Рада прийняла законопроєкт щодо криміналізації контрабанди, проти якого виступав бізнес

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

За його словами, за зазначений законопроєкт проголосували 248 народних обранців.

Железняк зауважив, що прийняли законопроєкт з правками, на яких наполягав бізнес, а саме:

• Пороги по товарній контрабанді будуть збільшені в 5 разів.
  
• Пороги по підакцизних товарах збільшаться в 2 рази.
  
• Закон вступає в силу з 1 липня 2024 - це дедлайн по МВФ по перезавантаженню Бюро економічної безпеки.
• Враховано численні наполягання бізнесу щодо зазначення умисної форми вини, виключно за наявності якої може відбуватися кваліфікація дій як злочину.
•  Суттєво обмежено можливі випадки притягнення до відповідальності за «контрабандними» статтями за подання документів із неправдивими відомостями – у зміненій редакції вони мають бути підставою для переміщення товарів, мають підлягати обов’язковому декларуванню відповідно до митного законодавства, а також мати вплив на визначення розміру митних платежів чи дотримання заходів нетарифного регулювання.

Як нагадав Железняк, прийняття законопроєкту є вимогою макрофіну від ЄС на 1,5 млрд євро в цьому році.

Цей законопроєкт був внесений до Верховної Ради президентом України Володимиром Зеленським і проголосований за основу ще влітку 2021 року.

Бізнес закликав Раду не криміналізувати товарну контрабанду

Нагадаємо, що бізнес виступав проти цього законопроєкту і вимагав перегляду деяких норм. Численні бізнес-асоціації наголошували, що законопроєкт потребує суттєвого доопрацювання у частині встановлення чіткого переліку суб’єктів кримінальної відповідальності, бо залишається не зрозумілим, хто саме може бути притягнений до неї за такі злочини – керівник підприємства, декларант, митний брокер, перевізник тощо.

Також бізнес заявляв про порушення прав суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності (при визначенні митними органами митної вартості товарів, коду товарів, складення протоколів, які в судовому порядку скасовуються) і відсутність дієвих механізмів відшкодування завданої шкоди та відповідальності посадових осіб.

На думку бізнесу, законопроєкт суперечить світовим правовим практикам та створює додаткові ризики для бізнесу, що в умовах блокування кордону перетворює імпорт сировини та комплектуючих "майже у неможливу місію".