підприємство електроенергія постачалась, але невдовзі нас попросили зменшити споживання на 50%. Нам надали графік, коли треба було зменшувати споживання, і ми його дотримувалися. Навіть перевиконали цей план. 

Хочу зазначити, що для мене, як для керівника, це був новий досвід, тому що треба було організувати роботу підприємства з обмеженнями. Наша команда почала застосовувати дієвіші інструменти, а використання обладнання стало більш ефективним. Можна сказати, що блекаути спонукали нас до оптимізації робочих процесів. 

Розкажіть про плани компанії "Байєр" в Україні на 2023 рік. 

В.О.: Компанія продовжує інвестувати у виробництво. З 2022 року у нас почався раунд інвестицій на 60 млн євро. Ці гроші плануємо інвестувати протягом декількох років. Частина з цієї суми у 2023 році піде на будівництво третьої сушарки для кукурудзи в качанах. Також продовжимо закуповувати та брати у лізинг нове польове обладнання.

Усі вірять у перемогу України, і ми також, тому цей раунд інвестування почали під час повномасштабного вторгнення і продовжуємо надалі. Навіть під час війни підприємство показало високі результати виробництва. Ми були змушені переглянути регіони де ми вирощуємо. У 2022 році південь та північ ми визначили як небезпечні, тож ми були змушені перемістити вирощуваня звідти у центральну частину України.

А.П.: Також у цьому році розшириться портфель "Байєр". Мова йде про ЗЗР, гібриди кукурудзи та озимий ріпак. Вже ми комерціалізували п’ять новинок: ДК Ексіма, ДК Екпоз, ДК Експат, ДК Імпрінт КЛ, ДК Сефор.

Під час розширення виробництва вам потрібно наймати більше людей? 

В.О.: Ми плануємо найняти на сезон приблизно 250-260 сезонних співробітників додатково до 100 постійних. Вже почався процес пошуку спеціалістів. Взагалі ми шукаємо працівників ще наприкінці сезону і спочатку запитуємо у своїх співробітників, хто хоче працювати наступного сезону. Збираються контакти людей, агентство формує списки. Потім добираємо необхідну кількість. Відсоток людей які повертаюсть із року врік - 65%.

Чи є наразі дефіцит кадрів?

В.О.: Бракує фахівців, наприклад, електриків та механіків. Ми частково намагаємось вирішити цю проблему через навчання людей.

Яка ситуація з експортом? Чи були проблеми з вивезенням продукції, коли західні кордони були заблоковані? 

В.О.: Ми встигли вивезти все, що планували, до того, як почалися проблеми на кордоні, тому на наш експорт це ніяк не вплинуло. Загалом за 2022 рік та початок 2023-го ми експортували 70% продукції, виробленої у 2022 році, а 30% залишили на ринку України. У попередні роки було навпаки. 

Які, на вашу думку, перспективні культури для вирощування в Україні? 

А.П.: Цього року ми побачили, що фермери почали більше вирощувати нішевих культур, наприклад, гречку та просо. Думаю, це тимчасове явище. Мені здається, що фермерам треба дивитись, не на яку культуру швидко переходити для вирощування, а як це робити ефективно і стало. 

Не треба витрачати гроші на неефективні операції. Наприклад, одне оброблення надійним гербіцидом краще, ніж двома ненадійними. Сівозміну треба дотримуватись протягом багатьох років поки вони починають давати результат, тому швидкі емоційні рішення з коректування культур у сівозміні не є стійкою практикою і може у майбутньому потребувати більше часу для повернення до нормальної структури посівних площ. 

Українські аграрії почали вирощувати більше ріпаку через попит з боку інших країн. Однак через ембарго експорту цієї культури до Польщі, Болгарії, Румунії, Словаччини та Угорщини, ймовірно, треба шукати нові ринки збуту?

А.П.: Експортні ринки, зокрема, для ріпаку були не тільки в ЄС. Його закуповували Індія, Пакистан, Ізраїль та багато інших країн. Частина йшла до азійських країн. Наразі транзит дозволили, тому українське збіжжя обов’язково доставлять до покупця. 

Які виклики для "Байєр" у цьому сезоні та взагалі для аграрного бізнесу?

В.О.: Ми постійно працюємо над тим, щоб забезпечити партнерів насінням та ЗЗР. 

Дефіцит кваліфікованих кандидатів є одним із викликів. Можна мати сучасне обладнання, трактори, проте коли нікому працювати, то це проблема для бізнесу. Звичайно, на деякі посади можна найняти людей і навчити її працювати, але для цього потрібен час. Сьогодні з кадрами складна ситуація, а вроховуючи, що у 2023 році нам потрібно найняти додатково 60 співробітників, в порівнянні з 2022 роком, то для нас це подвійний виклик.

Ще одним викликом є погодні умови, зокрема дощова та холодна погода цієї весни, що можливо призведе до більш пізнього збирання. Виходячі із нашого досвіду, з середини жовтня значно підвищується імовірність заморозків. Тому у нас буде менше вікно для збирання, що вимагатиме оптимізації процессів як у полі так і на заводі.