Ексзаступник голови АРМА Павло Великоречанін – про реформу агентства, кадровий відтік і заморожений конкурс на керівника

На цьому тлі редакція Delo.ua поговорила з колишнім заступником голови АРМА Павлом Великоречаніним. У розмові він поділився власним баченням роботи агентства та змін, які відбулися в системі управління арештованими активами. Оцінки співрозмовника є його особистою позицією (ред.).

Почнемо з простого. Навіщо взагалі створювали АРМА і чим українська модель відрізняється від європейської?

– АРМА створили у 2016 році як частину антикорупційної інфраструктури за моделлю європейських офісів з повернення активів, Asset Recovery Offices. Логіка проста: злочинні активи мають не просто арештовуватися, а приносити дохід державі та зберігати свою вартість.

Унікальність українського АРМА в тому, що тут поєднали в одній структурі дві функції: розшук активів (ARO) і їх менеджмент (AMO). У Європі цим займаються різні органи: поліція чи прокуратура шукає, окрема структура управляє. У нас усе під одним дахом. І ще одна відмінність: ми працюємо і з конфіскованими, і з арештованими активами. У Європі ж лише з конфіскованими.

Поєднання розшуку й управління в одній структурі, це плюс чи мінус?

– Я вважаю, що плюс. Агентство і шукає активи, і веде їх облік, і бачить, що передається в управління, а що ні. Тобто у нас є KPI (ключові показники ефективності, - ред.) власної діяльності в реальному часі.

Інша річ, що самому менеджменту бракує гнучкості. Якщо актив це завод, з ним потрібні одні дії, якщо квартира чи земельна ділянка, потрібні інші, а якимось активом узагалі неможливо керувати. Цю варіативність мало б визначати саме Агентство. Зараз, нажаль, не може.

Скільки платять співробітникам АРМА?

– Коли я прийшов до АРМА, із зарплатами була проблема: головний спеціаліст, який оперує активами на мільйони, а то й мільярди гривень, отримував 18–22 тисячі. Це формувало певні ризики, тож моєю метою було це виправити. Коли я залишив АРМА, ставка головного спеціаліста становила 48 тисяч плюс до 30% премії.

Бюджет АРМА на 2025 рік був рекордним - 589 млн грн проти 189 млн раніше. На жаль, нове керівництво в цьому контексті зробило крок назад. У 2026 році бюджет становить вже 364 млн. Цього не вистачає навіть на зарплати тим, кого вже найняли. У січні–травні цього року вперше в історії в Агентстві утворилася кредиторська заборгованість із зарплати, співробітники отримують лише оклади без премій. Це наслідок того, що немає постійного керівництва і втрачена комунікація з парламентом. Як результат недофінансування, падає ефективність надходжень до бюджету з боку АРМА.

Поясніть механіку роботи АРМА. Знайшли актив, який був одержаний злочинним шляхом… Що далі?

– Перший крок: Агентство аналізує реєстри, відкриті джерела, використовує спецтехнології для пошуку активів злочинців, у тому числі корупціонерів і резидентів Росії. Потім справа йде до суду. Якщо суд виносить рішення про арешт, прокурор звертається до АРМА, аби з’ясувати, чи можна зберегти вартість активу через передачу в управління. Якщо так, актив передають Агентству, а воно вже управителю.

З 2023 року управителів обирають через систему Prozorro. До того в АРМА існував тендерний комітет, фактично закритий клуб, де уповноважені особи самі вирішували, кому віддати актив. Управитель навіть міг не сплачувати мінімальні гарантійні платежі до бюджету! З 2023-го такі платежі стали обов’язковими. Якщо до того часу АРМА працювала з двома майданчиками, то зараз їх уже 42 на Prozorro.Продажі. Хто запропонував більшу ціну, той і виграв.

До 2019 року АРМА сама визначала шлях управління активом. Чому це забрали?

– Тодішнє керівництво скомпрометувало цю функцію. Згадайте скандал з реалізацією земельних ділянок групи Auchan, буквально за безцінь. Так само продавали квартири: нерухомість у 200 «квадратів» ішла з торгів за 500 тисяч гривень. Тому в 2019-му парламент урізав повноваження, і тепер усе тільки за рішенням суду. Я також брав участь у написанні тих змін.

Зараз ви б хотіли частину цих повноважень повернути?

– Так. На той час урізання було вимушеним рішенням. АРМА пройшла своєрідне очищення, і це не пафос. Цифри говорять самі за себе: у 2022 році при попередньому керівництві АРМА забезпечила надходжень у бюджет на 34 млн грн, у 2023-му це вже було 190,5 млн, у 2024-му 2,2 млрд, у 2025-му близько 7,5 млрд грн. Тобто за три роки АРМА збільшила надходження до бюджету у 220 разів!

Окрема історія була з митними платежами. Що там?

– Коли АРМА продає арештовані активи, які перебувають під митним контролем, переможець аукціону Prozorro.Продажі тепер зобов’язаний доплатити митні платежі. А вони часто складають значну частину вартості лоту. Гроші йдуть у бюджет.

До 2024 року такої можливості не було: АРМА не могла включити митні платежі у вартість. Після змін до закону це стало обов’язковим. До речі, з цією ж колізією зараз застряг Фонд держмайна. Уже понад два роки не можуть продати конфісковані залізорудні котуни Алішера Усманова. Це 165 тисяч тон руди, які суд конфіскував ще у жовтні 2024 року в підприємств USM Holdings. Фонд не може включити митні платежі в ціну лоту, тому митниця не може передати товар на реалізацію.

Що з пошуком управителів, багато активів простоюють?

– Так, це болюча точка. Багато активів не мають управителя просто тому, що ніхто не подається. Тепер у нас є інструмент: так званий «аукціон останньої надії». Це коли ми шукаємо не управителя, а просто розпорядника для збереження майна. Держава йому за це платить.

Найкращий приклад тут овруцький щебеневий завод. Арештований через зв’язки з Гомельською міською радою, при цьому це містоутворююче підприємство, у гуртожитках живуть працівники. АРМА двічі оголошувала пошук управителя. Нікого. На третій раз, після довгих нарад з бізнесом, знайшли. Кар’єр простоював два роки. За цей час він втратив у вартості: для відновлення виробництва потрібно вкласти близько 5 мільйонів доларів. Якби «аукціон останньої надії» діяв уже тоді, у 2022–2023 роках, цієї ситуації можна було б уникнути.

Доходи у 7,5 млрд у 2025 році, це більше, ніж очікували?

– Більше. Особливо якщо додати спільні з ДБР спецконфіскації. Найбільша в історії: 2,6 млрд грн російського онлайн-казино Pin-Up. Перший такий кейс взагалі.

Крім того, АРМА має право інвестувати до 80% арештованих коштів з депозитів у військові облігації, щоб гроші працювали на оборону, а не лежали. У 2024 році ми спрямували 137 млн грн з рахунків олігархів Фрідмана й Авена на ЗСУ. Загалом станом на 2025 рік у військові облігації переведено 2,8 млрд грн, а сумарно з усіх періодів це 13,5 млрд.

У чому специфіка роботи з підсанкційними активами?

– Значна частина активів в управлінні АРМА мають подвійний статус: арештовані в межах кримінального провадження і одночасно підсанкційні. І буває так: АРМА провела оцінку, обрала управителя, отримує надходження до бюджету, аж раптом Мін’юст подає позов до Вищого антикорупційного суду і стягує цей актив у державну власність.

До реформи ми мали припиняти договір управління одразу після рішення ВАКС. Тепер ми управляємо активом до того моменту, поки Фонд держмайна не зможе сам цим займатися. Головне, що в законі тепер є заборона на реалізацію санкційних активів. Це після скандалу з картинами Медведчука: АРМА їх продало, а нові власники свого майна не отримали, бо предмет позову Мін’юсту не дозволив передати.

А успішні кейси є?

– Реалізували 30 тисяч тонн хлориду калію, ввезеного з Білорусі російськими підприємцями. Уже мали гроші, і тут Мін’юст вирішив стягнути сам актив. АРМА з Фондом держмайна віднайшли модель: тепер у таких випадках ми перераховуємо гроші, а не передаємо актив. Усі у виграші: Фонду не треба робити повторну оцінку і запускати Prozorro.Продажі заново.

Ви є одним з авторів нового закону про АРМА. Вас він влаштовує?

– Оцінюю позитивно. Я долучився на стадії доопрацювання. У першій редакції профільного комітету передбачалася участь арбітражних керуючих та приватних виконавців, що не узгоджувалося з Цивільним кодексом. Працювали з головою комітету Анастасією Радіною, а на фінальній стадії з головою фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією.

Врахували застереження МВФ щодо створення спеціального фонду для покриття витрат АРМА на оцінку та збереження активів. Прописали, що це фінансується з держбюджету, і саме держава несе ризики. Те, що не редагували, це інституційну спроможність АРМА, зокрема процедуру обрання голови. Така позиція Євросоюзу, туди правки не вносили.

Тоді чому ви нарікаєте на парламент?

– Закон мав запрацювати ще в січні. Жодного нового конкурсу за новими правилами досі не відбулося, процедури реалізації закону зупинені. Як наслідок, падіння надходжень до бюджету і відтік кадрів.

Наприклад, відділ моніторингу ефективності управління активами звільнився в повному складі. А це ключова функція: саме цей відділ контролює правильність надходжень коштів і стежить, що відбувається з активом. Зараз цю функцію ніхто не виконує. Перехідні положення не виконуються, очевидно, через відсутність контакту тимчасового керівництва АРМА з парламентом. Ні фінансування на повний штат, ні на збереження активів отримати не вдається.

Конкурс на голову АРМА не ризикує перетворитися на формальність?

– Він уже перетворився на профанацію. До фіналу дійшов лише один кандидат, попри те, що серед претендентів були представники НАЗК, які гідно представляли б Агентство.

По-перше, охочих взяти на себе відповідальність за керівництво АРМА небагато. По-друге, зараз комісія розглядає скарги одного з учасників, а двоє членів комісії пішли у відпустки. Тому нового оголошення про конкурс чекаємо в середині червня. І я не певен, що на нього подадуться нові кандидати.

Які зміни до Кримінального процесуального кодексу потрібні АРМА?

– По-перше, потрібна норма про ідентифікацію активів. Простий приклад: АРМА передають завод, але приміщення з рубильником, який його запускає, не арештоване. З таким активом нічого не зробиш. Треба, щоб АРМА бачила весь комплекс характеристик об’єкта.

По-друге, потрібно переглянути поріг вартості активів, які передаються в управління. Зараз це 200 розмірів прожиткового мінімуму. Європейська практика показує, що цей поріг має бути вищим. Це і зменшить навантаження на Агентство, і збільшить надходження до бюджету.

Коли буде аудит АРМА?

– Уже почався. Народні депутати простимулювали процес, бо була затримка з боку Кабміну. Комісія сформована, представники в Україні. Це люди, які вже раніше співпрацювали з АРМА.

У них є два ключові питання: вони вважають штат завеликим і пропонують перенести фокус роботи із заарештованих на конфісковані активи. Логіка така: арешт надто непрогнозований, невідомо, коли його знімуть. Це поки що ознайомча поїздка. Наступний візит у вересні, тоді розмови стануть предметними.

Чи довіряє АРМА бізнес і потенційні управителі майном?

– Думаю, нові правила цю довіру створять. Поки що і охочих на крісло голови мало, і кандидатів в управителі бракує. Але робота на майданчиках Prozorro та Prozorro.Продажі вже довела свою ефективність. Динаміка позитивна.

І насамкінець. Що вдалося і не вдалося особисто вам?

– Передусім вдалося ухвалити новий закон про АРМА. По-друге, домогтися конкурентних зарплат, зараз вони вищі, ніж у багатьох інших держорганах. По-третє, запровадити прозорі правила, які за два роки збільшили надходження до бюджету у 39 разів: з 190,5 млн у 2023-му до 7,5 млрд у 2025-му.

АРМА сьогодні єдиний державний орган, що перетворює арештовані активи на інструмент протидії агресії. У військові облігації загалом вкладено 13,5 млрд грн. Україна третій рік поспіль входить до числа найактивніших учасників Camden Asset Recovery Inter-AgencyNetwork. Це міжнародна мережа правоохоронців і судових практиків, які займаються поверненням «брудних» активів. Тут АРМА однозначний лідер.

Чого не вдалося: повністю перебудувати стратегію повернення активів і добитися повної імплементації директиви ЄС 2024/1260 про повернення та конфіскацію активів. Плюс ті самі зміни до КПК. Але я переконаний, що з часом ці проблеми будуть розв’язані.

Редакція продовжує стежити за ситуацією навколо конкурсу на голову АРМА та реалізацією нового закону.