Денис Шмигаль живе з бізнесом в різних світах? Схоже, що ініціативи уряду не відповідають потребам підприємців

Попри те, що розвиток економіки - це ключове завдання уряду, Кабмін Дениса Шмигаля приділяє цьому небагато часу. Якщо не брати до уваги такі великі програми як підготовка повоєнного відновлення, пільгове кредитування 5-7-9 чи обов’язкові напрямки на кшталт підготовки до опалювального сезону чи боротьби з безробіттям, масштабних ініціатив на підтримку бізнесу практично не видно. А ті, що висуваються - мають дуже сумнівний ефект.

Один з прикладів - чергова хвиля “дерегуляції”, яку запустив уряд наприкінці минулого року. Історія різного роду “регуляторних гільйотин”, “спрощень” і “удосконалень” тягнеться далеко не перший рік. Проте кількість дозволів, ліцензій та інших спеціальних документів і процедур, які стримують розвиток бізнесу, все ще лишається надмірною. Цього разу уряд нібито підійшов до питання “системно” і анонсував “масштабні зміни”. Тільки по Мінекономіки мають скасувати половину зайвих папірців, в інших відомствах обсяг коливається від 10 до 30%. Решту мають “удосконалити і оцифрувати”.

Але щойно ми спробуємо розшифрувати, які ж “полегшення” отримає бізнес - одразу натикаємось на два “нюанси”. По-перше, багато ідей, які звучать в медіа - це лише пропозиції міжвідомчої робочої групи, і уряд Шмигаля підтримує далеко не всі з них, хоча й бере на прапор “страшні цифри” - до тисячі “зайвих” документів. По-друге, ступінь впливу деяких ліквідованих дозволів на реальну економіку настільки мізерний, що це можна було б робити з набагато меншим пафосом. Приміром, в березні Кабмін скасував видачу голограм на компакт-диски. Серед інших “важливих” пропозицій - відмова від дозволу Держземагентства на експорт картографічної продукції або від дозволу на заняття цілительством (народною медициною).

Що ж насправді турбує бізнес? Питанням номер один залишається проблема з бронюванням критичної кількості працівників від мобілізації задля забезпечення функціонування підприємств, а також і відрядженнями ключових співробітників-чоловіків за кордон. Ще наприкінці літа минулого року, коли бізнес сформулював потребу в забезпеченні порядку виїзду в обмін на заставу і підтримав пропозицію Мінцифри про проект “єВідрядження”, Денис Шмигаль продемонстрував своє ставлення до потреб економіки. “єВідрядження” так і не запрацювало, ба більше, наприкінці року в уряді заявили, що воно більше непотрібне, бо Кабмін “нарешті”, через майже рік війни, розробив порядок бронювання для ключових фахівців. До питання не повернулися і досі.

Утім, напрошується висновок, що і з порядком бронювання “щось пішло не так”. В березні звернення бізнесу про бронь просто ігнорували. Ще на початку травня в Європейській бізнес асоціації заявляли, що попри формальні зрушення - на практиці чиновники все ще “маринують” списки підприємців тижнями. За даними ЄБА, у понад 80% компаній, які є їх членами, є працівники, які потрапили під мобілізацію, у половини компаній забрали кожного десятого працівника. У деяких в армію забирають до 40% всіх співробітників, що реально паралізує бізнес. Особливо критичною є ситуація у малого і середнього бізнесу, де колективи з 10-30 людей при втраті хоча б 5-7 людей уже можуть суттєво постраждати. Натомість уряд Шмигаля дає право забронювати максимум 50% людей, тому бізнес уже готується до урізання потужностей. Примітно, що, за даними ЄБА, уже є випадки, коли податкова блокує накладні у компаній через нестачу персоналу, бо спрацьовує “фактор ризику”.

Ще один виклик - з 1 липня в повному обсязі повертаються штрафи і перевірки для бізнесу. Формально це “покращення” для підприємців іде “в пакеті” з відновленням довоєнного рівня оподаткування і виправдовується “вимогами МВФ”. Однак очевидно, що йдеться передусім не стільки про долю чергового кредитного траншу, скільки про відновлення апетитів корумпованих податківців на місцях. Що явно не сприятиме зростанню економіки під час війни, що триває. При цьому саме війною мотивується необхідність посилення митного контролю, хоча по факту, знову таки, це може призвести лише до зростання корупційних ризиків на кордоні. Також нікуди не ділась проблематика необґрунтованого блокування податкових накладних.

Окрім перелічених, викликами для бізнесу є все ще великий рівень тіньової економіки, зокрема, ринок нелегального тютюну становить рекордні 22%. При цьому на легальний бізнес накладаються все нові зобов’язання щодо стандартизації пакування та інших змін до продуктової лінійки, переобладнання виробничих ліній, додаткових інвестицій тощо.

Також підприємці занепокоєні низкою регуляторних ініціатив, які “з головою” перекриють анонсовані “послаблення” програми дерегуляції. Приміром, уряд і депутати розглядають можливість створення нових інституцій сфері захисту прав споживачів - громадської спілки «Спілка громадських об’єднань споживачів» та Комісії з питань позасудового розв’язання спорів. “Передбачається, що вони будуть мати розширені нетипові повноваження по контролю за діяльністю бізнесу та притягненню їх до відповідальності, наприклад, проводити додаткові перевірки бізнесу; накладати штрафи; визначати розміру відшкодування; проводити обов’язкові платні навчання для підприємців тощо”, - йдеться в повідомленні ЄБА.  Також законотворці збираються запровадити обов’язковий екологічний аудит для бізнесу, включаючи навіть ФОПів, запровадити додаткове оподаткування молочної галузі, блокується робота Держлікслужби, що негативно відбивається на діяльності фармринку і забезпеченні населення ліками. Є побоювання, що ці ініціативи можуть призвести до виникнення нових корупційних схем.

Схоже на те, що за відсутності помітних економічних успіхів, Денису Шмигалю та його уряду хочеться показувати хоч якусь видимість діяльності. Утім замість вигадувати міфічні задачі, які зводяться до дрібного крючківництва, Кабміну варто було б по-справжньому звірити годинники з реальним бізнесом, який платить податки, створює робочі місця і залучає інвестиції під час війни.