Правоохоронці посилили тиск на бізнес, оскільки під час війни отримали більш широкі повноваження, - ЗМІ

Різні джерела видання говорять, що правоохоронці вже навесні почали вирішувати свої меркантильні економічні питання.

Так, у березні 2022 року було "паралізовано перевірками ДПС та БЕБ із безпідставними звинуваченнями" роботу складів компанії "Філіп Морріс Україна".

У серпні у статті виданню Forbes генеральний директор компанії Максим Барабаш заявив: "Як міжнародній компанії, нам хотілося би бачити більше позитивних сигналів від органів державної влади та усунення певних перешкод для діяльності".

З певними проблемами в Україні зіткнулися і австрійська AMIC Energy. Прокуратура звинувачує підприємство в ухилянні від сплати податків через завищення операційних видатків, а БЕБ – у ніби то протиправних виплатах підприємством дивідендів на користь окремих осіб-нерезидентів. Наразі AMIC Energy оскаржує в апеляційному суді арешт корпоративних прав свого підприємства, якому належить велика мережа АЗС на території нашої держави та, у в разі необхідності, збирається відстоювати свої права у міжнародних інстанціях – в інвестиційному арбітражі та Європейському суді з прав людини.

25 серпня цього року силовики також провели обшук у резидента "Дія Сіті" – IT-компанії Simcord, яка через війну переїхала в Мукачево на Закарпаття.

"Цинічно увірвалися близько 15 невстановлених осіб в масках та з вогнепальною зброєю в руках… були в одязі, схожому на форму співробітників поліції (РПОП), які представилися Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області… Все це супроводжувалося криками та лайкою, із застосуванням психологічного і фізичного впливу й тиску", – розповіли у компанії. Про причини та наслідки "маски-шоу" у публічній площині не повідомлялось.

У липні міжнародний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус", який діє в інтересах американських та європейських інвесторів, звернувся з відкритими листами до держорганів України, посольств США, Італії та ряду бізнес-асоціацій також "через свавільні дії співробітників Служби безпеки України, які мають ознаки замовного характеру".

У фонді стверджують, що до замовної кримінальної справи причетний олігарх Костянтин Жеваго, якому ДБР оголосило підозру у розкраданні 2,5 млрд грн та який перебуває у розшуку. Також інвестори звернули увагу на абсурдність та вибірковість справи, яку відкрило СБУ.

Фонд та групу компаній "Інвестохіллс", яка управляє його активами в Україні, звинуватили у "державній зраді" через те, що вони купляли на відкритих торгах Фонду гарантування вкладів фізосіб у системі Prozorro.Продажі активи (права на кредити та заставне майно) збанкрутілих банків, які перед тим були пограбовані їх колишніми власниками.

За місяць до того, у липні співробітники слідчого управління ГУНП в Одеській області вилучили комп'ютерну техніку, документацію та зупинили виробничий процес фасування великої партії імпортної солі у той період, коли в Україні був дефіцит через зупинку ДП "Артемсіль". Група компаній ("Трапеза", "Круп’яний двір", "Аттуаль"), чию діяльність зупинили силовики, заявила, що тиск на неї чиниться через начебто ухиляння від сплати податків. Хоча, за повідомленням групи, ці фірми сплатили державі податків на 62 млн грн у 2021 році та 30 млн грн за перше півріччя 2022 року.

Журналісти "БізнесЦензора" підкреслюють, що не можна стверджувати, що будь-яке кримінальне провадження силовиків є безпідставним. Проте звертають увагу на те, що саме абсурдність та вибірковість претензій є одними з ознак замовної справи.

"Таких прикладів зараз вистачає як і до 24 лютого. Але є певні відмінності. Через масштабну війну правоохоронці отримали більш широкі повноваження", - зазначається у статті.  

 "З одного боку, це є цілком логічним, оскільки працівникам поліції, СБУ, ДБР та інших органів необхідно оперативно реагувати на правопорушення… З іншого – розширення їхніх повноважень може бути використане недобросовісними працівниками правоохоронних органів для створення перешкод роботі бізнесу", - цитує видання Дениса Овчарова, партнера юридичної компанії Legal House.

Також, у статті зазначається, що у низці випадків правоохоронці можуть використовувати фактор війни у своїх корупційних цілях, граючи на емоціях людей та спекулятивно використовуючи терміни "державна зрада", "зв’язки з росією" (при цьому парламент планує розширити повноваження СБУ у частині проведення контррозвідувальних заходів до рішення суду).

Такий несприятливий клімат з точки зору гарантій збереження бізнесу в Україні негативно відобразиться на притоку іноземних інвестицій в країну після війни, роблять висновок журналісти "БізнесЦензора".