Тип: Спецпроєкт
Категорія: Бізнес
Дата публікації: 17 листопада 2025
Змінити мову: Читать на русском

У пошуках оптимального балансу: як фармацевтичний ринок долає зростання конкуренції та регуляторні виклики

Павло Пшеничний

фармацевтика, фармацевтична фабрика — У пошуках оптимального балансу: як фармацевтичний ринок долає зростання конкуренції та регуляторні виклики / Shutterstock

До рейтингу 100 найбільших платників податків потрапили 5 фармацевтичних компаній. Це Farmak, Acino, яка входить до групи Arcera, "Дарниця", "Тева в Україні" та "ІнтерХім". Разом ці учасники ринку за 2024 рік сплатили 3,2 млрд грн податків, а за 1 півріччя 2025 року поповнили бюджет ще на 1,8 млрд грн. Delo розбиралось, які трансформації відбуваються на фармацевтичному ринку України та як на нього впливає фіскальний клімат.

Курс на відновлення

За даними Держслужби статистики, фармвиробництво в Україні, після падіння в 2022 році майже на 30%, поступово відновлюється. У 2023 році випуск фармацевтичної продукції зріс на 3,1%, а протягом 2024 року – на 6,3%.

Індекс виробництва фармацевтичної продукції у 2019-2024 роках

Період	Індекс фармвиробництва, %*
2019 рік	103,7
2020 рік	103,0
2021 рік	97,4
2022 рік	70,2
2023 рік	103,1
2024 рік	106,3

За даними Держстату *до попереднього року

У той же час на ринку немає однозначного домінування вітчизняних чи іноземних виробників.

За даними дослідницької компанії Proxima Research, у грошовому еквіваленті перевага у закордонних брендів (тут і далі дані станом на червень 2025 року) – частка їхньої продукції перевищує 63%, тоді як українські виробники займають частку у розмірі близько 34%.

Але в натуральному вираженні розстановка сил кардинально інша. Близько 61% ринку в "штуках" займають лікарські препарати вітчизняного виробництва, тоді як частка зарубіжних медикаментів становить 39%, що може бути обумовлено кращою ціновою доступністю вітчизняних ліків.

Лідери нарощують обсяги бізнесу та розширюють асортимент

За 1 півріччя 2025 року Farmak вивів на ринок 6 нових лікарських засобів, запустив 8 R&D-проектів та завершив фармацевтичну розробку 22 препаратів.

"Дарниця" за час повномасштабної війни додала до свого портфоліо 44 нові лікарські засоби. У тому числі, у першій половині 2025 року компанія почала виробляти три нових медикаменти з групи антидепресантів, протизапальних та знеболювальних препаратів. Також компанія зареєструвала антимікотичний препарат у Боснії та Герцеговині, у Грузії – препарат від головного болю та нападів мігрені, а у Литві "Дарниця" отримала схвалення від контролюючих органів (сертифікат GMP) для експорту своєї продукції до цієї країни.

Компанія "ІнтерХім" в умовах воєнного часу вивела на ринок вже чотири оригінальні препарати. Крім того, близько 10 позицій, які виробляє "ІнтерХім", стабільно входять до топ-100 найпопулярніших медичних засобів серед українських споживачів.

"Тева в Україні", як один із найбільших імпортерів медикаментів до нашої країни, щороку ввозить понад 260 найменувань лікарських засобів. Загалом у портфелі компанії – понад 3500 препаратів у більшості терапевтичних напрямків. Крім того, "Тева в Україні" є активним учасником держпрограм із забезпечення препаратами українців із тяжкими захворюваннями. У 2025 році компанія за контрактом із ДП «Медичні закупівлі» забезпечить постачання понад 115 тис. упаковок таких медикаментів.

Доходи фармкомпаній зростають

За підсумками 1 півріччя 2025 року, як повідомляє Proxima Research, у грошовому еквіваленті обсяг українського фармринку – "аптечного кошика" – досяг 112 млрд грн, що на 21% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. У той же час, кількість реалізованої продукції зросла лише на 1%.

Оскільки в грошовому вимірі ринок зростає, а "штучний" продаж ліків, БАД та інших медичних товарів залишається практично незмінним, це свідчить про те, що основним драйвером є підвищення роздрібних цін, тобто інфляція.

Наприклад, за даними Держслужби статистики, за 9 місяців 2025 року ціни на фармацевтичну продукцію, медичні товари та обладнання зросли на 7,3%.

Також факторами зростання є індекс заміщення, що свідчить про перерозподіл споживання у бік більш дорогих товарів, а також інноваційний індекс, який вказує на помірне оновлення асортименту за рахунок появи нових брендів.

звіт дослідницької компанії Proxima Research

За оцінками Proxima Research, провідні позиції з продажу медикаментів займають такі компанії як Farmak, "Тева в Україні", Acino, "Дарниця" і KRKA. Також до десятки лідерів входять «Київський вітамінний завод», корпорація «Артеріум», «Берлін-Хемі АГ».

Доходи українських компаній також збільшуються. Наприклад, ключові учасники рейтингу з фармацевтичної галузі отримали такі обсяги виручки у 2024 році та за першу половину 2025 року:

Farmak: 10,8 млрд грн (2024 рік), 5,9 млрд грн (1 півріччя 2025 року);
Acino: 7,3 млрд грн (2024 рік), 4,4 млрд грн (1 півріччя 2025 року);
Дарниця: 6,9 млрд грн (2024 рік), 1,7 млрд грн (1 півріччя 2025 року);
Тева в Україні: 3,8 млрд грн (2024 рік), 2,4 млрд грн (1 півріччя 2025 року);
ІнтерХім: 1,2 млрд грн (2024 рік), 0,6 млрд грн (1 півріччя 2025 року).

Учасники ринку – за регуляторний компроміс

Важливі чинники, що впливають як на фармацевтичне виробництво, так і на дистрибуцію – це регулювання та фіскальна політика. Наприклад, заборона маркетингових платежів у 2025 році скоротила прибутковість дистрибуції, а регулювання цін на низку препаратів звузило маржу.

У фармацевтичному секторі ми спостерігаємо не дерегуляцію, а, навпаки, посилення ролі держави як регулятора. Введення граничних оптово-відпускних цін для виробників та імпортерів, обмеження торгових націнок для дистриб'юторів та аптечних мереж, а також активізація антимонопольних розслідувань сприятиме подальшому розподілу ринку між гравцями.

Віталій Гайдученко фінансовий директор "Тева в Україні" (81-е місце в рейтингу)

Разом з тим, внаслідок ринкових змін, які були спричинені зниженням цін на ліки, у 1-му півріччі 2025 року, особливо з березня, податкове навантаження на фармвиробників дещо зменшилося.

"Але з 3 кварталу ситуація почала вирівнюватись. На той час додаткові витрати на покриття наслідків зниження стабілізувалися, поступово зросли доходи й, відповідно, податкові відрахування. Зараз бачимо показники доволі високого стабільного навантаження", – коментує Анатолій Редер, співвласник та генеральний директор фармацевтичної компанії "ІнтерХім" (90-е місце в рейтингу).

Віталій Гадученко зі свого боку наголошує, що надмірного адміністративного тиску з боку контролюючих органів в цілому немає. "Як сумлінний платник податків ми не мали великої кількості податкових перевірок ні до введення мораторію (йдеться про річний мораторій на перевірки бізнесу, який анонсував Кабінет Міністрів у липні – ред.), ні після, тому якихось відчутних змін у цьому напрямі не спостерігаємо", – запевняє фінансовий директор "Тева в Україні".

Але загалом фармацевтичний бізнес розраховує на те, що в перспективі регулювання ринку стане більш прозорим, справедливим та комфортним для всіх учасників.

У такому разі податкові відрахування в секторі справді збільшаться, а збалансоване навантаження для всіх гравців сприятиме загальному комфорту галузі. І галузь у таких умовах ще більше посилюватиме економіку країни, виправдовуючи повагу держави до великих платників.

Анатолій Редер співвласник та генеральний директор фармацевтичної компанії "ІнтерХім"