Підтримують економіку навіть здалеку. Як українські мігранти годують Європу і як це впливає на курс гривні

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Серед європейських країн українцям найбільше статусів тимчасового захисту надала Польща (1,5 млн). Німеччина забезпечила прихистком 1 млн українців, а Чехія – 450 тис. В Італії, Іспанії, Болгарії, Великобританії та Франції зареєстровано понад 100 тис наших громадян у кожній з країн.

Така статистика не дивує, якщо враховувати принципи, за якими українці обирають напрямки для еміграції. Наприклад, основним чинником, на який орієнтуються громадяни у цьому питанні, є наявність в тих країнах родичів чи друзів (у 39% випадків). Другий визначальний фактор – близькість держав до України (31%). На поради, отримані в центрах прийому, орієнтуються 17%.

"Однак макроекономічні умови та умови ринку праці з часом, ймовірно, відіграватимуть важливішу роль у виборі мігрантами країн. Згідно з опитуванням UNHCR 87% мігрантів – жінки з дітьми, 65% жінок – працездатного віку, від 18 до 59 років. Близько 70% опитаних мігрантів мають вищу освіту", – йдеться в дослідженні Нацбанку.

З точки зору національної економіки втеча громадян створює низку загроз. Україна через брак трудових ресурсів втрачає величезну кількість виробників товарів, послуг і активних платників податків. Проте у цьому є і позитивний бік, оскільки українці за кордоном пересилають на батьківщину зароблену інвалюту, що дещо сприяє укріпленню гривні. Однак переваги, звичайно, не покривають негативні наслідки в повній мірі. 

Як "валютний туризм" врятував готівковий ринок на початку війни

Втім, навесні 2022 року саме "валютні туристи" були основним джерелом постачання в Україну готівкових євро та доларів. Цей процес, додамо від себе, навряд чи можна вітати з точки зору платіжного балансу, золотовалютних резервів та макроекономічної стабільності загалом.

Але якщо дивитися на нього лише з точки зору готівкового ринку, сприймаючи доларові та євро купюри як товар, то вони зробили значний внесок у подолання дефіциту готівкової валюти навесні та на початку літа. Хоча тут слід згадати й про аукціони НБУ з підкріплення банківських кас готівковими євро та доларами, які регулятор запустив на початку осені – це був своєчасний та вельми ефективний захід.

Тож якщо резюмувати, карткові операції українців за кордоном не могли вплинути на курс гривні через його фіксований режим. Ба більше: перекази з-за кордону компенсували цей відтік.

"Приплив в Україну готівкових доларів та євро, які також потрапили до загальної статистики операцій за кордоном, допоміг частково перекрити дефіцит готівкової всередині країни, що виник через руйнування логістичних шляхів її постачання банками", – коментує директор департаменту казначейських операцій Юнекс Банку Анна Золотько.

Як українці витрачають гроші за кордоном

З початку 2022 року українці за кордоном загалом у річному вимірі наростили витрати втричі – до $2 млрд на місяць. На початку війни левову частку витрат біженці здійснювали за рахунок заощаджень в українських банках через розрахунки картками і зняття з них готівки.

Проте протягом перших місяців війни зниження залишків коштів фізосіб в українських банках було зафіксовано лише за валютними рахунками, тоді як залишки на гривневих рахунках збільшувалися. Останнє може бути пов’язано зі значним підвищенням зарплат військовим та збільшенням їх чисельності, а також з виплатами за поранення чи загибель.

Як уточнює НБУ, надалі середньомісячні обсяги зняття готівки значно скоротилися: з $9,9 млрд у березні – червні до $580 млн у липні – жовтні.

"Цьому сприяли як процеси оформлення та отримання соціальної допомоги в країнах-реципієнтах, так і запровадження з боку НБУ обмежень на зняття готівкової валюти за кордоном, що, зокрема, дало змогу призупинити так званий "картковий туризм" – пояснює у своєму дослідженні Національний банк.

Із запровадженням НБУ обмежень на зняття готівки загальні обсяги карткових операцій за кордоном дійсно знизилися. Натомість суми оплат картками у торговельних мережах просіли не так відчутно.

"Обсяги з пікового значення в травні на рівні $770 млн знизилися до $560 млн у жовтні. Очікувано, що найбільші обсяги операцій у торговельних мережах за допомогою українських карток здійснювалися на території Польщі (28% загального обсягу) та Німеччини (10%)", – констатує НБУ.

Заразом іншими джерелами, які дозволяють нашим громадянам витрачати гроші за кордоном, були вивезена з України готівкова валюта, програми державної підтримки та трудові доходи в країнах перебування. З активізацією працевлаштування українців за кордоном саме трудові доходи, отримані в країнах перебування, починають займати відчутну частку у фінансуванні витрат мігрантів.

Додамо, що за оцінками Європейського інвестиційного банку, війна в Україні через інфляційний канал може зменшити реальне приватне споживання в ЄС на 1,1%. Йдеться насамперед про країни Центрально-Східної та Південно-Східної Європи. Однак витрати українських біженців за рахунок зароблених ними коштів підтримують приватне споживання в цих країнах.

Як українські мігранти впливають на курсоутворення в Україні

Реальний вплив вимушених мігрантів на курс гривні, попри суху статистику, скоріше позитивний, ніж навпаки. 

Згідно з даними НБУ, обсяг зняття готівки з карток українських банків за кордоном у ІІІ кварталі 2022 року був в 17,4 разів більшим, ніж в аналогічному періоді минулого року. З липня по вересень, незважаючи на існуючі обмеження, українці зняли за кордоном 60,9 млрд грн.

“Звісно, частина цієї суми припадає на так званий "валютний туризм", але вона навряд чи домінує у статистиці”, – говорить у коментарі delo.ua директор департаменту казначейських операцій Юнекс Банку Анна Золотько.

Експерт звертає увагу, що трохи меншими темпами зріс обсяг розрахункових операцій українським картками за кордоном: з 16,3 млрд грн у ІІІ кварталі 2021-го до 61 млрд грн у ІІІ кварталі 2022 року.

"І зняття готівки, і купівля товарів та послуг з гривневої картки за кордоном де-факто є операціями придбання валюти за гривню. Тож за інших умов вони б стимулювали послаблення курсу гривні до долару та євро через підвищення попиту на міжбанківському валютному ринку", – пояснює Золотько.

Тим не менш, це не означає, що половину цього дефіциту сформували саме українці, які перебувають за межами України. "За той же період 2022 року обсяг переказів з-за кордону склав, згідно зі статистикою НБУ, $3,4 млрд. Тобто навіть трохи більше, ніж українці придбали валюти, знімаючи готівку та розраховуючись картками українських банків за кордоном", – акцентує Золотько.

У той же час, деякі експерти вважають, що валюта, яку відправляють в Україну тимчасові переселенці, особливого впливу на курс не має. І відносна стабільність гривні – це передусім адміністративні інструменти, які застосовує НБУ.

“Просто як приклад: українці у Польщі з початку війни заплатили податків більше, аніж Польща допомогла Україні за цей час. І те, що якусь копійку з заробленого наші мігранти пересилають додому, для національної економіки погоду не робить. Не кажучи вже про те, як багато інвалюти "вимивається" з країни через купівлю імпорту”, – розмірковує виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін. 

Тому у режимі фіксованого курсу карткові операції мігрантів здебільшого спровокували збільшення дефіциту валютної пропозиції на міжбанку та розширення обсягу інтервенцій НБУ. Загалом, чистий продажу валюти регулятором на міжбанківському ринку с початку 2022 року склав близько $6 млрд. Просто для порівнянн: протягом 2021 року НБУ викупив на міжбанківському валютному ринку $3,69 млрд, а продав лише $1,28 млрд.