Голова НБУ подав у відставку. Що стоїть за звільненням Кирила Шевченка і чому крісло пророкують Пишному

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

"Я звернувся до Президента України з проханням прийняти мою відставку. Дякую Президентові за виявлену довіру та спільну роботу на користь держави – і в мирний, і у воєнний час. З перших днів в НБУ я був передусім антикризовим менеджером – і виконав свою місію: забезпечив безперебійну роботу фінансової системи в надскладний час повномасштабної війни", – написав він.

Тепер останнє слово за парламентом, який може відправити Шевченка у відставку вже найближчими днями. Проте наші співрозмовники на анонімних засадах заперечують, що у голови НБУ (і за сумісництвом спортсмена) проблеми зі здоров'ям та підкреслюють, що той пішов не з власної волі. Деякі співрозмовники Delo.ua припускають, що причина відставки Шевченка – давні "тертя" з Офісом президента. У ОП йому закидали "неможливість працювати в команді".

Деякі ЗМІ згадують гіпертонічний криз, що стався з Кирилом Шевченко навесні минулого року під час наради в ОП. Імовірно голова НБУ просто пережив стрес. Нагадаємо, що тоді складалася непроста ситуаця - Рада мала приймати закон МВФ про Нацбанк. “Шевченко намагався просунути у цей закон відсутність посади першого заступника регулятора, хотів таким чином усунути Катерину Рожкову. В МВФ обурились і поскаржились Банковій", – пояснює банкір на умовах анонімності. 

Мова йде про давню історію протистояння, що почалося між Кирилом Шевченко і його першою заступницею Катериною Рожковою, яка лишилася на посаді як член команди попередника Шевченка Якова Смолія. Шевченко не міг її усунути прямо, тому шукав обхідних шляхів. Зокрема, шляхом законодавчих змін і оголошення їй доган.

Зазначимо, що виключати проблем зі здоров'ям у Кирила Шевченка справді не варто, оскільки робота на посаді голови Національного банку дійсно може призводити до серйозних стресів та напруги. Але і формальність цього приводу відкидати не варто. 

Нагадаємо, що голову НБУ можна звільнити з посади з кількох причин:

• якщо у того завершився строк повноважень якщо той набув громадянство іншої країни; 
• надав неправдиву інформацію під час призначення на посаду; 
• не виконував своїх обов’язків протягом більш ніж чотирьох місяців; 
• не подав декларації про зустрічі з олігархами (Верховна Рада ухвалила закон 23 вересня минулого року);
• якщо він виявиться громаданином іншої держави, виїхав до іншої країни на ПМП.

Тому якщо й припустити, що комусь кортіло звільнити Кирила Шевченка, то відбутися це мало "за власним бажанням".

Варто також врахувати, що до ротацій у Національному банку з осторогою ставляться міжнародні партнери, від фінансової допомоги яких Україна наразі сильно залежить. Опитані нами представники фінансового сектору вважають, що на кількість і обсяг траншів від іноземців відставка голови НБУ не вплине, але у партнерів можуть виникнути питання як до НБУ, так і до Офісу президента.

Натомість до Шевченка можуть виникнути питання у НАБУ, одна з кримінальних справ якого стосується "схем" виведення крупних коштів з у державного Укргазбанку, який Кирило Шевченко очолював до призначення очільником Нацбанку. 

Зупинити друкарський станок не вдалося. Постало питання репутації

У своєму дописі Шевченко зауважив, що полишає крісло голови регулятора з чистим сумлінням, оскільки з початку повномасштабної війни НБУ, наскільки це було можливим, забезпечив безперебійну роботу фінансової системи, не допустив паніку на валютному ринку, зупинив масштабний відтік капіталу заради захисту валютних резервів та втримав інфляцію на адекватному рівні під час війни.

З цим важко не погодитись, але особливу увагу привертає останній пункт у списку досягнень. Як пише Шевченко, НБУ "підставив плече держбюджету, розуміючи складнощі із залученням коштів під час війни". Саме це, вірогідно, і стало однією з причин відставки. НБУ був вимушений провадити приховану емісію, про катастрофічні наслідки якої Шевченко неодноразово попереджав.

"Друк" гривні шляхом купівлі Нацбанком ОВДП призводить до інфляції, з якою, зокрема, і покликаний боротись Нацбанк. НБУ закликав Мінфін підвищувати ставки по облігаціях, аби збільшити ринкові запозичення і скоротити емісію. Для цього НБУ навіть у червні підвищив облікову ставку з 10% до 25%, щоб зробити привабливими гривневі інструменти інвестування.

Усі ці міри допомогли мало. Мінфін відмовився кардинально підвищувати ставки по ОВДП, аби не збільшувати державний борг. Тягар "латання дірок" у держбюджеті з Національного банку так і не зняли. Кирило Шевченко як голова регулятора чудово розуміє наслідки таких вимушених кроків, тому, вірогідно, вирішив залишити посаду задля збереження репутації.

У владних і професійних колах роботу Шевченка оцінюють в цілому позитивно. Наприклад, заступник голови фінансового комітету Ради Ярослав Железняк наголосив, що професіоналізм НБУ дозволив уникнути курсу 70-100-200 грн/$ разом із гіперінфляцією. "Нацбанк довів, що він є однією з небагатьох інституцій з великої букви", – написав він.

Сам голова фінансового комітету парламенту Данило Гетманцев взагалі висловився так: "Людина, яка втримала гривню, банківську систему, платіжну систему країни коли було найскладніше. Чоловік, що вміє тримати удар. Вважаю це великою втратою для банківської системи та країни в цілому. Переконаний, він залишиться в команді".

Втім, якщо допустити, що однією з головних причин відставки Шевченка став вимушений "друк" гривні, то виникає запитання, як саме даватиме раду цій проблемі його наступник.

Мало не всі сходяться на Пишному

Після заяви Шевченка серед політиків і експертів почали точитися дискусії з приводу наступника Шевченка. Нагадаємо, що ще у січні в інформаційному просторі вже був поголос про "тертя" між Шевченком і Офісом президента. І вже тоді одним із претендентів на крісло очільника регулятора називали Андрія Пишного – колишнього голову правління Ощадбанку.

Приміром, асоційований експерт в CASE Україна, колишній заступник голови департаменту НБУ Євген Дубогриз на своїй сторінці у Facebook навіть "зробив ставки": "Якщо б я був букмекером, десь приблизно б такі ставки намалював – у вигляді odds (як то прийнято в класичних ставках). На тут і зараз. Андрій Пишний: 1 до 15; Євген Мецгер: 25 до 1; Влад Рашкован: 75 до 1", – написав він.

Зараз для призначення Андрія Пишного є дві головні причини. Перша неформальна – він давно знайомий і тісно співпрацює з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком, зокрема – в межах міжнародної санкційної групи "Єрмака-Макфола". Друга – формальна, яка полягає у заслугах Пишного на посаді Ощадбанку, де той провів успішні реформи і підвищив прибутковість установи.

Примітно, що у "ставках" Дубогриза другим зазначається Євген Мецгер – колишній голова правління Укрексімбанку. У січні він також був одним із фаворитів. Його кандидатуру в Офісі президента на заміну Шевченку дійсно розглядали, але Кирила Євгеновича не посунули з двох причин: на початку Мецгер зіпсував собі репутацію скандалом із журналістами, а 24 лютого почалася війна.

У жовтні минулого року до Мецгера у фінустанову завітали журналісти з питанням про видачу державним банком $60 млн кредиту підприємцю, який веде бізнес на окупованих територіях. Опісля цього Мецгер рознервувався, до кабінету увійшла охорона, силою забрала у журналістів техніку із записаним матеріалом і деякий час їх утримувала.

Тепер же, з огляду на зіпсовану репутацію Мецгера, у яких би чудових стосунках той не був владними колами, на Банковій найбільше схиляються таки до кандидатури Андрія Пишного. Останній на запит Delo.ua на час написання матеріалу не відповів. Проте нагадаємо, що й минулого разу зазначав, що "чуток з приводу свого призначення не коментує".