Центри прибутковості: як банкам вдається отримувати найбільші доходи в умовах війни

Банківський сектор продовжує нарощувати доходи та прибуток. За даними НБУ, за 9 місяців 2024 року українські банки заробили 118 млрд грн чистого прибутку, що на 40% більше, ніж за весь 2023-й, і в 5,4 раза більше, ніж за перший "воєнний" 2022 рік.

Показово, що ані зниження облікової ставки, від якої безпосередньо залежить дохідність депозитних сертифікатів НБУ, ані збільшення ставки податку на прибуток для банків з 18% до 25% майже не вплинули на їхню прибутковість.

Хоча керівництво Нацбанку і було занепокоєне тим, що збільшення податкового навантаження призведе до погіршення капіталізації банківського сектору, наразі стійкість банків залишається на високому рівні, так само як і їхня здатність генерувати прибуток. 

Стабільний дохід без ризику

Тренд зростання доходів банківського сектору триває вже третій рік поспіль. У 2023 році темпи збільшення цього показника становили 25%, а за січень-вересень 2024-го доходи банків зросли на 17% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Цілком можна очікувати, що за підсумками 2024 року банки отримають до 450-480 млрд грн доходу.

Основним джерелом заробітку банків у останні роки залишаються інвестиції у депозитні сертифікати НБУ та ОВДП.

Якщо аналізувати період від початку 2024 року, то максимально обсяг коштів, вкладений банками у сертифікати НБУ, сягав 480 млрд грн, мінімально опускався до 236 млрд грн. У середньому протягом року у депсертифікатах залишається сконцентрованою банківська ліквідність на суму 373 млрд грн.

Щодо портфеля військових облігацій, то у листопаді банки наростили його до 854 млрд грн. Це майже на 200 млрд грн більше, ніж на початку року.

Отже, частка відсоткового доходу у загальній структурі банківських доходів перевищує 68%, тоді як на комісійні доходи припадає 21%. Однак варто зауважити, що частка комісійних доходів також зросла: у січні 2024 року вона становила 19,6%. 

Причина в тому, що банки переглядають та підвищують плату за розрахунково-касове обслуговування, онлайн-перекази та інші щоденні послуги для населення та бізнесу. Не можна сказати, що це стало масовим явищем. Але тенденція до збільшення комісій однозначно є, оскільки банки таким чином намагаються покрити витрати на утримання офісів, зарплати співробітникам, IT, кібербезпеку та енергонезалежність (power banking), які продовжують зростати.

Загалом витрати банків за 9 місяців поточного року становили 263 млрд грн, що на 21%, або на 46 млрд грн, більше, ніж за січень-вересень 2023 року.  

Лідери банківського сектору 

За даними звітності банків за 8 місяців 2024 року (на момент публікації НБУ ще не оприлюднив дані банків за січень-вересень. — Ред.), з 62 платоспроможних банків 54 залишалися прибутковими.

Збитковими виявилися лише вісім банків, зокрема Правекс Банк (-123 млн грн), банк "Грант" (-73 млн грн), Індустріалбанк (-44 млн грн), Перший інвестиційний банк (-30 млн грн), Мотор-Банк (-16 млн грн), Оксі Банк (-7,4 млн грн), банк "Портал" (-1,4 млн грн), банк "Траст-капітал" (-1 млн грн).

Загалом збиткові банки отримали мінус 295 млн грн, тоді як прибуткові банки заробили за січень-серпень 105,8 млрд грн. Важливо й те, що десятка найприбутковіших банків отримала 91 млрд грн, або приблизно 86% усього чистого прибутку банківського сектору.

За розміром прибутку пальму першості утримує ПриватБанк з результатом у 44 млрд грн. На другому місці Ощадбанк, який відзвітував про 11,2 млрд грн. На третьому — Райффайзен Банк з прибутком у 5,6 млрд грн.

Загалом до 10 найбільш прибуткових банків України увійшли чотири держбанки, чотири банки з іноземним капіталом і два банки з українськими акціонерами.

Найбільші доходи за 8 місяців згенерували такі фінустанови, як ПриватБанк, Ощадбанк, Райффайзен Банк, Універсал Банк (monobank) та ПУМБ.

При цьому левова частка відсоткового доходу припадає на державні ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк та Укргазбанк. Це можна пояснити тим, що саме фінустанови, які належать державі, є головними інвесторами у військові облігації (ОВДП). Наприклад, дохід одного лише ПриватБанку від операцій із цінними паперами за 8 місяців перевищив 17 млрд грн.

Водночас найбільше комісійних доходів, окрім державних ПриватБанку та Ощадбанку, отримали три приватні банки — Універсал Банк, Райффайзен Банк та ПУМБ. Цьому теж є пояснення: всі перераховані вище банки є ключовими емітентами платіжних карток, операції за якими забезпечують стабільний cash flow. ПриватБанк, Ощадбанк і monobank (Універсал Банк) разом контролюють 74% карткового ринку. 

Очікування та перспективи

У 2025 році модель банківського бізнесу кардинально не зміниться. Основний дохід банки так і отримуватимуть у пасивній формі, розміщуючи кошти у депсертифікатах та ОВДП.

З одного боку, привабливість цих інструментів стала нижчою. Наприклад, на початку 2023 року дохідність сертифікатів НБУ становила 23%, зараз вона майже удвічі менше — 13%. Дохідність ОВДП за первинного розміщення на початку 2023 року сягала 24,5%, натепер — не більш ніж 17%.

З іншого боку, щонайменше до літа 2025 року облікова ставка НБУ залишиться незмінною, оскільки Нацбанк заради приборкання інфляції поки що не планує пом’якшувати монетарну політику. Тож доходи банків від сертифікатів та облігацій не зменшаться. До того ж треба визнати, що ліквідність їм поки що подіти нікуди, адже бізнес за поточних умов не завжди може дозволити собі розвиток завдяки кредитам.

Обсяг коштів клієнтів у банках за підсумками 8 місяців перевищив 2,8 трлн грн. Повноцінного кредитування, як і раніше, немає через дорожнечу позикових ресурсів (середня кредитна ставка за бізнес-позиками перевищує 15%, за кредитами фізосіб сягає 30%), низьку платоспроможність позичальників та існування субсидованих кредитів — частка позик за програмою "5-7-9" у гривневому кредитному портфелі банків сягає 40%.

Тож цілком логічно, що у 2025-му доходи банків залишаться щонайменше на рівні 2024 року, а можливо й зростуть на 10-15% рік до року. Це стосується й прибутку банківського сектору, який навряд чи скоротиться.

Але варто зауважити, що розмір чистого фінансового результату банків залежить від подальшої долі законопроєкту №11416-д, який передбачає збільшення ставки податку на прибуток з 25% до 50% у 2024-му (причому заднім числом) та на 2025-й. Якщо цей законопроєкт підпише президент, банки половину заробленого віддадуть держбюджету.

Навряд чи варто малювати гнітючу картину і говорити про те, що десятки мільярдів гривень податку розорять банки. У 2023 році банки, наприклад, сплатили 80 млрд грн податку на прибуток. Але це однозначно скоротить вільний ресурс для капіталізації, що особливо вплине на дрібних гравців ринку. Крім того, податкові витрати стануть ще одним аргументом для банків переглянути вартість своїх послуг, що може призвести до подальшого зростання тарифів на обслуговування клієнтів та загальмувати зниження кредитних ставок. 

ПриватБанк 

• Дата заснування: 1992 рік
• Кількість працівників: 19 800

ПриватБанк — найбільший держбанк України і лідер банківського сектору. ПриватБанк обслуговує понад 18,2 млн клієнтів фізосіб та понад 888 тис. юросіб. Регіональна мережа банку налічує 1184 відділення. Прибуток до оподаткування за 6 міс. 2024 року становив 40,7 млрд грн, чистий прибуток — 30,6 млрд грн. Банк підтримує не лише клієнтів, а й благодійні програми, на які у 2023 році було спрямовано 307 млн грн, а за 6 міс. 2024 року — 90,6 млн грн. Загалом за перше півріччя 2024 року ПриватБанк сплатив 33,57 млрд грн. податків.

Райффайзен банк 

• Дата заснування: 1992 рік
• Кількість працівників: 5300

Райффайзен Банк є найбільшим в Україні банком з іноземними інвестиціями. Послугами банку користуються понад 2,5 млн клієнтів. Банк фінансує українських аграріїв для підтримки продовольчої безпеки України і є лідером з фінансування агросектору країни. До 45% кредитного портфеля банку становить агробізнес, а разом із фудсектором ця частка сягає 65%. Райф є учасником Меморандуму банків щодо фінансування відновлення енергетичної інфраструктури в Україні. Приблизно 900 млн грн становить активний портфель енергетичних інвестпроєктів банку. Портфель "зелених" інвестицій Райфу сягнув 2,3 млрд грн у жовтні 2024 року. За останній рік інвестиції Райффайзен Банку в "зелені" та соціальні проєкти зросли майже на 35%. З лютого 2022 року допомога від Райфу на благодійні ініціативи сягнула 1,3 млрд грн. Сума сплачених за перше півріччя 2024 року податків становить 2,4 млрд грн.

Ощадбанк

• Дата заснування: 1991 рік
• Кількість працівників: 16 000

Ощадбанк — один із найбільших держбанків України, що входить до топ-3 найбільших банків країни. Протягом 2023 року банк активно підтримував український бізнес: підприємцям та підприємствам було видано 13,3 млрд грн кредитів. Кошти на розвиток отримали понад 4,5 тис. підприємств. Ощадбанк також є лідером програми пільгового іпотечного кредитування "єОселя" — за підсумками минулого року за програмою було видано понад 2,8 тис. кредитів на суму 4,3 млрд грн. За 2023 рік Ощадбанк сплатив податків до бюджету на суму 5,4 млрд грн.

Укрексімбанк

• Дата заснування: 1992 
• Кількість працівників: 2558

Державний експортно-імпортний банк України створений згідно з Указом президента №29. АТ "Укрексімбанк" є акціонерним товариством, 100% акцій якого належать державі в особі Кабінету міністрів. За підсумками 2023 року посів перше місце у рейтингу первинних дилерів Міністерства фінансів України. У 2023-му Укрексімбанк заробив для держави рекордні в історії фінустанови 3 млрд грн. Від початку повномасштабної війни банк видав кредитів бізнесу на 18 млрд грн. Станом на 1 вересня 2024 року є лідером за обсягом коштів клієнтів-юросіб — 157,7 млрд грн, а обсяг чистого кредитного портфеля юросіб — 76 млрд грн.

Credit Agricole Bank

• Дата заснування: 1993 рік
• Кількість працівників: 2100

Креді Агріколь демонструє стабільну роботу, безперебійно надаючи послуги для клієнтів і підтримуючи українську економіку навіть під час війни. Креді Агріколь входить до списку системно важливих банків згідно з класифікацією НБУ. Фінустанова активно підтримує український агробізнес: від початку війни банк видав кредитів на суму 3,8 млрд грн для компаній АПК у рамках держпрограми "Доступні кредити 5-7-9%". Банк також бере участь у Програмі державних урядових гарантій, згідно з якою видав 1,7 млрд грн. У 2023 році Креді Агріколь уклав важливі угоди з ЄБРР та МФК щодо розподілу ризиків для підтримки критично важливих галузей бізнесу України, зокрема сільського господарства. Нещодавно підписав угоду з USAID задля розширення доступу до послуг фінансового лізингу для малого та середнього бізнесу в Україні. Також Креді Агріколь є одним із лідерів ринку автокредитування, його частка становить 30%. Банк має офіс у Києві та 138 відділень, обслуговує 400 тис. клієнтів. Сума податків, сплачених банком у 2023 році, становить 3,3 млрд грн.