"В умовах війни складно розраховувати на рекордні врожаї, але навіть зараз Україна може закрити потреби ЄС", - Тарас Висоцький, Мінагро
Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький

"В умовах війни складно розраховувати на рекордні врожаї, але навіть зараз Україна може закрити потреби ЄС", - Тарас Висоцький, Мінагро

  • Єва Таранова

    Кореспондент

Від початку війни в Україні аграрний сектор зіткнувся з низкою проблем. Окупація територій та земель, де фермери вирощують агрокультури, крадіжка зерна та його вивезення за територію України, заблоковані морські порти, знищені елеватори, ферми, техніка та пожежі на полях. Проте фермери продовжують працювати, адже Україна має вирощувати агрокультуру для внутрішнього споживання та міжнародного ринку, який залежить від українського зерна. Про роботу агропромислового комплексу та виклики під час війни розповів перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

Пане Тарасе, скільки зерна українські фермери можуть зібрати цього маркетингового року? Чи буде рекордний врожай якоїсь агрокультури? 

- В умовах війни складно розраховувати на рекордні врожаї. Війна триває, і значна частина територій не була засіяна — 25%. Тому побити торішній рекорд неможливо. 

За попередніми оцінками, ми можемо зібрати зернових і олійних культур приблизно 67 млн тонн: 52 і 15 млн тонн відповідно. Щодо зернових, то очікуємо майже 5 млн тонн ячменю, 19 млн тонн пшениці, 25 млн тонн кукурудзи, а решта — інші зернові. Щодо олійних, то це буде приблизно 3 млн тонн ріпаку та 9 млн тонн соняшнику. Щодо сої та кукурудзі зрозуміємо восени, бо їх збір ще не почався. 

Декілька місяців тому українці зіткнулися з дефіцитом гречки, а на полицях магазинів була переважно імпортна крупа. Який врожай гречки очікуєте цього року та чи вистачить його для внутрішнього споживання?

- Дійсно, був імпорт гречки з Казахстану, який зупинився наприкінці лютого. Аграрії відреагували на дефіцит і посіяли у 1,5 раза більше гречки. Якщо раніше вони сіяли 70 тисяч га, то тепер 120 тисяч га. У наступні роки ми також будемо вирощувати більше гречки. І її буде більше ніж досить для внутрішнього споживання. Тому від жовтня-листопада споживачі побачать у магазинах нашу гречку за нижчою ціною, ніж зараз. 

У ДСНС повідомляли, що до початку жнив вони не зможуть розмінувати всі поля. Скільки недоотримаєте врожаю через замінування?

- Наш моніторинг показав, що через мінування в деокупованих областях ми не змогли засіяти десь 250 тисяч га, а це приблизно 1 млн тонн культур. 

Яку частку агробізнесу Україна втратила внаслідок тимчасової окупації українських територій?

- У середньому 25%. 

Зерно, яке фермери зберуть цього маркетингового року, вже законтрактували? 

- Нині немає активного форвардного контрактування на майбутнє зерно, тому що є проблеми з логістикою. Більшість контрактів спотові, тобто за фактом: коли привезли товар, тоді й отримали кошти. 

З українських портів почали вирушати перші судна з українським зерном. Міністр інфраструктури Олександр Кубраков зазначив, що запланували 3 і більше млн тонн експорту агропродукції щомісяця з українських портів. Це достатня кількість експорту агрокультур?

- У липні ми експортували майже 3 млн тонн ж/д та автошляхами. Експорт з портів почався у серпні. Щоб вийти у баланс, треба щомісяця експортувати усіма шляхами 5-6 млн тонн. 

Станом на середину серпня, морем вивезли за кордон 570 тисяч тонн агрокультур. До кінця серпня можемо вийти до 1 млн тонн і потенційно щомісяця збільшувати обсяги на 1 млн тонн. Тобто від листопада ми можемо експортувати морем 3 млн тонн, а з урахуванням інших шляхів — до 6 млн тонн щомісяця. 

Судно з українським зерном. Фото із соцмереж

Чи вигідно Україні залучати для експорту окрім морського ще й інший транспорт?  

- Є міжнародна ціна на зернові, тобто та сума, яку країни готові платити. Від неї мінусується сума логістики. Звісно, що різний вид транспорту коштує по-різному, але ціна не відрізняється кардинально. Зазвичай способи експорту корелюють один одного. Фермеру непринципово, яким шляхом вивозити, для нього важлива ціна. 

Морський транспорт завжди був дешевший, трохи дорожчий залізничний транспорт, а найдорожчий автомобільний. До деблокування портів ми вивозили річковим, залізничиним та автотранспортом. Тепер морський транспорт зробить логістику дешевшою. Окрім того, вартість експорту іншими шляхами теж подешевшає. А отже, збільшиться ціна, яку отримає фермер за експорту. 

За 120 днів, передбачених у підписаній угоді про безпечне вивезення зерна морем, чи можна встигнути все вивезти?

- В угоді прописано 120 днів з можливістю автоматичної пролонгації ще на 120 днів. Тож якщо всі сторони погодяться, ми зможемо експортувати 240 днів. Але нам однаково потрібно, щоб усі маршрути працювали цілий рік. У нас великі обсяги, тому потрібно, щоб уся логістика працювала постійно. Головне — почати і долучити міжнародних партнерів, щоб все стабільно працювало. 

Скільки грошей надійде до держави, якщо вийде вивезти все зерно?

- Це понад $20 млрд на рік. 

До яких країн уже вдалося експортувати зерно? 

- До війни розподіл був наступний: 35% — Європейський Союз, 40% — Південно-Східна Азія, зокрема Китай та Індія, і 25% — Близький Схід та Північна Африка. Після відновлення логістики цей розподіл буде таким самим, тому що саме ці регіони є споживачами нашої продукції. 

Нам потрібна перемога, щоб ми могли нарощувати виробництво та експорт. Попит на українську продукцію є, і він буде збільшуватися, тому що кількість населення у світі зростає. Ми не прив’язані до певних країн, тож якщо хтось відмовиться від нашої продукції, її купить інший. 

У країнах ЄС посуха. Чи можемо ми закрити їхні потреби через недобір врожаю?

- Для внутрішнього споживання Україні потрібно 18 млн тонн зернових та 2 млн тонн олійних. Тобто нам треба 20 млн тонн, а решту можемо експортувати, це десь 47 млн тонн нового врожаю. Тому ми можемо закрити потреби ЄС

Така посуха може бути в Україні? 

- На щастя, цього року критичних посух немає, але на північному заході такі ризики збільшуються щороку. І ми розуміємо, що треба відновлювати розвиток зрошення. Більшість земель може опинитися у ризиковій зоні, де без зрошення неможливо виробляти агрокультуру. 

Скільки зерносховищ і зерна знищили окупанти?

- На окупованих територіях зберігалося десь 1,5 млн зерна, з яких 530 тонн вони вкрали. Об’єм зберігання знищених під час обстрілів елеваторів становив приблизно 600-700 тисяч тонн, але на той момент вони не були повністю заповнені. 

В Україні через обстріл знищено поля з агрокультурами. Фото: Evgeniy Maloletka

Чи є дефіцит потужностей для зберігання зерна?

- Натепер немає дефіциту зерносховищ, але через зупинення експорту торішнього зерна, а буде ще й нове, продукції буде більше і її треба десь зберігати. 

Будувати великі стаціонарні елеватори немає сенсу, спочатку потрібно закінчити війну. А от тимчасові модулі розв’яжуть проблему. Завдяки Канаді та Японії, які надали нам  $40 млн і $17 млн відповідно, через ФАО ми вже закупили це обладнання, щоб під час війни зберігати зерно.  

Чи є ризик, що викрадення українського зерна на тимчасово окупованих територіях, може призвести до голоду у цих регіонах? 

- Все залежить від масштабу викрадення та ситуації на фронті. На цих територіях триває збирання врожаю, тож там має бути достатньо зерна для споживання. Але якщо окупанти вивезуть все, звісно, буде голод. Сподіваємося на якнайшвидшу деокупацію цих регіонів.  

До яких країн Росія вивозить українську агрокультуру? 

- За супутниковими знімками визначили, що зерно продають у Сирію. Україна розірвала з нею дипломатичні відносини. На жаль, ця країна не гребує купувати в агресора крадене зерно.  

Юристи кажуть, що зараз Україна ніяк не може покарати Росію за викрадення зерна. Найбільше, що можна зробити, це фіксувати злочини. Яким чином Україна каратиме окупантів?

- Фермерам на тимчасово окупованих територіях обов’язково потрібно повідомляти державним органам про крадіжку. Зараз фахівці різних відомств розробляють процедуру покарання окупантів за викрадення української агропродукції. 

З якими проблемами до вас останнім часом звертаються фермери? 

- По-перше, їх турбує ціна на продукцію, яка безпосередньо пов’язана з логістикою. По-друге, питання бронювання працівників, щоб продовжити свою діяльність. По-третє, які є можливості компенсації розбитої техніки, поголів’я тощо. 

Зруйнована ферма на Донбасі. Фото: Aris Messinis

Фермери скаржаться, що для участі у грантовій програмі "Єробота" неможливо виконати всі умови. Наприклад, агрокомплекс “Сади перемоги” не можуть на території своєї громади знайти земельну ділянку, яка б відповідала вимогам. А для тепличного комплексу на 2 га потрібно максимум 18-20 працівників, але не 40, як зазначено в умовах надання гранту. Чи можете це прокоментувати?

- По підтримці висадки нових садів Мінагрополітики ухвалило позитивні рішення по 18 граниам на суму понад 63 мільйони грн.. Стосовно земельних ділянок немає ніяких обмежень, але повинен бути логічний і зрозумілий порядок використання. Я би рекомендував змінити громаду та цільове призначення земельної ділянки та внести ці зміни у документі. Тобто треба зробити все правильно, щоб інспектор не виписував штрафи. А той факт, що ми вже стільки видали грантів, свідчить про те, що обмежень немає. 

Щодо теплиць. Ми дійсно отримали багато звернень щодо необхідності зменшення кількості обовязково найнятих працівників з 40 до 25 людей. Осінню плануємо винести відповідні зміни на розгляд уряду та за результатами обовязково повідомимо заявників. Якщо надходитимуть інші обґрунтовані звернення, щодо корегування умов програми, ми будемо обов’язково розглядати та давати заявникам зворотній звязок. 

На вашу думку, які закони потрібно найближчим часом ухвалити ВР щодо аграрного сектору? 

- Ми виділили три блоки. Перший — євроінтеграційний. Вже зареєстровані десятки законопроєктів, які будуть розглядатися парламентом. Другий напрям — продовження вдосконалення земельних відносин, щоб землю використовувати максимально ефективно. І третій блок — аквакультура і рибальство. Потрібні реформи та інвестиції, щоб розвивати цей напрям