"Зернова угода" під загрозою: чому її продовження потрібне не тільки Україні, а і всьому світу

Більшість українських портів було закрито 24 лютого одразу після повномасштабного вторгнення російських військ на територію України. Таким чином експорт агрокультури з України морьским шляхом залишався заблокованим до підписання Україною, ООН, Туреччиною та Росією "зернової угоди". 

Нагадаємо: 22 липня 2022 року у Стамбулі було підписано угоду про розблокування українських портів "Одеса", "Чорноморськ" та "Південний" для вивезення на експорт зерна та іншої аграрної продукції в країни світу. Міністр інфраструктури Олександр Кубраков та міністр оборони Росії Сергій Шойгу підписали окремі однакові угоди з ООН та Туреччиною. 

В рамках підписаної угоди Україна отримала гарантії, що зможе протягом 120 днів до 22 листопада використовувати морський шлях для вивозу зерна в інші країни. Таким чином 1 серпня з Одеси вийшло перше від початку повномасштабної війни судно з українським продовольством.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Станом на 20 жовтня з українських портів вийшло 363 судна, які вивезли продовольства обсягом 8,1 млн тонн. Це продовольство потрапило до 38 країн - значна частина до Європи та Азії. Також багато суден з зерном доставлено до Африки. 

Проте, країна-агресор намагається зірвати угоду. Так, у вересні, після місяця роботи зернового коридору Володимир Путін заявив про намір обговорити з турецьким лідером Реджепом Тайіпом Ердоганом питання про можливість обмеження вивезення зерна і продовольства з України в Європу. На думку російського диктатора, зерно не прямує бідним країнам, які потребують його. Але, якщо подивитись на розподіл, то більшість кормового зерна направлялось саме до Європи та Африки. 

В жовтні Росія продовжила погрожувати розривом “зернової угоди” через розслідування ООН щодо іранських дронів-камікадзе. У Кремлі заявили, що проведуть “переоцінку відносин” із секретаріатом ООН та генеральним секретарем організації, якщо вони візьмуть участь у розслідуванні постачання іранських безпілотників до Росії, які атакують українські міста та енергетичну інфраструктуру. Таку заяву було зроблено за підсумками закритого засідання Ради безпеки ООН, під час якого було висунуто звинувачення у постачанні Іраном дронів Росії.

Але "зернова угода" потрібна Україні і багатьом країнам світу, тому вже зараз наша держава веде важкі переговори, щоб її продовжити.

Чому "зерновий коридор" потрібен не тільки Україні

Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, зерно та олія рекордно подорожчали, здолавши максимуми ціни за останні 15 років. Це призведе до збільшення кількості країн, які не зможуть забезпечити себе продовольством. Саме війна в Україні посилила кризу ситуацію у бідних країнах і не тільки. Але незважаючи на обстріли, знищення елеваторів з зерном та пожежі в полях з пшеницею, українські фермери змогли посіяти та зібрати врожай. 

Нинішній врожай 2022 року має скласти близько 70 млн тон зерна та олійних культур. Для внутрішнього споживання нам потрібно близько 20 млн тонн, а 50 млн тонн треба експортувати з цьогорічного врожаю. Зараз Україна експортує кукурудзу минулого року тому, що на сьогодні фермери зібрали 6-7% від потенційної площі. Пшениця експортується з залишків і 60% нового врожаю. 

Експорт зерна необхідний Україні для отримання валютної виручки, а країнам-імпортерам для забезпечення запасів продовольства та запобігання голоду. Статистика Глобального індексу голоду показує, що у 2021 році 811 млн людей у всьому світі лягали спати голодними щовечора; 47 країн мали високий рівень голоду у 2021 році, а у 2022 році оцінка вже на рівні 60 країн; 3,1 млн дітей щороку помирає від недоїдання. Тому, якщо не забезпечити країні продовольством, голодні бунти та міграція біженців з Африки та Азії неминучі. 

Чому морський шлях важливий для експорту 

Україна географічно розташована так, що має доступ морським шляхом як до африканських країн, так і до європейського континенту. Україна вирощує велику кількість агрокультури, яка закриває внутрішні потреби споживання та має змогу відправляти зерно в інші країни. 

На сьогодні Україна намагається використовувати також альтернативні шляхи вивезення зерна. Крім морського шляху зерно вивозиться залізницею та автотранспортом,  а також суднами по Дунаю. Через річку Дунай Україна може збільшити обсяг експорту до 2 млн тонн щомісяця, що буде рекордом. Але навіть така кількість недостатня для того, щоб вивезти все зерно.

Для експорту залізницею задіяно більше десяти пунктів пропуску з ЄС, але таким шляхом є можливість щомісяця вивозити тільки до 1 млн тонн зерна. Через відсутність необхідної кількості терміналів та обмежені можливості європейської залізниці таким шляхом неможливо перевозити більше зерна. 

Для прикладу, Польща в кращі часи експортувала 5 млн тонн зерна на рік, Болгарія - 6 млн тонн на рік. Для порівняння: до війни Україна експортувала 7 млн тонн агрокультури на місяц, а за рік - 70 млн тонн зерна. Але такі обсяги експорту здебільшого забезпечували морські шляхи.

Цього року вже експортовано 21 млн тонн зернових та олійних всіма доступними шляхами. Відповідно, оціночний потенціал для експорту станом на початок листопаду становить близько 49 млн тонн. 

До кінця маркетингового року залишається 8 місяців, а це вказує на те, що кожного місяця треба експортувати близько 6 млн тонн, щоб вивезти необхідну кількість зерна та олійних. Якщо розглядати тільки альтернативні шляхи (без морських перевезень), то ними Україна здатна експортувати 2-2,5 млн тонн щомісяця. Отже, якщо "зернова угода" не буде продовжена, альтернативними шляхами Україна буде вивозити на експорт 50 млн тонн агрокультури протягом 1,5 року.

Також треба враховувати, що логістика альтернативними шляхами дорожча, ніж морська, тому аграрії можуть понести збитки у розмірі $70-80 з тонни. 

Посівна в Україні під загрозою 

Питання збуту зерна актуальне як ніколи ще й тому, що експорт зерна дасть можливість українським фермерам планувати посівну кампанію наступного року. 

Така тенденція суттєво вплине на агросектор України та буде тиснути на зовнішній ринок. Також є ризик скорочення надходжень в Україну валюти, а фермери можуть відмовитись від повноцінної посівної наступного сезону тому, що без морського шляху вони просто не встигнуть продати нинішній врожай. 

Що можна зробити для продовження "зернової угоди"

16 жовтня, в Спільному координаційному центрі в Стамбулі Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков зустрівся з Міністром оборони Туреччини Хулусі Акаром. Представники країн обговорювали продовження дії "Зернової ініциативи" після 22 листопада 2022 року. Сторони-учасники "Ініціативи" – ООН, Туреччина та Україна, висловили готовність продовжити її дію.

В новій угоді Україна також буде намагатись погодити оптимізацію перевірки суден, які вже завантажені зерном і виходять з українських портів. Це дасть можливість вдвічі збільшити пропускну здатність.

Зараз існує проблема з накопиченням суден у Стамбулі. На сьогодні в Туреччині лишається близько 150 суден та 4 групи інспекторів, які їх перевіряють. Кожна з цих груп сформована з 4-х представництв (Україна, ООН, Турція, Росія), від кожної сторони по 7 представників. Тобто 29 українців наразі знаходяться в Стамбулі й залучені у процес інспектування. Ці групи технічно не здатні інспектувати більше 15-16 суден на день. Щоб збільшити пропускну спроможність пропонується вдвічі збільшити кількість людей з України, які можуть перевіряти судна. Але Росія не дає на це згоди. Через це сповільнюється пропуск кораблів і деякі з них стоять по 19-20 діб в порту в очікуванні на перевірку. 

Світ має збільшити тиск саме на країну-агресора. Справа у тому, що у разі припинення "зернової угоди" українці хоч і понесуть фінансові втрати від падіння надходжень від експорту, все одно лишатимуться з хлібом - для внутрішнього споживання в нас достатньо зерна. А от для багатьох країн світу питання продовольчої безпеки стоятиме досить гостро.