Бачимо покращення в усіх напрямах, показники ринку наближаються до довоєнного рівня, — Сергій Черненко, ПУМБ

Зараз фінансовий сектор підбиває підсумки 2024 року. З яким фінансовим результатом ПУМБ завершив минулий рік? Що дало змогу досягти такого результату?

— Минулий рік для банківської системи був, мабуть, найбільш вдалим, якщо оцінювати період від початку повномасштабного вторгнення. Незважаючи на досить високі податки, які наразі підвищено до 50%, банки мають достатньо високий рівень прибутковості. Ми, наприклад, заробили у 2024 році приблизно 4 млрд грн, що робить нас одним із лідерів в банківському секторі  за цим показником. Загалом ринок отримав майже стільки ж прибутку, скільки й у 2023-му, але при цьому ринок зростав. Це був перший рік, коли кредитні портфелі почали зростати на довоєнному рівні, збільшувалася активність клієнтів. З погляду ефективності бачимо покращення в усіх напрямах, показники ринку наближаються до довоєнного рівня.

Якщо детальніше розглянути відновлення банківського кредитування, то у яких його сегментах є пожвавлення? 

— Попит спостерігається в усіх сегментах – від ФОПів до великих компаній. Банкам, звісно, можна дорікнути у повільному відновленні кредитування, але у тому ж 2023 році не було попиту на кредитні ресурси. Працювала програма «5-7-9%», яка нівелювала поняття відсоткових ставок, і при цьому сам по собі попит на кредити був дуже низьким. Торік попит на фінансування був майже в усіх сегментах. 

Ми бачимо, що великі компанії почали інвестувати. Як приклад, почалися інвестиції у проєкти, пов’язані з енергетикою, і це не дивно, адже енергосистема дійсно постраждала і компанії почали турбуватися про свою енергонезалежність. І це також сформувало частину попиту на кредити. Деякі компанії інвестували у будівництво, навіть були такі гучні приклади, як нові туристичні об’єкти у Карпатах. Наприклад нещодавно ми частково профінансували першу чергу проєкту GORO Mountain Resort у Карпатах, який реалізує компанія ОККО. 

Все це індикатори того, що загалом ми спостерігаємо пожвавлення ринку. У ПУМБ досить великий попит на фінансування з боку ФОПів. Загалом наш портфель кредитів для мікробізнесу за минулий рік зріс до 1,6 млрд грн, це понад 7 тис. клієнтів. Тож я можу сказати, що попит на фінансування є. Але якщо подивитися на динаміку, то зростання портфеля кредитів юросіб становило 20%. Чи багато це? Загалом це нормальний сталий розвиток, який ми мали до війни. 

Що скажете про споживче кредитування? Наскільки активно населення зараз бере кредити і чи суттєво змінилися умови кредитування протягом останніх років?

— Споживче кредитування, як і кредитування корпоративного сектору, розвивалося за тим самим сценарієм. У 2024 році попит на кредити був більший, ніж у 2023-му. За підсумками минулого року бачимо суттєве зростання споживчих кредитних портфелів. Хочу наголосити, що ринок споживчого кредитування надто сконцентрований, його формують усього 5 гравців. Якість портфеля споживчих кредитів зараз є кращою, ніж у довоєнний період. Це звучить трохи дивно, але маємо такий сигнал, і це факт. Зважаючи на наші показники якості кредитного портфеля, ми очікували гіршого і закладали такі очікування у свої прогнози та розрахунки. Але зрештою виконання зобов’язань, якість обслуговування кредитів населення виявилася на високому рівні. Якщо подивитися на обсяги виплати зарплат у країні, то вони майже не змінилися у порівнянні з довоєнним 2021 роком, але кількість людей, які працюють в Україні, зменшилася. Це свідчить про те, що середня зарплата надто зросла. До речі, один із чинників цього – зарплати військових.

Чи відбувалася протягом останнього часу зміна базових умов кредитування?

— Ми почали повертатися на кредитний ринок десь у середині 2022 року. Потроху тестували  ринкові умови, побачили, що якість позичальників залишається нормальною, зрозуміли та призвичаїлися до того, як працювати у прифронтових зонах. У 2023-му вже працювали на умовах, які були до повномасштабної війни. І ми бачимо, що це загальний тренд. На ринку є готовність приймати більше ризику. Апетит до ризику з боку банків протягом минулого року підвищився. Але це також і наслідок якісного обслуговування кредитів з боку клієнтів, причому як у корпоративному сегменті, так і у роздробі.

Які завдання і виклики стоять перед роздрібним бізнесом у 2025 році? На чому фокус?

— Наше завдання залишається незмінним, хіба що війна деякі напрями ще більше актуалізувала, – це побудова 100%-ї мобільної платформи, яка дає клієнтам можливість отримати якісний сервіс онлайн. Так, у нас залишається досить потужна мережа. Є відсоток людей, яким потрібне відчуття фізичної присутності, контакту із співробітниками банку, доступ до готівкових грошей через каси та банкомати. Але наше завдання – побудова зручної та ефективної диджитал-моделі обслуговування. І ми за минулий рік зробили великий стрибок у цьому напрямі. Банк суттєво збільшив кількість клієнтів, які приходять саме з диджитал-каналу. Для нас минулий рік був рекордним щодо зростання кількості клієнтів, і більшість нових клієнтів прийшла саме з диджитал-каналу.

Мобільний застосунок ПУМБ стає нашим цифровим каналом доступу до банку. Застосунок уже такий універсальний, що немає потреби йти у відділення, можна усі послуги отримати у смартфоні, і фокус на цьому триватиме. Ми будемо додавати нові продукти та сервіси, робити їх зручнішими й простішими для клієнта. Диджиталізація досвіду роботи з банком – це головний фокус. У нас є ідеї щодо нових продуктів, які ми розвиваємо і з якими хочемо виходити на ринок, є ідеї з розширення можливостей отримання послуг через мобільний застосунок.

А як щодо корпоративного бізнесу? Який сегмент розвивається найшвидше – великий бізнес, МСБ чи, може, ФОПи? Також цікавить тенденція за секторами: хто найбільше зацікавлений у залучені коштів, аграрії чи, можливо, ритейл?

— Я не бачу, щоб великий бізнес мав дуже великі фінансові проблеми. Так, дійсно, це залежить від галузі, ситуації бувають різні у підприємств. Але ж маємо визнати, що великі компанії досить ефективно працюють і демонструють велику гнучкість у складних умовах. Фінансовий стан компаній залишається задовільним. Те саме стосується і малого та середнього бізнесу. При цьому є поштовх до розвитку саме малого та середнього бізнесу. Це відбувається через пожвавлення споживання у країні, і це те, що стимулює саме малий бізнес. Зрештою це посилює як попит на кредитні ресурси, так і загалом сприяє збільшенню активності клієнтів. І це, як на мене, досить позитивний сигнал, тому що це шлях до ідеального стану економіки, коли частка малого та середнього бізнесу є найбільшою. Для нас це буде запорука сильної економіки та стабільності, і ми бачимо, що під час війни саме МСБ зростає завдяки зростанню споживання.

Хто найбільший споживач банківських послуг за галузями – аграрії, ритейл чи промислові підприємства?

— Аграрії, звісно, залишаються одними з найбільших клієнтів для банків, тому що це одна із найбільш розвинутих галузей економіки України. Минулий рік для аграріїв був досить успішним. Активною є харчова промисловість, сфера обслуговування. Важка промисловість перебуває у більш складному становищі, адже навіть якщо говорити про інвестиції у відновлення, модернізацію чи розвиток, це більш тривалий процес. Їм треба більше часту для того, щоб відновити виробництво, щось переобладнати, і це стримувальний чинник. При цьому в Україні активно розвивається defence tech.  Багато підприємств починають заходити у цей сегмент, виробляти продукцію, яку використовують збройні сили, виконують замовлення Міноборони. Це і невеликі підприємства, і середній бізнес, і великі компанії, які виокремлюють у себе новий напрям діяльності. Цей тренд - прямий наслідок війни. Коли є великий попит та великі бюджети, то і галузь стає впливовою в Україні.

Як ви вважаєте, чи сприяє поточна облікова ставка відновленню кредитування економіки?

— Я вважаю, що поточний рівень облікової ставки не є визначальним чинником. Для зростання обсягів кредитування важливіша умова – зростання економіки. Тому для економіки більш вагомими стримувачими залишаються воєнні ризики. Є труднощі з кон’юнктурою на зовнішніх ринках. І завданням є створення умов, за яких економіка зростала б швидше. У 2023 році існувала програма «5-7-9%», яка нівелювала фактичний рівень ставки, попри те що облікова ставка була висока. І що ми побачили? Обсяги кредитування упали. Тож ціна не визначальний чинник. Активне кредитування  і зростання кредитних портфелів– це в першу чергу наслідок зростання економіки.

Чому так сталося? Якщо подивитися на програму «5-7-9%», все виглядає досить привабливо. Не було попиту на кредити?

— Загалом ПУМБ був і є одним із найактивніших учасників програми «5-7-9», на сьогодні ми входимо до трійки банків із найбільшим портфелем по програмі – 39 млрд.грн.  Проте не можна говорити і про те, що на зараз є певний відкладений попит, який стримується високими ставками. Запропоновані програми були дешеві. Але навіть за такої пропозиції попит був обмежений. Це наслідок того, що для великої кількості підприємств воєнні ризики залишаються визначальними. Так, підприємствам потрібні обігові кошти, і вони їх отримують, а от заходити у великі інвестиції бізнес іще не готовий. Торік ми бачили пожвавлення, компанії починали дедалі активніше заходити у нові інвестиції. Але над цим ще треба працювати. 

Щодо облікової ставки, то вона завжди є компромісом. Якщо ми не будемо правильно утримувати рівень облікової ставки, у нас буде занадто високий рівень інфляції. А інфляція – це податок на бідних, постраждають насамперед незаможні люди. Треба знаходити стимули для розвитку та пожвавлення економіки, але я впевнений, що теперішній рівень облікової ставки не є обмеженням для кредитування. 

Є багато учасників цього процесу – споживачі, різні сегменти бізнесу, банківський сектор, держава. Маємо побудувати дійсно ефективну програму підтримки підприємництва. І досвід програми «5-7-9%», поза сумнівами, був цінний.

Як держава, фінансовий регулятор та банківський сектор можуть досягти ефективного партнерства у питанні фінансування бізнесу, відновлення економічної активності, відбудови країни? Чи можуть гроші населення стати інвестиційним ресурсом?

— Нам треба створити умови та інфраструктуру, які дозволять грошам населення стати довгим ресурсом. Бо натепер це 3-6 місяців, не більше. Це загалом розвиток пенсійних та інвестиційних програм. На жаль, Україна і до війни не дійшла до цих процесів. Але ж структурно ці гроші почнуть грати в довгу, коли ми зможемо створити умови для довгострокових заощаджень населення. 

Щодо грошей іноземних фінансових інститутів, то тут ми маємо скористатися готовністю західних партнерів підтримувати бізнес в Україні та створити всередині країни належну дистрибуцію, щоб бізнес мав доступ до цих ресурсів, які, по-перше, є досить довгими, а по-друге, навіть попри те, що номіновані у доларах та євро, залишаються досить підйомними в ціні.

Сьогодні фінансовий сектор переходить від цінової конкуренції до технологічної. Як це проявляється у банківській системі? На чому основний акцент – на ШІ, розвиток IT, подальшу інтеграцію з мобільними технологіями?

— Ціна – це один із чинників вибору банку, але не головний і не єдиний. Також є фактори надійності, зручності, доступності тощо. Ми намагаємося бути вигідним щодо ціни і водночас вигравати завдяки зручності. Тому за останні три роки ПУМБ інвестував у свій мобільний застосунок понад 30 млн $ та впровадив понад 100 нових функцій та фіч, багато із яких є унікальними для вітчизняного ринку. І клієнти це помічають. Адже за даними компанії CBR, частка тих, хто повністю задоволений застосунком сягає 80%. Це є одним з найкращих показників на ринку серед мобільних застосунків України.

Ми бачимо, що кількість послуг у мобільному застосунку збільшується, а отже, і його складність зростає. І на це також треба реагувати, щоб для клієнта процеси залишались простими та зрозумілими. Також треба реагувати на поточні виклики, зміни у правилах обслуговування, фінансового моніторингу, що торік було досить чутливим для клієнтів питанням. Тож ми активно вкладаємося у сервісну складову, у задоволеність клієнтів. Є і репутаційна складова, те, який імідж та соціальний вплив має банк. 

Якщо говорити про технології, то домінуючим напрямом є розвиток мобільного застосунку як ключового каналу комунікації. Для того щоб підвищити його ефективність і, можливо, зменшити вартість послуг, торік ми почали активно експериментувати із штучним інтелектом. Він бурхливо розвивається. За минулий рік ситуація дуже сильно змінилася. Змінилися як можливості ШІ, так і вартість його використання. Коли ми починали ці спроби, то розуміли, що вартість сервісів може бути для нас високою, але це була інвестиція у майбутнє. Але вже під кінець року вартість використання, наприклад, ChatGPT суттєво знизилася. 

У нас вже є сервіси, які побудовані на штучному інтелекті, і це у майбутньому суттєво вплине на розвиток банківської системи, який сервіс банки будуть розвивати та пропонувати клієнтам з погляду гнучкості та економічності.

Де ПУМБ вже інтегрував ШІ?

— У нас є кілька напрямів, один із них – чатботи. Частина запитів, які заходять через мобільні застосунки та колцентр, обслуговується штучним інтелектом. Також використовуємо ШІ для розпізнавання документів та голосу, і це зовсім інший рівень ефективності, якщо порівняти з технологіями, які були досі. Крім того, штучний інтелект використовується для аналізу даних та NLP. Загалом те, що ми бачимо сьогодні, викликає оптимізм.

Зараз багато галузей відчувають брак кадрів, чи можна те саме сказати про фінансовий сектор? Наскільки гостра проблема дефіциту кадрів і як цьому дають раду у ПУМБ?

— Дефіцит кваліфікованих працівників – це велика проблема для всіх галузей. Дійсно, багато людей виїхало і продовжують виїжджати. Є у нас й інша негативна динаміка – перевищення смертності над показником народжуваності. Хантинг спеціалістів на цьому ринку агресивний. І ми також це робимо. Є класичні інструменти, за допомогою яких ми реагуємо на ситуацію. Намагаємося стежити за ринком і вчасно підвищувати зарплати, а вони дійсно за період війни суттєво зросли. З ключовими людьми працюємо індивідуально, даючи можливість відчути, що їм комфортно, що є можливості для розвитку та реалізації. Для працівників впроваджена програма Wellbeing, яка зокрема включає консультації для співробітників від психологів, психотерапевтів та коучів. Ми практикуємо також і матеріальну підтримку від банку при різних складних життєвих обставинах (пошкодження чи втрата житла, хвороба співробітника або члена родини). Окремо засновано Касу взаємодопомоги для додаткової підтримки співробітників.

Ми створюємо умови для розкриття талантів. Діє модель, яка дає командам більше повноважень і автономності, дає можливість реалізовувати більше своїх ідей, розвиватися, отримувати задоволення від роботи. 

Яким чином ПУМБ формує програму взаємодії з ветеранами? Який фокус у програмах корпоративної соціальної відповідальності? Чи підтримуєте ветеранські бізнеси?

— У соціальній діяльності у нас є два пріоритетні напрями. З одного боку, це підтримка армії, наших мобілізованих співробітників. Це оперативні закупки необхідного обладнання і спорядження для підрозділів на нулі, забезпечення захисників такмедом, а парамедиків ліками і обладнанням, доставки крові в гарячі точки, забезпечення поранених адаптивним одягом тощо. Ми створили спеціальний фонд для допомоги мобілізованим колегам, він виділяє кошти на фінансування різноманітних запитів щомісяця. Я навіть не втручаюся у цю роботу, просто наприкінці місяця отримую звіт, скільки, кому і на які потреби виділили допомоги. До речі, усім, хто мобілізувався, ми продовжуємо платити зарплату. Що теж вважаємо важливим. Другий напрямок – підтримка ветеранів у поверненні до цивільного життя. Інтеграційна платформа «Жити назустріч» складається з фінансового чат-боту, ветеранського ТГ-каналу, інклюзивного хабу, грантів для бізнесу і культурно-освітніх проєктів. З нами вже 12 тисяч ветеранів і їх близьких. 

Загалом за три роки повномасштабної війни ПУМБ інвестував понад 829 мільйонів гривень у сталі ініціативи задля підтримки України.

Сьогодні більшість українських компаній демонструє економічну відповідальність і підтримує країну сплатою податків. Яка сума бюджетних платежів ПУМБ у 2024 році?

— Ми є одним із найбільших платників податків. Сумарно за три роки війни ми заплатили понад 11 млрд грн податків. За 2024 рік цей показник склав 6,9 млрд грн, що робить нас одним із лідерів банківського сектору за сплатою податків.

Ви знаєте, що банківська система згідно із законодавством має підвищену ставку оподаткування, втім два роки поспіль ухвалюється рішення про ще більше підвищення податкового навантаження – до 50%. Це великі суми, і у звичайні часи такі високі ставки були би негативним чинником для бізнесу, але під час війни ми вважаємо це нашим обов’язком. Можу сказати, що банківська система наразі є одним із найбільших донорів для бюджету.