Підтримка українського бізнесу: які можливості відкриває стратегія розвитку малого і середнього підприємництва

Попри це українські підприємці не здалися, продемонструвавши феномен військової стійкості. Вони продовжили працювати та надавати якісні послуги, зберегли робочі місця й планують подальший розвиток. Багато хто перемістив компанії у безпечніші регіони, забезпечив психологічну підтримку працівникам і навіть залучився до волонтерської діяльності. Це стало джерелом об'єднання, зміцнюючи зв’язок між працівниками та керівництвом. 

Малий і середній бізнес - це люди, які вірять у свою країну, її неминучу перемогу й готові попри все будувати свою справу вдома. Люди, завдяки яким наша економіка після падіння на майже 30% у перший рік повномасштабної війни, почала відновлюватися темпами, в які не вірили навіть оптимісти. 90% бізнесів від початку вторгнення вже знову працюють. І нині саме МСБ забезпечує 80% всіх робочих місць в країні. 

Проте навіть феноменально стійким людям потрібна підтримка. Тож ми, як економічний блок Уряду спільно з Мінцифри, розробили Стратегію відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого та середнього підприємництва до 2027 року. 

Ми часто чуємо нарікання від бізнесу, що подальші кроки уряду є незрозумілими. Особливість Стратегії МСП саме в тому, що всі наші дії прописані тут. Це максимально практичний і зрозумілий документ із чіткими строками виконання, реалізація якого буде підкріплена фінансуванням міжнародних  партнерів.

“Дорожня карта” розвитку українського малого і середнього бізнесу на найближчі чотири роки 

Ця стратегія – це “дорожня карта” розвитку українського бізнесу на найближчі чотири роки. Вона узгоджена з бізнесом і підтримана міжнародними партнерами. Врахований і регіональний аспект. У фінальному тексті ми намагалися врахувати позиції всіх зацікавлених сторін. Для цього провели зустрічі з представниками громадських організацій, бізнес-об’єднань, аналітичних центрів, обласних державних адміністрацій та міжнародних партнерів. Бо головне завдання Стратегії – створити умови для розвитку МСП й дати партнерам орієнтири, куди найкраще інвестувати як вже зараз, так і під час повоєнного відновлення.

Документ узгоджується з Планом для Ukraine Facility та доповнює його. Наприклад, деталізує напрями розвитку української економіки, такі як створення складних ланцюгів доданої вартості та розвиток переробної промисловості. Це одна із вимог в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. 

Тобто це комплексний документ зі стратегічним баченням розвитку малого і середнього бізнесу, який містить як аналітику проблем з якими стикаються підприємці, так і інструменти для їх розв’язання. 

Чотири цілі Стратегії МСП:

Перша ціль є відповіддю на ключовий запит українських підприємців – відновлення та полегшення ведення бізнесу. Тут першочергові потреби, які озвучує бізнес, – доступ до фінансування та дерегуляція. В розрізі обох цих потреб маємо напрацювання.  

Це в першу чергу урядові програми в рамках політики “Зроблено в Україні”: “Доступні кредити 5-7-9”, гранти, зокрема “Власна справа”, гранти для ветеранів та ветеранок, гранти для переробних підприємств. 

Із нових напрямків, де ми нині активно працюємо, – ширше залучення МСП до публічних закупівель, онлайн-інструменти для створення бізнес-планів, можливості для подання заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди внаслідок бойових дій, популяризація альтернативних джерел фінансування, таких як краудфандинг, факторинг, лізинг. Також у Стратегії пропонується запровадження та розвиток ринку зелених облігацій у сфері відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.

Ще одним важливим фінансовим стимулом є створення системи страхування від воєнних ризиків, включаючи законодавче регулювання цього питання. Забезпечити доступ МСП до наявних страхових можливостей від MIGA, DFC, іноземних та української ЕКА, а також впровадити нові.

Для полегшення роботи МСП, крім масштабної дерегуляції, реформи системи держнагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, забезпечення прозорої кадрової політики БЕБ, ДПС та Держмитслужби, Стратегія пропонує нові інструменти: спрощення процесу банкрутства, сприяння використанню підприємцями “другого шансу”, інноваційні канали комунікації з владою. Вже запрацювала онлайн платформа єДозвіл, яка дозволяє підприємцям оформити ліцензії та дозволи онлайн. Також ми запустили систему «Пульс» для збору зворотного звʼязку від бізнесу про взаємодію із державою. 

Крім  того, у стратегії передбачене запровадження регуляторної “пісочниці”, коли компанії мають таку взаємодію із регулятором, що можуть, наприклад, безпечно тестувати інноваційні продукти, не очікуючи ліцензій. Це створить сприятливі умови для діяльності розробників штучного інтелекту.

Друга ціль стратегії – сприяти інноваційному розвитку, цифровій трансформації та зеленому переходу. Саме технологічність та інновації дозволять українським бізнесам швидше зростати і конкурувати на глобальних ринках, створювати більшу додану вартість, компенсувати дефіцит кадрів, брак доступу капіталу, ресурсів, долати воєнні виклики.

Цьому сприятимуть бізнес-акселератори, бізнес-інкубатори, галузеві кластери та наукові парки, а розвитку регіонів – впровадження розумної спеціалізації (SMART-Specialisation, або S3). Цей підхід виник і впроваджується в ЄС. Він полягає у поєднанні наукових та інноваційних переваг того чи іншого регіону із вимогами бізнесу, щоб максимально розкрити його потенціал та конкурентоспроможність. 

Цифровізація бізнес-процесів у МСП дозволить зменшити витрати, створити більш ефективні підприємства, а також забезпечити кращий досвід користування послугами для споживачів. І, звісно, це також питання кібербезпеки та відмови від російського програмного забезпечення. Наприклад, впровадження електронних рахунків (e-Invoicing) дозволить уникнути штрафів, полегшить отримання податкових знижок, а також сприятиме інтеграції України до ЄС та посиленню здатності конкурувати на європейському ринку.

Зелена трансформація — ще одна ціль стратегії.  Це як впровадження екоіндустріальниих парків, побудованих за принципом циркулярної економіки, так і запуск онлайн-інструментів, щоб МСП могли самостійно проводити самооцінку свого вуглецевого сліду. Крім того, програми професійних енергоаудитів та субсидій допоможуть підвищити енергоефективність МСП.

Третя ціль – розвиток людського капіталу та підприємницької культури. Через внутрішню міграцію та виїзд фахівців за кордон бізнес зіштовхнувся із дефіцитом кадрів. Опитування показують, що 58% бізнесів називають це проблемою номер один. 

Стратегія МСП направлена на те, щоб допомогти з розв’язанням цієї проблеми. Це й розвиток дуальної освіти, коли ще під час навчання, людина практикується на реальному виробництві, і також запуск програм підтримки українців, які готові повернутися додому з-за кордону. 

Крім того, ми вже почали розбудовувати мережу центрів підтримки малого і середнього бізнесу “Зроблено в Україні” на базі Держслужби зайнятості. Реалізуємо програми з навчання та перенавчання, включаючи Центри профтехосвіти ДСЗ.  Також українці можуть отримати ваучер на навчання — це, по суті, майже 30 тисяч гривень на здобуття обраного фаху. Існують десятки навчальних програм, як державних, так і у спільних проєктах із партнерами, таких як школа водійок будівельної техніки. 

Крім того, Стратегія передбачає розвиток відповідального і соціального підприємництва. Коли  молодь, люди 50+, жінки, ветерани та ветеранки, люди з інвалідністю, ВПО мають умови для створення свого бізнесу.  Формування культури підприємництва дозволить посилити економічні спроможності країни. Бо нові бізнеси — це нові робочі місця і надходження до бюджету.

Четверта ціль – підвищення конкурентоспроможності та збільшення експорту. Це також ціль політики “Зроблено в Україні”. 

Українські товари, зокрема, вироблені малим і середнім бізнесом, мають з’являтися на полицях магазинів за кордоном. Тут доступні інструменти Експортно-кредитного агентства. Працюємо над торговими угодами з партнерами, аби наші підприємці мали максимальний доступ на іноземні ринки. 

Очікуємо також на підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (ACAA), відомої як “промисловий безвіз”.

Також у межах Стратегії планується співпраця з Entreprise Europe Network, Erasmus for Young Entrepreneurs, європейськими кластерами, платформами Etsy та Amazon та розширення діяльності ЕКА. 

Що зміниться завдяки реалізації Стратегії МСП?

Завдяки впровадженню Стратегії, в Україні очікуються значні покращення в найближчі чотири роки: 

Зростання бізнесу: Продажі малого і середнього бізнесу повинні збільшитися на третину, досягнувши 10,65 трильйона гривень. Частка МСП в економіці також зросте, складаючи 74% від загальної доданої вартості.

Покращення умов для бізнесу: Індекс економічної свободи, що вимірює легкість ведення бізнесу, має зрости на 14 пунктів, досягнувши рівня 75+ зі 100.

Фінансова стабільність: Частка проблемних кредитів для МСП повинна зменшитися на 20%. Також буде знижено кількість компаній, які стикаються з браком капіталу, до 10%.

Інновації та наука: Внесок наукових розробок у ВВП має зрости, а кількість компаній, які займаються інноваціями, майже подвоїться до 4500. Україна підніметься в рейтингу інновацій Global Innovation Index до 47 місця (покращити позиції на 10 пунктів). 

Експорт та довкілля: Кількість експортерів зросте до понад 35 тисяч, а обсяги експорту досягнуть 60 мільярдів євро, з яких 35 мільярдів євро буде спрямовано до ЄС. Крім того, збільшиться рівень переробки відходів, а безробіття знизиться до 11%.

Стратегію було розроблено із залученням експертної підтримки у рамках проєкту Good Governance Fund «Ревіталізація бізнесу для сталого зростання», який фінансується UK International Development від уряду Великої Британії. Імплементатори проєкту — Abt Global та Київська Школа Економіки.