«Українські аеропорти стануть опорою для швидкого розвитку економіки країни в період відновлення після воєнного стану» , - Володимир Кудак, аеропорт "Київ"

Як реагують на потреби аеропортів такі структури, як Мінекономіки, Мінінфраструктури, місцеві органи влади під час повномасштабної війни? 

На сьогодні ми маємо досить налагоджену та чітку взаємодію з усіма цими відомствами. Мінінфраструктури та Державіаслужба постійно відстежують стан аеропортів і надсилають запити стосовно тих чи інших потреб. Крім того, Мінінфраструктури розробляє стратегію розвитку аеропортів на післявоєнний період відновлення країни. Та оскільки наразі немає інформації про те, коли відкриють повітряний простір країни, важко прогнозувати потреби та механізми. Тому основне завдання зараз – зберегти аеропортову інфраструктуру і гарантувати якнайшвидший її запуск після відновлення польотів. 

Готовність інфраструктури аеропорту – один із важливих факторів швидкого відновлення польотів. Однак не все залежить від готовності аеропортів. Що повинно бути зроблено на рівні держави, коли безпекова ситуація дозволить здійснювати польоти над Україною?

Я б виділив три основні чинники, що впливатимуть на старт польотів – стан інфраструктури аеропортів, наявність кваліфікованих кадрів та відновлення роботи Украероруху. Коли безпекова ситуація дозволить здійснювати польоти над Україною і відкриють небо для цивільної авіації, обов’язковим буде комплекс заходів із запуску аеропортів. 

В основному над цим працює Державіаслужба та Украерорух. Ви знаєте, що робота усіх аеропортів зупинена третій рік поспіль. Тож після відкриття повітряного простору країни, необхідно буде зробити обліт аеронавігаційного обладнання. Треба буде перевірити, чи дозволяє безпекова ситуація в аеропортах приймати та відправляти пасажирів. Важливо й те, щоб Украерорух підтримував компетенцію своїх диспетчерів. В них налагоджена тісна взаємодія з Євроконтролем, що дозволить досить швидко повернутися до операційної діяльності. 

Тепер щодо стану інфраструктури та наявності фахівців на нашому підприємстві. З одного боку, Аеропорт «Київ» здійснює певні заходи зі збереження та захисту інфраструктури, аби в майбутньому якнайшвидше відновити роботу. А з іншого – ми зберегли свій ключовий персонал, який відразу, коли дозволить час, стане до виконання своїх обов’язків. Ми маємо і техніку, і людей, щоб аеропорт запрацював.

Яка, на вашу думку, буде ситуація з кваліфікованими кадрами у галузі на момент відкриття неба над Україною? Чи не стане це «критичною точкою» на шляху її відновлення?

Дійсно, частина спеціалістів покинула Україну та працює за кордоном. Але це можна розцінювати не лише як дефіцит кадрів, а й як певну перспективу. Якщо будуть сприятливі умови для розвитку авіагалузі в Україні, ці люди зможуть повернутися. І повернуться вони з новими знаннями, навичками та передовим європейським досвідом. 

Чи бачите ви зацікавленість аеропортовою галуззю України під час війни з боку іноземних держав та іноземних інвесторів?

Незважаючи на воєнний стан в Україні, зацікавленість аеропортовою галуззю країни досить висока. З цією думкою, гадаю, погодяться всі учасники авіаційного ринку країни. Якщо говорити про Аеропорт «Київ», то ми часто проводимо зустрічі, регулярно буваємо на різних офіційних заходах в Україні та за кордоном. Намагаємося залучити потенційних інвесторів для реалізації планів із розбудови аеродромного комплексу та розвитку підприємства в майбутньому. Але поки не відкриють повітряний простір над Україною, говорити про конкретні кроки, на жаль, зарано. До речі, Європейська Асоціація Аеропортів (ACI Europe) розробляє заходи з підтримки аеропортів під час дії воєнного стану. 

Саме аеропорти будуть опорою для швидкого розвитку економіки країни в період відновлення після воєнного стану, бо дають можливість зручного сполучення зі світом. Літаком інвестори зможуть швидко прибути в Україну, аби взяти той чи інший об’єкт під свою опіку для відновлення. 

Які форми партнерства та механізми залучення інвестицій у галузь, на вашу думку, будуть найбільш ефективними після закінчення війни?

Найефективнішою формою співпраці, на мою думку, буде державно-приватне партнерство, яке забезпечить потужний поштовх до пошуку та залучення інвестицій у відновлення економіки країни та авіаційної галузі зокрема. Тому що сама галузь потребує великих капіталовкладень, і завдяки правильним підходам державно-приватного партнерства можна буде дуже швидко відбудувати, відновити і запустити аеропорти.

Одна з таких моделей державно-приватного партнерства, яка практикується в усьому світі і яку ми довго вивчали в контексті реконструкції нашого аеропорту, – концесія. Це коли аеропорт передається інвестору за концесійним договором та з певними концесійними виплатами. В перспективі – з гарантією окупності вкладень інвестора тощо. І тоді інвестори, маючи чіткі, законом гарантовані правила гри, будуть максимально зацікавлені вкладати гроші у розвиток авіаційної галузі. І при цьому – справді надавати підтримку високого європейського рівня.

Чи можете ви навести успішний приклад такого партнерства? 

Ця модель активно використовується за кордоном. Наведу яскравий приклад турецького Dalaman Airport, який лише за 4-5 років і запроєктували, і побудували, і вивели на окупність та отримання прибутку. І все працює дуже класно.

Що державі потрібно зробити для того, аби галузь нормально працювала?

Стратегія держави повинна враховувати, що аеропортова інфраструктура   потребує великих капіталовкладень та постійного оновлення технологій, і її необхідно весь час підтримувати в стані готовності. Скажімо, не можна розвивати аеропорт і при цьому давати нульові тарифи для авіакомпаній, тому що не буде звідки брати інвестиції для подальшого розвитку цього аеропорту. Відповідно, політика держави має базуватися на захисті аеропортової інфраструктури, а не тільки на підтримці авіакомпаній. 

Незалежно від форми власності, аеропорти повинні бути в рівних умовах. Якщо буде здорова конкуренція серед аеропортів, пасажири тільки виграють, отримуючи кращий сервіс, обслуговування та ціни на квитки.

Наявність пасажирів є важливим фактором для відновлення перевезень. Коли ми говоримо про пасажирів, то йдеться про ціну квитка та збори, які в цю ціну закладено. Збори, які аеропорт утримує з авіакомпаній та пасажирів – це не довільно встановлені тарифи, це сфера державного регулювання. Тому держава повинна розробити механізм підтримки аеропортів, щоб усі були в рівних умовах. 

Аеропорт «Київ» є одним із найстаріших у країні. Цьогоріч йому виповнюється 100 років. З якими планами ви зустрічаєте ювілей аеропорту?

Незважаючи на те, що триває воєнний стан, наші плани з розвитку аеропорту лишаються незмінними. Ще 2021 року була розроблена концепція розвитку Міжнародного Аеропорту «Київ» до 2035 року. Ця концепція – двоетапна. 

Перший етап передбачає реконструкцію аеродромного комплексу аеропорту: злітно-посадкової смуги, перонів, світлосигнального та аеронавігаційного обладнання тощо. 

2024 рік аеропорт мав зустріти оновленим, більш сучасними та всепогодним.  Це мав бути подарунок, гідний сторіччя нашого аеропорту. Але планам завадили воєнні дії.

А  щодо другого етапу, то він стосується побудови термінальних комплексів, бізнес-центру, готелю, багаторівневого паркінгу, облаштування додаткових зручностей для того, щоб аеропорт зміг обслуговувати на високому рівні більше 7 мільйонів пасажирів на рік. Воєнні дії дійсно перешкодили нашим планам, однак не змінили їх. 

За вашими оцінками, скільки часу потрібно для проведення такої реконструкції?

Наразі ми продовжуємо працювати над проєктом реконструкції аеродрому. За попередніми розрахунками, коли буде фінансування і дозволить ситуація в країні, нам знадобиться близько року, аби реалізувати задумане. 

Існують два шляхи – з зупинкою роботи підприємства на повний строк реконструкції або лише на строк реконструкції злітно-посадкової смуги. 

А якщо говорити про другу чергу розбудови аеропорту, то для цього не потрібно буде зупиняти його роботу. Підприємство зможе працювати незалежно від будівельних процесів. 

Я щиро вірю, що, попри воєнні дії, всі наші проєкти ми обов’язково втілимо в життя. І Міжнародним Аеропортом «Київ» будуть пишатися не тільки кияни та гості столиці, а й і вся Україна. І після Перемоги аеропорт процвітатиме, як і наша незалежна держава.

У нас є чіткі плани та рішучість їх реалізувати. Щойно відкриють небо над Україною, Аеропорт «Київ» швидко стане «на крило».