Бізнес закликає владу відмовитися від обов’язковості звітів щодо офшорів під час війни: що відповідає Гетманцев

Як ідеться у повідомленні СУП, відповідні рекомендації вона надала 17 жовтня комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, який займається підготовкою до подальшого розгляду проекту закону №8137 щодо вдосконалення оподаткування КІК.

Серед іншого спілка вважає, що запровадження звітності українськими власниками про контрольовані ними іноземні компанії зараз погіршить бізнес-клімат України з низки причин. Зокрема, там вказують, що звіти можуть бути використані недоброчесними правоохоронцями для тиску на бізнес.

"В умовах коли все частіше фіксується неправомірний та невмотивований тиск з боку правоохоронних та контролюючих органів, українські підприємці втратили довіру і мають усі підстави вважати, що відкриття інформації призведе до додаткового тиску", - кажуть у бізнес-об'єднанні.

Крім того, там вважають, що запровадження такої звітності щодо іноземних компаній в умовах військового стану повністю відкривають міжнародні бізнес-групи українських підприємців що може призвести до завдання шкоди їх діяльності з боку спецслужб Росії.

У СУП також вказують, що правила щодо КІК в Україні є інтегрально значно гіршими, ніж у багатьох альтернативних юрисдикціях, і є суттєвою завадою для набуття українського податкового резидентства іноземними бізнесменами.

Підприємці вказують і на те, що несуть значні додаткові витрати на підготовку звітності, що в умовах війни зовсім небажано, а бажаним було б направити ці кошти на військову допомогу Україні.

У спілці нагадують, що раніше вона вже добилася відкладення термінів запровадження обов’язкової звітності щодо КІК, тому розраховує і на те, що уряд і парламент й цього разу почують голос бізнесу. В СУП додають, що її позицію вже підтримало Міністерство економіки, яке також вбачає потребу у перенесенні звітування щодо КІК на більш пізній термін.

Нагадаємо, що законопроект №8137 було внесено низкою депутатів з фінкомітету Ради на чолі з його головою Данилом Гетманцевим ще рік тому, в жовтні 2022 року. 2 травня цього року документ було прийнято в першому читанні з подальшим доопрацюванням.

У свою чергу, як прокоментував у понеділок інформагентству "Інтерфакс-Україна" сам Гетманцев, він частково поділяє побоювання бізнесу у зв'язку з необхідністю подання у 2024 році звітності щодо КІК, проте сумнівається у реалістичності відстрочення цієї норми.

"Я частково поділяю їх побоювання, проте перспективи кроку назад в одній з найважливіших реформ виглядають сумнівними, виходячи з позиції наших партнерів та процесу євроінтеграції, пов'язаного з імплементацією до нашого законодавства європейських норм. Крім того, ініціатива може спричинити критику з боку популістів у парламенті", - заявив голова парламентського фінкомітету.