"Тривожні сигнали": для чого голова НБУ Шевченко затіяв кадрові чистки "під себе"

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронировать участие

Менше ніж за місяць роботи на посаді голови НБУ — затверджений Верховною радою 16 липня 2020 року — Кирило Шевченко встиг змінити двох своїх заступників, директорів п'ятьох департаментів і директора офісу правління.

Такі кадрові перестановки в центробанку викликали чималий резонанс у суспільстві: дехто оцінює дії Шевченка як "тотальну зачистку" і робить із цього справжню катастрофу, а інші — як "право керівника".

Delo.ua з'ясовувало, чого чекати від оновленої команди.

Правління під контролем

Першим, кого "пішов" Кирило Шевченко ще на першому тижні своєї роботи у статусі голови центробанку, став заступник голови НБУ Олег Чурій. Замінити його на Юрія Гелетія, який до цього займав посаду замміністра фінансів, новому голові Нацбанку було нескладно — у Чурія іще на час відставки Якова Смолія з посади голови НБУ закінчилася 5-тирічна каденція і він перебував у статусі в.о.

У кінці липня "за власним бажанням" з посади заступника голови НБУ пішов Сергій Холод, а новим заступником у напрямку платіжних систем та грошового обігу уже 7 серпня став Олексій Шабан.

Здавалося б, якщо до того, що Гелетій є людиною Шевченка (був у Наглядовій раді Укргазбанку в той час, коли Шевченко цей державний банк очолював) питань немає, то Шабан, який до моменту свого призначення із лютого 2020 року працював директором департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ, виглядає скоріше людиною команди Смолія аніж Шевченка. Однак, не все так однозначно.

"З таким підходом і самого Шевченка можна назвати людиною старої команди. Нинішній голова НБУ активно працював у банківській системі останніх кілька десятків років, керував великим державним банком і був призначений на цю посаду ще за попередньої влади. Однак, нові члени правління прийшли явно під нові завдання і нові стратегічні і тактичні цілі. В даному випадку вони вже є людьми команди Шевченка", — каже у коментарі Delo.ua фінансовий експерт Олексій Кущ.

Іще одну відставку — заступника голови НБУ Романа Борисенка (відповідає за фінансово-адміністративний і операційний блок) — аналітики прогнозували іще у перших числах серпня, однак, Борисенко і досі залишається на своєму місці.

Попри це, через правління НБУ, яке складається із 6 осіб, Шевченко уже може проводити ті рішення, які йому потрібні (2 нові заступники + голос самого голови НБУ як вирішальний).

Зазначимо, НБУ — це колегіальний орган, який ухвалює рішення більшістю голосів. Приймати якісь рішення одноосібно Шевченко не може.

Із отриманням фактичного контролю над НБУ, за словами співзасновника партії "ДемСокира"Антона Швеця, Шевченко міг би уже зупинитися і видихнути. "Можна робити що завгодно. Адже Рада НБУ, яка знаходиться під контролем Данилишина і Коломойського, затверджує всі призначення Шевченка з пів стусана", — написав він на своїй сторінці у Facebook.

Важливість департаментів

Однак у відставку "за власним бажанням" йдуть один за одним керівники департаментів НБУ.

На сьогодні свої місця "під людей Шевченка" уже звільнили директор юридичного департаменту Олег Заморський, який працював на цій посаді з жовтня 2015 року, — його в. о. став Владислав Бедненко, директор департаменту безпеки Олександр Скомаровський  (очолював департамент з травня 2015 року) — поки на офіційному сайті НБУ Скомаровський, зазначений як в.о. директора департаменту безпеки, хоча, згідно із інформацією прес-служби НБУ, Скомаровський був переведений з посади директора департаменту безпеки НБУ на посаду заступника директора — начальника управління безпеки інформації цього ж департаменту, директор департаменту комунікацій Наталія Бондаренко(більше 5 років займала цю посаду) — в.о. стала Галина Калачова, директор департаменту стратегії та розвитку Сергій Карпенко(працював з грудня 2018 року) — в.о директора став Арсен Макарчук, директор департаменту персоналу Ольга Прохоренко (на посаді з вересня 2016 року) — звільнена "за власним бажанням" Прохоренко була 11 серпня і в.о. директора з персоналу в НБУ поки не призначили.   

Поки що на своїх посадах залишились тільки керівники двох департаментів: директор департаменту з управління діяльністю корпоративного недержавного пенсійного фонду Сергій Козаченко і директор департаменту внутрішнього аудиту Вадим Миронюк.

Чи зможуть вони залишитися на своїх місцях — питання ще те. "Думаю, тут важливі усі департаменти", — каже в коментарі Delo.ua президент інвестиційної компанії Універ Тарас Козак. Він вважає, що Шевченко має право на формування своєї команди, якщо це не порушуватиме права інших працівників.

"Панове, це не "у кожного повинна бути своя команда". Це тотальна і повна зачистка взагалі всіх, хто не є довіреною особою Кирила Шевченка. Зачистка, яка не зменшує ходи ні на секунду. Тих, кого можна випхнути погрозами — тих випихають погрозами. Якщо людина не йде — обрізають повноваження і не дають нічого робити, типу можеш і не звільнятися, але робити нічого не дамо. Зрозуміло, що будь-який профі в такій ситуації напише заяву. Це захоплення органу, захоплення нахабне і силове. І взагалі не можна говорити про те, що Шевченко може ставити свою команду. Цей орган в жодному разі не має бути керованим однією людиною, яка навколо розташує зручних собі маріонеток. Тому що якщо всім в НБУ управляє одна людина, то це узурпація влади, захоплення колегіального регулятора і це злочин. Це арбузовщина (Сергій Арбузов очолював НБУ за часів президентства Януковича 2010-2013 роках — Delo.ua) в чистому вигляді", — пише Антон Швець.

Між тим, у самому НБУ сьогоднішню ситуацію із звільненнями не вважають ноухау Шевченка. "Оновлення персоналу Національного банку є безперервним процесом. За 2014-2019 роки, наприклад, персональний склад Правління та керівників самостійних підрозділів НБУ оновився приблизно на 80%. Усі кадрові зміни, що відбулися останнім часом як у складі Правління, так і в структурі НБУ, відбувалися відповідно до Закону України "Про Національний банк України" (статті 15, 19, 20, 64)", — написала у відповідь на запит Delo.ua прес-служба НБУ.

Про те, що у заміні команди НБУ на нових людей з приходом нового голови, немає нічого нового говорить і Олексій Кущ. "Міняти директорів департаментів — це абсолютно традиційний процес, який відбувається під час заходу будь-якої нової команди. Навіть, якщо попередні директори департаментів справлялися зі своїми завданнями добре, новому голові НБУ комфортно, щоб на деяких позиціях, які він вважає для себе важливими, працювали нові керівники. Так відбувалося під час заходу в НБУ будь-якої нової команди. Тут нічого нового немає", — запевняє аналітик.

Тим часом деякі побоювання щодо кадрових змін в НБУ висловлюють також і ті експерти, хто вважає їх звичайним процесом. "Дуже хочу вірити, що зміна керівника юридичного департаменту не пов'язана зі зміною ставлення керівництва Нацбанку до необхідності повернення коштів платників податків, які пішли на порятунок банків. Зокрема, не зупиниться судове переслідування Бахматюка, Жеваго, Коломойського з Боголюбовим та низки інших магнатів, які створили свої імперії з коштів вкладників банків, а самі банки збанкрутували", — зазначає Тарас Козак.

Камені спотикання

В той же час, на думку Олексія Куща , говорити про те, що на сьогоднішній день разом із кадровими змінами якось змінилася сама політика НБУ, поки що не доводиться. Причину бачить у тому, що ще не відбулось повного перезавантаження системи управління НБУ.

"Це уже звична для нас проблема — змінюються політики, але не змінюється політика. В даному випадку приблизно саме це відбувається в Нацбанку. Змінюються керівники, але не змінюється сама система монетарної політики", — говорить фінансовий експерт.

Позитивних змін з приходом Шевченка в НБУ і з тими кадровими змінами, які він провів, поки що не бачить голова Комітету економістів України Андрій Новак. "Ми повинні оцінювати не прізвища людей, які знаходяться на посадах, а ту політику, яку проводить інституція. НБУ як центробанк повинен виконувати три головні функції: забезпечення стабільності курсу національної валюти; забезпечення доступності кредитного ресурсу в банківській системі країни (низькі відсотки по кредитах); надійність самої банківської системи (не допускати повторення банкопадів). Жодне із тих основних чотирьох завдань, які голова НБУ назвав і заявив, що поставив перед собою, не стосується цих трьох пунктів, які повинен виконувати НБУ як центробанк країни. Між тим, облікова ставка ще зависока, кредитні ставки в банківській системі — зависокі. Все це гальмує економічний розвиток", — каже він у коментарі Delo.ua.

Тривожним сигналом Новак називає те, що із приходом нового голови НБУ знову почалась девальвація гривні. "Коли курс був 25,5 грн/долар, а зараз майже 28 грн/долар, то це девальвація на 11%. Це дуже багато для грошової одиниці. Просто ми звикли, що гривня девальвує в рази і 11 % ми не помічаємо. Однак, така девальвація починає ланцюгову реакцію негативних подій — це девальвація доходів всіх тих, хто отримує доходи в гривні, зменшення споживання, звуження внутрішнього ринку… Все це разом взяте сприяє падінню ВВП країни", — говорить він.

Оптимальним курсом для гривні Новак називає стабільний курс. "Коливання мають бути не більше 1%. Коли коливання великі — це одна із причин плачевного стану нашої економіки", — вважає голова Комітету економістів України.

Заради справедливості, зазначимо, що уже більше тижня курс гривні демонструє відносну стабільність.

Порівнюючи діяльність Смолія із тим, що робить зараз Шевченко на посаді голови НБУ, Новак говорить: "При Смолієві також гривня девальвувала , спостерігався масовий банкопад , кредитний ресурс був недоступний для реальних секторів економіки, оскільки складав понад 25% річних у гривні. Поки що будь які порівняння голів НБУ, які в нас були, це порівняння в тому, хто більшої шкоди завдав національній економіці".

На думку Олексія Куща, нинішня ситуація вимагає не тільки кадрових перестановок , такої собі "косметичної зміни фасаду НБУ". "Вона потребує кардинальної, я б так навіть сказав, революційної зміни вектора монетарної політики. Її на жаль поки навіть не видно", — каже Кущ.

"Каменем спотикання" на шляху до кардинальних змін експерт бачить двох заступників голови НБУ — Катерину Рожкову і Дмитра Сологуба, які залишились іще у правлінні НБУ із часів Смолія.

"Начебто сталося якесь оновлення, прийшли два нових члени правління і є новий голова НБУ, який артикулюючи правильні позиції, нові смисли, вселяє певну надію, в тому числі і серед економістів, промисловців, підприємців в те, що щось зміниться, але з іншого боку є старий кістяк у вигляді Рожкової-Сологуба, людей Гонтаревої, провідників її політики. Сологуб — ідеолог нинішньої монетарної моделі. Рожкова — ідеолог моделі нинішнього банківського регулювання. Поки вони в керівництві НБУ говорити про зміну наглядової, регулятивної монетарної політики не доводиться", — говорить Кущ.

Попри це експерт зазначає, що збереження Сологуба і Рожкової на своїх місцях зараз є необхідним для того, щоб продовжувати співпрацю із зовнішніми кредиторами в тому числі з МВФ. "Та регуляторна і монетарна політика, провідниками якої є Рожкова і Сологуб, була визначена для України МВФ. Відповідно ці люди зберігаються як якийсь такий своєрідний лінк взаємодії з тим самим МВФ, а також із іншими зовнішніми кредиторами", — говорить Кущ.

Втім, експерт припускає, що уже восени Шевченко може замінити Рожкову і Сологуба на більш комфортних для себе людей. "Питання в тому: чи є у Шевченка концепція нової монетарної політики. Якщо є, то тоді можна вважати, що у нього є хитрий план — це умовно кажучи, притримати Рожкову і Сологуба до осені, отримати ще кілька траншів кредитів МВФ, Світового банку, можливо, інших міжнародних донорів, а потім восени після отримання траншів презентувати нову монетарну політику і, умовно кажучи, починаючи із 2021 року розпочати її активно реалізовувати. Якщо це так, то тоді Шевченку можна поаплодувати. Це вірний план", — говорить Кущ.

З іншої сторони доцільнішим для Шевченка Кущ бачить проведення різкої зміни політики НБУ уже зараз. "Чесно кажучи, на місці Шевченка я почав би різкі зміни прямо зараз, тому що ресурс часу в Україні дуже дефіцитний — не можна не те, що один місяць втрачати, навіть не можна один день втрачати. Все дуже швидко змінюється і погіршується", — говорить експерт.

В той же час Кущ припускає, що те, що Рожкова і Сологуб поки залишаються на своїх місцях, може означати, що у Шевченка немає на умі нової монетарної політики і планів по різкій зміні векторів і трендів цієї монетарної політики. "Тоді все дуже сумно — в такому випадку якісного оновлення монетарної політики не буде", — говорить він.

Однією з ознак того, що курс НБУ змінюватися не буде, Кущ вважає оновлений прогноз Мінекономіки. "Прогноз оновлений під незмінну політику НБУ", — зазначає він і вважає такі коригування невиправданими.

Разом з тим, за умови збереження старої монетарної політики, сенсу заводити нових людей на місце Сологуба і Рожкової Кущ не бачить.

"Якщо зберігається колишня монетарна політика, то логічно, щоб її реалізовували ті люди, які кілька років активно її імплементують. Нових людей є сенс заводити під нову монетарну політику, а якщо політика не буде змінюватися, то і сенсу в оновленні цих ключових позицій немає. Якщо ми говоримо про продовження політики жорсткого інфляційного таргерування, яке знищує українську економіку і сприяє деіндустріалізації і консервації бідності, то в такій варіації кращого виконавця як Сологуб годі й шукати — він вправляється в цьому не перший рік. Якщо зберігати банківську систему, яка замість того, щоб кредитувати економіку купує ОВДП і депозитні сертифікати НБУ і яка на 60% складається з держбанків, то в такому випадку сенсу міняти матір-засновницю цього Рожкову на якусь нову людину немає. Якщо є корифеї, навіщо брати апологетів", — розмірковує Кущ.