Екологічні виклики: як великий бізнес дбає про довкілля на шляху євроінтеграції

В ЄС планують досягти кліматичної нейтральності до 2050 року. Тож країни-члени та кандидати до вступу зобов'язані дотримуватись та активно імплементувати засади Європейського зеленого курсу - головного документу, що визначає план дій із запобігання змін клімату та захисту довкілля. Він включає впровадження заходів зі збереження природних ресурсів, зменшення викидів шкідливих речовин, розвитку відновлювальних джерел енергії, підвищення енергоефективності тощо.

Одним із ключових аспектів у реалізації цих зобов'язань є активна участь бізнесу. Впровадження відповідальності виробника та дотримання кліматичної угоди, відповідно до міжнародних угод, сприяє євроінтеграційним процесам та побудові “екологічного” підприємництва. Попри війну соціально відповідальний бізнес вже сьогодні активно долучається до екологічних ініціатив - стратегії сталого розвитку впроваджують все більше підприємств в Україні.

Так, швейцарський виробник харчових продуктів Nestlé дотримується зобов'язань відповідно до Цілей Сталого Розвитку 2030, заявлених ООН, а також впроваджує в Україні проєкти переходу на «зелену» електроенергію на виробництві та проєкти  впровадження культури поводження з відходами упаковки. Розповідаємо про них детальніше.

Перехід на «зелену енергію», як нова вимога часу

Минулої осені-зими ракетні обстріли енергетичної інфраструктури призвели до тривалих аварійних відключень електроенергії. Щоб продовжити роботу, український бізнес був змушений масово закуповувати та використовувати дизельні або бензинові генератори. Лише за 2022 рік у країну завезли майже 670 тисяч генераторів. Це обладнання важко назвати екологічним - воно забруднює повітря оксидами вуглецю та азоту, чадним газом і сажею.

Більш дбайливим до довкілля та відповідним викликам війни є перехід на зелену енергетику. Для прикладу, щоб досягти нульового рівня викидів СО2 до 2050 року, Nestlé почала встановлювати сонячні панелі на своїх українських підприємствах ще у 2021 році – станом на сьогодні в ініціативу інвестували вже понад 18 млн грн.

“Використання зеленої енергії не лише позитивно впливає на зменшення вуглецевого сліду, а й вигідне з економічної точки зору, адже власна зелена електроенергія дозволяє зменшити витрати. Середній термін окупності сонячних електростанцій становить лише 4-5 років. Враховуючи всі ризики під час війни і досвід минулої зими, сонячні панелі - це також одне з рішень для підтримки виробничої діяльності у випадку перебоїв з електропостачанням”, - пояснюють у компанії.

Перші сонячні електростанції встановили на Волинській фабриці з виготовлення соусів у Торчині та в дистрибуційному центрі в Смолигові у 2021 році. Наприкінці 2022 року Nestlé обладнали панелями дистрибуційний центр у Малехові на Львівщині, а в грудні 2023 року встановили там додаткові панелі.

Сьогодні сонячні електростанції покривають в середньому до 20% потреб дистрибуційних центрів та 11% потреб фабрики. Проєкт допоміг зменшити викиди вуглецю на 192 тонни щорічно. Компанія планує поступово перевести на зелену електроенергію всі свої потужності в Україні.

“Незважаючи на те, що таке виробництво електроенергії дуже залежить від погоди, ми маємо намір і надалі інвестувати в цей напрямок та дотримуватися стратегії зі зменшення викидів парникових газів. Крім цього, зменшення викидів є частиною євроінтеграційних процесів України, які ми всебічно підтримуємо”, - кажуть у компанії.

Формування звички сортувати відходи, як вклад в стійку екосистему

Сортування відходів дозволяє знизити їхню кількість на сміттєзвалищах та в природі. Це допомагає зберегти ґрунт, водні ресурси та повітря, а також запобігати кліматичним змінам, адже переробка дозволяє використовувати вторинні ресурси і зменшує потребу у виробництві нових матеріалів. 

Це розуміє і великий бізнес. У 2020 році Nestlé разом з компанією з управління відходами Veolia запустили проєкт «Маяк» у трьох населених пунктах Київщини - Макарові, Нових Петрівцях та Старих Петрівцях. Метою проєкту є розвиток інфраструктури збору та переробки відходів в Україні, а також формування стійких навичок поводження з відходами у громадян на прикладі конкретних громад. Цей проєкт є тестовим для подальшого створення на його базі загальнонаціональної системи розширеної відповідальності виробника, яка вже давно працює в країнах Євросоюзу. Принцип розширеної відповідальності виробника (РВВ) передбачає, що виробник товарів в упаковці несе відповідальність за упаковку продукції з моменту її створення до переробки. У межах проєкту “Маяк” компанії інвестували 57 млн грн на встановлення 222 контейнерів для збору відходів у трьох населених пунктах Київщини, та продовжують інвестувати у вивезення відсортованих відходів та навчальну роботу з населенням громад у співробітництві з органами місцевої влади. 

Раз на десять днів відсортовані мешканцями відходи упаковки вивозять на сортувальну станцію. Після контрольного сортування на фракції відходи відправляють на заводи з переробки вторинної сировини. Відходи, які не можна відправити на переробку, спалюють із видобутком теплової енергії для опалення та забезпечення гарячою водою одного зі спальних районів Києва.

Метою ініціативи було не тільки сортування та переробка відходів, але й формування стійких навичок поводження з відходами у громадах. Для цього організатори запустили інформаційні кампанії для залучених міст - розповсюдили постери з правилами сортування та провели спеціальні навчальні курси для вчителів. До цієї програми залучили 80 вчителів та 3230 школярів. До початку повномасштабної війни у межах проєкту біля 28 тисяч мешканців громад встигли зібрати понад 400 тонн відходів.

Після вторгнення ініціативу тимчасово призупинили, але на початку 2023 року проєкт знову запрацював. Разом з фахівцями з ДСНС встановлені контейнери ретельно обстежили, щоб підтвердити їх безпечність для користування.

На сьогодні мешканці зазначених громад вже активно сортують відходи – минулого року вдалося зібрати 118 тонн сухої фракції відходів (це різні види пластику, папір, картон та метал) та 113 тонн скла. “Показники становлять майже дві третини відходів, зібраних до повномасштабного вторгнення за той самий період. 48% чистої вторинної сировини після сортування відходів – майже така ж цифра, як у нас була до війни. Це означає, що наші громади не відмовлялися від сортування відходів, продовжуючи демонструвати стійкі звички поводження з відходами”, - розповідають у Nestlé.

У компанії зазначають: “Відновлення проєкту роздільного збору відходів є не лише одним із кроків поступового відновлення Петрівської і Макарівської об’єднаних територіальних громад та країни в цілому, але і прикладом для впровадження системи управління відходами в інших регіонах України”.

Сталий розвиток – одна з передумов євроінтеграції

Компанія Nestlé дотримується своїх зобов'язань у сфері екології та продовжує впроваджувати заходи зі збереження довкілля та мінімізації впливу на клімат, навіть у обставинах війни. Незважаючи на наявні виклики, компанія ставить перед собою завдання підвищення стандартів соціальної відповідальності в Україні, наближаючи їх до практик, прийнятих в Європейському Союзі. Компанія залишається відданою зобов'язанню сприяти сталому розвитку та планує дотримуватись наступних глобальних цілей:

Nestlé в Україні планує встановити сонячні панелі на інших своїх фабриках та продовжить роботу в напрямку РВВ. Компанія долучиться до створення окремої організації, заснованої на принципах розширеної відповідальності виробника - робота ведеться в складі коаліції УКРПЕК, до якої входять провідні виробники товарів в упаковці в Україні.

У Nestlé впевнені, що розширена відповідальність виробника — це ефективний інструмент управління відходами, зменшення витрат та протидії кліматичним змінам, що вже давно зарекомендував себе в ЄС.

“Концепція полягає у тому, що виробники відповідають за свою продукцію навіть після того, як продукція була використана та стала непотрібною споживачеві. Ця відповідальність включає зокрема збір, сортування та підготовку упаковки для подальшої переробки чи відновлення. За допомогою РВВ можуть бути підвищені показники переробки відходів та досягнуто значної економії державних витрат у сфері поводження з відходами”, - пояснюють в компанії.