Бюрократизація експорту: як держава намагається подолати проблему неповернення валютного виторгу в Україну

1 листопада 2022 року на розгляд Верховною радою був зареєстрований законопроект № 8166 “Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо запровадження спеціальних експортних процедур”. Так, цим проєктом законотворці хочуть вирішити проблему повернення валютного виторгу в державу. 

Ініціатори законопроекту - група депутатів, серед яких народний депутат України, голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Раніше нардеп наголошував на тому, що в Україні є частка аграріїв, які не повертають валютний виторг в країну. 

“В умовах російської агресії держава зробила фактично неможливе організувавши морські коридори для вивезення зерна за кордон. Чому? Тому що зерно на експорт - це податки, а отже зброя для армії та валютна виручка, а отже стабільність гривні”, - написав Гетманцев в Telegram. 

Також він додав, що в країні є аграрії, які, попри війну, намагаються, вивезти зерно в “чорну” без сплати податків та без повернення валютного виторгу. 

Неповернення валютного виторгу - це проблема багатьох років 

Проблема неповернення валютного виторгу була ще до війни і значно посилилась після повномаштабного вторгнення РФ в Україну. За даними Національного банку України, загальна сума неповернення валютного виторгу становить понад $5 млрд, з яких понад $4 млрд припадає на експорт зерна та продуктів його переробки, зокрема олійних культур. Однак в пояснювальній записці до законопроєкту НБУ не надає жодної статистики, окрім цих цифр - $5 і $4 млрд. Тобто наразі немає інформації які саме дані були взяті для аналізу та за який період, що вийшла саме така цифра, яка зазначена в пояснювальній записці.  

В документі також зазначається, що найбільші зловживання та маніпуляції відбуваються саме на ринку зернових. Ринок зерна активно використовується для "чорних" схем з валютою, та подальшої легалізації (відмивання) доходів через експорт сільськогосподарської продукції.

Так, на ринку зерна масово поширені дії із закупівлі сільськогосподарської продукції за готівку, при цьому походження такої продукції є невідомою, з подальшим її експортом та бюджетним відшкодуванням ПДВ. Через це і державний бюджет, і національна економіка зазнають значних втрат. Відсутність певних гарантій та додаткової відповідальності за неповернення валютного виторгу, зокрема якщо експорт здійснюється компаніями-одноденками, призводить до того, що валюта не повертається в державу. А це, в свою чергу, впливає на стабільність курсу гривні та стан економіки України в цілому.

Тому держава має намір створити можливі запобіжники, щоб побороти зловживання та шахрайські схеми у аграрній сфері, щоб за результатами вивезення зерна в Україну заходила валюта.

З метою вирішення цієї проблеми законотворці створили законопроєкт, яким передбачається: 

1. Створення експортних депозитів для кожної експортної операції (експорт пшениці, ячменя, кукурудзи, сої, ріпаку, насіння соняшнику, олії, макухи та шроту), на яких експортер має "заморозити" не менше 15% від суми експортного контракту.
2. Надання можливості НБУ розпоряджатися цими коштами, порядок повернення яких самостійно визначатиме НБУ.
   
3. Якщо загальна сума попередніх експортних депозитів становить не менше $35 млн, то така особа може не поповнювати депозит.
   

Також зазначається, що після повернення валютного виторгу в Україну, депоновані кошти повертатимуться експортеру в повному обсязі, а у разі часткового повернення – пропорційно до повернутої суми. Якщо експортер порушує строки для повернення валютної виручки, сума поповнення попереднього експортного депозиту перераховується до державного бюджету. 

За словами голови правління в Асоціація представників малого та середнього бізнесу Максима Тютюнникова, сільське господарство є однією з найбільших галузей економіки України, що забезпечує значну частину надходжень валютної виручки в державу. При цьому, агробізнес досить часто використовують для різноманітних схем та подальшого відмивання коштів. Як приклад, зерно закуповується за доларову готівку, потім експортується, а валюта не повертається. В свою чергу, доларова готівка конвертується в безготівкові депозити за кордоном. Так і працює схема за допомогою якої валюта не повертається в Україну.

"Шахрайські та корупційні схеми в агробізнесі, в тому числі і щодо валютного виторгу, дійсно існують і з ними потрібно боротися. Тобто, логіка та мета законодавця цілком зрозуміла, при цьому у аграріїв  виникає значна кількість запитань та зауважень щодо підвищення бюрократизації експорту", - каже голова правління в Асоціація представників малого та середнього бізнесу Максим Тютюнников. 

Чи буде вирішено проблему? 

Цей рік для аграріїв дуже важкий. Війна в Україні принесла багато проблем, в тому числі фермерам. З початку року під загрозою був експорт агрокультури через блокування морських шляхів. До підписання "зернової угоди" фермери були вимушені використовувати альтернативні шляхи, щоб вивезти зерно та олійні. Однак експорт залізницею та автотранспортом збитковий для фермерів. За словами президента Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) Петра Мельника, агробізнес зараз збитковий і де взяти додаткові грощі та покласти їх на депозит, питання відкрите. 

Також Мельник вважає, що законопроект № 8166 не вирішує проблему з поверненням валютного виторгу, а ще й створює додаткову можливість для схем. Він наголосив, що треба відокремлювати легальній бізнес від "чорного".

"Цей документ не вирішує конкретних проблем, натомість створює їх ще більше. Те, що є особи, які наживаються на неповерненні валютного виторгу, не має відображатися на всьому аграрному секторі. Крім цього, проект закону залишає лазівки для створення нових схем. Наразі влада має спонукати сільгоспвиробників нарощувати свою діяльність, а не створювати умови, які призведуть до скорочення валютних надходжень", – вважає президент асоціації УКАБ Петро Мельник.

За словами директора з операційної діяльності Групи АГРОТРЕЙД Олени Ворони, прийняття законопроекту №8166 в період, коли малі та середні сільгоспвиробники тільки починають самостійно експортувати продукцію, може зруйнувати будь-які ініціативи підприємців. 

"Такі виробники не мають експортної історії, їх вважають ризикованими автоматично, незважаючи на довгу та чесну діяльність. Для вирішення проблеми з валютним контролем не потрібно створювати такі складні механізми, а необхідно прописати чіткі критерії, котрі визначали б хто є ризиковим експортером, а хто ні", – додає директор з операційної діяльності Групи АГРОТРЕЙД Олена Ворона.

На думку голови правління в Асоціація представників малого та середнього бізнесу Максима Тютюнникова, зазначений законопроєкт доволі дискусійний, оскільки, з одного боку мета його запровадження є доволі раціональною, проте, з іншого боку, позиція аграріїв щодо посилення бюрократичних процедур також не безпідставна.

Бізнес пропонує переглянути ініціативу

Агроспільнота наполягає на тому, щоб законотворці прислухались до аграріїв та запровадили прості механізми, щоб мінімізувати зловживання недобросовісних експортерів. 

На думку заступника голови ГС "Всеукраїнська Аграрна Рада" Дмитра Кохана лише через суттєву різницю між офіційним курсом НБУ та ринковим курсом валют легальний експортер перед нелегальним втрачає до 10-15%, а під час пікових "скачків" долара відсоток досягав 20-30%.

"На жаль, держава так і не змогла вирішити основні проблеми - зрівняння курсів валют та налагодження процесу відшкодування ПДВ. Одночасно з цим, для вирішення питання контролю валютних схем законотворці обрали найгірший варіант - створений проект закону буде лише ускладнювати ситуацію. Легальний експортер дійсно буде класти ці 15%, а "чорний" буде показувати мінімальну митну вартість і “депонувати” незначні кошти, а також використовуватиме інші схеми для обходу пропонованої системи, які вказаним законопроектом не перекриваються", - каже Дмитро Кохан. 

Він наголосив, що бізнес підтримує вирішення проблеми неповернення валюти. Для цього потрібно будувати ефективну систему контролю, на кшталт системи електронного адміністрування ПДВ, де усі операції йдуть по одній формулі через зрозумілу для аграріїв калькуляцію. Невід'ємною частиною цієї системи має бути “овердрафт” для легальних експортерів, на суму якого вони можуть експортувати без обов'язку поповнення експортних депозитів - наприклад, відсоток від сплачених ними податків або раніше поверненої в країну валютного виторгу. 

Голова правління в Асоціація представників малого та середнього бізнесу Максим Тютюнников додав, що необхідне запровадження чітких механізмів боротьби із махінаціями, які мають місце при експорті продукції агросектора. При цьому, побоювання аграріїв щодо підвищення рівня бюрократизації процедур є цілком логічним. Так само як і побоювання щодо того, що не кожен суб’єкт агробізнесу зможе вносити необхідну суму на депозит. Проте, посилання на те, що НБУ буде "заморожувати" кошти не зовсім відповідає дійсності, оскільки законопроєкт передбачає доволі чітку процедуру повернення коштів, покладених на депозит.

Враховуючи зазначене, законопроєкт має дійсно важливу мету, проте варто удосконалити процедуру її втілення. На думку Максима Тютюнникова, має бути діалог із аграріями для досягнення компромісу, наприклад, в частині зниження відсотка від суми експортної операції, яку необхідно класти на депозит з 15 хоча б до 10.