"Можемо навчити нової професії з нуля", — Катерина Залозних, "АрселорМіттал Кривий Ріг"

Про те, як найбільший гірничо-металургійний завод в Україні залучає до роботи молодь та популяризує галузь, про боротьбу з гендерними стереотипами та інтеграцію жінок до традиційно "чоловічих" професій, а також про роботу з ветеранами, розказала директорка з персоналу "АрселорМіттал Кривий Ріг" Катерина Залозних.

Доволі поширеною практикою для залучення кадрів є робота з молоддю. Компанії часто співпрацюють з вишами. У вас теж є декілька таких програм. Розкажіть про них.

— Ми працюємо над тим, щоб бути привабливими для молоді. І тут ми виступаємо як представник цілої індустрії. З 2019 року ми почали створювати сталу екосистему, яка дає змогу працювати з молоддю ще зі школи та не втрачати її увагу аж до початку роботи у нашій компанії.

Разом з вишами ми беремо участь у зустрічах у школах і розповідаємо учням, що ми привабливий і перспективний роботодавець, до якого можна прийти студентом 2-3 курсу і заробляти непогані гроші, а ось виш, який навчить цієї професії. Для підлітків також проводимо практику. Раніше такі заходи були офлайн, але тепер з міркувань безпеки ми не збираємо людей на підприємстві, тож перейшли в онлайн. У 2023 році нашу онлайн-практику пройшли 5198 студентів. Ми вже охопили комунікацією аудиторію у 20 тисяч дітей шкільного віку з розрахунку на те, що згодом понад 1000 з них стануть нашими працівниками.

Тобто у межах ваших молодіжних проєктів студенти можуть навчатися та одночасно з 2-3 курсу працювати у вас?

— Вони можуть здобувати у нас практичні навички паралельно з освітою. Коли ми затвердили проєкт будівництва нової фабрики огрудкування, то зрозуміли, що для роботи на інноваційному підприємстві нам потрібні працівники нового покоління та нової якості. Галузь старіє, середній вік працівників нашого підприємства становить 45 років. Тож ми започаткували унікальний проєкт дуальної освіти "Нова фабрика".

За задумом, теоретичні знання студенти мали здобувати у двох криворізьких університетах, а практичні навички — на фабриці огрудкування. До введення в експлуатацію цієї фабрики студенти якраз мали отримати свої дипломи. Завчасно була створена перша в Україні освітньо-професійна програма кваліфікації "молодший бакалавр" за напрямом огрудкування, яка за підтримки МОН України була успішно акредитована.

До участі у проєкті обрали абітурієнтів Державного університету економіки та технологій, які вступали до вишу за профільними спеціальностями, а також студентів 2-3 курсів відповідних спеціальностей Криворізького національного університету. При цьому все навчання проводилося за кошти підприємства. А для заохочення студенти могли отримувати стипендію. Право на неї потім регулярно виборювали приблизно 60% кандидатів. Завдяки проєкту "Нова фабрика" навчальним закладам вдалося наблизити освітні процеси до потреб реального бізнесу, до вимог конкретних робочих місць на сучасному виробництві.

Яких результатів вдалося досягти завдяки цій програмі?

— За два роки 98 студентів Державного університету економіки та технологій (ДУЕТ) та КНУ отримали дипломи молодшого бакалавра, а також корпоративний диплом від "АрселорМіттал Кривий Ріг".

Після нашої програми молоді фахівці вже вміють працювати з промисловою технікою, розуміють усі технологічні процеси та мають навички взаємодії з досвідченим персоналом. Переважна більшість випускників проєкту працевлаштувалися у гірничому, аглодоменному, сталеплавильному, автоматизації технологічних процесів та в інших профільних департаментах і цехах нашого підприємства. Деякі з них вирішили продовжити навчання і повернутися у компанію після отримання кваліфікації магістра.

Проєкт був досить успішним, тож ми вирішили не зупинятися. У 2023 році стартував проєкт "Нова фабрика 2.0", ми набрали 185 студентів з дев’яти навчальних закладів. А восени 2024-го плануємо набрати 400 студентів з 14 навчальних закладів.

Чи є навчальні програми для тих, хто вже працює у вас?

— Звісно. Ми маємо ліцензії для навчання більш ніж 350 професій. Це дуже допомагає нам у налагодженні бізнес-процесів. Буває так, що у нас якісь цехи простоюють і потребують меншої кількості персоналу, а інші цехи працюють на повну потужність і там бракує людей. Тоді ми перенавчаємо наших працівників, і у людини вже не одна, а декілька професій, тож її вартість на ринку праці вища. Ще ми можемо навчити з нуля. Наприклад, якщо ви економіст, то можете стати металургом, було б бажання. У 2023 році ми провели понад 19 тисяч видів навчань, з яких 1611 для отримання нової професії. 

Поки триває повномасштабна війна, а чоловіки боронять країну в ЗСУ, компанії нерідко залучають жінок до професій, які раніше вважалися суто "чоловічими". Що ви робите у цьому напрямі?

Через війну та міграцію багато українських підприємств, зокрема й наше, відчувають нестачу кадрів. Залучення жінок до роботи є одним із шляхів подолання цієї кризи.

Зараз ми потроху руйнуємо стереотипи, що гірничо-металургійний комплекс — чоловіча сфера. Є чимало вдалих прикладів, коли жінки у нас опанували "чоловічі" професії. Так, наприклад, сьогодні на підприємстві жінки влаштовуються підручними сталевара, є жіночий ремонтний персонал (зварники, електромонтери, слюсарі-ремонтники). Український підрозділ глобальної корпорації працює над тим, аби збільшувати цей пул пропозицій, наприклад, залучатимемо жінок до водійських професій на великовантажні самоскиди у гірничому департаменті.

На підприємстві створюють усі можливості, аби будь-яку позицію могла посісти жінка. Єдине — її бажання прийти сюди працювати та опанувати обраний фах або пройти відповідне перенавчання. У нас є власний центр підготовки кадрів, де здійснюється навчання за будь-якою робітничою професією. Його тривалість залежить від початкової освіти та професійних навичок кандидата й може тривати від декількох тижнів до пів року. Наш слоган — "Не вмієш — навчимо", і ми його вдало реалізуємо. Торік 2936 жінок пройшли навчання та перенавчання за різними напрямами.

Як щодо адаптації ветеранів?

— У нас розроблений та працює комплекс заходів для хлопців і дівчат, які повертаються до нас після війни. Загалом маємо більш ніж три тисячі мобілізованих співробітників. На жаль, не всі з них до нас повернуться — понад 200 наших колег загинули або зникли безвісти. Ми дуже хочемо, щоб ця цифра залишилася сталою, але вона зростає мало не щодня. Деякі з колишніх співробітників вирішили залишитись на військовій службі та робити кар’єру там. Ми поважаємо їхній вибір.

Якщо 70-80% наших працівників повернуться, це буде хорошим показником. Зараз ми плануємо новий проєкт, щоб підтримувати зв’язок із нашими мобілізованими працівниками весь час. Щоб людина знала, що вона нам потрібна та ми на неї чекаємо, щоб не замислювалася над тим, куди йти на роботу після демобілізації, та не залишала свою країну і своє місто.