Підтримують економіку навіть здалеку. Як українські мігранти годують Європу і як це впливає на курс гривні

Як забезпечити розвиток і стійкість компаній: досвід TERWIN, NOVUS, Arcelor Mittal, СК ІНГО та 40 інших провідних топменеджерів та державних діячів.

11 квітня на Business Wisdom Summit дізнайтесь, як бізнесу адаптуватися до нових регуляторних вимог, реагувати на зміни та залучати інвестиції у нинішніх умовах. Реальні кейси від лідерів українського бізнесу.

Забронювати участь

Серед європейських країн українцям найбільше статусів тимчасового захисту надала Польща (1,5 млн). Німеччина забезпечила прихистком 1 млн українців, а Чехія – 450 тис. В Італії, Іспанії, Болгарії, Великобританії та Франції зареєстровано понад 100 тис наших громадян у кожній з країн.

Така статистика не дивує, якщо враховувати принципи, за якими українці обирають напрямки для еміграції. Наприклад, основним чинником, на який орієнтуються громадяни у цьому питанні, є наявність в тих країнах родичів чи друзів (у 39% випадків). Другий визначальний фактор – близькість держав до України (31%). На поради, отримані в центрах прийому, орієнтуються 17%.

"Однак макроекономічні умови та умови ринку праці з часом, ймовірно, відіграватимуть важливішу роль у виборі мігрантами країн. Згідно з опитуванням UNHCR 87% мігрантів – жінки з дітьми, 65% жінок – працездатного віку, від 18 до 59 років. Близько 70% опитаних мігрантів мають вищу освіту", – йдеться в дослідженні Нацбанку.

З точки зору національної економіки втеча громадян створює низку загроз. Україна через брак трудових ресурсів втрачає величезну кількість виробників товарів, послуг і активних платників податків. Проте у цьому є і позитивний бік, оскільки українці за кордоном пересилають на батьківщину зароблену інвалюту, що дещо сприяє укріпленню гривні. Однак переваги, звичайно, не покривають негативні наслідки в повній мірі. 

Як "валютний туризм" врятував готівковий ринок на початку війни

Втім, навесні 2022 року саме "валютні туристи" були основним джерелом постачання в Україну готівкових євро та доларів. Цей процес, додамо від себе, навряд чи можна вітати з точки зору платіжного балансу, золотовалютних резервів та макроекономічної стабільності загалом.

Але якщо дивитися на нього лише з точки зору готівкового ринку, сприймаючи доларові та євро купюри як товар, то вони зробили значний внесок у подолання дефіциту готівкової валюти навесні та на початку літа. Хоча тут слід згадати й про аукціони НБУ з підкріплення банківських кас готівковими євро та доларами, які регулятор запустив на початку осені – це був своєчасний та вельми ефективний захід.

Тож якщо резюмувати, карткові операції українців за кордоном не могли вплинути на курс гривні через його фіксований режим. Ба більше: перекази з-за кордону компенсували цей відтік.

"Приплив в Україну готівкових доларів та євро, які також потрапили до загальної статистики операцій за кордоном, допоміг частково перекрити дефіцит готівкової всередині країни, що виник через руйнування логістичних шляхів її постачання банками", – коментує директор департаменту казначейських операцій Юнекс Банку Анна Золотько.

Як українці витрачають гроші за кордоном

З початку 2022 року українці за кордоном загалом у річному вимірі наростили витрати втричі – до $2 млрд на місяць. На початку війни левову частку витрат біженці здійснювали за рахунок заощаджень в українських банках через розрахунки картками і зняття з них готівки.

Проте протягом перших місяців війни зниження залишків коштів фізосіб в українських банках було зафіксовано лише за валютними рахунками, тоді як залишки на гривневих рахунках збільшувалися. Останнє може бути пов’язано зі значним підвищенням зарплат військовим та збільшенням їх чисельності, а також з виплатами за поранення чи загибель.

Як уточнює НБУ, надалі середньомісячні обсяги зняття готівки значно скоротилися: з $9,9 млрд у березні – червні до $580 млн у липні – жовтні.

"Цьому сприяли як процеси оформлення та отримання соціальної допомоги в країнах-реципієнтах, так і запровадження з боку НБУ обмежень на зняття готівкової валюти за кордоном, що, зокрема, дало змогу призупинити так званий "картковий туризм" – пояснює у своєму дослідженні Національний банк.

Із запровадженням НБУ обмежень на зняття готівки загальні обсяги карткових операцій за кордоном дійсно знизилися. Натомість суми оплат картками у торговельних мережах просіли не так відчутно.

"Обсяги з пікового значення в травні на рівні $770 млн знизилися до $560 млн у жовтні. Очікувано, що найбільші обсяги операцій у торговельних мережах за допомогою українських карток здійснювалися на території Польщі (28% загального обсягу) та Німеччини (10%)", – констатує НБУ.

Заразом іншими джерелами, які дозволяють нашим громадянам витрачати гроші за кордоном, були вивезена з України готівкова валюта, програми державної підтримки та трудові доходи в країнах перебування. З активізацією працевлаштування українців за кордоном саме трудові доходи, отримані в країнах перебування, починають займати відчутну частку у фінансуванні витрат мігрантів.

Додамо, що за оцінками Європейського інвестиційного банку, війна в Україні через інфляційний канал може зменшити реальне приватне споживання в ЄС на 1,1%. Йдеться насамперед про країни Центрально-Східної та Південно-Східної Європи. Однак витрати українських біженців за рахунок зароблених ними коштів підтримують приватне споживання в цих країнах.

Як українські мігранти впливають на курсоутворення в Україні

Реальний вплив вимушених мігрантів на курс гривні, попри суху статистику, скоріше позитивний, ніж навпаки. 

Згідно з даними НБУ, обсяг зняття готівки з карток українських банків за кордоном у ІІІ кварталі 2022 року був в 17,4 разів більшим, ніж в аналогічному періоді минулого року. З липня по вересень, незважаючи на існуючі обмеження, українці зняли за кордоном 60,9 млрд грн.

“Звісно, частина цієї суми припадає на так званий "валютний туризм", але вона навряд чи домінує у статистиці”, – говорить у коментарі delo.ua директор департаменту казначейських операцій Юнекс Банку Анна Золотько.

Експерт звертає увагу, що трохи меншими темпами зріс обсяг розрахункових операцій українським картками за кордоном: з 16,3 млрд грн у ІІІ кварталі 2021-го до 61 млрд грн у ІІІ кварталі 2022 року.

"І зняття готівки, і купівля товарів та послуг з гривневої картки за кордоном де-факто є операціями придбання валюти за гривню. Тож за інших умов вони б стимулювали послаблення курсу гривні до долару та євро через підвищення попиту на міжбанківському валютному ринку", – пояснює Золотько.

Тим не менш, це не означає, що половину цього дефіциту сформували саме українці, які перебувають за межами України. "За той же період 2022 року обсяг переказів з-за кордону склав, згідно зі статистикою НБУ, $3,4 млрд. Тобто навіть трохи більше, ніж українці придбали валюти, знімаючи готівку та розраховуючись картками українських банків за кордоном", – акцентує Золотько.

У той же час, деякі експерти вважають, що валюта, яку відправляють в Україну тимчасові переселенці, особливого впливу на курс не має. І відносна стабільність гривні – це передусім адміністративні інструменти, які застосовує НБУ.

“Просто як приклад: українці у Польщі з початку війни заплатили податків більше, аніж Польща допомогла Україні за цей час. І те, що якусь копійку з заробленого наші мігранти пересилають додому, для національної економіки погоду не робить. Не кажучи вже про те, як багато інвалюти "вимивається" з країни через купівлю імпорту”, – розмірковує виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін. 

Тому у режимі фіксованого курсу карткові операції мігрантів здебільшого спровокували збільшення дефіциту валютної пропозиції на міжбанку та розширення обсягу інтервенцій НБУ. Загалом, чистий продажу валюти регулятором на міжбанківському ринку с початку 2022 року склав близько $6 млрд. Просто для порівнянн: протягом 2021 року НБУ викупив на міжбанківському валютному ринку $3,69 млрд, а продав лише $1,28 млрд.