Через проблеми з родовищем на Закарпатті Україна змушена купляти сіль в Африці, - голова Закарпатської ОВА

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Про це в інтерв'ю "Укрінформу" розповів голова Закарпатської ОВА Віктор Микита.

Чому виникла потреба в африканській солі

"Безперечно, Україні необхідна своя сіль. Тим більше, вона потрібна регіону – це податки і робочі місця", - наголошує голова ОВА.

"Але законодавство нині не враховує захисту вітчизняного виробника. Може це й правильно, бо немає часу та ресурсів на довгострокові проєкти, нам потрібна сіль уже й сьогодні. Її поставляють із африканських країн, я так розумію, зерновим коридором на зворотньому шляху в порти Одеси", - додав чиновник.

Вартість такої солі - 2,5 тис. грн за тонну, тоді як до війни вартість технічної солі з "Артемсолі" складала 1,5 тис. грн. Коли в перший рік війни не було узагалі ніякої солі, її завозили з Польщі, а ціна сягала 7-9 тис. грн за тонну.

"Вартість закарпатської солі з Буштинського родовища наразі становить 3 тис. грн. Але якість — на порядок вища за африканську: виробник проводив експертизи, вона чудово розчиняється. Тому закарпатську сіль купуватимуть. Плюс, якщо врахувати логістику, то сіль, яка поступає в порти, десь там на півдні країни й освоюватиметься, а ми своєю зможемо закривати потреби заходу та центру" – підсумував Віктор Микита.

Які проблеми з закарпатською сіллю

За словами очільника Закарпатської ОВА, ситуація із закарпатською сіллю наступна: підприємство почало розробляти родовище у 22-му році, після російського вторгнення. Робота запускалася дуже швидкими темпами і постійно виникали проблеми. Це питання і фахового рівня працівників, і георозвідки.

Крім того, проблема полягала в тому, що на момент запуску розробки родовища не була належним чином проведена геодезія. Спочатку не планувалося бетонувати шахту, а згодом, коли прохід почав засипатися, це необхідно було зробити. Тому наново копали, ставили металоконструкції, укріплювали тощо.

Таким чином, проблеми у процесі розробки родовища виникли через погану підготовку. Також під загрозою опинилися нещодавно відремонтовані траси Мукачево-Рогатин і Київ-Чоп.

"Коли вже дійшли до породи та впевнилися, що сіль є, почали посилювати вхід у шахту. Він проритий на довжину понад 200 метрів та має глибину 70 метрів. На ці укріплення пішло багато часу. Водночас, ми говорили, що потужності цієї шахти повинні забезпечувати усі потреби країни в технічній солі. А це — 400 тисяч тон на рік. Тепер уявіть собі, що ці 400 тисяч тон поїдуть з місця видобутку вантажними автомобілями..." - зауважив Микита.

Як зазначив голова ОВА, було проведено кілька нарад із "Укрзалізницею" щодо прокладання окремої колії до родовища. Домовленості є, але це питання не закрите на сьогоднішній день, бо підприємство наразі використало всі інвестиції на будівництво тунелю та проходу в шахту. Там будують два тунелі, один — резервний, аби у разі пошкодження першого робота тривала через резервний та не зупинялося виробництво. Другий тунель наразі не добудований.

Прогноз щодо повного запуску виробництва солі на Закарпатті

За словами Микити, інвестор вклав уже приблизно 170 млн грн у цей проєкт. Наразі видобувається близько 45 тон технічної солі на добу. За необхідності, цифра може збільшуватися до 200 тон, це виходить 600 тон суміші для посипання доріг.

"Якщо рахувати в обсягах країни, то цього вистачить Закарпаттю для себе і сусідів (суміжних із Закарпаттям регіонів). Але така кількість технічної солі не покриє усіх потреб країни", - сказав Микита. Він додав, що для налагодження інфраструктури, проведення дорозвідки родовища, закінчення проходу, потрібен ще рік.

Фото: ua.depositphotos.com