Приватизація набирає обертів: як ФДМУ продає державні активи в умовах війни

Відновлення приватизації виявилося досить успішним кроком. За даними Фонду державного майна (ФДМУ), за 9 місяців 2023 року державний бюджет одержав від приватизації 2,7 млрд грн. Це втричі більше, ніж за аналогічні періоди у довоєнні роки. З вересня 2022 року, коли приватизацію, власне, і було розблоковано, надходження до бюджету склали 4 млрд грн.

Загальна кількість об'єктів та активів, які приватизував ФДМУ з початку 2023 року, перевищила 300, а кількість учасників приватизаційних аукціонів – понад 1600.

З молотка поки що йдуть невеликі та середні об'єкти вартістю до 250 млн грн. В основному це підприємства-"мерці" та нерухомість адміністративного призначення, які використовуються як майданчики для розгортання нового бізнесу.

У той же час старт великої приватизації, в яку вписуються великі стратегічні підприємства, постійно відкладається.

На які об'єкти приватизації є попит

Щомісяця ФДМУ виставляє на продаж 40-50 різних об'єктів та активів. Відповідно, щотижня Фонд проводить близько десяти приватизаційних аукціонів. Зрозуміло, не всі вони успішні. Але в середньому за тиждень ФДМУ поповнює держбюджет на суму від 50 до 200 млн грн.

Все залежить від того, що продається. Як показує практика, найбільше охочих на спиртзаводи, на майнові комплекси (ЄМК), на активи агропромислового сектора (хлібзаводи, елеватори) та добувних підприємств, а також на нежитлову нерухомість (починаючи з адміністративних та офісних будівель та закінчуючи санаторіями, готелями та базами відпочинку).

За даними ФДМУ, понад 60% проданих у 2023 році лотів – це якраз комерційна нерухомість, яку підприємці відновлюють та використовують для відкриття нових магазинів, офісів чи кафе.

До речі, конкуренція на торгах складає близько 5 претендентів. Саме стільки потенційних покупців змагаються за один лот.

Які активи та об'єкти вже продані

У рамках малої приватизації продаються переважно непрацюючі та проблемні об'єкти. Це підприємства-банкрути чи держпідприємства, які мають великі борги, фігурують у кримінальних справах та в судових тяганинах.

З вересня 2022 року найбільшими об'єктами, які були продані в рамках приватизації, стали:

1. Готель "Ермітаж" (Київ) – 311 млн грн;
2. ДП "Укроборонресурси" (Київ) – 210 млн грн;
   
3. ДП "Рівнеторф" (Рівненська область) – 205 млн грн;
   
4. Морський порт "Усть-Дунайськ" (Одеська область) – 201 млн грн;
   
5. АТ "Львівський ювелірний завод" (Львів) – 185 млн грн;
   
6. ЄМК ДП "Волиньторф" (Волинська область) – 212 млн грн.
   

За мірками малої приватизації, це досить великі лоти, які, до того ж, були продані з істотним підвищенням ціни. Наприклад, готель "Ермітаж" мав стартову вартість 21 млн грн, а порт "Усть-Дунайськ" – 60 млн грн.

Але, як було сказано вище, разом із приватизованим активом новий власник отримує чимало турбот.

Готель "Ермітаж" без реновації не зможе поновити роботу. Експерти оцінили, що для цього потрібно інвестувати до 350-400 млн грн. По суті, це майже така сама сума, яка була витрачена на його покупку. Продане держпідприємство "Рівнеторф" не має спецдозволу на видобуток торфу, до того ж борги підприємства перевищують 7 млн грн. А з приватизацією «Усть-Дунайська» взагалі трапився казус: ФДМУ помилково продав не лише те, що належало державі, а й об'єкти інфраструктури, які вже перебувають у приватній власності.

Що ще продаватиме Фонд держмайна

Станом на 10 жовтня, у приватизаційному плані ФДМУ загалом налічувалося понад 1300 об'єктів. Серед тих активів, які будуть продані до кінця жовтня та на початку листопада, трохи більше 20 лотів.

Зокрема, 27 жовтня Фонд проведе аукціон із приватизації бази відпочинку "Моряк", що знаходиться в Одеській області. Її стартова ціна складає 808 тис. грн.

31 жовтня пройдуть торги з продажу ЄМК ДП "Дніпрооблагростандарт" зі стартовою ціною 109 тис. грн.

На 14 листопада заплановано аукціон, на який буде виставлено адміністративну будівлю у Львівській області площею 131 кв. м. Її початкова вартість – 413 тис. грн.

Але найбільший лот – це 50%+1 акція у статутному фонді підприємства "Рівненський радіотехнічний завод". Аукціон пройде 7 листопада, ФДМУ має намір розпочати торги зі 121 млн грн. Як і багато інших об'єктів, завод не функціонує. Він був зупинений ще в 2013 році, а згодом визнаний банкрутом.

До речі, приватизація – це не лише продаж держактивів, а й здавання державного майна в оренду. Там суми, звичайно, менші. Але всього за 9 місяців 2023 року від оренди Фонд держмайна акумулював 572,1 млн грн. і уклав майже 1,3 тис. нових договорів оренди. Таким чином, план із залучення коштів від оренди ФДМУ виконав майже на 80%.

Перспективи великої приватизації

Ще влітку Кабінет міністрів затвердив постанову № 723, яку встановлює правила проведення аукціонів у рамках великої приватизації у системі "Prozorro.Продажі". Документ визначає критерії для онлайн-майданчиків, які зможуть брати участь у великій приватизації, та передбачає деякі зміни у механізмі аукціонів, щоб унеможливити ризики їх зриву.

Іншими словами, підготовка до перезапуску великої приватизації ведеться. Крім того, у жовтні прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що найближчого року, швидше за все, буде виставлено на продаж п'ять об'єктів великої приватизації. Трохи раніше колишній глава ФДМ Рустем Умеров говорив, що серед великих підприємств, які можуть відправитись на приватизацію – Одеський припортовий завод (ОПЗ), Центренерго, Об'єднана гірничо-хімічна компанія (ОГХК) та Запорізький титано-магнієвий комбінат. За словами Умерова, велика приватизація може принести держбюджету до 15 млрд грн.

Але питання із приватизацією великих стратегічних підприємств залишається відкритим. І ймовірність її відновлення в найближчому майбутньому вкрай туманна.

По-перше, дуже високі воєнні ризики, що є головним фактором, який відлякує великих інвесторів. По-друге, у проекті державного бюджету на 2024 рік зазначено, що надходження від приватизації становитимуть загалом 4 млрд грн. Це обсяг, який може принести мала приватизація та оренда. Але для продажу великих підприємств такої суми замало.