Ціни тиснуть на гальма. Чому рівень інфляції в Україні буде вдвічі нижчим, ніж очікувалося

У серпні 2023 року Державна служба статистики знову зафіксувала дефляцію – по відношенню до попереднього місяця індекс споживчих цін становив -1,4%. Нагадаємо, у липні дефляція була на рівні -0,6%. У річному вимірі інфляція у серпні становила 8,6%, а за січень-серпень до аналогічного періоду 2022 року її рівень досяг 16,9%.

Ситуація з цінами стабілізувалася завдяки відновленню бізнес-активності, налагодженюю логістики, зростанню внутрішнього споживання та рівному валютному курсу.

Тому Нацбанк та експерти налаштовані досить оптимістично. Вони очікують, що за підсумками 2023 індекс інфляції не перевищить 11%.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Який зараз рівень інфляції в Україні за різними товарами та послугами?

За даними Держстату, у серпні порівняно з липнем продукти харчування подешевшали на 3,9%. Багато в чому це сталося завдяки падінню цін на овочі, які стали дешевшими на 37,6%, ніж у липні. Також на 4,2% подешевшали фрукти. Ціни на одяг та взуття знизилися на 2,3%, на товари домашнього вжитку та побутову техніку – на 0,3%.

Держстат зафіксував зростання цін на м'ясо та м'ясопродукти (+1,2%), цукор (+2%), безалкогольні напої (+0,5%). Але найсильніше зростання продемонстрували ціни на пальне, воно у серпні подорожчало на 7,4%.

Якщо аналізувати зміну цін у річному вимірі до серпня 2022 року, то лідерами падіння цін стали овочі, соняшникова олія, одяг та взуття. За рік найбільше подорожчали яйця, молочні продукти, м'ясо та риба, безалкогольні та алкогольні напої, а також електроенергія.

Що впливає на темпи інфляції?

Можна виділити кілька основних груп факторів, які формують індекс інфляції у поточних умовах.

По-перше, нарощування обсягів виробництва товарів, а також стабільний імпорт продукції.

"Темпи зростання цін на продовольство знижуються завдяки розширенню пропозиції, послабленню тиску з боку витрат, оптимізації виробничих та логістичних ланцюжків", – зазначає Національний банк у своєму вересневому макроогляді.

По-друге, аграрії зібрали непоганий урожай фруктів, ягід та овочів. У разі обмеженого експорту це забезпечило надлишковий обсяг пропозиції на ринку.

"Гарний урожай овочів та фруктів разом з обмеженнями щодо українського експорту, з одного боку, підтримують пропозицію, а з іншого – тиснуть на ціни", – пояснює фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

По-третє, незмінність комунальних тарифів (крім підвищення цін на електроенергію) також відчутно впливає на рівень інфляції в Україні.

По-четверте, вартість палива після майже дворазового зростання 2022 року більше не б'є рекорди. Як уточнює НБУ, посилення конкуренції на роздрібному ринку та падіння світових цін на нафту стали додатковими факторами стримування вартості пального в Україні. Так, воно все одно дорожчає, але поступово.

По-п'яте, на валютному ринку вже близько трьох місяців практично повний штиль. Готівковий курс тримається впритул до офіційного і коливається в діапазоні від 37,5 до 38,1 грн/дол. Не секрет, що валютний курс в Україні традиційно робить великий внесок у інфляцію. Відповідно, що міцніше гривня – то стабільніші ціни. Особливо на імпортні товари.

Що буде з інфляцією до кінця 2023 року?

НБУ суттєво покращив свій прогноз інфляції на 2023 рік. Наприклад, на початку 2023 року Нацбанк заявляв, що інфляція цього року досягне 19%. Тепер же НБУ очікує, що рівень інфляції становитиме близько 10,6%.

Аналогічний прогноз озвучило і Міністерство економіки із посиланням на першого віце-прем'єра – міністра економіки Юлію Свириденко.

"Нам вдалося зберегти макрофінансову стабільність, яка забезпечена підтримкою наших партнерів та політичними рішеннями, ухваленими українським урядом. Завдяки цьому у 2023 році споживча інфляція сповільниться до 10,6%", – заявила Свириденко.

Трохи менш райдужний прогноз інфляції на 2023 рік від Міжнародного валютного фонду (МВФ). У тексті Меморандуму між Україною та МВФ сказано, що зростання споживчих цін у 2023 році становитиме 15,5%. Але варто зауважити, що цей прогноз МВФ формував ще на початку липня. Не виключено, що Фонд восени покращить свою оцінку.

"Якщо не буде інфляційних сюрпризів (скажімо, різкого коригування офіційного курсу гривні), зростання цін за підсумками року буде менше 10%", – вважає голова комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Які є ризики для цінової стабільності до кінця 2023 року

Офіційний прогноз інфляції на 2023 рік може не виправдатися за таких умов.

1. зняття мораторію з тарифів ЖКГ та підвищення вартості комунальних послуг.
2. уповільнення темпів надходження зовнішнього фінансування. Про цей ризик, до речі, попереджає Нацбанк.
   
3. корекція курсу гривні. НБУ поки що цей крок постійно відкладає. Але такий сценарій цілком можливий ближче до кінця року.
   
4. збереження проблем з українським експортом. Йдеться не лише про "зернову угоду", яка остаточно припинила своє існування, а й про блокування постачання української сільгосппродукції з боку деяких країн ЄС.
   
5. відновлення обстрілів енергетичної інфраструктури восени та взимку, що негативно вплине на роботу промисловості.
   

"Також варто зауважити, що з початку війни Держстат не публікує "інфляцію виробників". Адже багато компаній несуть надмірні витрати на енергопостачання, змушені були відновлювати пошкоджену виробничу інфраструктуру і повернулися до повноцінної сплати податків та зборів у зв'язку зі скасуванням пільг. Такі витрати з лагом 6-8 місяців переносяться у ціну», – коментує Віктор Шулик, директор департаменту управління проектами рейтингового агентства IBI-Rating.

Втім, навіть за погіршення ситуації в економіці, експерти не бачать поки що серйозної загрози розкручування цінової спіралі. "За сприятливого прогнозу, – без урахування ударів по інфраструктурі, і без девальвації, – є шанс утримати інфляцію на рівні близько 8%. У разі реалізації цих загроз інфляція може досягти десь 11%", – вважає Андрій Шевчишин.

Віктор Шулик дотримується схожої думки. За його словами, не варто переживати, що "ціни злетять до неба". Експерт пояснює: в Україні є накопичені запаси продовольчих товарів, що виключає ймовірність їхнього дефіциту. А коригування валютного курсу якщо й буде, то дуже акуратне.

"При інерційному сценарії, який передбачає збереження поточних процесів в економіці, відсутність ескалації на фронті, фіксацію курсу та тарифів у межах 5-10% від поточного рівня, інфляція не повинна вийти за межі 20% ні цього року, ні 2024 року", – упевнений Віктор Шулик.