- Категорія
- Економіка
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Головні податкові зміни 2024 року: зростання ставок, скасування пільг та контроль КІК

Кожен рік в Україні починається з посилення податкового тиску. Це вже своєрідна традиція. 2024-й не став винятком: ставки окремих податків знову зростуть, а перевірок та штрафів стане ще більше.
Пропонуємо вам 100 найкращих роботодавців України, 35 найсильніших HRD країни, топ компаній з найбільшими інвестиціями в освіту, кейси українських і міжнародних компаній у побудові сильного бренду роботодавця під час війни та аналітичний погляд на тренди і процеси на ринку праці …
Верховна Рада наприкінці 2023 року утрималася від того, щоби знову "перекроювати" Податковий кодекс. Тільки Кабінет міністрів ухвалив Національну стратегію доходів до 2030 року, але вона є декларативним документом (планом дій), а не законом.
Проте з 2024 року все одно набули чинності деякі податкові новації. Для деяких категорій платників податків, як фізосіб, так і юросіб, останні зміни у податковому законодавстві можуть бути важливими і навіть болючими.
Ключові зміни, з якими ми входимо у 2024 рік – це не стільки підвищення податків чи штрафів за їх несплату, скільки повернення повноцінного контролю з боку податкових органів за бізнесом та громадянами через перевірки та нові форми звітності.
Єдиний податок та єдиний соцвнесок
З 1 січня 2024 року зросли ставки єдиного податку (ЄП) для підприємців першої та другої груп спрощеної системи оподаткування. Це пов'язано із збільшенням прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати, які зросли з 2684 грн до 3028 грн та з 6700 грн до 7100 грн відповідно. Нагадаємо, що СПД першої групи сплачують податок за ставкою 10% прожиткового мінімуму, а другої групи – за ставкою 20% мінімальної зарплати.
"Таким чином, ставка єдиного податку становитиме для підприємців першої групи – 302,8 грн на місяць (908,4 грн на квартал), а для підприємців другої групи – 1420 грн на місяць (4260 грн на квартал)", – уточнює Вікторія Ковальчук, партнер юридичної компанії Esquires.
Зросте мінімальний платіж з єдиного соцвнеску (ЄСВ), який також прив'язаний до мінімальної зарплати. Ставка ЄСВ – 22% "мінімалки". Відповідно з 1 січня платники ЄСВ зобов'язані відраховувати до бюджету хоча б 1562 грн щомісяця. До речі, з 1 квітня мінімальна зарплата збільшиться до 8000 грн, що знову призведе до зростання платежів з ЄСВ.
Для підприємців 1-3 груп єдиного податку та підприємців на загальній системі оподаткування розмір ЄСВ з 1 січня дорівнюватиме 1562 грн на місяць, а з 1 квітня – 1760 грн на місяць.
Податок на прибуток банків
Зміни в оподаткування відбулись і для банків. З 2024 року банківський сектор сплачує податок на прибуток за ставкою 25% замість стандартної ставки на рівні 18%. Цю норму закріплено у законі № 3474-IX, яким було внесено поправки до Податкового кодексу.
За рахунок підвищеного оподаткування прибутку банків державний бюджет має додатково одержати до 7 млрд грн протягом 2024 року.
Нацбанк закликає не переживати: на стабільність банківської системи це ніяк не вплине. Запасу міцності у банків – з надлишком. Щоправда, фінустановам буде складніше нарощувати свою капіталізацію, оскільки їм доведеться віддавати держскарбниці більше грошей.
За даними НБУ, станом на 1 грудня 2023 року прибуток банківського сектора перевищив 130 млрд грн.
Пільги з ПДВ та акцизи
Продовжується підвищення ставок акцизного податку на сигарети, тютюнові вироби та тютюновмісні речовини (рідини для електронних сигарет). З 2024 року "тютюновий" акциз зріс на 20%.
Крім того, втратили чинність деякі пільги, які звільняли від ПДВ медикаменти та фармацевтичну продукцію.
"Скасовано пільги з ПДВ при постачанні лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що призведе до зростання їхньої вартості для кінцевого покупця", – пояснює Вікторія Ковальчук.
Розширення підстав для податкових перевірок
Податкові новації – це не лише ставки, а й адміністрування. Представники ДПС зможуть ще частіше навідуватись з перевірками до бізнесу. Справа в тому, що згідно з нормами закону № 3453-IX частково відновлено проведення документальних планових перевірок та розширено категорії платників податків, які підпадають під ці перевірки.
Крім виробників підакцизних товарів, грального бізнесу, постачальників фінансових та платіжних послуг, податкові інспектори у 2024 році можуть перевіряти:
- нерезидентів, які ведуть в Україні діяльність через відокремлені підрозділи та постійні представництва;
-
інших платників податків, які мають підвищений рівень ризику недоплати податку на прибуток та ПДВ, а також виплачують співробітникам менше заробітної плати, ніж підприємства з цієї ж галузі в цьому ж регіоні.
"У нинішніх умовах слід очікувати, що підхід податкових органів до перевірок стане жорсткішим: буде багато донарахувань і штрафів, а правова позиція податкової виявиться максимально недружньою та несприятливою щодо бізнесу", – вважає Юрій Дмитренко.
Згідно з планом-графіком податкових перевірок, який був опублікований на сайті ДПС 22 грудня 2023 року, протягом 2024 року податкова має намір перевірити близько 2,3 тис. компаній (юросіб) та понад 900 фізосіб-підприємців.
У той же час, як і раніше, діє мораторій на перевірки:
- підприємців першої та другої груп єдиного податку;
-
бізнесу, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях чи територіях, де ведуться бойові дії.
Більше перешкод для виведення капіталу за кордон
З 2024 року ДПС посилює нагляд за контрольованими іноземними компаніями (КІК) та їх власниками.
Зокрема, йдеться про те, що з 2024 року діють штрафи за неподання звітності про КІК та про приховування/спотворення даних про такі компанії їхніми бенефіціарами. При цьому розмір штрафів обчислюється тисячами і навіть сотнями тисяч гривень.
"Ці штрафи не нові, але з 2024 року податківці нарешті зможуть їх застосовувати", – попереджає старший юрист Asters Павло Шовак.
Наприклад, штраф за неподання повідомлення в податкову про КІК становить 908 тис. грн, штраф за невчасно поданий звіт досягає 151 тис. грн, а штрафні санкції при заниженні сум операцій КІК, зазначених у звіті, можуть становити 3 млн грн.
Крім цього, з 2024 року почала діяти відповідальність для фінансових агентів (банків, страховиків, інвесткомпаній), які мають передавати до ДПС відомості про рахунки своїх клієнтів. Це пов'язано із запуском та впровадженням в Україні автоматичного обміну податковими даними за стандартом CRS.
Наразі штрафи власникам рахунків не загрожують. Але фінансові агенти за порушення, пов'язані зі збором даних про клієнтів, вже сплачуватимуть ці штрафи. Хоча в обмеженій кількості (частина штрафів поки що не діє) і в розмірі, який дорівнює половині стандартної ставки штрафних санкцій.