Чисті активи банків перевищили довоєнний рівень. Що стоїть за відновленням системи і наскільки воно справжнє

Як наголошують в регуляторі, вперше з початку повномасштабної війни почали збільшуватися строкові вклади у гривні, а – в іноземній валюті відновили зростання вперше з часів коронакризи. І сталося це головно завдяки двом ключовим рішенням НБУ, про що нижче.

У кінцевому підсумку у ІІІ кварталі банківський сектор отримав прибуток. І це опісля збиткового першого півріччя, коли по системі вдарила широкомасштабна війна.

"Банківський сектор за ІІІ квартал отримав 12 млрд грн прибутку. Цей прибуток дав змогу компенсувати збитки першого півріччя, тож фінансовий результат за дев’ять місяців позитивний – 7,4 млрд грн. Причиною прибутковості стало збереження високої операційної ефективності", – йдеться вже наприкінці огляду банківського сектору НБУ.

Водночас фінустанови вимушені робити значні відрахування до резервів під спричинені війною збитки. За ІІІ квартал відрахування в резерви під кредити становили 33,5 млрд грн, а під цінні папери – 7,1 млрд грн. Як додають в регуляторі, визнання справжньої якості активів триватиме, тож резерви надалі зростатимуть.

Обсяги активів банків перевищили довоєнний рівень, водночас кредитний портфель скоротився

У ІІІ кварталі чисті активи банків загалом зросли на 7,5% і перевищили довоєнний рівень. В НБУ підкреслюють, що це сталося головним чином завдяки нарощенню установами депозитних сертифікатів НБУ. Інакше кажучи, банки просто стали частіше позичати регулятору гроші. І це не дивно, бо зараз банки, у зв’язку з нестабільною ситуацією, повертаються до депозитних сертифікатів НБУ.

Тут ризиків нуль, кошти можна повернути у будь-який момент, а дохідність чудова – 23%. І це при тому, що депозитні ставки для клієнтів невеликі, хоча і їх підвищення зіграло на несуттєвий приріст коштів фізосіб (за квартал – на 2,2%).

Інакше кажучи, банки, замість кредитування економіки і сприяння її розвитку, обирають найбільш прибутковий інструмент. Це навіть не вкладання коштів в ОВДП, ставки по яких, як показав останній аукціон, склали 19,25% максимум за папери на 2 роки.

Разом з тим по системі відбулося скорочення чистого кредитного портфеля. Гривневого – передусім внаслідок дорезервування, валютного – більшою мірою через погашення позик. Втім, для скорочення гривневого портфеля є ще одна причина, на чому наголошує директор ProFin Consulting Вадим Березовик.

"Стосовно гривні, то тут все просто: береться кредитний портфель, від якого віднімаються сформовані резерви. Та й банки зараз неактивно кредитують. Кредити, які надавались фізособам, зараз серед банків не так популярні. Багато позичальників або виїхали з країни, або перебувають на окупованих територіях. Кредитні портфелі фізособи скорочуються ще й тому", – говорить експерт.

Приросту по кредитних портфелях юросіб також практично не відбувається. До того ж банки часто відмовляються кредитувати чи то фіз-, чи то юросіб, з огляду на ризики втратити заставу (насамперед – ворожі обстріли) і зупинку бізнесу позичальника. Сьогодні банк видає кредит, а вже завтра має думати, як формувати під нього резерви, страхуючи ризики.

Що ж стосується скорочення кредитного портфеля в інвалюті, то експерт підтверджує тенденцію і озвучує для неї наступні причини.

"Зараз мати валютний кредит у позичальників бажання все менше, тому вони і намагаються якнайшвидше погасити заборгованість: якщо відбувається здешевшання національної валюти, то збільшуються і зобов’язання. Якщо у клієнта немає достатніх надходжень в інвалюті, він "прогорає". Такі клієнти або гасять заборгованість, або переходять у гривню", – додає Березовик.

Як інформують в НБУ, за ІІІ квартал чисті гривневі корпоративні кредити зменшилися на 2,2%, валютні – на 10% у доларовому еквіваленті. Лише державні банки наростили гривневе кредитування бізнесу – на 4,3% за квартал. Чистий роздрібний кредитний портфель скоротився за ІІІ квартал на 13,8% як коштом зменшення обсягів кредитування, так і через зростання резервів.

"Сьогодні чинником зростання кредитування бізнесу, виступають державні програми з пільгового кредитування – "5-7-9". У більшості йдеться про державні банки, які мають сьогодні більше половини у своїх балансах банківських активів. Але це стосується не тільки держбанків, а усіх акредитованих фінустанов, яким надається квота, залежно від розміру банку", – нагадує Березовик.

З іншого боку, в НБУ підкреслили, що банки поступово визнають кредитні втрати внаслідок війни.

"Питома вага непрацюючих кредитів зросла за квартал на 3,9 в. п., з початку повномасштабного вторгнення на 7 в. п. – до 33,6%. Найпомітніше зросла частка непрацюючих кредитів фізичним особам. До визнання позик непрацюючими переважно призводить прострочення сплати", – йдеться в огляді Національного банку.

Обсяг строкових коштів населення вперше з початку війни показав зростання

Ще на початку червня Нацбанк оголосив про підняття облікової ставки з 10% до 25% річних, лишаючи її незмінною до цього часу. Саме це стимулювало банки впродовж ІІІ кварталу піднімати ставки за вкладами як фізичних осіб, так і бізнесу. Разом із вартістю залучень йшли догори і ставки за кредитами.

"Обсяг гривневих коштів фізичних осіб збільшився на 2,7%, переважно за рахунок зростання залишків на рахунках у державних банках. Обсяг валютних роздрібних депозитів майже не змінився", – йдеться у повідомленні НБУ.

Паралельно підвищення депозитних ставок потягло за собою і відновлення приросту строкових коштів населення, обсяг яких зріс на 2,2% вперше з початку війни. Регулятор дозволив купляти інвалюту для відкриття строкових валютних вкладів, а це сприяло їх зростанню у доларовому еквіваленті на 5,9%.

Стосовно суб’єктів господарювання, то їхні кошти у гривні збільшилися за квартал на 3,7%, а у валюті, навпаки, зменшилися у доларовому еквіваленті майже на 2%. Кошти клієнтів домінують у зобов’язаннях банків, їхня частка становить 86,8%.

Кажучи про збільшення гривневих коштів населення у гривні, фінансовий аналітик Дмитро Добош у коментарі delo.ua зауважив, що, попри відносне підвищення ставок по депозитах, ключову роль у процесі зіграв ще один чинник – військовослужбовці.

"Військові сьогодні отримують порівняно високі зарплати, але у певних обставинах не мають змоги повністю витрачати зароблені кошти. Витрачати їх особливо нікуди. На привабливість депозитів впливає і ще один фактор – відкриття карток і рахунків онлайн. Банки почали оформлювати депозити дистанційно, що теж з часом, на мою думку, посприяє приросту депозитів у банках", – додав він.