- Категорія
- Бізнес
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Заморожена готова їжа – драйвер зростання ринку?
Ще десять років тому заморожена їжа асоціювалась лише з економією часу й сумнівною якістю. Вже кілька років ця категорія переживає справжнє перезавантаження: сучасні технології, нові стандарти смаку та зміна споживчої культури зробили продукти ready-to-eat та ready-to-cook повноцінним трендом ринку.
Під час дискусійної панелі у межах New Food Summit 2025 представники МХП, Bakery Food Investment та ЮГФУД (ТМ VALESTO) обговорили, як змінився споживач, що формує попит на заморожене, і чому ця ніша стає новою точкою зростання української харчової індустрії. Модерувала дискусію комерційна директорка роздрібної мережі KOLO Вікторія Шило.
Нова архітектура харчування
Світовий ринок заморожених продуктів нині перевищує $500 млрд і зростає на 5–6% щороку. Директорка зі стратегічного розвитку бізнесу компанії ЮГФУД (ТМ VALESTO) Анна Мензатюк порівняла такі темпи зростання з ринком IT, підкресливши що є потенціал для подальшого зростання, адже в Україні заморожена страва вже не сприймається як компроміс, а як зручне й технологічне рішення.
Сучасний споживач прагне балансу між смаком і темпом життя. Війна, енергетичні коливання, зростання дистанційної зайнятості змінили харчові звички: люди дедалі частіше шукають готові рішення, які можна розігріти за хвилини, але при цьому бути впевненими у якості.
"Ми живемо у світі, де швидкість, зручність і якість — це три ключові фактори вибору споживача. Український ринок іде за світовими тенденціями, хоча ще з певними локальними відмінностями", — додає Мензатюк.
Для МХП виробництво готової їжі є стратегічним напрямом. Компанія, відома як виробник охолодженого курячого мʼяса, також активно розвиває готові продукти, поєднуючи індустріальну потужність і технології. Представниця компанії МХП Анастасія Шмуляєва, керівниця розвитку категорії "Готова їжа" погодилась із колегою, що ринку є куди розвиватись. Зокрема, це підтверджується продажами готових рішень, котрі у 2025 році зросли удвічі.
"За останні два роки наша частка у категорії замороженої їжі подвоїлася. Це результат не випадковості, а системного підходу до інновацій. Ми уважно слухаємо споживача, вивчаємо його нові звички, стежимо за тим, як змінюється ритм життя", — поділилась Анастасія Шмуляєва.
За її словами, результати запуску новинок "Легко!" показали, що продукти стали драйверами росту категорії. Вони не зменшили продажі інших продуктів, а навпаки — розширили категорію. Споживачі почали частіше обирати бренд "Легко!", що й забезпечило приріст.
"Для нас це був ризик, але виявилося, що за рахунок нових В2С рішень для кінцевого споживача ринок збільшився. Категорія виросла, і всі гравці виграли", — додала вона.
Власник Bakery Food Investment Олег Міщенко розповів, що зростання HoReCa-сегмента, дефіцит кухарів і запит на стабільну якість змусили ринок шукати готові бази для кулінарії.
"Ресторатори приходять до нас із запитом: дайте нам основу, а саме начинку, тісто, базовий соус, а далі ми зробимо магію самі. І це нова бізнес-модель", — додає Олег Міщенко.
У компанії постійно експериментують і розробляють новинки, надихаючись європейськими трендами, але дедалі частіше українські продукти стають тими, на які починають рівнятися інші виробники. Представники ЮГФУД (ТМ VALESTO) також відвідують профільні виставки, зокрема у Китаї, де навчаються сучасних підходів до презентації замороженої продукції.
"У світі паковання — це частина досвіду споживання. Ми беремо цей досвід і адаптуємо його до українських реалій", — ділиться Анна Мензатюк.
Анастасія Шумляєва додала, що важливо бути в тренді, слідкувати за новими патернами поведінки, адже останні п’ять років драйвером №1 покупки готової їжі залишається бажання харчуватися різноманітно.
"Тому без новинок і інновацій нам ніяк", — наголосила вона.
Ринок, який формує споживача майбутнього
Спікери Український споживач уже готовий до нових форматів, а бізнес — до системних рішень. Саме так народжується нова економіка харчування в країні. Так, тенденції 2025 року свідчать, що сегмент ready-to-eat і ready-to-cook зростає, формуючи нову модель харчової поведінки. Якщо раніше готові страви були швидким рішенням "на випадок", то тепер вони стають постійним елементом споживчого кошика. Проте змінюється не лише склад холодильника, а й ментальність споживання. Українці поступово переходять від моделі "зроблю сам" до моделі "для мене зробили професіонали", кажуть учасники дискусії.
"Ми створюємо не просто продукт, а ціле рішення, яке відповідає реаліям життя. Людина може приготувати смачну піцу вдома за сім хвилин, коли немає часу або можливості замовити доставку. Це про комфорт, швидкість і якість", — пояснює експертка з МХП.
Учасники дискусії підтвердили, що індустрія готової та замороженої їжі в Україні переходить у фазу інновацій. Вже сьогодни великі компанії вдосконалюють рецептури, впроваджують смартпаковання, оптимізують логістику холодного ланцюга, а також вчаться комунікувати зі споживачем мовою зручності й довіри до бренду. Це допомагає розвивати ринок і створювати нові продукти.
"В топі м’ясної групи — котлети та нагетси. Не знаю, яка інновація має з’явитися, щоб українці перестали любити котлети. Причому це і в замороженій, і в охолодженні їжі однаково. Тож як би ми не розвивали азійські лінійки — котлета з гречкою завжди в топі. Тому треба не забувати про баланс — це перше. І по-друге: ми розуміємо, що кожного дня людина споживає 2–2,5 тисячі калорій. І коли ми кажемо, що ми зростаємо чи зростає категорія, то ми розуміємо, що споживачі просто перемикаються з одного продукта на інший. І кожен виробник, кожен бренд конкурує за ці калорії", — розповіла Анастасія Шмуляєва.
Тож гравці залишаються конкурентами, проте ринок дедалі частіше рухається у бік спільних розробок і колаборацій. Такі партнерства дозволяють поєднати експертизу різних компаній, наприклад, МХП у м’ясній категорії та Bakery Food Investment у технології листкового тіста.
"Ми розуміємо, що часом ефективніше об’єднувати зусилля з іншими виробниками, ніж конкурувати. Саме завдяки колабораціям ринок рухається вперед", — підсумовує Анастасія Шмуляєва.
Для українського бізнесу це новий рівень зрілості, адже компанії розуміють, що спільний продукт може принести більшу цінність, ніж боротьба за одну й ту саму полицю. Тому компанії об’єднують зусилля, щоб знаходити саме ті якісні рішення, котрі очікує споживач.