Понад 100 компаній впроваджують політики, дружні до ветеранів: як це стає новим стандартом бізнесу

• Від соціальної підтримки до економічної інтеграції 
• Понад 12000 бізнесів отримали офіційний статус 
• Ризик появи "псевдоветеранського бізнесу"
• Грантові програми для ветеранів
• Як роботодавці готуються до нової реальності ринку праці
• Цифровізація, масштабування та виклики майбутнього 
• Коли запрацює повноцінна цифрова система супроводу 

Від соціальної підтримки до економічної інтеграції 

У Мінветеранів наголосили, що сьогодні ветеранська політика перестає бути виключно  соціальним напрямком і дедалі більше стає економічною. "Ми говоримо про створення умов, за яких ветеран після служби може максимально швидко повернутися до економічно активного життя та реалізувати свій потенціал", - повідомили в міністерстві. 

У відомстві зазначили, що через 3–5 років успішність ветеранської економіки можна буде оцінювати за кількома  показниками:

• Рівень економічної активності ветеранів. Важливо, щоб ветеран мав можливість працювати, створювати бізнес або отримувати нову професію;
• Кількість та стійкість ветеранських підприємств. Не просто кількість зареєстрованих ФОПів, а бізнесів, які працюють, сплачують податки та створюють робочі місця;
• Внесок ветеранів у ВВП країни через підприємництво, зайнятість та інвестиції; 
• Рівень самозайнятості ветеранів та кількість ветеранів-роботодавців;
• Зменшення залежності ветерана від соціальної підтримки через його успішну інтеграцію в економічне життя. 

"Ми маємо розуміти, що після завершення війни до цивільного життя повернуться сотні тисяч людей із унікальним досвідом управління,  відповідальності, роботи в кризових умовах. Якщо цей потенціал буде реалізований в економіці, це стане одним із найбільших драйверів повоєнного відновлення України", - пояснили в міністерстві. 

Понад 12000 бізнесів отримали офіційний статус 

Після початку повномасштабної війни спостерігається стійке зростання підприємницької активності ветеранів та ветеранок, підкреслили у Мінветі. 

Станом на 1 липня статус суб’єкта ветеранського підприємництва вже отримали понад 1200 підприємств. Водночас зауважується, що ця цифра ще не відображає реальний масштаб ветеранського бізнесу, адже значна кількість підприємств, створених колишніми військовими або за їхньої участі, поки не відповідає встановленим законом критеріям або не потрапляє до офіційної статистики. 

У Мінветеранів очікують, що протягом найближчих років кількість суб’єктів підприємництва буде суттєво зростати, а формування повноцінної системи обліку дозволить вперше оцінити реальний внесок ветеранів у розвиток економіки, створення робочих місць та відновлення громад.

Ризик появи "псевдоветеранського бізнесу"

Коментуючи ризики появи "псевдоветеранського бізнесу", коли статус  ветерана використовується лише для отримання грантів чи пільг, у міністерстві заявили, що будь-яка державна програма підтримки повинна містити механізми запобігання зловживанням. 

У відомстві наголошують, що саме тому Закон України "Про ветеранське підприємництво" встановлює чіткі критерії віднесення бізнесу до суб’єктів ветеранського підприємництва. Йдеться не лише про формальну наявність статусу ветерана серед засновників, а й про реальний контроль над бізнесом та його діяльністю.

Крім того, використовується верифікація через державні реєстри, здійснюється моніторинг виконання грантових зобов’язань, а також передбачено механізми повернення коштів у разі порушень.

Грантові програми для ветеранів

Одним із напрямів діяльності Українського ветеранського фонду є надання бюджетних грантів ветеранам війни.  

"З 2022 року Фондом надано 735 таких грантів. Їхні розміри коливаються від 500 тис. грн до 1,5 млн грн. За наявною інформацією майже всі підтримані ветеранські бізнеси продовжують  функціонувати", - повідомили у міністерстві. 

Грантові програми продемонстрували високий попит серед ветеранів та членів їхніх  сімей. У міністерстві вважають, що оцінювати їх успіх потрібно не лише за кількістю виданих грантів, а за такими  показниками: 

• виживаність бізнесу через 1–3 роки;  
• кількість створених робочих місць;  
• обсяги сплачених податків;  
• подальше масштабування бізнесу.  

Саме тому Мінветеранів послідовно переходить від оцінки кількості підтриманих проєктів до оцінки довгострокового економічного ефекту. 

Як роботодавці готуються до нової реальності ринку праці

У Міністерстві зазначають, що єдиного бар’єру для розвитку ветеранського підприємництва не існує. Найчастіше ветерани стикаються одночасно з кількома викликами: 

⦁ браком підприємницьких знань та досвіду; 

⦁ складністю регуляторних процедур; 

⦁ дефіцитом бізнес-менторства; 

⦁ необхідністю адаптації після служби. 

Тому ветеранська політика передбачає комплексний підхід - від навчання і грантів до супроводу бізнесу та розширення доступу до кредитування. Водночас у Мінветеранів наголошують, що ветеранське підприємництво - це передусім бізнес, який має ті самі виклики, що й будь-яке підприємництво в Україні. 

Для боротьби зі стереотипами роботодавців щодо ветеранів, Мінвет разом із представниками бізнесу, роботодавцями, експертним середовищем та міжнародними партнерами розробило "Принципи бізнесу, дружнього до ветеранів і ветеранок". Це практичні підходи, що допомагають компаніям адаптуватися до нової реальності ринку праці.  

У відомстві наголошують, що ветерани є цінним людським капіталом для держави та бізнесу, адже мають високий рівень відповідальності, дисципліни, стресостійкості й навички роботи в кризових умовах.

Держава планує підтримувати підприємства, у яких турбота про ветеранів виділена в окремий напрямок. Також у відомстві зазначили, що державна політика поступово переходить від підтримки окремого ветерана до підтримки  ветеранського дружнього середовища. 

У довгостроковій перспективі саме такі роботодавці формуватимуть нову культуру праці в Україні та сприятимуть успішній економічній реінтеграції захисників і захисниць. 

"Станом на 1 квартал 2026 року до ініціативи "Принципи бізнесу, дружнього до ветеранів та ветеранок" приєдналося 118 приватних і державних компаній з різних галузей економіки", - повідомили у Мінветеранів. 

Цифровізація, масштабування та виклики майбутнього 

Для Мінветеранів пріоритетом є не лише розширення мережі фахівців із супроводу ветеранів війни, а й забезпечення якості послуг. Тому паралельно розвиваються стандарти роботи, цифрові інструменти та механізми моніторингу.

"Наразі вже працевлаштовано 2 710 фахівців із супроводу. До кінця року планується залучити ще близько 600 спеціалістів. У подальшому мережу планують розширювати відповідно до потреб громад та кількості ветеранів і членів їхніх сімей", - розповіли в Міністерстві. 

 Серед найпоширеніших питань ветеранів до фахівців із супроводу: 

• отримання статусів, пільг, компенсацій та інших державних гарантій; 
• проходження лікування, реабілітації, протезування та отримання медичних послуг; 
• працевлаштування, професійна адаптація, навчання та започаткування власної справи. 

Також значна частина звернень стосується житлових програм, соціальної підтримки членів сімей ветеранів та отримання різних адміністративних послуг. 

З початку функціонування інституту фахівців із супроводу понад 200 тисяч ветеранів, ветеранок та членів їхніх сімей уже скористалися заходами підтримки. Загалом надано понад 1,2 мільйона послуг та консультацій. 

Коли запрацює повноцінна цифрова система супроводу 

У Міністерстві повідомили, що вже впроваджують цифрові рішення для підтримки роботи фахівців із супроводу ветеранів. Один із ключових напрямів - розвиток CRM-системи, яка дозволить формувати єдиний цифровий маршрут супроводу ветерана, зменшити бюрократичне навантаження, мінімізувати дублювання інформації та покращити взаємодію між державними органами, громадами й надавачами послуг. 

"Наразі триває розробка функціоналу CRM-системи. Завершення основного етапу її впровадження очікується до серпня поточного року", - заявили у відомстві. 

З урахуванням можливого повернення сотень тисяч військовослужбовців до цивільного життя держава формує багаторівневу систему підтримки ветеранів. Розширюється мережа фахівців із супроводу, розвиваються ветеранські простори, цифрові сервіси, програми працевлаштування, реабілітації та соціальної адаптації. 

Стратегічними документами Мінветеранів передбачено поетапне розширення  мережі фахівців із супроводу до близько 6 тисяч осіб у 2027–2028 роках. У відомстві додають, що мережа буде масштабуватися відповідно до потреб ветеранів, їхніх сімей та громад.