Як російський імпорт іноземних компонентів для ворожого воєнпрому впав майже на 30% та чому цього недостатньо. Розповідає Юлія Павицька, КШЕ

Нагадаємо, у першій частині інтерв’ю Юлія Павицька розказала про те, чи ефективно працюють енергетичні санкції, що представляє собою тіньовий флот Росії, як країна-агресор нелегально продає нафту у світі та скільки грошей російська економіка втратила через тиск санкційної коаліції. 

В нас є серйозна проблема: Росія активно купує технологічні компоненти, які потрібні їхньому воєнпрому. Ця продукція потрапляє до ворога із західних країн, зокрема, Європи, США, як контрабанда чи як експорт через треті країни. Як вирішити це питання?

- Це дійсно велика проблема. Наш аналіз показує, що загалом Росія імпортувала таких критичних компонентів на $22 млрд за 10 місяців минулого року. Серед них є і компоненти західних компаній, які продовжують потрапляти в російську зброю. Зокрема, це продукція Intel, Analog Devices, Texas Instruments та інших. 

Ми напрацювали великий блок рекомендацій, які допоможуть вирішити ці проблеми.

По-перше, треба, щоб наші партнери активно усували прогалини саме в політиці експортного контролю. Наприклад, не всі правила експортного контролю ідентичні в країнах коаліції. Зокрема, існують розбіжності в списках щодо товарів, які підпадають під експортні обмеження. 

Складнощі полягають в тому, що кожна країна має своє законодавство в напрямку експортного контролю, тож перелік заборонених товарів потрібно ретельно узгоджувати. 

По-друге, потрібно криміналізувати обхід санкцій. Якщо говорити про  товари подвійного призначення та технологічні компоненти, тут необхідно  посилювати корпоративну відповідальність на рівні компаній. Навіщо це потрібно?

Проблема полягає в тому, що за січень-жовтень 2023 року біля 44% імпортованих Росією критичних компонентів було виготовлено в Китаї, Гонконзі чи інших азійських країнах на користь західних компаній.  Основний виклик для експортного контролю полягає у тому, що в такому випадку не відбувається фізичного перетину кордону наших союзників. Тому притягти до відповідальності порушників значно складніше. 

Тож треба активно проводити розслідування та спілкуватися з представниками корпорацій, якщо стає відомо, що їх продукція потрапляє у російську зброю. Якщо компанії будуть нести персональну відповідальність за продаж критичних компонентів в Росію в обхід санкцій, тоді вони матимуть більший стимул посилювати внутрішній контроль. 

По-третє, самі західні компанії можуть запроваджувати методи контролю та перевірки, що дозволять краще відслідковувати логістику їх товарів, спроби перепродажу та постачання в РФ. Це реально зробити навіть на рівні віддаленого виробництва на територіях азійських країн. В сукупності, це допоможе зменшити потік компонентів критичного призначення у Росію.  

Четверте, треба таргетувати компанії в третіх країнах, які допомагають обходити санкції. Якщо санкції щодо окремих компаній не будуть ефективними й порушення відбуватимуться на системному рівні - можливі обмеження й щодо країн їх базування. 

Варто нагадати, в 11-му пакеті санкцій Євросоюз прийняв такий механізм, який дозволяє обмежувати експорт санкційних товарів до країн, які систематично допомагають обходити Росії санкції, але він ще не використовується. 

Особливо важливо застосовувати такі важелі тиску у випадках, коли ці країни транспортують критичні компоненти для російських ракет. Це допоможе обмежити експорт товарів подвійного призначення.

П’яте. Потрібно, щоб країни санкційної коаліції й надалі розбудовували інфраструктуру органів, які можуть контролювати виконання застосованих заборон та обмежень. Це стосується і покращення обміну інформацією, проведення спільних розслідувань, заключення міжнародних договорів щодо експортного контролю. Це важливо, оскільки зараз бракує координації та самих спеціалістів, які можуть ефективно боротися з порушеннями санкцій. 

А які є результати в боротьбі із обходом санкцій саме у технологічному секторі? Чи можете розповісти про досягнення 2023 року?

- Ми проводили дослідження стосовно наявності іноземних критичних компонентів у російській зброї. Згідно з нашими висновками, середньомісячний імпорт такої продукції скоротився на 28%, порівняно з довоєнним періодом. Якщо ж говорити про товари військового призначення, імпорт таких компонентів впав на 10%.

Для розуміння: перелік критичних компонентів формувала наша команда на основі ідентифікованих нашими військовими західних компонентів в російській зброї. У порівнянні: перелік товарів військового призначення, визначений США, ЄС та іншими союзниками України – є більш вузьким. 

Тому список заборонених для продажу іноземних компонентів, які Росія може застосовувати у військово-промисловому комплексі, має бути розширено. І ми працюємо над цим питанням.

Також ми бачимо, що через санкції країна-агресор вимушена ускладнювати ланцюги постачання та, відповідно, платити значно більше грошей за те, щоб отримувати критичні компоненти для зброї. 

Якщо правильно та ефективно застосовувати механізми контролю за компаніями та країнами, які співпрацюють з Росією в обхід санкцій, цю проблему вдасться вирішити. І це може серйозно вдарити по російському воєнпрому, оскільки цей сектор економіки суттєво залежить від західних технологічних інновацій. 

Наведіть приклади, як санкції можуть впливати на розхитування окремих секторів російської економіки.

- В нас є класний приклад того, як санкції можуть працювати, - це цивільна авіація. Пару раз на тиждень з’являються новини, що черговий російський літак здійснив аварійну посадку. 

В Росії дійсно спостерігається криза цивільної авіапромисловості. Країна-агресор не може підтримувати в належному стані літаки, які вони вкрали у західних компаній, бо вони знаходилися в лізингу. Росія просто їх не повернула. Тепер цивільна авіаіндустрія несе серйозні ризики для населення, тому що літаки можуть в будь-який момент розбитися. 

Це дійсно гарний приклад ефективно виписаних санкцій. Їх легко відслідковувати. Росія не може обійти ці обмеження та придбати аналогічні компоненти, наприклад, в Китаї, оскільки альтернативи немає. Також в них відсутнє власне виробництво для авіагалузі такого рівня. Тож цивільна авіація в Росії знаходиться на межі колапсу. 

Схожа ситуація відбувається у машинобудуванні. Загалом в Росії було 22 заводи з виробництва автомобілей. З них зараз працює лише половина. В основному на ці заводи зайшли китайські виробники, які збирають там свої марки. Але Китай не поспішає інвестувати гроші в модернізацію промислових потужностей, вони просто використовують наявні виробничі майданчики.

Після 24 лютого багато проблем Україні створили так звані союзники Росії. Спочатку це був Іран, тепер – КНДР. Чи є у вас бачення, як Україна може використовувати інструмент санкцій, щоб ослабити допомогу цих країн Росії у веденні війни? 

- Україна знаходиться в постійному діалозі з санкційними координаторами щодо Ірану, Північної Кореї також. Що ми можемо зробити зараз? Коли наші військові збивають російські ракети, іранські дрони та будь-яку іншу зброю, вони аналізують частини того, що залишається. Якщо це можливо, ми ідентифікуємо компоненти цієї зброї, їх країни походження та виробників, а також відслідковуємо їх логістичний шлях до РФ. Далі інформацію передаємо нашим партнерам. Ці дані допомагають сформувати списки компаній, які допомагають Росії у виробництві зброї. Після цього проти них можуть застосовувати санкції.

Хочу нагадати, нещодавно НАЗК створило публічну базу компонентів, що знаходять у російській зброї. Там є багато західної продукції. Це гарний приклад роботи, яку має продовжувати Україна.

На жаль, наша країна дійсно обмежена у можливостях напряму впливати на дії Ірану чи КНДР. В даному випадку дієвими можуть бути санкції з боку США, ЄС та інших західних партнерів. Тому ми активно обмінюємося даними, щоб наші союзники могли запровадити працюючі санкції й проти сателітів країни-агресора. 

Зараз багато розмов ведеться щодо можливості використовувати заморожені активи Росії за кордоном на користь України, але цей процес просувається складно. Розкажіть, що саме наша країна робить для вирішення цього питання? Про які суми можна говорити? 

-  Зараз Україна використовує усі дипломатичні можливості, щоб перейти до процесу конфіскації російських активів та використання цих коштів на користь нашої країни. Наразі принциповою залишається позиція G7 щодо того, що ці активи залишатимуться нерухомими, допоки Росія не припинить агресію та не виплатить Україні компенсацію. Але рішення щодо їх конфіскації досі не прийнято.

Також треба розуміти, що з цього питання йдуть два паралельні процеси в США та ЄС:

- В Конгресі проходить законопроєкт про конфіскацію резервів центрального банку Росії, які знаходяться в юрисдикції США. Цей документ вже пройшов Комітет із зовнішньої політики. Якщо законопроєкт буде прийнято, президент США зможе прийняти указ про конфіскацію резервів центрального банку Росії, активів російських державних компаній та ін.

Для розуміння: наразі в США знаходиться біля $5 млрд резервів центрального банку Росії.

Щоб цей процес відбувся, потрібна політична воля в США. Коли ж рішення буде прийнято, треба створити коректний та ефективний юридичний механізм, тому що наразі у світі немає відповідного досвіду конфіскації та використання російських активів. 

- В ЄС наразі інший підхід до російських активів. Основний сценарій полягає в тому, що Україна зможе отримати лише кошти від спеціального податку на прибуток, який продовжують генерувати резерви російського центробанку. Більша їх частина заморожена у Euroclear - 190 млрд євро. І лише в 2023 році Euroclear отримав 4,4 млрд євро прибутку.

Рада ЄС вже прийняла рішення про зберігання цих прибутків на окремих рахунках. Але Україна не зможе отримати ці 4,4 млрд євро, а лише майбутні прибутки, оскільки процес стартує з дати прийняття відповідного законодавства. При цьому радше за все кошти передаватимуться як фінансова допомога від ЄС, а не компенсації збитків від агресії. 

Загалом щоб російські активи можна було реально конфіскувати, серед західних союзників має з’явитися лідер, який доведе цю справу до кінця. Юридичний звіт від KSE Institute показує, що конфіскація російських активів відповідатиме нормам міжнародного права і її можна реалізувати як процедуру контрзаходу. 

Ідея полягає в наступному. Згідно з міжнародним правом, контрзахід може бути використано проти конкретної країни, якщо вона порушує багато важливих норм міжнародного законодавства, і всі інші інструменти не працюють. Тоді норма контрзаходу проти такої країни не буде вважатися порушенням міжнародного права. Це підходить до випадку з Росією, яка ігнорує рішення міжнародних судів та використовує право вето в Раді безпеки ООН у власних інтересах.

Як бачимо, це дуже складна та важлива юридична конструкція, тому наші союзники мають правильно та зрозуміло оформити процедури конфіскації російських активів. 

Поговоримо про роботу групи Єрмака-Макфола, в складі якої працюють експерти KSE. Над якими задачами працювала група у 2023? Які плани маєте на цей рік?

- У минулому році багато роботи було зосереджено навколо покращення механізмів роботи енергетичних санкцій та експортного контроля. Загалом у групі Єрмака-Макфола вважають, що важливо продовжувати працювати над посиленням ефективності вже запроваджених обмежень цих сферах. 

Нагадаю, що двома ключовими цілями санкцій є позбавлення путінського режиму джерел фінансування та обмеження їх спроможності виробляти зброю. Тому цього року група продовжуватиме приділяти багато уваги закриттю прогалин у цих напрямках. 

Також в рамках групи напрацьовуються пропозиції щодо комплексної заборони ІТ-послуг, які використовуються в ключових сферах російської економіки, включаючи військово-промисловий комплекс та енергетичну сферу. Це допоможе пришвидшити процес відрізання країни-агресора від критичних ІТ- послуг. 

Іншим важливим напрямком, над яким група буде продовжувати працювати – це конфіскація російських активів.

Крім того, продовжується робота над оцінкою ефективності та впливу санкцій на російську економіку. Також будемо моніторити, які санкції далі впливатимуть на ослаблення російської економіки. 

Загалом існує думка, що міжнародні санкції в решті решт мають суттєво ослабити російську економіку і це допоможе Україні у веденні війни. Але напевно багато хто сподівається, що такий інструмент має спрацювати швидко – умовно, 3-5 років. Чи є оцінки, на яку перспективу розраховані дії міжнародних санкцій, щоб ослабити економіку Росії?

- Санкції дійсно мають кумулятивний ефект. Тож нам треба дотискати російську економіку, посилюючі існуючі заборони та запроваджуючи нові обмеження.

Минулий рік був дуже красномовний з точки зору впливу санкцій на російську економіку. Зокрема, коли на початку 2023 почали діяти енергетичні санкції, в першому півріччі в Росії швидко виріс дефіцит бюджету, який за 5 місяців перевищив план на цілий рік. Також стрімко девальвував рубль. Окрім цього, зберігався провал в експортних надходженнях. 

Тобто, в перші півроку ми бачили, як швидко російська економіка стає крихкою, коли вони не можуть масштабно обходити санкції. Але наступні півроку Росія також змогла швидко стабілізувати макроекономічну ситуацію. Це вдалося тому, що країна-агресора має великі резерви для підтримки економіки та вчиться обходити санкції швидше, ніж вони посилюються. 

Що очікує на Росію в цьому році? Згідно з оцінками міжнародних експертів, економіка країни-агресора має зрости на 1,5-2,5%, у порівнянні з 2023 роком. Росія направляє великі гроші з власного бюджету на військові видатки, які потім потрапляють в економіку і теж забезпечують зростання. Тобто, в розрізі секторів зростає не тільки російський ВПК, а й галузі, що обслуговують їхній воєнпром. Але все ж це частково оманливе зростання - вироблена техніка не працює далі на економіку, а знищується в Україні. 

Тож що нам робити? Треба й далі бити санкціями по російській економіці та закривати наявні прогалини. Також важливо посилювати креативність, щоб швидко запроваджувати обмеження. Цей процес має відбуватися ефективно, а не як, наприклад, у випадку із санкціями щодо діамантів. Так, ми вдячні партнерам: ЄС та G7 нарешті ввели заборону на продаж діамантів. Але цей механізм запроваджували півроку. За цей час Росія повністю перенаправила свої продажі  на ОАЕ та Індію. 

Тому треба діяти швидко, проактивно та креативно, тоді в країни-агресора не буде шансів обійти заборони та обмеження санкційної коаліції.