Мільярдний внесок у обороноздатність. Які галузі економіки сплачують найбільше податків до держбюджету

За даними Міністерства фінансів, Державна податкова служба та Державна митна служба за січень-серпень 2024 року виконали бюджетний розпис за доходами на 110% та на 103,3% відповідно. Зокрема, ДПС перерахувала на 63,3 млрд грн більше, ніж очікувалося, а ДМС додатково зібрала до бюджету 12 млрд грн.

Що важливо, зростання податкових надходжень спостерігається практично у всіх сферах економіки. При цьому наповнення держскарбниці на своїх плечах витягають передусім торгівля, переробна промисловість, фінсектор, оборонпром і транспортна сфера. Хоча бізнес із інших галузей теж робить вагомий внесок у мобілізацію фінансових ресурсів на бюджетні потреби.

Податок на прибуток та ПДВ зробили "касу"

Як повідомив Мінфін, за січень-серпень 2024 року до загального та спеціального фондів державного бюджету надійшло 1,94 трлн грн податків, зборів та інших платежів.

У загальному обсязі податків, сплачених до загального фонду бюджету в січні-серпні 2024 року, найбільша сума надійшла від ПДВ. Зокрема імпортний ПДВ від ввезених в Україну товарів приніс держбюджету 302 млрд грн, внутрішній ПДВ від вироблених в Україні товарів – 270,8 млрд грн.

Надходження від податку на прибуток становили трохи більше 195 млрд грн, від податку на доходи фізосіб та військового збору – 135 млрд грн, від акцизного податку – майже 130 млрд грн.

Крім цього, бізнес перерахував за 8 місяців 2024 року до держбюджету 33 млрд грн рентних платежів та 32 млрд грн ввізного та вивізного мита.

Окремою статтею йде єдиний соцвнесок (ЕСВ). Протягом січня-серпня надходження ЄСВ до фондів пенсійного та соціального страхування становили 346,3 млрд грн.

Згідно з даними ДПС, які є у розпорядженні delo, найбільший приріст податкових платежів у січні-серпні 2024 року порівняно з аналогічним періодом 2023 року зафіксовано з податку на прибуток (+90,4%), з єдиного податку (+25%), з внутрішнього ПДВ (+24%) та з ПДФО (+17%).

Торгівля, банки та оборонна промисловість серед лідерів

Виходячи із суми сплачених податків і зборів, стала лідером переробна промисловість (тут і далі – дані ДПС за січень-серпень 2024 року). Вона принесла держбюджету 186 млрд грн, що на 20% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.

Замикають ТОП-10 галузей-платників податків телеком та IT, які сплатили 44 млрд грн податків, та АПК, який заплатив 43 млрд грн.

Якщо аналізувати обсяг сплачених податків окремими видами бізнесу, ситуація виглядає так:

1. Найбільше податку на прибуток сплатили фінсектор та торгівля – 81 млрд грн та 34 млрд грн відповідно;
2. Найбільші суми ПДВ сплатили до держбюджету торгівля та переробна промисловість – 67 млрд грн та 49 млрд грн відповідно;
   
3. Найбільше акцизів заплатила переробна промисловість – 58 млрд грн;
   
4. Найбільшими платниками єдиного податку стали телекомунікації та IT, а також торгівля – 13 млрд грн та 9 млрд грн відповідно;
   
5. За сумами сплаченого ПДФО в лідери вийшли оборонпром, торгівля та переробна промисловість – 124 млрд грн, 37 млрд грн та 33 млрд грн відповідно.
   

До речі, за внутрішнім ПДВ із держбюджету за 8 місяців 2024 року було відшкодовано близько 96 млрд грн. Найбільші суми відшкодування отримали переробна промисловість (39 млрд грн), торгівля (29 млрд грн), видобувна промисловість (7 млрд грн) та транспортна галузь (7 млрд грн).

Посилення фіскальної політики дало свій результат

Незважаючи на складну ситуацію в економіці, податкові надходження до держбюджету все одно зростають. Втім, цьому є пояснення.

З липня 2023-го Верховна Рада повернула довоєнний рівень паливних акцизів та 20% ПДВ на паливо (до цього діяла пільгова ставка ПДВ у розмірі 7%). На додачу до цього з 1 січня кожного року збільшуються ставки акцизу на тютюнові вироби, 2024-й не став винятком. Як наслідок зростають надходження від акцизів та від ПДВ.

З серпня 2023 року парламент скасував тимчасовий пільговий режим для платників єдиного податку, які у зв'язку з військовим станом мали право сплачувати його за ставкою 2%. Цей крок однозначно вплинув на збільшення надходжень єдиного податку, а побічно – і на зростання надходжень від ПДФО. Тому що частина платників податків після скасування пільгового режиму зі спрощеної системи перейшла на загальну.

Не варто забувати, що у 2024 році для банків встановлено підвищену ставку податку на прибуток, яка становить 25% замість стандартних 18%. Саме тому так суттєво зросли суми сплаченого податку на прибуток як у економіці загалом, так і фінсектором зокрема.

Впливає на сплату податків й детінізація. Нагадаємо, що за даними ДПС внаслідок впровадження заходів боротьби з нелегальним бізнесом, за 8 місяців 2024 року порівняно з 8-ма місяцями 2021 року ринок алкогольної продукції збільшив сплату податків на 1,2 млрд грн, паливна галузь заплатила на 5,1 млрд грн більше податків, гральний бізнес наростив податкові платежі на 6,1 млрд грн, а ювелірний бізнес збільшив сплату податків на 0,46 млрд грн.

У 2025 році держбюджет отримає ще більше податків

Згідно з проектом державного бюджету на 2025 рік, податкові надходження наступного року становитимуть майже 2 трлн грн. Це на 300 млрд грн або на 18% більше від планових надходжень у 2024 році.

Така динаміка не в останню чергу буде пов'язана із підвищенням податкових ставок, яке закладено у законопроекті № 11416-д. Він був прийнятий за основу в середині вересня і знаходиться на доопрацюванні.

Депутати пропонують збільшити базову ставку військового збору з 1,5% до 5% та зобов'язати сплачувати військовий збір підприємців 1-3 груп єдиного податку. Ставка податку на прибуток для банків зросте з 25% до 50%, а для інших учасників фінринку (крім страхових компаній) – з 18% до 25%. Крім цього, АЗС сплачуватимуть авансові внески з податку на прибуток у розмірі від 30 до 60 тис. грн на місяць.

Очевидно, що такі зміни (якщо їх підтримає парламент, а це швидше за все відбудеться) забезпечать збільшення податкових надходжень від малого бізнесу, від фінансового сектору та від паливної галузі.

Триватиме й детінізація. На неї, до речі, депутати покладають чи не більше сподівань, ніж на перегляд податкових ставок. Наприклад, голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев вже говорив, що потенційно завдяки виведенню бізнесу з тіні щороку можна додатково залучати до держбюджету близько 100 млрд грн.