- Категорія
- Економіка
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Бізнес, експерти та влада обговорили ключові інституційні зміни для відновлення України
Про виклики для бізнесу під час широкомасштабної війни і про важливі реформи для післявоєнного зростання говорили учасники економічного форуму «Ключові антикорупційні та інституційні зміни для відновлення України», який відбувся в Києві. Учасниками дискусій стали парламентарі, урядовці, представники бізнес-об’єднань, експертних та аналітичних центрів, підприємці, науковці.
Cеред пріоритетних змін, на яких наголошували учасники обговорення, – перезавантаження Бюро економічної безпеки України, інституційна реформа Митниці, перезавантаження Державної податкової служби, цифрова податкова реформа, запровадження нових цифрових сервісів, відкриття державних реєстрів.
Організаторами заходу виступили Українська Рада Бізнесу (УРБ) та Національна бізнес-коаліція, які об’єднують 200 бізнес асоціацій, за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE). Модератором Форуму виступив Дмитро Тузов, медіаексперт, ведучий програми «Новий вечір» на Радіо НВ.
Аналіз головних викликів для України та передумов успішного відновлення представив економіст Олег Гетман, Економічна експертна платформа.
Для успіху відновлення потрібен системний, комплексний та стратегічно орієнтований підхід, переконаний експерт. «Бізнес-спільнота має бути максимально залучена, потрібні інституційні зміни. Запорука відновлення – якісна податкова, митна служба, якісне Бюро економічної безпеки і якісна судова система. Іноземні компанії, які братимуть участь у відновленні, мають реєструватися за чинним українським законодавством і сплачувати всі податки в Україні», – наголосив Олег Гетман.
Про реформу Бюро економічної безпеки говорили народні депутати – голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев та перший заступник голови комітету Ярослав Железняк.
«Найбільшою помилкою було формування Бюро за рахунок правоохоронців, які все життя прослужили в податковій міліції і мають інституційну пам’ять та інституційний досвід, який вони перенесли до нового органу. Тому бізнес говорить про зміну назви, а не зміну сутності», – зазначив голова Комітету.
Він нагадав, що у парламенті зареєстрований законопроєкт №9080 про перезавантаження Бюро економічної безпеки і висловив сподівання, що це станеться до кінця року.
Ярослав Железняк представив аналіз діяльності Бюро економічної безпеки та наголосив на важливості громадського контролю над цим органом. «Рецепт один: повне перезавантаження БЕБ, прозорий конкурс з більшістю в комісії представників міжнародних організацій, зовнішній аудит і повна переатестація працівників. Це про людей, про довіру, про громадський контроль, про співпрацю з бізнесом», – переконаний перший заступник голови Комітету.
Грігол Катамадзе, президент Асоціації платників податків України, член Наглядової Ради УРБ, закликав парламентарів якомога швидше ухвалити закон про перезавантаження Бюро економічної безпеки.
«Бюро Економічної Безпеки повинно стати національним координатором у процесі боротьби з економічною злочинністю та в тісній співпраці з іншими правоохоронними органами демонструвати суспільству ефективність своєї діяльності. За підсумками року роботи, БЕБ повинен не тільки подати парламенту й уряду звіт про виконану роботу, а й публікувати публічно підсумки своєї роботи, щоб кожен зацікавлений міг з цим ознайомитися», – наголосив президент асоціації.
Грігол Катамадзе представив напрацювання асоціації з підготовки нормативно-правових документів для роботи Бюро: ризик-орієнтований підхід, методологія проведення аналізу фінансово-економічних ризиків та методологія управління ризиками.
В обговоренні з цієї теми також узяли участь старший аналітик Інституту соціально-економічної трансформації В’ячеслав Черкашин та голова Ради громадського контролю БЕБ Тарас Котов.
Антикорупційна податкова реформа, цифровий розвиток податкової служби та підвищення якості сервісної функції податкової йшлося під час дискусійної панелі за участі Віцепрем’єрміністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – Міністра цифрової трансформації Михайла Федорова.
Віцепрем’єр висловив упевненість в успіху цифрової трансформації податкової служби: «За три роки роботи Мінцифри запустило в Дії багато послуг разом з Державною податковою службою України. Наприклад, зараз у кожен другий український ФОП сплачує податки в Дії. Але наша ціль — не тільки запускати послуги в кілька кліків, а й завдяки спрощенню комунікації з державою змінити культуру сплати податків українцями.», – переконаний Михайло Федоров.
Дмитро Кохан, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради, член Наглядової Ради УРБ, порушив питання про необхідність проведення конкурсу на посаду голови Державної податкової служби, важливість прийняття законопроєкту №9243. Об’єднання зусиль податкової служби і Міністерства цифрової трансформації він назвав позитивним прикладом і висловив сподівання на покращення системи оцінки ризиків завдяки використанню технологій.
Юрій Сивицький, голова правління Асоціації Software Ukraine, засновник Intecracy group, звернув увагу на ризики впровадження цифрових технологій. «Завдяки відкритості даних можна отримати доступ до інформацію про будь-яку компанію: власники, співробітники, куди вони постачають техніку тощо. З іншого боку, відкриті дані зручні для боротьби з корупцією».
Керівник асоціації запропонував створити робочу групу з категорізації та роботи з відкритими даними і створення превентивних механізмів від тоталітарного контролю. Юрій Сивицький вважає, що приватний бізнес може бути залучений для просування за кордоном продуктів, створених всередині країни. Також спікер звернув увагу на важливість відмови від російського програмного забезпечення.
Коментуючи це питання, Михайло Федоров розповів про механізми захисту персональних даних, які запроваджені в цифровому сервісі Дія. «Я вважаю, що всі дані потрібно відкривати, бо це наш шлях. Потрібно, щоб журналісти і громадськість контролювали все, що відбувається. Скоро ми переможемо, буде процес відбудови, багато інвестицій, і потрібна прозорість та відкритість», – переконаний віцепрем’єр.
Роман Ващук, бізнес-омбудсмен України, зупинився на проблемі призупинення податкових накладних. Торік 92 тисячі підприємств мали призупинення хоча би однієї накладної. «Це означає, що 55% підприємств України мали призупинення, а кожна призупинена податкова накладна – це запрошення до розмови в податкову. Зупинення податкової накладної може перетворитися на міні-перевірку. Торік це явище було масовим, і на це також треба звернути увагу під час процесу діджиталізації. Подібне ми бачимо й на митниці», – сказав бізнес-омбудсмен.
Ярослав Железняк, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, голова Тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань розслідування можливих порушень посадовцями органів влади у сфері економічної безпеки, презентував звіт про роботу митниці – органу, який приносить майже 40% доходу держави.
Проблемами є неоптимізований штат працівників, повільне оновлення штату, неналежний рівень заробітної плати і неефективна взаємодія з правоохоронними органами, зазначив депутат.
В дискусії про перезавантаженя Державної митної служби взяли участь Роберт Зелді, правник, партнер адвокатського об’єднання Delta International Law, експерт з митної справи та податковий експерт; Михайло Непран, перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України; Оксана Кузяків, виконавчий директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій; Андрій Саварець, експерт аналітичного центру CASE-Ukraine.
«Для того, щоб щось змінилося на митниці, потрібно змінити базис – економічні умови функціонування митниці. Доки діятиме чинна система, які би конкурси ми не проводили, яку би зарплату не пропонували, нічого не зміниться», – переконаний Михайло Непран. Він запропонував вивчити проект реформи Митного союзу ЄС, в основі якої лежать діджиталізація, спрощення і безпечність. Перший віцепрезидент ТПП наголосив на необхідності позбавити митницю надмірного впливу політиків і силових структур, а також державних владних інституцій на центральному і регіональному рівнях.
«Один зі стовпів корупції в митній службі – це визначення митної вартості. Хто як хоче, так і визначає. Ми пропонуємо залучити галузеві асоціації до вирішення спорів між імпортерами та митницею», – сказав Михайло Непран.
За підсумками форуму учасники погодили спільну думку українського бізнесу щодо ключових принципів та засад Відновлення України – Position Paper щодо участі приватного сектору України в процесі Відновлення, для конференції G7 у Лондоні.
Бізнес, експерти та представники влади визначили вкрай важливими для відновлення та розвитку країни такі напрями:
- Перезавантаження ДМС, обрання голови на відкритих конкурсах за участі міжнародників, переатестація співробітників – законопроєкт №6490д; забезпечення реалізації Плану заходів Кабінету міністрів України з реформування митної служби, зокрема забезпечення обміну митною інформацією з різними країнами, створення якісних показників ефективності для вимірювання ефективності роботи ДМС, розширення практики надання статусу АЕО тощо.
- Перезавантаження БЕБ, обрання голови на відкритих конкурсах за участі міжнародників, переатестація співробітників – законопроєкт №9080, створення якісних показників ефективності для вимірювання ефективності роботи БЕБ.
- Перезавантаження Державної податкової служби, обрання голови на відкритих конкурсах за участі міжнародників, переатестація співробітників, створення якісних показників ефективності для вимірювання ефективності роботи ДПС – законопроєкт №9243.
Учасники визначили важливою цифрову податкову реформу, яка була презентована представником ДПС та віцепрем’єр міністром.
За підсумками форуму учасники домовились спільно опрацювати ці питання та їх реалізувати.
Інформаційні партнери форуму: Інтерфакс-Україна, Ціна держави, Останній капіталіст, Громадське радіо, Дело, День.