Націоналізація за 1 гривню. Що передбачає законопроєкт про системно важливі банки

Документ пропонує надати Міністерству фінансів право за пропозицією НБУ брати участь у виведенні з ринку системно важливого банку на підставах, які настали під час широкомасштабної агресії РФ. Саме Мінфін, а не Нацбанк, буде займатися докапіталізацією неплатоспроможних банків, яка відбуватиметься за рахунок облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).

Яких банків стосується законопроєкт 

Норми документу будуть стосуватись банків, які визначені НБУ як системно важливі. Тобто, це банки, діяльність яких впливає на стабільність усієї банківської системи. Всього таких фінустанов 14:

• А-Банк;
• Кредобанк;
• ОТП Банк;
• Ощадбанк;
• Південний;
• Приватбанк;
• ПУМБ;
• Райффайзен Банк;
• Таскомбанк;
• Укргазбанк;
• Укрексімбанк;
• Укрсиббанк;
• Універсал Банк;
• Альфа-Банк.

Єдиний серед системних банків з російським капіталом – Альфа-банк.

Відшкодування збитків у випадку банкрутства такої установи з боку РФ є неможливим, як це було б з боку держави, якщо банк державний, або з боку іноземних власників, якщо банк з іноземним капіталом.

Про це, зокрема, нагадує у коментарі Delo.ua керівник аналітичного відділу Міжнародної Академії Біржової Торгівлі Андрій Шевчишин, але про Альфа-банк прямо він не говорить.

Зрозуміло, що наразі говорити про якийсь конкретні банки зарано. По-перше, законопроєкт ще не прийнятий і механізм ще не діє. По-друге, банкам насамперед необхідно буде переоцінити свої кредитні портфелі, якість яких в умовах війни суттєво погіршилась. Як мінімум, вартість застав стрімко впала. На переоцінку був мораторій, але незабаром його буде скасовано. Банки до цієї переоцінки готуються. Коли вона відбудеться, стане зрозуміло, наскільки у них назбиралося проблемних кредитів, а відтак – якої докапіталізації потребуватиме система.

"Державні банки відпадають. Держава все профінансує. Банки з іноземним капіталом рятуватимуть у разі потреби материнські фінустанови, вливаючи у "дочки" додатковий капітал. Під законопроєкт лишаються банки, власники яких пов’язані з РФ. Або перебувають під санкціями. Питання у тому, як такі банки будуть проводити докапіталізацію, поповнювати резерви", – розмірковує керівник аналітичного відділу Міжнародної Академії Біржової Торгівлі Андрій Шевчишин.

Але, як додає Андрій Шевчишин, фіз- і юрособам, які є клієнтами таких неплатоспроможних банків, боятися нічого. Хіба вони можуть зіштовхнутися з деякими суто організаційними питаннями. Для вкладників, сподівається експерт, жодних змін не буде.

Як буде проводитись націоналізація

Згідно із законопроєктом, націоналізація системно важливого банку, якщо той не потребуватиме державної докапіталізації, відбуватиметься через процедуру віднесення його до категорії неплатоспроможних, а продаж банку буде проводитись за 1 грн незалежно від фактичного розміру регулятивного капіталу.

Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) не змінюватиме розмір статутного капіталу такого банку, деномінацію (зміну номінальної вартості) його акцій, у тому числі не буде проводити обмін його грошових зобов’язань на акції додаткової емісії. Не будуть формуватись й резерви банку на покриття збитків за активними банківськими операціями.

Паралельно не буде визначатись і кредитний ризик за всіма активними банківськими операціями. Той же ФГВФО протягом процедури виведення банку з ринку за участю держави призначає за поданням Мінфіну, погодженим з НБУ, керівників банку, які приступають до виконання своїх обов’язків з моменту припинення Фондом тимчасової адміністрації в банку.

"Замість обміну вкладів на акції з наступним їх викупом державою запроваджується припинення зобов’язань банку перед контролерами (бенефіціарами, – ред.) та власниками істотної участі у такому банку, а також підсанкційними особами з наступним зарахуванням коштів за цими зобов'язаннями у дохід банку (також збільшується капітал банку)", – йдеться у проєкті закону.

Відшкодування вартості акцій акціонерам (у разі її перевищення 1 грн за висновком аудиторської компанії) буде можливим тільки після компенсації збитків державі від РФ і виключно за рахунок таких коштів. Втім, коли саме РФ компенсує завдані збитки і чи компенсує взагалі, передбачити зараз не здатен ніхто.

Недобросовісні власники залишаться ні з чим 

Після прийняття закону в Україні скасовуються всі заборони (обтяження/арешти тощо) на відчуження акцій та припинення зобов'язань банку перед контролерами, власниками істотної участі та підсанкційними особами.

Разом з тим документ передбачає, що оцінка активів банку, шкоди (збитків) акціонерів та кредиторів здійснюватиметься міжнародно визнаним аудитором без врахування положень закону про оцінку майна, виходячи з реального фінансового стану банку на дату продажу.

Банк протягом двох місяців з дня націоналізації його акцій буде проводити додатковий аналіз своїх кредиторів. Така перевірка проводиться на відповідність критеріям (чистота походження капіталу тощо) для припинення зобов’язань перед кредиторами з урахуванням структури власності кредиторів, визначення їх бенефіціарів і т. ін.

Якщо в результаті такого аналізу кредиторів банку не вдалося встановити їхніх кінцевих бенефіціарів, банк зобов’язаний буде заблокувати операції за рахунками кредиторів та кошти на таких рахунках. Те ж блокування банк вимушений буде здійснити, якщо кредитори не надали у строк, встановлений у запиті банку, достатньої інформації для проведення аналізу наведених даних. 

Інакше кажучи, законотворці вирішили врахувати наслідки націоналізації Приватбанку, серед акціонерів якого були Ігор Коломойський та його бізнес-партнер Геннадій Боголюбов, які вже роками оскаржують цю націоналізацію у судах. 

Гарний стимул для докапіталізації

Як вважає фінансовий аналітик Віталій Шапран, цей законопроєкт вкрай необхідний для банківської системи. За його словами, можливо, його варто було б прийняти навіть ще у березні. Експерт нагадує, що держава через ФГВФО взяла на себе зобов’язання по депозитах фізосіб у банках без обмеження суми таких депозитів (100% гарантії повернення вкладів).

"Це дозволило стабілізувати систему під час екстремальних навантажень від панічних настроїв. Втім, в системі залишилась категорія клієнтів, які під ці гарантії не підпадають – здебільшого це корпоративний сегмент", – стверджує експерт.

Після прийняття законопроєкту в тій або іншій формі, корпоративні клієнти системних банків зможуть менше турбуватись за свої рахунки.

"Допускаю, що № 8069 викликає стурбованість акціонерів системних банків. Але для того його і розробили, щоб у разі необхідності внесення додаткового капіталу акціонери усвідомлювали, що відкладати докапіталізацію не варто", ­­– додав він.

Тому, на думку Шапрана, ухвалення законопроєкту матиме ще й своєрідний профілактичний ефект для корпоративних клієнтів, системних банків та їхніх акціонерів.