Українці тепер роблять значно менше спонтанних покупок, — Дмитро Деревицький, "Алло"

Пане Дмитро, пригадайте кілька важливих управлінських рішень, ухвалених компанією напередодні вторгнення чи під час перших місяців великої війни. Що ви зробили б інакше з огляду на отриманий досвід, і чому саме? 

— Напередодні повномасштабного російського вторгнення ми проінструктували співробітників, як поводитися в разі війни, а в перші дні — "законсервували" магазини та почали релокацію складів з Київської області. Але ми не врахували, що частина території України доволі швидко опиниться в окупації, і варто було не просто тимчасово зачинити магазини, а в принципі перемістити їх на більш безпечну територію. Релокація складів виявилася доволі непростим процесом, адже на заході країни складно швидко знайти приміщення, яке б задовольняло потреби бізнесу. Краще було б, якби ми розпочали цей пошук заздалегідь. 

В перший місяць ми виплатили 25 млн грн матеріальної допомоги для 3,5 тис. співробітників, адже частині з них довелось призупинити роботу. Це рішення було своєчасним — вже до кінця 2022 року майже всі співробітники повернулися на робочі місця, більшість працює і зараз.

Чим відрізняється компанія напередодні вторгнення від компанії в перші місяці великої війни і від компанії зараз, на початку 2025-го? Що ви втратили з лютого 2022-го в грошах чи активах, і що набули за цей час? В які сегменти ринку ви зайшли чи вийшли за цей час, і які нові проєкти вдалось запустити? 

— За ці три роки ми втратили 56 магазинів: 18 знищено, 36 залишилися на окупованій території. Ще десятки повернулися до нас розграбованими, як-от в Херсоні чи Гостомелі. Загальні втрати "Алло" склали сотні мільйонів гривень. Ми мали понад 10 випадків влучання ракет, і дивом ніхто з команди не постраждав — наприклад, в ТРЦ в Кременчуці. 120 наших співробітників мобілізовано, і, на жаль, маємо трьох загиблих. Людські втрати найприкріші. 

До 24 лютого 2022 року компанія "Алло" була централізованою, а після – стала більш децентралізованою і гнучкою. Ще більша частина офісних співробітників почала працювати віддалено, причому не лише з інших областей України, а й з різних куточків світу.

Також за три роки ми передали понад 64 млн грн на різну допомогу: дітям, пораненим, військовим та мобілізованим колегам, лікарням, благодійним фондам, що опікуються постраждалими тощо. Це без урахування розміру додаткових знижок для ЗСУ, що ми також впровадили — з ними сума збільшиться в рази.

Наш бізнес став ще більш онлайновим. "Алло" має до 50% продажів саме в онлайні, і, напевно, це найвищий показник в техноритейлі України. Впродовж 2024 року ми працювали над переосмисленням бізнес-моделі та позиціонуванням на ринку, вирішили сфокусуватися на інноваціях, розвитку маркетплейсу доступних інноваційних товарів. Почали експериментувати з форматами офлайн-роздрібу — відкриваємо точки видачі "Алло Express", готуємо до запуску новий формат магазинів, який пропонуватиме наш ключовий асортимент та водночас фокусуватиметься на видачі онлайн-замовлень. 

Які найбільші уроки ваша компанія отримала за останні три роки? 

— Головний висновок: сильна команда може подолати будь-яку кризу. Інвестуйте в людей, в їхні знання та компетенції, мотивацію та лояльність. Це виявляється важливішим за матеріальні активи. 

Ми переглянули бізнес-модель в бік збільшення операційної ефективності. Вчимося знижувати частку витрат в обороті, адже клієнти не мають платити за наші надмірні витрати та помилки.

Може звучати банально, але важлива цінність ритейлу — спрощувати для клієнта процес вибору та покупки, робити складне простим. В ритейлі надважливим є й окремий продукт, власний застосунок. Ми це вчасно усвідомили та розвиваємо його, адже це проста, пряма і майже безкоштовна комунікація з лояльними клієнтами, надання їм персоніфікованих пропозицій та отримання зворотного зв’язку, можливість аналітики та самовдосконалення.

Як змінився клієнт компанії від початку повномасштабної війни?

Українці стали більш заощадливими — цінують як гроші, так і свій час. Це частково пояснює те, що клієнт пішов в онлайн. Тепер він значно менше робить спонтанних покупок, зважує всі за та проти, чи потрібна покупка в принципі. Звісно, боротися за такого клієнта стало складніше.

Що далі? Як ви бачите перспективи ринку, на якому працюєте?

— За виключенням деяких категорій, як-от зарядні пристрої, український ринок електроніки стагнує. Це пояснюється економічним станом в країні, міграцією мільйонів людей за кордон, інфляцією тощо. Чи виросте ринок знову і коли — залежить здебільшого від перебігу війни та повернення українців назад. Лише за минулий рік з України виїхали на 500 тисяч людей більше, ніж заїхали, а це все наші клієнти.

Поки що перспективи ринку не оптимістичні. Проте ми сподіваємося, що до кінця 2025 року воєнні дії закінчаться, і українці, що виїхали, повернуться. І хоча ми готуємося до гіршого, але сподіваємося на краще.