Репутаційний актив: Тетяна Костюченко із ПУМБ про репутацію, знання, молодь та емпатію в комунікаціях 

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Які тренди на ринку праці впливають на вашу галузь загалом та на ваш банк зокрема? Як ваша компанія зустріла цей виклик?

Мобілізація та міграція за кордон 25% населення країни дійсно впливає на ринок праці. Однак у ПУМБ уже давно вибудована людиноцентрична модель ведення бізнесу. Це означає, що у центрі всього, що ми робимо (як для клієнтів, так і працівників), лежить турбота про людину, її потреби. Тому нам вдалося зберегти свій колектив і його лояльність. Для наших колег саме ПУМБ у складний час став осередком стабільності, захищеності та поінформованості.

На ринку праці також важливу роль відіграє репутація компанії. Ми знаходимо потрібних нам кандидатів, адже наша репутація говорить сама за себе. ПУМБ — це не лише якісне працевлаштування, цікаві проєкти, розвиток, достойна оплата праці, а й насамперед людяне ставлення та всебічна підтримка.

Щодо проблеми міграції, то ми ухвалили концептуальне рішення співпрацювати з нашими колегами, які виїхали за кордон, якщо специфіка їхньої роботи дозволяє якісно працювати дистанційно. Це допомагає нам утримувати значну кількість цінних кадрів, також відкриває можливість наймати працівників із середовища трудових мігрантів.

Активи банку у 2023 році, за офіційними даними, зростають. За рахунок чого і наскільки? Яка роль у цих та інших фінансових досягненнях команди банку?

ПУМБ динамічно нарощував обсяги операцій. За п’ять місяців активи банку приросли на 6827 млн грн (+6%). Основну частину коштів банк тримав у високоліквідних активах, вкладав у цінні папери уряду України та кредитував підприємства вітчизняної економіки. Таких результатів, безумовно, досягають завдяки професійним діям нашої талановитої та залученої команди. 

Відомі консалтингові компанії стверджують, що у 2023 році в Україні ще буде ринок роботодавця, а провідні компанії з працевлаштування гадають, що в країні вже фактично сформувався ринок шукача. Який зміст ви вкладаєте у ці поняття і що вони означають для вашого банку? 

Ринок праці буде й надалі скорочуватись із продовженням воєнних дій. Саме кандидати тепер будуть обирати, де їм краще працевлаштуватися. Тож завдання для нашого банку буде незмінним — напрацьовувати свій основний капітал — репутацію.

Щоб залишатися ефективним бізнесом, потрібно працювати з технікою та програмним забезпеченням, йти у цифру та автоматизацію. У нашому банку, наприклад, вже зараз маємо 102 боти, з допомогою яких роботизовано 78 процесів. Саме дефіцит людей на ринку праці спонукає нас до вивчення можливостей застосування штучного інтелекту у бізнес-процесах. І вже зараз ми інвестуємо у навчання людей щодо ефективного використання можливостей ШІ в роботі ПУМБ.

Які світові тренди протягом найближчих трьох років сприятимуть створенню нових робочих місць в українському банківському секторі? Який впливатимуть на галузь, зокрема, такі макротренди, як переформатування логістичних ланцюжків постачання, впровадження ESG-стандартів тощо?

Через застосування нових технологічних рішень кількість робочих місць буде зменшуватись, а от вимоги до кваліфікації працівників зростатимуть. Тому зараз основна вимога — інвестувати у розвиток нових навичок і знань людей. Насамперед тих, що дозволяють оперувати Big Data, або тих, що призводять до автоматизації людської праці. Водночас я бачу велику потребу в розвитку навичок якісної емпатійної комунікації з людьми, зокрема з клієнтами у відділеннях.

Впровадження ESG-стандартів — це поки що питання майбутнього, але під час їх впровадження, найімовірніше, будуть визначатися галузі, які будуть фокусуватися на співпраці з банками. Це насамперед зелені галузі економіки, наприклад, відновлювальні джерела енергії.

Наскільки пріоритетним для банку є завдання закриття позицій з аналітики великих даних та кібербезпеки? Як вдається вирішувати ці завдання?  

Зазначені посади дійсно є надзвичайно затребуваними. Ми як банківська структура працюємо з клієнтською базою, що налічує понад мільйон клієнтів. Будь-який аналіз поведінки наших клієнтів — це аналіз величезного масиву даних. Більшість бізнесових рішень наразі ухвалюємо на підставі аналітики даних — від процесу бюджетування в банку до розроблення скорингових моделей у кредитуванні фізичних осіб. А от із настанням війни питання кібербезпеки банку виходять на перший план з огляду на активність нашого противника у кіберпросторі. DDoS-атаки вже стали буденністю, і життєздатність нашого бізнесу тепер багато в чому залежить від наших фахівців з ІТ-безпеки. Вони на висоті.

Які саме навички персоналу вважаєте найважливішими у вітчизняній банківській справі загалом та у вашому банку? Яке місце у цьому ренкінгу посідають аналітичне мислення та мотивація працівників?

Аналітичне мислення є однією з надзвичайно важливих компетенцій. Загалом все наше виробниче життя тепер підпорядковане процесу так званого data driven decision making — ухвалення бізнес-рішень на підставі аналітики даних. Мотивація, як на мене, не є навичкою чи компетенцією, це радше процес. А от однією з надважливих навичок у цей час є адаптація до постійної зміни середовища і його викликів. Тут як у Дарвіна: виживає не сильніший чи розумніший, а той, хто краще за інших може пристосуватися до нових умов.

Ваш банк є одним із найбільших у країні і кожен HR-проєкт має колосальний вплив на персонал. Які проєкти стали найефективнішими до війни і під час неї?

У довоєнний час це всі проєкти, спрямовані на позитивні зміни employee experience. Найбільш яскравий та важливий проєкт — із впровадження еNPS — системи покращення клієнтського досвіду співробітників. Війна зосередила наші зусилля на проєктах, що допомагали об’єднувати наших людей навколо ціннісних речей — це проєкт «Говоримо українською» (лагідна українізація нашого робочого середовища), проєкт з допомоги мобілізованим співробітникам та проєкт «Каса взаємодопомоги» щодо підтримки колег у скрутних життєвих ситуаціях.

Що таке Школа менеджменту у вашому банку? Як вона функціонує?

Школу менеджменту ми створили вісім років тому. Це модульна програма розвитку всіх керівників банку від моменту їхнього призначення на керівну посаду та упродовж всього життєвого управлінського циклу. Програма змінюється з огляду на потреби й виклики часу. Тут і базові навички менеджменту, і управління командою різного ступеня зрілості, і управління змінами, і модуль з мотивації команд. Свого часу ми додавали модулі з управління персоналом у дистанційному форматі. Зараз додалися модулі з управління командами, що перебувають у стресі.

ПУМБ є частиною сім’ї різних бізнесів, з якими ви реалізуєте низку проєктів, що спрямовані на допомогу українцям та армії. Як відбувається координація такої взаємодії? Які інструменти синхронізації використовуєте? 

Кожен бізнес реалізує соціальні проєкти, близькі до його сфери діяльності. Але якщо заходимо у партнерство, одразу згадуємо колег із групи SCM. Ми не лише запрошуємо одне одного до співпраці, але й консультуємо, якщо маємо більший досвід з того чи іншого напряму. Рекомендуємо одне одному надійні та прозорі фонди й громадські організації до співпраці, вдалі механіки реалізації ініціатив тощо. Також у нас регулярно відбуваються зустрічі представників бізнесів групи, де ми ділимося напрацюваннями та обговорюємо можливі партнерства. Наша співпраця збільшує силу позитивного впливу.

Ви активно впроваджуєте КСВ-проєкти. Які критерії щодо таких проєктів мають бути у відповідального роботодавця майбутнього, на чому фокусуєтеся під час війни та після перемоги?

Від початку війни банк скерував на підтримку ЗСУ понад 93 млн грн. У нашій команді працюють майже 7 тис. співробітників, яким банк надає матеріальну допомогу за складних обставин, і сума інвестицій на підтримку вже становить понад 167 млн грн.

Ми вважаємо, що відповідальний роботодавець після війни має приділяти велику увагу ментальному та фізичному здоров’ю співробітників, дбати про їхній розвиток і навчання, допомагати повернутися додому та облаштуватися, створити комфортні умови для повернення до роботи мобілізованих колег, розширювати мотиваційні програми для співробітників.

Якою ви бачите банківську галузь в Україні через рік після перемоги у війні? Яких принципових змін може зазнати ринок праці у галузі на той час? Які нові HR-проєкти плануєте? 

Упевнена, наша галузь буде міцною, надійною і професійною. Час і обставини зробили її такою. А також будуть якісними кадри у банківській сфері на всіх її рівнях, починаючи від НБУ. На жаль, країна та банківська сфера втрачають чимало професійних людей через війну, але наш народ має історичну здатність до відродження. І у нас чудова молодь, яка хоче і може навчатися. На неї ми й будемо робити ставку. До того ж маємо багато ветеранів нашої справи, які хочуть продовжувати працювати й бути корисними.

А щодо нових проєктів, то час покаже. Бо наші проєкти — це завжди відповідь на вимоги часу та обставин.