РФ знищила в Україні понад 15% зерносховищ: як фермери зберігатимуть урожай 2022 року

  • Єва Таранова

    Кореспондент

РФ знищила в Україні понад 15% зерносховищ: як фермери зберігатимуть урожай 2022 року

Російські війська знищують не лише цивільну, промислову, а й зернову інфраструктуру. За час повномасштабної війни в Україні кожне шосте зерносховище знищено, що є військовим злочином та злочином проти людяності згідно з міжнародним правом. Через знищені зерносховища українським аграріям доводиться використовувати інші технології для зберігання агрокультури. Delo.ua розповідає про них.

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

У державному департаменті США з посиланням на дослідження неурядової організації Conflict Observatory заявили, що через постійні обстріли російських військ територію України понад 15% зерносховищ втрачено або пошкоджено. Таким чином через військову агресію РФ в Україні постраждало кожне шосте зерносховище від загального обсягу зернових підприємств, а 75 об'єктів із досліджених 344 мають пошкодження.

“Приблизно 1 із 6 (15,73%) українських сховищ для врожаю – силосів, елеваторів та складів для зберігання зерна – були знищені, пошкоджені Росією та підлеглими їй силами, або потрапили під їхній контроль з початку вторгнення 24 лютого. З 344 об'єктів, знятих супутниками для оцінки, було виявлено, що 75 із них демонструють видимі ушкодження”, - йдеться у повідомленні.

Такі висновки дослідники зробили за підсумками оцінки супутникових знімків, проте їм не вдалося повною мірою оцінити збитки , оскільки немає достатньої кількості зображень.

Зруйнований елеватор у Рубіжному, де зберігалося зерно

Також у дослідженні йдеться, що через військову агресію РФ Україна втратила щонайменше 8,41 млн тонн, або 14,57% від довоєнних сертифікованих потужностей зі зберігання зерна (58 млн тонн).

Дослідники зазначають, що навмисний та невибірковий обстріл інфраструктури для зберігання врожаю може розцінюватися як військовий злочин та злочин проти людяності згідно з міжнародним правом. У зв'язку з цим факти знищення росіянами зерносховищ в Україні розглядатимуться в уряді США та міжнародних організаціях як потенційні військові злочини.

"Інформація корисна для зусиль відповідних структур в уряді США та в усьому світі, які розглядають заходи щодо санкцій та відповідальності Росії як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективах", - зазначив виконавчий директор Єльської гуманітарної лабораторії Натаніел Реймонд.

За його словами, незалежно від того, чи були об'єкти української зернової інфраструктури пошкоджені навмисне чи через невибіркові обстріли, згідно з Четвертою Женевською конвенцією та Римським статутом 1998 року, можуть бути військовим злочином та злочином проти людяності. Реймонд наголосив, що докази, які зібрали вчені Єльської гуманітарної лабораторії, відповідають потенційним злочинам Росії.

Де фермери зберігатимуть зерно

Раніше в інтерв'ю Delo.ua перший заступник міністра сільського господарства та продовольства України Тарас Висоцький розповів, що наразі немає дефіциту зерносховищ, але через припинення експорту торішнього зерна (а буде ще й зерно нового врожаю), продукції буде більше тож проблема зберігання зерна залишається .

Зазначимо, що за даними Мінагро, на сьогоднішній день очікується збір 50–52 млн тонн зернових та зернобобових, 15–17 млн ​​тонн олійних культур. Ранню групу зернових уже фактично зібрано.

За словами Висоцького, будувати великі стаціонарні елеватори недоцільно, спочатку треба закінчити війну. Проблеми можуть вирішити тимчасові модулі. Йдеться про одноразові та мобільні системи для зберігання врожаю.

Модулі для зберігання зерна

За словами міністра аграрної політики та продовольства Миколи Сольського, українським аграріям цього сезону потрібні одноразові та мобільні зерносховища загальним обсягом до 20 млн тонн. Більшість обладнання для зберігання врожаю закупив український агробізнес у приватному порядку.

При цьому завдяки Канаді та Японії, які надали Україні $40 і $17 млн відповідно, через ФАО держава вже також закупила це обладнання. Сольський наголосив, що Україна, можливо, скуповувала всі одноразові системи для зберігання врожаю, доступні на світовому ринку.

Наскільки надійні одноразові та мобільні системи для зберігання врожаю

Полімерні рукави для зберігання зерна – не нова технологія для багатьох українських аграріїв. Президент "Українського клубу аграрного бізнесу" (УКАБ) Петро Мельник у кулуарах Lagre Farm Management Conference повідомив кореспонденту Delo.ua, що рукави є надійною альтернативою для зберігання зерна. За його словами, багато аграріїв роками використовують цю технологію для зберігання різних культур.

Ця технологія зарекомендувала себе як досить надійна і більшість виробів, що постачаються в Україну, мають міцний захист як від фізичних пошкоджень, так і від атмосферних явищ, а також захищають від низьких температур. Більшість виробників заявляють про стійкість рукавів до -40 до -50 °C.

Щодо того, як довго можна зберігати продукцію в рукавах, зазвичай виробники відзначають можливість зберігання від 12 до 18 місяців, але тут важливою є вологість зерна, під час закладання для зберігання. Вологість не повинна бути вищою за базову для зернових або олійних культур, при цьому важливо, щоб температура навколишнього середовища теж не була високою, адже якщо температура піднімається, це також скорочує можливість зберігання зерна в рукавах.

Рукави для зберігання зерна

Відповідно, в більшості випадків зерно в таких рукавах зазвичай зберігається від 3 до 6 місяців протягом зимово-весняного періоду до настання високих температур, з наступним переміщенням у звільнені елеваторські ємності або складські приміщення, і потім відправляється покупцям.

Зберігати в одному такому рукаві можна до 200 тонн пшениці, кукурудзи та ячменю. Також можна зберігати соняшник, сою та ріпак.

Однак такі рукави є одноразовими, тож для наступного сезону закуповуються нові.

"Такі рукави одноразові, тобто після розпакування вони розрізаються і не можуть бути використані повторно. Менше з тим, технологія є все одно економічно привабливою, і дає можливість с/г виробникам певний надлишок продукції зберегти, поки звільняться складські ємності", - розповів генеральний директор "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ) Роман Сластен.

Як правило, після збирання посівного продукту (пшениці, бобових, круп'яних або олійних культур) необхідно зняти з нього надлишок вологості, тому агрокультуру сушать елеваторах. А в рукавах сушити зерно неможливо, тому що вологість усередині не змінюється, тому закладають висушене зерно.

"Однак можна закладати навіть вологе зерно, але з більш коротким терміном зберігання. Досить часто с/г виробники закладають вологе зерно з терміном зберігання орієнтовно до 1 місяця, щоб потім після спаду пікового навантаження на сушіння це зерно можна було досушити", - зазначив Сластен. .

Розрахунок вартості зберігання, як правило, робить компанія-постачальник рукавів та модулів. Необхідне обладнання для закладки зерна в рукави включає: завантажувач зерна, вивантажувач з рукавів, перевантажувач зерна і два трактори, яких достатньо для завантажувача і транспортування перевантажувача.

Приблизно, питома витрата на 1 тонну зберігання зерна для модульних зерносховищ оцінюється від $41 до $50 залежно від типорозміру та з урахуванням вартості завантаження. Для порівняння зерносховища на 3 тисячі тонн зерна коштувало $78 597, а на 5 тисяч тонн — $111 927.

Незважаючи на те, що таке рішення є одноразовим, в Україні ця технологія мала попит ще до повномасштабної війни. А з урахуванням, що зараз деякі аграрії не мають вибору в умовах відсутності належної кількості елеваторів, зерно доводиться зберігати в рукавах і модулях.