Держбюджет-2024: оцінка податкових доходів та наслідків для платників податків

У проекті державного бюджету на 2024 рік, розміщеному на офіційному сайті парламенту, зазначено, що податкові надходження становитимуть не менше 1,54 трлн грн. Зростання доходної частини, яка буде сформована за рахунок податків, порівняно з 2023 роком становитиме майже 29%.

Проте грошей від податків все одно не вистачить, щоб перекрити бюджетний дефіцит. Незважаючи на те, що дефіцит у 2024 році скоротиться до 20,4% ВВП проти очікуваних 26% ВВП у 2023 році. Тому близько 43 млрд дол. Україна має намір залучити за кордоном, переважно у вигляді кредитів та грантів від партнерів. А загалом зовнішні запозичення у 2024 році становитимуть 100% загального обсягу надходжень.

Але посилення фіскального тиску неминуче. Отже, платникам податків слід тримати кишеню ширше.

Скільки принесуть податки держбюджету у 2024 році

Проект держбюджету-2024 розрахований, виходячи із загальної суми доходів у розмірі 1,75 трлн грн. Традиційно більшу частину цих доходів мають принести податки. Їхня частка в доходах складе близько 88%. У доходах держбюджету на 2023 рік частка податкових надходжень становить 86%. Тобто на 2 п.п. менше.

Іншими словами, у 2024 році при формуванні доходів державного бюджету акцент саме на податкових платежах стане ще сильнішим. Частка неподаткових надходжень, серед яких основну суму генерують доходи від власності та підприємницької діяльності, адміністративні збори, навпаки скоротиться.

Найбільше принесуть держскарбниці внутрішні податки на товари та послуги – 949 млрд грн або 62%. До них належать передусім акцизи на вироблену в Україні продукцію та ПДВ.

Податок на доходи фізосіб (ПДФО чи подоходний податок) разом із податком на прибуток підприємств мають забезпечити у 2024 році надходження у сумі 487 млрд грн або 32%.

Найменше надійде до бюджету від податків на міжнародну торгівлю – 46 млрд грн або 3%. Здебільшого це платежі від ввізного мита.

Якими будуть суми надходжень з різних видів податків

Практично за всіма основними податками буде зростання, і досить суттєве. Якщо проаналізувати план на 2024 рік та порівняти його з тими цифрами, які закладені у державному бюджеті на 2023 рік ( у редакції від 21 липня 2023 року), то найбільший приріст очікується за такими податками:

1. ПДФО – на 74% до 313 млрд грн;
2. податок на прибуток підприємств – на 57% до 174 млрд грн;
   
3. акцизний податок на вироблені в Україні товари – на 54% до 99 млрд грн;
   
4. ПДВ на вироблені в Україні товари/надані послуги (з урахуванням бюджетного відшкодування) – на 31% до 298 млрд грн;
   
5. ввізне мито – на 26% до 44 млрд грн;
   
6. акцизний податок на імпортну продукцію – на 21% до 97 млрд грн;
   
7. ПДВ на імпортні товари – на 15% до 456 млрд грн.
   

Водночас за окремими статтями буде падіння. Наприклад, надходження від рентної плати та плати за використання інших природних ресурсів просядуть більш ніж на 43% до 55 млрд грн.

Сума акцизного податку на автомобілі, що імпортуються в Україну, скоротиться на 21% до 10 млрд грн.

А надходження від вивізного (експортного мита) у 2024 році зменшаться майже у півтора рази до 975 млн грн.

За рахунок чого буде забезпечено приріст податків

Якщо виходити з наведених цифр, картина вимальовується наступна. Кабінет міністрів, та Міністерство фінансів зокрема, разом із депутатами явно покладають великі надії на детінізацію доходів населення та на боротьбу із "зарплатами в конвертах". Принаймні збільшення сум ПДФО більш ніж у 1,7 раза говорить саме про це.

Крім того, влада, схоже, вірить у відновлення українського бізнесу. Адже сума податку на прибуток підприємств не лише повернеться на довоєнний рівень, а й перевищить на 19% цифру, що фігурувала у держбюджеті на 2021 рік. Хоча не останню роль у збільшенні надходжень від компаній та підприємств відіграватиме посилення контролю з боку Державної податкової служби (ДПС).

Розраховують депутати і на ефект від підвищення податків на паливо, яке відбулося 1 липня 2023 року. Наприклад, надходження від акцизу на імпортне паливо у 2024 році зростуть на 41%, а надходження від акцизу на паливо, яке виробляється в Україні, збільшаться у 17 разів!

Зростання сплати ПДВ, яке очікується у 2024 році загалом більш ніж на 20%, пов'язане як із згаданим уже підвищенням паливних податків, так і зі збільшенням обсягів імпорту (за прогнозом МВФ, його зростання у 2024 році до 2023 року становитиме 17%), а також з відновленням внутрішнього споживання.

Що стосується падіння за рентними платежами, то це прямий наслідок занепаду видобувної промисловості. У 2022 році обсяг випуску промислової продукції загалом скоротився на 37%. При цьому видобуток металевих руд впав на 62%, видобуток нафти та газу – на 8,4%, видобуток вугілля – на 8%. Схоже, що ситуація явно не покращиться. Ні 2023 року, ні 2024-го.

До чого слід готуватися платникам податків

Збільшення плану податкових надходжень побічно свідчить про те, що ДПС активніше боротиметься з ухилистами. Депутати запевняють: підвищення податкових ставок поки що не передбачається. Відповідно, резерви для поповнення бюджету потрібно шукати серед тих, хто уникає сплати податків та зловживає оптимізацією.

Загалом у податківців руки для цього розв'язані. Мораторій на перевірки з 1 серпня де-факто скасовано. А з 1 жовтня повертаються штрафні санкції для бізнесу за порушення, пов’язані із застосуванням РРО.

Крім того, в рамках домовленостей із МВФ Україна зобов'язалася до кінця 2023 року ухвалити Національну стратегію доходів. Одним із пунктів цієї стратегії має бути алгоритм, який дозволить прибрати зловживання за участю фізичних осіб-підприємців.

За інформацією з податкового комітету Верховної Ради, яка є у розпорядженні Delo, поки що жодних змін до спрощеної системи не передбачається. Але ніхто не заважає податковій вже в рамках чинного законодавства активізувати боротьбу із "зарплатними ФОП", які дозволяють компаніям-роботодавцям мінімізувати податкове навантаження на фонд оплати праці.

Втім, приховане підвищення податків таки відбудеться. Воно стане наслідком зростання мінімальної зарплати з 1 січня 2024 року на 6% до 7,1 тис. грн на місяць. Заплановано також збільшення прожиткового мінімуму на 13% – до 2920 грн. Це потягне за собою зростання податкового навантаження для платників єдиного податку 1 та 2 груп, та для всіх підприємців і компаній, які сплачують єдиний соцвнесок.