РРО знову в дії: що чекає на підприємців, які торгують без касових апаратів

Правила використання РРО, які діяли до запровадження військового стану, повертаються. Це означає, що підприємці повинні проводити оплату за товари та послуги через касові апарати з видачею фіскального чека. Тим, хто порушує цю вимогу, загрожують досить болючі штрафи.

Втім, для деяких категорій бізнесу передбачені винятки, які дають змогу цілком законно уникати РРО. Але більшості підприємців від фіскалізації не втікти.

Які правила щодо РРО діяли до 1 жовтня

У зв'язку із запровадженням військового стану Верховна Рада ще в березні 2022 року внесла поправки до закону № 265/95, тимчасово скасувавши штрафи за порушення, пов'язані із застосуванням РРО (крім бізнесу, який займався реалізацією підакцизної продукції, його це не стосувалося).

Тобто обов'язок "пробивати" всі операції через касу начебто нікуди й не подівся. Але оскільки санкції за недотримання цієї вимоги не діяли, підприємці могли без наслідків не користуватися РРО і не видавати фіскальні чеки.

Проте після того, як парламент ухвалив закон №3219-IX, з 1 серпня 2023 року повернулися штрафні санкції за порушення, пов'язані з РРО, для суб'єктів господарювання, які займаються обміном валют, та для організаторів азартних ігор. Це, нагадаємо, на додачу до того бізнесу, який продає алкоголь, тютюнову продукцію, паливо.

Що змінилося з 1 жовтня

Відповідальність за порушення у сфері РРО повністю відновлено. Таким чином, бізнес, включаючи фізосіб-підприємців на спрощеній системі, знову має використовувати "залізні" касові апарати чи програмні РРО.

Під цю вимогу потрапляють практично всі підприємці та компанії, які приймають оплату за товари та послуги у готівковій формі або за допомогою безготівкових інструментів (оплату банківськими картками через сайт, через POS-термінали тощо).

Без РРО можна обійтись при оплаті з одного розрахункового рахунку на інший. Іншими словами, коли замовник/покупець переказує гроші зі свого банківського рахунку на банківський рахунок виконавця/підрядника.

Крім того, у законі № 265/95 та у постанові Кабінету міністрів № 1336-2000-п є перелік категорій бізнесу, який також може не користуватися РРО.

Це – підприємці першої групи єдиного податку; підприємці, які продають продукцію власного виробництва (крім технічно складних товарів, медикаментів та медичних виробів, ювелірної продукції); підприємці, які торгують на ринках за готівку; фізособи, що надають побутові послуги у селах та селищах.

Який розмір штрафів передбачено

Основний вид штрафних санкцій пов'язаний з реалізацією товарів та послуг без використання РРО, і з ситуаціями, коли суб'єкт господарювання не видав покупцю/клієнту фіскальний чек.

Стандартний розмір штрафу у цих випадках становить 100% суми операції. Це означає, що при продажу продукції повз касу на 1000 грн розмір штрафу дорівнюватиме цій же 1000 грн, а при продажі на 10 тис грн штраф складе 10 тис грн. При здійсненні повторного аналогічного порушення штраф збільшиться до 150% суми операції.

Але для підприємців 2 та 3 груп ЄП, які не займаються реалізацією технічно складних товарів, підакцизної продукції, фармацевтичної продукції та ювелірних виробів, до 31 липня 2025 року діє своєрідна пільга. Штраф за відсутність РРО або за невидачу чека складає 25% суми операції за перше порушення і 50% суми – за наступні порушення.

Також є й інші види санкцій, пов'язані з РРО та касовими операціями.

Неподання електронної звітності щодо РРО передбачає штраф у розмірі 510 грн.

Використання касового апарату, у якого закінчився строк служби, вказаний виробником, карається штрафом у розмірі 100% суми операції за перше порушення та 150% суми операції за кожне нове порушення.

За відсутність контрольної стрічки до РРО або внесення до неї спотворених даних підприємця можуть оштрафувати на 510 грн.

Якщо ж суб'єкт господарювання самовільно змінив конструкцію касового апарату (наприклад, розкрив корпус та провів із обладнанням будь-які маніпуляції), розмір штрафних санкцій становитиме 5100 грн.

Які є послаблення для бізнесу у сфері РРО

Головна хороша новина полягає в тому, що за порушення, пов'язані з РРО, які були допущені та зафіксовані з 1 січня 2022 року до 30 вересня 2023 року, відповідальності не буде.

Але ця "поблажка" не поширюється на тих суб'єктів господарювання, які торгують підакцизною продукцією, обмінюють валюту та займаються гемблінгом (азартний бізнес).

Ще одна категорія підприємців, які можуть не хвилюватись через штрафні санкції, це ті, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, на території, де ведуться активні бойові дії, або в тих регіонах, де є висока ймовірність бойових дій.

Водночас весь бізнес, який підпадає під законодавчі норми про РРО, має бути готовим до перевірок з боку Державної податкової служби (ДПС). Саме за підсумками таких контрольних заходів ДПС визначатиме, має підприємець право чи ні відмовитися від використання РРО. А також, чи може він розраховувати на знижені штрафні санкції за порушення.