Кероване плавання. Як НБУ готується до лібералізації валютного ринку і чому вона має бути поступовою

Відмова від фіксованого курсу прописана також і в нещодавно укладеній угоді з МВФ на $15,6 млрд, яка передбачає два етапи. Після першого етапу, який триватиме 12-18 місяців, НБУ має повернутися до монетарної політики, що діяла до початку війни і базувалася на плаваючому курсі. Але поки що про відмову від його фіксації представники Нацбанку говорять вкрай стримано.

Жорсткий контроль курсу – вимушена необхідність

Фіксованим наразі в Україні є не тільки офіційний курс. Нагадаємо: з 21 липня 2022 року офіційний курс гривні до долара перебуває на рівні 36,57 грн/$. Адміністративне регулювання стосується і міжбанківського ринку, на якому банки можуть продавати і купляти безготівкову валюту за курсом, який перевищує офіційний максимум на 1%.

На готівковому ринку це правило не діє. Там курсові коливання спричинені у більшості випадків панічними настроями (обставини на фронті, паливна криза, обстріли інфраструктури і т. ін.) і різноманітними спекуляціями. 

Втім, наразі перетікання валюти між МБВР і готівковим ринком немає. До того ж, попит на міжбанку НБУ гасить за рахунок своїх інтервенцій, а ситуацію на готівковому ринку регулятор контролює, обмежуючи можливість населення скуповувати валюту та стимулюючи банки підвищувати привабливість гривневих депозитів. Щоб клієнтам було цікавіше розміщувати гривню на строкових рахунках, ніж витрачати її на купівлю валюти.

Що ж до скасування фіксованого курсу, то банкіри залишаються прихильниками ринкових механізмів на валютному ринку. Проте відкинути фактор війни з курсового рівняння, на жаль, звісно, не можна.

Як пояснив у коментарі delo.ua голова правління Юнекс Банку Іван Світек, через обмеження експорту, як з суто логістичних причин, так і через пряме руйнування виробничих потужностей, експортна виручка навіть теоретично не може покрити обсяги імпорту. Тобто у будь-якому разі НБУ доведеться компенсувати дисбаланс на міжбанківському ринку шляхом інтервенцій.

"У той же час лібералізація – це не тільки відмова від фіксованого курсу. Точно потребує уваги режим подвійного курсу, який встановився в країні. Вирішувати це питання треба, адже існування двох курсів наносить багато шкоди через стимулювання тіньової економіки", – каже він.

Дорожня карта з валютної лібералізації лише напрацьовується

Фактично, НБУ “заморозив” валютний ринок ще 24 лютого 2022 року, коли він затвердив постанову №18, що суттєво обмежила можливості при проведення операцій з іноземною валютою. Так ось, саме постанову №18 і мав на увазі Пишний, оголошуючи редизайн "монетарки" на брифінгу. Інакше кажучи, мова йде саме про послаблення тих адміністративних обмежень, що стосуються валютних операцій. Але це ще не є переходом до плаваючого курсу.

Навіть в офіційній відповіді delo.ua Нацбанк окремо підкреслив, що лібералізація валютного ринку, яку поступово впроваджує регулятор, не стосується поточного режиму обмінного курсу.

"У поточних умовах режим фіксованого обмінного курсу продовжує відігравати важливу роль у забезпеченні цінової та фінансової стабільності та буде діяти, допоки не з'являться передумови для поступового переходу до "керованого плавання", – відповіла delo.ua прес-служба НБУ.

Також Нацбанк повідомив, що дорожня карта із поступової валютної лібералізації тільки відпрацьовується. Вона стала предметом внутрішніх дискусій та консультацій зі стейкхолдерами, зокрема з МВФ. НБУ відпрацьовує міханізм черговості пом'якшення валютних обмежень, враховуючи баланс переваг та недоліків кожного з них.

"Загалом підхід буде близьким до того, який застосовувався при здійсненні валютної лібералізації до повномасштабної війни. Зокрема, відповідні заходи не матимуть прив’язки до певних дат, а залежатимуть насамперед від наявності необхідних макроекономічних та фінансових умов", – йдеться у коментарі, який НБУ надав редакції.

Чому неможливо зняти всі обмеження вже сьогодні

У розмові з delo.ua керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій, підкреслив, що гіпотетична цілковита лібералізація валютного ринку в Україні стосувалася б також зняття обмежень на виведення інвалюти за кордон. Але якщо прибрати всі заборони саме зараз, є ризик, що бізнес почне неконтрольовано скуповувати валюту і всіма можливими способами виводити її за кордон.

"Тут проблема не тільки в попиті наших імпортерів на інвалюту, а якраз у бізнесі, який таким чином захоче мати в умовах війни надійний інструмент хеджування активів. Йдеться просто про виведення грошей у безпечніші юрисдикції. Через такий фінансовий, а не торговий, попит інвалюта в державі стрімко подорожчає, і ринок "злетить" вверх", – каже Паращій.

Додамо, що у такій ситуації до ажіотажного скуповування валюти долучиться, звичайно, і населення, яке за різними оцінками має вільними близько 690 млрд грн. Левова доля цієї суми і піде на купівлю інвалюти (курс почне зростати), що спричинить стрімку девальвацію гривні. Наживуться на цьому лише спекулянти, які куплять долар за умовні 50 грн/$, а продадуть через тиждень його вже по 80 грн/$.

Звісно, у такому разі НБУ почав би негайно вирівнювати інтервенціями дисбаланс. Але якщо припустити, що він би гіпотетично усунувся, "стелі" для здорожчання долара не було б. Хіба – наявність інвалюти в країні загалом. Для наочності: якщо фіксований курс зняти, попит населення, не кажучи вже про підприємців, може досягти при сьогоднішньому курсі (36,57 грн/$) $19 млрд.

За умови мізерної – у порівнянні з довоєнним часом – експортної виручки (обсяг експорту за лютий 2023 року – $3,3 млрд) і того, що міжнародні резерви України на початок березня становили $28,9 млрд, такий сценарій дуже небезпечний. І це ще не беручи до уваги стрімке роздування інфляції, яка була б неминучим наслідком повної валютної свободи. Інфляції, приборкання якої є ще одним програмним завданням Національного банку.