Економіка виживання. Якими будуть ВВП, курс гривні та інфляція у 2025 році

Експерти прогнозують на 2025 рік незначне зростання української економіки. Упродовж попередніх двох років динаміка розвитку була позитивною, такою її передбачають і на майбутній рік. Економічні чинники, що обумовлюють підйом, натепер превалюють над руйнівними воєнними умовами. За прогнозами аналітиків, це триватиме і у 2025-му.

Щоправда, темпи зростання ВВП будуть невисокими, а якщо врахувати катастрофічне падіння економіки на початку повномасштабної війни, то їх можна буде назвати занадто низькими. А втім, на думку експертів, цьогорічний показник ВВП у 2025 році має бути подолано. Особливістю розвитку України наступного року буде уповільнення темпів зростання економіки, на що вказують аналітики декількох інвестиційних та економічних неурядових команд.

Згідно з прогнозами інвестиційної компанії Capital Times, у 2025-му реальний ВВП України збільшиться лише на 2,9%, натомість за підсумками 2024-го приріст очікують на рівні 3,4%. Втрату 0,2 в. п. у 2025 році передбачає також прогноз від German Economic Team. І навіть за урядовим консенсус-прогнозом, підготованим великою групою експертів на чолі з Мінекономіки, 2025-го очікується зростання української економіки лише на 3,5% проти 3,6% за поточний рік.

Головні чинники уповільнення:

• небезпідставні побоювання щодо суттєвих перебоїв у енергопостачанні споживачів;
• зменшення обсягів фінансової допомоги Заходу;
• посилення відтоку кадрів на вітчизняному ринку праці.

І все це під шаленим пресом безпекових ризиків.

«Ми передбачаємо, що економіка України сповільнить відновлення у 2025 році на тлі зменшення потоку фінансової допомоги з-за кордону та внутрішніх мобілізаційних процесів. Додатковими причинами будуть проблеми із забезпеченням електроенергією населення та промисловості», — зауважує директор з інвестицій Capital Times Артем Щербина.

З огляду на ці обставини прогнози експерта на 2025 рік доволі стримані: «Охолодження економіки призведе до від’ємного реального ВВП України у першому кварталі 2025 року. Глибина падіння може досягати 5% реального ВВП. Проте ситуація вирівняється, і за підсумками наступного року ВВП України зросте на 2,9% (проти 3,4% цьогоріч)».

Про загострення проблем у розвитку української економіки у 2025 році свідчить також погіршення оновлених осінніх прогнозів від міжнародних організацій. Якщо у квітні-червні поточного року МВФ, Єврокомісія та ЄБРР прогнозували зростання економіки України на 2025 рік на рівні 5,5-6%, то вже у вересні ЄБРР погіршив свій прогноз на 1,3 в. п., а МВФ — на 2-3 в. п. За оновленими прогнозами цих двох установ, приріст українського ВВП за 2025 рік становитиме лише 2,5-4,7%.

«У флагманському вересневому звіті ЄБРР «Регіональні економічні перспективи» зазначається, що знищення потужностей та об’єктів генерації й передавання електроенергії негативно впливає на українську економіку і вже перервало чотири квартали суттєвого зростання ВВП. З урахуванням цього банк знизив свій прогноз зростання для України на 2025 рік до 4,7% порівняно з 6% у травневому звіті», — констатують у пресслужбі ЄБРР.

Своєю чергою МВФ наголошує, що головним чинником перегляду його прогнозів протягом червня-вересня 2024 року є війна. Фонд відзначає це у як у релізі про завершення четвертого перегляду програми The Extended Fund Facility щодо розширеного фінансування України, так і у повідомленні про досягнення угоди стосовно п’ятого перегляду цієї програми.

«Очікуємо, що відновлення сповільниться, особливо враховуючи атаки на енергетичну інфраструктуру України та високі ризики для перспектив через надзвичайно високу невизначеність, пов’язану з війною. Пильність щодо цих ризиків необхідна, щоб мати можливість своєчасно реагувати, якщо потрясіння матеріалізуються», — наголошує директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва.

За словами керівника місії МВФ в Україні Гевіна Грея, очікується, що війна триватиме у 2025 році, тож зростання реального ВВП становитиме 2,5-3,5%. При цьому ризики залишаються надзвичайно високими.

Від літа 2024 року дедалі більше аналітиків у світі почали усвідомлювати, що війна в Україні поточного року не завершиться. Саме пролонгація війни на 2025 рік, очевидно, і призвела до погіршення макроекономічних прогнозів на майбутній рік.

До коригувань макропрогнозів та оприлюднення більш стриманих перспектив щодо української економіки на 2025 рік восени вдавалися також вітчизняні урядові та приватні структури. Приміром, група ICU у квітні 2024 року передбачала на майбутній рік зростання української економіки на 5%, а вже у серпні відкоригувала власний прогноз до 4%.

Нацбанк теж погіршив свій весняний прогноз щодо перспектив вітчизняної економіки на 2025 рік. Згідно з Інфляційним звітом від квітня поточного року, НБУ передбачав збільшення реального ВВП України у 2025 році на 5,3%, а вже у липневій версії документа оприлюднив більш стримані очікування щодо приросту економіки на майбутній рік — 4,1%.

Серед чинників, які, на думку Нацбанку, впливають на прогноз, теж вирізняється безпековий та енергетичний. «Економічне відновлення триватиме, хоча буде обмеженим через вплив війни, зокрема через значні пошкодження енергосистеми», — зазначив НБУ у липневому Інфляційному звіті. Трохи згодом, у вересні, коментуючи рішення регулятора стосовно монетарної політики, голова НБУ Андрій Пишний підтвердив надзвичайну актуальність воєнного чинника. «Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни», — зауважив банкір.

Станом на середину жовтня провідні фахівці з макроекономіки були одностайні у тому, що зростання української економіки упродовж 2025 року якщо і фіксуватиметься, то буде незначним. За медіаною із дев’яти макроекономічних прогнозів від профільних організацій очікуємо середньозважені 3,5% приросту реального ВВП України на 2025-й. Доволі стримано оцінюють перспективи української економіки на наступний рік аналітики Capital Times, МВФ та German Economic Team. А найбільш оптимістичної думки дотримуються Єврокомісія та ЄБРР.

В очікуванні інфляції

Через високі безпекові ризики, зростання витрат бізнесу в умовах дефіциту електроенергії та браку працівників, а також внаслідок підвищення податків і зменшення врожаїв очікується зростання інфляції упродовж другої половини 2024 року. Згідно з липневим Інфляційним звітом НБУ, індекс споживчих цін наприкінці поточного року сягне 8,5%. За даними Держстату, споживчі ціни у вересні 2024-го вже зросли на 8,6% у річному вимірі. МВФ у вересні орієнтувався на 9% інфляції в Україні за власним прогнозом на кінець поточного року.

Нацбанк запевняє, що його зважена політика разом із послабленням зовнішнього інфляційного тиску та поліпшенням ситуації у вітчизняній енергетиці сповільнять інфляцію у 2025 році до 6,6%. Однак передумови такого тренду видаються непевними, зберігається також висока невизначеність стосовно воєнного та інших негативних чинників.

НБУ зауважує, що «тривалість та характер російської агресії й надалі матимуть значний вплив на інфляційні процеси». Голова Нацбанку Андрій Пишний визнає, що «тривала війна високої інтенсивності буде ускладнювати закріплення інфляції на рівні цілі НБУ».

Уряд орієнтує країну на інфляцію вище 9% наприкінці 2025 року. Згідно з останнім консенсус-прогнозом від Мінекономіки, маємо медіанний індекс споживчих цін на грудень майбутнього року на рівні 9,2% (проти грудня 2024-го). А Кабмін, декларуючи основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на майбутні три роки, готується до інфляції наприкінці 2025 року на рівні 9,5%.

Тренд щодо підвищення рівня інфляції в Україні у другій половині 2024-го та у першому кварталі 2025-го фіксують також неурядові аналітики.

«У прогнозуванні рівня інфляції в Україні ми погоджуємося з оцінками НБУ щодо підвищення темпу інфляції з середини 2024 року до кінця першого кварталу 2025-го», — зазначає Артем Щербина. На його думку, серед чинників зростання інфляції — перегляд цін на електроенергію та комунальні послуги, збільшення собівартості промислової продукції та вартості логістики, підвищення акцизів та податків, а також посилення тиску на ринку праці, тобто зростання вартості праці. Тож станом на грудень 2024-го у компанії очікують інфляцію 9%, а наприкінці 2025-го — 7-8%.

Своє чергою голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук теж зазначає, що інфляція, ймовірно, продовжить пришвидшуватися у першому кварталі 2025 року. Водночас аналітик сподівається, що упродовж року індекс споживчих цін буде залишатися «в однознаковій зоні».

Тож станом на середину жовтня поточного року за медіаною із шести експертних оцінок можемо очікувати наприкінці 2025 року споживчу інфляцію на рівні 7,5%. Усі з наявних прогнозів інфляції на майбутній рік вкладаються у діапазон від 6,6% до 9,5%.

Перспективи девальвації

Національна валюта продовжує швидко дешевшати. Гривня до долара від початку повномасштабної війни вже втратила за офіційним курсом 42%. Американський долар подорожчав від 28,99 грн/USD станом на 23.02.2022 до 41,19 грн/USD за курсом на 14.10.2024. Лише із січня по вересень 2024 року середньомісячний курс гривні зріс на 9% — із 37,87 до 41,25 грн/USD. І Нацбанк продовжує послаблювати гривню. На кінець поточного року експерти прогнозують обмінний курс на рівні 42-43 грн/USD.

«Фундаментально НБУ рухається у правильному напрямку, поступово послаблюючи гривню. Ми зберігаємо наш прогноз обмінного курсу наприкінці поточного року на рівні 42,6 грн/USD», — зазначають в ICU.

Тренд на девальвацію триватиме і у 2025 році, переконані фінансові аналітики. Щоправда, стосовно темпів девальвації одностайності немає. Деякі експерти вважають що темп здешевлення гривні на рівні 1% за місяць збережеться і наступного року. Приміром, у групі ICU прогнозують, що наприкінці майбутнього року курс сягне 47,7 грн/USD.

Навіть уряд заклав у проєкт держбюджету на 2025 рік середній обмінний курс за весь період на рівні 45 грн/USD. Тобто, за логікою урядовців, наприкінці 2025-го долар має коштувати приблизно 48 грн.

Інші аналітики очікують на кращу стабільність національної валюти. Вони розраховують на удвічі повільніше знецінення гривні. Їхні аргументи — збільшення майбутнього року обсягів внутрішнього фінансування бюджету (зокрема через підвищення податків) та стабільність обсягів планової фінансової допомоги з-за кордону. У Capital Times, наприклад, на кінець 2025 року прогнозують курс 45,2 грн/USD.

Отже, обмінний курс гривні упродовж 2025 року має зрости, за прогнозами фахівців, на 6-12%. Тобто у грудні наступного року долар може коштувати від 45 до 48 грн.

Галузеві драйвери зростання

Зростання економіки у другій половині 2024 року зумовлено збереженням переважно стабільної ситуації в енергетиці та задовільним функціонуванням морського коридору. Помітно пожвавилась економічна активність у промисловості, сільському господарству та на транспорті.

Нарощування випуску оборонної продукції підтримувало металургійне виробництво та машинобудування. Певний імпульс у розвитку отримала логістика й хімічна промисловість. Тривало також нарощування потужностей у газовидобутку та відновлення спроможностей із видобутку вугілля. Про це пише НБУ в макроекономічному огляді за жовтень 2024 року.

Експерти констатують не лише інвестиційну привабливість деяких напрямів в енергетиці та оборонно-промисловому комплексі, але й появу у цих секторах нових бізнесів.

«Масове руйнування інфраструктури та необхідність швидкого відновлення з використанням нових технологій роблять енергетику однією з найперспективніших сфер для бізнесу», — певен керівний партнер KPMG в Україні Андрій Цимбал.

Приватних інвесторів найбільше приваблює відновлювана енергетика, особливо вітровий її сегмент, а у відбудову великої енергетики поки що вкладають переважно міжнародні донори України, пояснюють галузеві експерти.

Найбільший внесок у зростання ВВП країни упродовж 2025 року очікують, за прогнозами German Economic Team, від транспортної і торговельної галузей — завдяки відкриттю одеських портів і пожвавленню електронної комерції в Україні. Дещо зросте також внесок у розвиток української економіки, порівняно з 2024 роком, з боку сільського господарства і промисловості.

Сприятиме розвитку економіки у 2025 році, на думку аналітиків, також відносна стабільність відсоткових ставок НБУ. Завдяки цьому, наголошує Артем Щербина, очікується вивільнення капіталу із ОВДП та розширення програм стимулювання бізнесу та споживання з боку держави і комерційних банків.