Свідоме виробництво: чому компаніям варто змінити бізнес-підхід

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Війна завдала величезних збитків, проте не зупинила український бізнес. Підприємці відновлюють справи, відкривають нові, адаптуються та працюють  в складних умовах. Але ситуація залишається вкрай важкою.

Згідно з результатами дослідження  за перші п'ять місяців поточного року 21.1% компаній повністю або майже повністю зупинили роботу. Тобто кожне п'яте підприємство.

Війна стала драйвером, що спонукає бізнес до масштабних змін. Впровадження екологічних, економічних та соціальних стандартів є вимогою не лише міжнародної спільноти з потенційними інвесторами, а й українського суспільства та споживачів. До того ж таке свідоме виробництво суттєво скорочує витрати, оптимізує ресурси та знижує собівартість продукції.

Тож чим вигідне свідоме виробництво? Наскільки важко почати?  Як стати ECO- friendly, оптимізувати власне підприємство і навіть  отримувати прибуток із залишок? Пропоную кілька неочевидних та дієвих способів скорочення витрат. 

Ресайклінг. Вторинна переробка промислових відходів та використання залишків 

Щороку в Україні  викидається близько 11 млн тонн сміття. І лише 3-6% відправляється на переробку. В Німеччині, наприклад, щорічно переробляється більше 60% сміття, у країнах Скандинавії понад 50%, у Франції – близько 40%.

Ситуація складна, попри всі очевидні переваги ресайклінгу. Це і зменшення забруднення, спричинене видобутком первинних матеріалів. І економія природних ресурсів. І звісно економічна вигода.  

Так, наприклад,  виготовлення переробленого паперу використовує на 80% менше води, а забруднення атмосфери становить на 95% менше, ніж при виробництві первинного паперу. 

Отже хоч і поступово, але в Україні впроваджується практика турботи про довкілля. І для українських підприємств це стає не просто модою, а дійсно усвідомленням своєї соціальної відповідальності перед країною та споживачем. 

Щодо нашого виробництва.  Ми звісно намагаємося мінімізувати кількість відходів. Та повністю позбутися залишків (обрізків, невеликих шматків тканини чи синтепону) практично неможливо. Тож прийняли рішення про їх повторне використання. На спеціальному обладнанні ми розволокняємо залишки та перетворюємо на додатковий наповнювач для матрасів чи подушок для сидіння. 

Обрізки та невеликі шматки тканини комбінуємо між собою й також повторно використовуємо у своєму виробництві. Так ми виготовляємо серветки, кухонні прихватки, капці для малечі, пелюшки тощо. 

Другий крок, який ми зробили у напрямку свідомого виробництва – зміни у пакуванні продукції. Особисто мені завжди подобалися упаковочні коробки із білого картону. Проте це дорого та неекологічно. Отже, на нашому виробництві ми обрали використання коробок із вторинної сировини. Лише на заміні матеріалу ми економимо 30% собівартості продукції. 

Енергоефективність (енергозбереження) і поведінкові звички 

Вже розпочався опалювальний сезон, наближається зима. Отже, зростає й навантаження на енергетичну систему, можливості якої  суттєво обмежені. Українська енергетика хоч і оговталася від наслідків терористичних атак, проте й досі багато систем працюють не на повну потужність. По всій країні постійно тривають масштабні ремонтні роботи з ліквідації наслідків руйнувань. Згідно з офіційними даними,  відремонтовано 24 енергоблоки ТЕС (62% від загальної кількості) та 70% ТЕЦ (решта 30% перебувають у стадії ремонту). Майже 80% робіт виконано з відновлення магістральних мереж. 

Аби уникнути масових і тривалих відключень від перенавантаження систем, усі споживачі, враховуючи бізнес, мають свідомо підійти до використання електроенергії. Це наш спільний соціальний обов'язок. 

Прагматичний аспект необхідності енергозбереження – власне заощадження коштів та зменшення рахунків за спожитий ресурс. 

В сучасних умовах (ріст цін на енергоносії, зниження  купівельної спроможності серед населення)  ті підприємства, що не економлять електроенергію, логічно стають неконкурентноспроможними та програють на ринку збуту. Оскільки чим вища вартість виробництва, тим відповідно вища і кінцева ціна товару для покупця.

На нашому виробництві ми активно працюємо над заміною обладнання на енергоефективне. 

Інший важливий аспект енергозбереження в умовах виробництва – це поведінкові звички співробітників. Власне це дієві та ефективні дрібниці, що формують традицію економії електроенергії. Використовувати енергоощадні лампи. Завжди вимикати світло, коли виходиш із кімнати. За можливістю працювати в одному приміщенні. Об'єднувати виробництво партій. Так, коли ми маємо невелике замовлення, наприклад на 50 подушок чи наволочок, то ніколи не робимо його окремо. Ми додаємо до нього інші замовлення та об'єднуємо партії в процесі виробництва. В результаті маємо суттєву економію, як людських, так і енергетичних ресурсів.  

Ресурсоощадність та економічне використання 

Свідоме виробництво – це вдосконалення та зміни. Це постійний пошук екологічно та економічно вигідних рішень. 

Так, свого часу ми відмовилися від стікерів із логотипом компанії на коробках із продукцією. Й обрали для себе пакування з вже надрукованим на картон маркуванням.  Таким чином зекономили час та гроші. 

Розробка такого макета вартувала нам близько 5000 гривень. І це виявилося набагато вигідніше, аніж щомісяця витрачатися на зарплату робітника, який наклеював ці стікери. На сьогодні собівартість такого маркування (без собівартості самої коробки) становить 20-30 копійок в залежності від кількості нанесених логотипів. Натомість раніше, лише один стікер коштував нам  2-2,5 гривні. Тобто ціна коробки,  зі стікерами з усіх боків складала вже 8-10 гривень. Різниця очевидна. 

Також близько 3% собівартості ми економимо на кожному барабані із нитками. Оскільки на нашому виробництві використовується дуже багато ниток, в кінцевому результаті маємо суттєве заощадження. Втулки, на які намотані нитки, збираємо, сортуємо за розмірами та передаємо постачальнику. Це екологічно, адже замість утилізації, деталі використовуються по колу. Та економічно. Постачальник, при наступному замовленні робить знижку, що відповідає вартості цих втулків.  

 Під час війни наша компанія також змінила підхід до закупівель. Зараз, аби зменшити собівартість товару і не переплачувати, напряму купуємо продукцію у виробників, як українських, так і іноземних.    

Замість висновку. Свідоме виробництво це, коли любиш власну справу і завжди думаєш, як ще змінити її на краще. Це цінувати людей та заохочувати їх на ініціативність. Наші співробітники часто їздять на виробництво, генерують ідеї, вносять конструктивні пропозиції й відповідно отримують додаткові премії.

У сучасному світі бізнес поступово еволюціонує у свідоме виробництво. Це вимога сьогодення. Ми змінюємося самі, та вдосконалюємо власну справу. Аби отримувати більше прибутку, бути ECO- friendly та задовольняти потреби нашого покупця. 

Фото: ua.depositphotos.com