• Як влаштований ринок шкільних підручників в Україні
• Як створюють шкільний підручник
• Хто і як фінансує друк шкільних підручників
• Як видавництва конкурують за державне замовлення
• Скільки коштує виробництво шкільного підручника
• Хто заробляє на ринку шкільних підручників

Як влаштований ринок шкільних підручників в Україні

Хто бере участь у створенні та виданні підручників

У ланцюжку працюють автори, видавництва, експертні установи, школи та друкарні. За словами гендиректора видавництва «Ранок» Віктора Круглова, видавництво збирає авторський колектив із науковців і методистів та два-три роки розробляє підручник власним коштом, без авансу від держави. 

Саме видавництво також замовляє друк і організовує доставку до шкіл, бо друкарнею воно не є. Про такий цикл розробки та фінансування Круглов розповів в інтерв'ю «Українській правді. Життя». Це позиція учасника ринку, але вона добре показує, що вигода й ризики тут розподілені нерівномірно.

Яку роль відіграють МОН, ІМЗО, видавництва та автори

МОН надає грифи та затверджує переліки підручників, які можуть видаватися за бюджетні кошти. Закупівлю проводить Інститут модернізації змісту освіти, державна наукова установа у сфері компетенції МОН. 

Видавництво для кожної книжки визначає автор. Це підтверджують авторський договір та свідоцтво про реєстрацію авторського права, тож ІМЗО не може обрати видавця на власний розсуд. Такий порядок пояснює.

Які підручники фінансує держава, а які купують за власні кошти

У 2026 році держава профінансувала друк підручників для 4 і 9 класів. У виборі брали участь 10 714 закладів із четвертими та 10 614 закладів із дев'ятими класами. Перелік для 4 класу затверджено наказом МОН №674 від 21 квітня 2026 року, а для 9 класу — наказом №682 від 24 квітня. Окремим наказом №941 від 16 червня затверджено перелік підручників і посібників для осіб з особливими освітніми потребами.

Про сегмент навчальної літератури, яку батьки або школи купують за власні кошти, у згаданих поясненнях МОН та ІМЗО систематизованих відкритих даних немає. Водночас державне фінансування не означає, що кожна навчальна книжка на ринку автоматично потрапляє до бюджетного замовлення.

Як створюють шкільний підручник

Як автори та видавництва розробляють навчальну літературу

Сучасний підручник вже давно являє собою не лише друкований текст. За словами Круглова, нині видання доповнюють інтерактивними матеріалами, аудіо, відео та тестами. Підручники іноземних мов «Ранку» одними з перших на ринку отримали QR-коди з аудіо. 

Видавець розповідав, що спочатку Міністерство освіти опиралося такому рішенню, пропонуючи використовувати диски або касети замість доступу до аудіо через інтернет.

Круглов також вважає, що старі діалоги на кшталт «Лондон — столиця Великої Британії» поступилися наскрізним сюжетам у форматі коміксів. За його словами, підручник німецької мови для 2 класу Світлани Сотникової та Ганни Гоголєвої здобув золоту відзнаку європейського конкурсу BELMA у 2024 році, а підручник із хімії Григоровича отримав «срібло». Це свідчення публічного визнання окремих видань, але не доказ того, що всі підручники на ринку однаково якісні.

Експертиза, апробація та отримання грифа МОН

Шлях до парти, за описом МОН та ІМЗО, складається з послідовних етапів:

• визначення потреби у виданні;
• експертиза рукопису;
• апробація;
• отримання грифа МОН;
• конкурсний відбір, у якому вчителі обирають видавництво;
• затвердження результатів, друк і доставка.

Цю послідовність описує МОН у роз'ясненні про закупівлю підручників. Окремо міністерство пояснювало, як відбувалася експертиза та апробація підручників для 4 і 9 класів у 2026 році публікація МОН.

Круглов бачить тут надмірну бюрократію й радить залишити лише освітні стандарти, а головним регулятором якості вважає вчителів, які обирають книжки. Це позиція видавця, зацікавленого у швидших процедурах, тож її варто розглядати як одну з точок зору.

Хто і як фінансує друк шкільних підручників

Скільки бюджетних коштів спрямовані на закупівлю підручників

Загальний масштаб державного замовлення можна оцінити за тиражем. За даними МОН, у 2026 році для українських школярів друкують понад 13,5 млн примірників підручників. Нову навчальну літературу отримують учні 4-х та 9-х класів, зокрема діти з особливими освітніми потребами. 

Війна, тим часом, вносить свої корективи. Російські удари 19 липня по київській друкарні та 1 серпня по логістичному складу в Харкові знищили 1 166 874 примірники шкільних підручників. За даними Сергія Бабака, які наводить видання «Нова українська школа», постраждали 850 717 підручників для 9 класу, 271 495 для 4 класу й 44 662 для 6–7 класів. 

Директор ІМЗО Євген Баженков оцінював сукупну вартість утрачених книжок приблизно у 150 млн грн, цю оцінку варто подавати саме як коментар посадовця, а не як незалежний аудит збитків.

Як формують державне замовлення на навчальну літературу

Цикл починається з визначення потреби, далі йдуть експертиза та апробація, отримання грифа МОН, конкурсний відбір, наказ із переліком і договори ІМЗО. Для 9 класу перелік затвердили на підставі рішення конкурсної комісії від 27 березня 2026 року. 

За словами Круглова, держава замовила близько 120 позицій, враховуючи іноземні мови, мови нацменшин і видання для дітей з особливими потребами. Офіційно етапи процедури та строки друку описані в роз'ясненні МОН, а перелік для 9 класу затверджений наказом №682.

Часу на виробництво виявляється небагато. Підручники потрібно надрукувати й доставити до закладів освіти до 1 вересня 2026 року.

Як працює співфінансування друку підручників

У поясненнях МОН описано фінансування з державного бюджету, але окремого механізму співфінансування друку підручників у цьому роз'ясненні не наведено. 

Донорів згадують в іншому контексті: за словами директора ІМЗО Євгена Баженкова, відновлення втрачених накладів триватиме щонайменше півтора місяця після того, як держава або донори знайдуть кошти. Головним обмеженням він називав не друкарські потужності, а саме фінансування. 

Як видавництва конкурують за державне замовлення

Як формується перелік підручників, які можуть надрукувати державним коштом

Конкуренція відбувається до закупівлі, на етапі вибору навчальних матеріалів. За словами Круглова, школи обирають із кількох десятків і навіть сотні назв, а з одного предмета може бути до десяти підручників від різних авторських колективів. Далі МОН узагальнює вибір, а результати оформлюють наказом. 

Чому контракти на друк можуть укладати без відкритих торгів

У МОН та ІМЗО пояснюють, що права на видання конкретного підручника має одне видавництво, тож відкриті торги на друк такого видання неможливі. Міністерство посилається на пункт 13 Особливостей публічних закупівель, затверджених постановою Кабміну №1178 від 12 жовтня 2022 року. 

Аргумент логічний, але питання, яке він ставить перед суспільством, нікуди не зникає, адже якщо ціну не визначає ринок на торгах, її має чесно підтверджувати калькуляція. Тому відкритість документів у Prozorro стає ключовою.

Які правила визначають, чи потрапить підручник до державного замовлення

Рукопис має пройти експертизу й апробацію, отримати гриф МОН, а потім взяти участь у конкурсі. Остаточний вибір конкретних підручників роблять учителі, а результати затверджує міністерство. Основні правила конкурсного відбору встановлює наказ МОН №1001.

За словами Круглова, щороку частина підготовлених підручників не обирається школами, і ці витрати видавцеві ніхто не компенсує. Для «Ранку» це, за його оцінкою, два-три підручники щороку та від 500 тис. до кількох мільйонів гривень збитків. 

Скільки коштує виробництво шкільного підручника

З чого складається собівартість одного примірника

За поясненням МОН, ціна підручника формується з декількох частин:

• вартість матеріалів: паперу, картону, плівки — за середньоринковими цінами;
• поліграфічні послуги;
• авторська винагорода;
• видавничі витрати: підготовка видання, оренда, оплата праці, експертні висновки;
• рентабельність видавництва.

Цей перелік наведений у роз'ясненні МОН про закупівлю підручників. Калькуляції, договори й обґрунтування цін публікують у Prozorro, і перевірити їх може будь-хто. Це не гарантія відсутності проблем, але хороший привід перевіряти.

Скільки коштують папір, поліграфія, редактура та авторська робота

Окремих сум за всіма статтями витрат у загальному поясненні МОН немає. Водночас міністерство повідомляє, що авторська винагорода становить 12 тис. грн за один авторський аркуш. Це 1,5 ставки роялті, передбачені нормативами. Видавничі витрати включають оренду приміщень та обладнання, комунальні платежі, оплату праці й експертні висновки.

За оцінкою Круглова, над підручником працює колектив фахівців — від учителів і методистів до науковців, психологів, редакторів та дизайнерів. Сам видавець наголошує, що розробка триває два-три роки й починається задовго до державного замовлення. 

Як тираж впливає на вартість підручника

Авторська винагорода та частина видавничих витрат не залежать від накладу, тому на малому тиражі припадають на меншу кількість примірників. МОН пояснює цей механізм так, що за великого накладу фіксовані витрати розподіляються на багато екземплярів, а за малого — на значно меншу кількість копій. Через це ціна одного примірника зростає. 

Ось приклади, які наводить сам видавець. Але їх варто сприймати як ілюстрацію його аргументації, а не як незалежний аналіз усіх закупівель:

Середні ціни «Ранку», 145 і 270 грн, наведені в матеріалі Української видавничої асоціації, який переказує коментар Віктора Круглова для «Української правди. Життя». У розмові з Громадським радіо він навів і крайній приклад: підручник із гагаузької мови коштує близько 6 тис. грн при накладі 60 примірників. А між 145 гривнями й шістьма тисячами лежить, за логікою видавця, арифметика малого накладу.

У 2025 році з'явився ще один такий випадок. За даними Prozorro, підручник інтегрованого курсу з української мови, української та зарубіжної літератури для 8 класу від «Ранку» надрукували накладом 481 примірник по 3900 грн за частину. Ціну оприлюднили журналісти «Наших грошей», за їхніми даними, на поліграфію припадало 2081 грн. Малий наклад справді може пояснити таку ціну, але це має підтверджувати публічна калькуляція. Довіра до системи, яка обходиться без торгів, тримається саме на цій деталізації.

Яку рентабельність можуть закладати видавництва

МОН зазначає, що норматив рентабельності не може перевищувати 5% собівартості. Це передбачено постановою Кабміну №131 від 19 лютого 2020 року. Круглов також посилається на це обмеження й вважає, що звинувачення в надприбутках суперечать регуляторній формулі.

Однак питання лишається і ті 5% рахують від собівартості, яку теж треба перевіряти. Саме для цього й потрібні відкриті калькуляції закупівель.

Хто заробляє на ринку шкільних підручників

Які видавництва отримують найбільші державні замовлення

Повного публічного рейтингу видавництв за обсягом державних замовлень у наведених матеріалах немає. Серед значних учасників ринку — харківське «Ранок», а також державне видавництво «Світ». Водночас говорити про їхні частки без зведених даних усіх закупівель некоректно.

Заробіток видавців, за словами Круглова, обмежений нормативом рентабельності до 5% собівартості. Видавництва також беруть на себе ризик дворічної або трирічної розробки без авансу та можливість того, що підручник не оберуть школи. Заробляють і друкарні, адже саме вони також опинилися серед постраждалих від російських ударів по поліграфічній інфраструктурі.

Як розподіляються контракти між основними гравцями ринку

Незалежної повної картини розподілу контрактів за весь ринок, звісно, бракує. У 2025 році журналісти «Наших грошей» проаналізували закупівлі підручників для 8 класу на загальну суму 1,06 млрд грн. Понад половину цієї суми отримали три постачальники, а саме — «Ранок», «Генеза» та «Астон». 

Але важливо зазначити, що це розподіл контрактів у конкретній закупівельній кампанії для 8 класу, а не частки видавництв на всьому ринку шкільної літератури. Круглов же вважає, що звинувачення в надприбутках часто апелюють до інтуїції, а не до повного аналізу витрат.

Тож відкритість Prozorro, на яку покладаються і МОН, і видавці, залишається найкращим аргументом у цій дискусії. Права автора, воєнні ризики й малі тиражі справді можуть пояснити вартість книжки. Але довіру до системи формує не саме пояснення, а те, наскільки охоче будь-хто може відкрити калькуляцію й переконатися, що вона правдива.