Стрес-тестування банків – вже навесні. НБУ сподівається нарешті оцінити реальні збитки на банківському ринку

За її словами, НБУ буде проводити стрес-тестування, що зрозуміти, скільки банківській системі знадобиться часу для відновлення від спричинених війною і кризою збитків. Однак, вже і без тестування відомо, що система внаслідок війни втратить понад 30% кредитного портфеля – більше 260 млрд грн, хоча загальний розмір капіталу банківської системи на початку грудня становив 219 млрд грн.

Деяким банкам потрібно готуватись до докапіталізації

Саме обсяг проблемних кредитів (NPL) у системі і те, наскільки банки, які до того ж наростили витрати на поточну діяльність, здатні покрити збитки (серйозність "подушки безпеки"), і буде визначальною метою тестування. Втім, вже відомо і без тестування, що акціонерам банків вже треба бути готовими до нарощення капіталу своїх установ.

Згідно з даними НБУ, на початок грудня рівень NPL у загальному кредитному портфелі системи сягнув майже 37%, хоча перед повномасштабною війною показник складав 29,5%. При цьому найгірше свої кредити обслуговує саме корпоративний сектор (40,5% NPL). Що ж стосується населення (фізосіб та підприємців), то обсяг проблемних кредитів цієї групи позичальників сягнув трохи більше 32%.

"Поточний рік показав, що більшість банків зможе самостійно відновити капітал завдяки майбутнім прибуткам. НБУ надасть для цього достатньо часу банкам із життєздатними бізнес-моделями. На це знадобиться більше року. Окремим банкам, у тому числі й державним, може знадобитися докапіталізація від акціонера", – повідомила на запит редакції прес-служба Нацбанку.

Разом з тим НБУ посилить нагляд за тими фінансовими установами, які неспроможні генерувати позитивний операційний результат. До них може бути застосовано обмеження для захисту їхніх вкладників. Тоді як для банків, які сумлінно виконуватимуть розроблені плани, зберігатимуться регуляторні послаблення.

"За результатами оцінки стійкості будуть прийняті подальші рішення про коригування режиму регуляторного пом’якшення та впровадження вимог до банків відповідно до європейського законодавства", – пояснив НБУ у коментарі delo.ua.

Лише один сценарій та системні банки в першу чергу

У розмові з delo.ua фінансовий аналітик Василь Невмержицький звернув увагу на те, що тестуватимуть насамперед системно важливі банки. Всього їх 14. А тестування має бути максимально простим, за яким банку надають найгірший сценарій перебігу економічної ситуації, а банк у свою чергу зобов’язаний – згідно з нормативами – чесно показати свій стан і можливості, формуючи відповідні резерви.

Думку експерта у коментарі нам підтвердила безпосередньо і сама Катерина Рожкова. "При стрес-тестуванні ми розпочнемо з найбільших банків. Подальші плани і часові рамки тестування залежатимуть від операційної спроможності забезпечити оцінку якості активів банків з огляду на безпекові ризики. У будь-якому випадку ми плануємо оцінити якість активів усього сектору", – розповіла вона.

Минулого року НБУ з відомих причин, по-перше, пом’якшив низку вимог до банків і зупинив перевірки, по-друге, не вживав щодо них заходів впливу за порушення економічних нормативів, спростивши при цьому для них подання звітності. Зараз же настав час дізнатись, чим насправді живе система. Але шляхом застосування старих жорстких критеріїв цього не досягти.

"Я лише припускаю, що цього разу Національний банк в умовах війни змінить свій підхід і перегляне критерії при стрес-тестуванні банків. Гадаю, ця процедура, судячи з мого досвіду, продовжиться орієнтовно місяць", – зауважує у коментарі delo.ua член ради НБУ Богдан Данилишин. Катерина Рожкова гіпотезу пана Данилишина щодо змін методики також підтвердила.

"При стрес-тестуванні планується використовувати тільки базовий макроекономічний сценарій, хоча раніше ми зазвичай використовували базовий і несприятливий", – додала перша заступник голови НБУ. Нагадаємо: базовий сценарій необхідний для того, щоб було підґрунтя для порівняння при моделюванні несприятливого сценарію.

Замість стрес-тестування – перевірка якості активів

У коментарі delo.ua асоційований експерт "CASE-Україна" Євген Дубогриз, який протягом 2015-2019 років обіймав посаду начальника управління, заступника директора департаменту у НБУ, де займався стрес-тестуванням банків, пропонує дещо змінити підхід до тестування фінустанов.

Якщо говорити спрощено, стрес-тестування, яке передбачає припуск певного макроекономічного сценарію (негативного і базового), включає три етапи: 

• ретельна перевірка якості активів
• стрес-тестування великих позичальників
• перевірка того, як це все накладається на бізнес-моделі банків задля розуміння, що буде з ними і їхніми позичальники при певному розвитку подій.

Євген Дубогриз вважає, що наразі варто просто обмежитися перевіркою якості активів (AQR). А вже потім дивитись, чи потрібне стрес-тестування як таке. Тим паче, у меморандумі між Україною та МВФ немає зобов’язання проводити стрес-тестування, а ось зобов’язання провести оцінку AQR там якраз міститься.

"У будь-якому разі НБУ не застосовуватиме щодо банків заходів впливу, а просто їм покаже, що з ними буде при базовому сценарії", – додає він.

Експерт нагадує, що згідно з законодавством і постановою самого НБУ №23 від 25 лютого 2022 року, під час воєнного стану та протягом шести місяців після нього регулятор не може застосовувати до банків заходи впливу за порушення нормативів капіталу, про що йшлося вище.

За результатами стрес-тестування банки по капіталу не "проваляться", бо йдеться просто про гіпотетичний сценарій. Але вони "проваляться" по капіталу після перевірки якості активів, AQR. Тоді Нацбанк разом з банками розроблятиме програму відновлення установ, де вже буде враховано, яким чином банк і наскільки швидко повертатиметься до нормативних значень капіталу.

Регулятор у коментарі редакції відповів, що оцінку якості активів НБУ планує провести цього року. Але додатково стійкість банків у середньостроковій перспективі буде оцінена за допомогою розрахунку очікуваних показників діяльності за актуальними макропрогнозами.

"З огляду на результати оцінки стійкості буде визначено строк для відновлення капіталу банками, які відчуватимуть його брак. Для цього банки повинні будуть розробити плани капіталізації та/або реструктуризації активів", – пояснила пресслужба Нацбанку.