Политика 17 июля, 08:07

Нацбанк очолив Кирило Шевченко: чому експерти прогнозують долар по 40?

Майбутня грошово-кредитна політика НБУ під керівництвом нового очільника для аналітиків залишається питанням відкритим, але більшість схиляється до плавної девальвації гривні та використання владою Нацбанку як "рятівника" бюджету

Голова НБУ Кирило Шевченко/Фото:Прес-центр НБУ Голова НБУ Кирило Шевченко/Фото:Прес-центр НБУ
Голова НБУ Кирило Шевченко/Фото:Прес-центр НБУ

Попри те, що про кандидатуру голови "Укргазбанку" Кирила Шевченка як про одну із найбільш реальних на місце керівника НБУ в експертному середовищі почали говорити одразу ж після відставки з цієї посади Якова Смолія, саме його призначення виглядало досить блискавичним — пізно ввечері 15 липня кандидатуру Шевченка на розгляд Верховної Ради вніс президент Зеленський, з самого ранку 16 липня її вже встиг розглянути профільний парламентський комітет і іще до обіду цього ж дня конституційною більшістю (332 "за") Кирило Шевченко був затверджений на посаді голови НБУ.

Такий поспіх заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Олександр Дубинський у своєму пості у Facebook пов'язав із нібито проведеними НАБУ обшуками в будинку уже поданого на розгляд голови НБУ Кирила Шевченка.

Подпишитесь на канал DELO.UA

"Став зрозумілим поспіх, з яким проштовхували спочатку через комітет Ради, а потім і через зал кандидата на голову Нацбанку Кирила Шевченка. Сьогодні в 6-15 у нього в будинку був проведений обшук детективами НАБУ у справі про розкрадання з Укргазбанку 200 млн гривень. Вслід за обшуком мало відбутися вручення підозри", — написав на своїй сторінці в соцмережі Дубинський.

Втім, інформацію про обшук в будинку Шевченка спростували в самому НАБУ і назвали її фейком. "Обережно, фейк! Інформація про нібито обшуки НАБУ в "Укргазбанку" та помешканні щойно призначеного голови НБУ Кирила Шевченка не відповідає дійсності", — зазначено в офіційному Twitter НАБУ.

Таким чином, найлогічнішим поясненням швидкості прийняття рішення по Шевченку виглядає уникнення широкого обговорення його кандидатури. В біографії нового очільника НБУ є багато "темних плям", у яких "доброзичливці" могли кандидатуру Шевченка просто "розмазати". Свого часу Шевченко був радником Юліїї Тимошенко в часи її прем'єрства, а також володів часткою в "Терра банк", який врешті-решт визнали неплатоспроможним та ліквідували в 2019 році.

Політика маневрування

Про самого Кирила Шевченка більшість опитаних Delo.ua експертів говорять як про людину, яка вміє маневрувати "поміж вогнів".

"Шевченко — це банкір з дуже великим банківським стажем. Виступати в ролі чиєїсь маріонетки він не буде. Очікувати, що він перетвориться на покірного виконавця волі Офісу Президента або якихось урядових чиновників і братиме всі їхні вказівки "під козирок" і виконуватиме їх, не варто. Шевченко — це людина, яка знає, як зберегти свою незалежність, але при цьому не зіпсувати відносини з владою.

Якщо наприклад,  Лавренчук (кандидатура екс-голови правління "Райффайзен банку Аваль" Володимира Лавренчука також розглядалась на місце голови НБУ — delo.ua) міг би піти на прямий конфлікт, якби на нього почали тиснути, то Шевченко буде більш м'яко згладжувати можливі конфлікти — жорстким опозиціонером тих рішень, які зможуть різко вплинути на політику НБУ, він не стане. Він може перебувати на посаді частково вловлюючи побажання влади, але при цьому повністю, назвемо це так "не вляпатись в історію". Це те, що я називаю спробою "всидіти на кількох стільцях"", — каже в коментарі Delo.ua фінансовий аналітик Олексій Кущ.

Таку рису Шевченка як для голови державного банку (був очільником "Укргазбанку" 5 роківdelo.ua) Кущ називає не такою вже й поганою. "Шевченко міг маневрувати при різних президентах, різних прем'єрах і при цьому не дозволяв використовувати свій банк безпосередньо в якихось схемах, які могли б зашкодити йому особисто або його репутації", — зазначає експерт. Однак, рису Шевченка маневрувати як для керівника центробанку, вважає не дуже хорошою.

Певні маневри Шевченка експерти відзначили уже із першого дня призначення Шевченка на посаду голови НБУ.

"З одного боку, він декларує прихильність політиці макрофінансової стабільності та інфляційного таргетування. З іншого — обіцяє створення фундаменту для економічного розвитку, хоча це класична задача уряду, а не Нацбанку. Загалом, майбутня грошово-кредитна політика НБУ під керівництвом Кирила Шевченко залишається поки що загадкою", — зазначає в коментарі Delo.ua старший аналітик "Альпарі" Вадим Іосуб.

Попри це, на думку Іосуба, у разі, якщо Шевченко все-таки "прогнеться" під забаганки ОП і НБУ почне явно втрачати незалежність, знизить адекватність монетарної політики, це може поставити на паузу подальші транші від МВФ і підніме прибутковість розміщених України держоблігацій як в гривні, так і у валюті, а значить, зробить дорожчим обслуговування держборгу.

Тим часом, саму незалежність НБУ Олексій Кущ називає умовним поняттям.

"Незалежності НБУ як такої за великим рахунком взагалі не існує. Питання в тому від кого НБУ залежний. І зараз боротьба йде не за те, щоб центробанк був залежним або незалежним. Боротьба йде за те від кого він буде залежний. Раніше він залежав більшою мірою від МВФ. З приходом в Нацбанк Шевченка, я думаю, що ця залежність дещо ослабне", — зазначає аналітик.

Не береться прогнозувати, яку політику буде проводити Кирило Шевченко на посту голови НБУ, і президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак.

"На словах ми чули від Шевченка, що він є прихильником макрофінансової стабільності і що незабезпечена емісія не планується, і що загрози для курсу гривні немає, і що він не є прихильником  того, щоб розкидатися грошима… Але ж ми розуміємо, що президент не просто так зняв Смолія і, призначаючи Шевченка, напевне що, взяв із нього якісь обіцянки чи гарантії, що зміни в політиці НБУ будуть/ Це можуть бути зміни в монетарній політиці, це можуть бути зміни в політиці курсоутворення, це можуть бути зміни в політиці нагляду за банківською системою чи небанківською фінансовою системою . Таких змін, мабуть, варто очікувати", — каже він в коментарі Delo.ua.

Показовим, на думку Тараса Козака, має бути нове рішення по обліковій ставці НБУ.

"Наступного четверга буде засідання правління НБУ з приводу нової облікової ставки. Я не очікую якихось різких змін. Прогнозую, що ставка буде зменшена з поточних 6% до 5,5% річних. Це в принципі в рамках очікувань і в рамках того, що би було якби зміни голови НБУ не відбулося. Якщо будуть якісь більш різкі зміни, то це вже буде політика нового голови", — каже президент "Універу".

Разом з тим, Тарас Козак відзначає, що проштовхувати свою політику із зараз існуючим правлінням, яке є колегіальним органом, Шевченку буде практично неможливо.

В очікуванні кадрових перестановок

Для того, щоб принаймні, у межах НБУ "вести свою гру" Шевченку потрібно завести туди своїх людей. НБУ — це колективний орган, який ухвалює рішення більшістю голосів. Приймати якісь рішення одноосібно Шевченко не може.

"У правлінні НБУ є 6 осіб. Для ухвалення рішення треба як мінімум половина + голос голови НБУ. Сьогодні більша частина правління — це представники команди Гонтаревої/Смолія і я не думаю, що вони погодяться на те, щоб різко міняти ті політики до створення яких вони самі причетні", — каже Тарас Козак.

Першим кого можуть "піти", за словами Козака, є заступник голови НБУ Олег Чурій, завершення 5-тирічної каденції якого співпало в часі із відставкою самого Смолія. Питання про призначення Олега Чурія на повторний термін строком сім років Рада НБУ відмовлялася вносити у порядок денний двічі (30 червня і 6 липня).

"Дуже важливо кого запропонує Шевченко на посаду заступника з питань операцій на ринку і валютної політики, яку сьогодні ще займає Олег Чурій — чи Шевченко буде подавати на цю посаду знову Чурія, чи він запропонує іншу фігуру. Якщо це буде інша людина, то почувши її прізвище, зрозумівши хто це, можна буде оцінювати, яку політику Шевченко хоче проводити з курсом, з операціями на ринку, ОВДП і т.д.", — каже Тарас Козак.

Саму "чистку" сьогоднішньої команди НБУ Кирило Шевченко уже встиг проанонсувати, виступаючи у парламенті. Однак, яким чином планує це зробити, не уточнив.  

"Щоб "почистити" всю команду НБУ Шевченку треба якимось чином достроково дозавершити каденцію своїх сьогоднішніх заступників — всі вони, окрім Чурія, призначені на більш тривалий термін. І не те, щоб це неможливо було зробити. Ми бачили як Смолія змусли піти за власним бажанням. Так само і інших можуть заставити піти за власним бажанням. Однак, насправді, що мається на увазі під "чисткою команди" складно сказати — можливо, Шевченко мав на увазі заступників, а можливо, якихось секретарів в кабінетах. Швидше за все, це все-таки заступники і в розмові з президентом Шевченком, напевне, було пообіцяно, що будуть мінятися якісь напрями  і ті заступники, які відповідають за ці напрямки повинні змінитися, тому що заставити цих заступників, які є сьогодні, змінити свою політику досить складно –  люди всі дорослі і змусити за чиїмось бажанням виконувати якісь забаганки їх не можна", — каже Тарас Козак.

Про те, що проблем із "чисткою в команді " в Шевченка не буде — опиратися своєму звільненню ніхто із правління НБУ не стане — говорить Олексій Кущ.

"У нас це формальні речі — каденція не каденція, контракти, терміни тощо не мають ніякого значення. Якщо, умовно кажучи, новий голова НБУ викличе до себе когось із заступників і скаже, що не бачить його в своїй команді і йому потрібна на цій посаді своя людина, то зрозуміло, що потрібно бути повним ідіотом, щоб упиратися своєму звільненню "рогами і копитами"", — каже фінансовий аналітик.

За прогнозами Куща, кадровий склад правління може змінитися протягом місяця.

"Як показує практика заміни-перезавантаження правління НБУ, яке проходило вже в нас неодноразово, відбувається протягом місяця", — зазначає він.

Разом з тим, Кущ вважає, що рішення по кожному із членів правління буде індивідуальним. Припускає, що комусь можуть бути запропоновані інші посади — можливо, місця в держбанках.

Прогнози курсу гривні

"Що буде з курсом гривні залежить від того, що буде з правлінням. Якщо правління зміниться і будуть нові люди , то вже ці нові люди і будуть визначати курс. Поки що, до того поки в НБУ знаходяться Чурій, Рожкова, Сологуб… очікувати зміни курсу гривні і курсоутворення не варто. Поки ці люди на місці — стрибок курсу гривні неможливий. Я не вірю в те, що завтра Рожкова, Сологуб і Чурій піднімуть руки за те, щоб  надрукувати 200 млрд грн. Просто не вірю і все.", — каже Тарас Козак.  

Разом з тим, президент "Універа" припускає, що після відставки всієї команди Гонтаревої/Смолія курс гривні може бути і 40, і 50 грн за долар.

Про те, що подальший курс гривні і питання емісії будуть залежати від того, чи буде НБУ орієнтуватися на ранніше озвучені заяви президента України Володимира Зеленського щодо курсу 30 гривень за долар США закладеного в державний бюджет, та необхідності емісії гривні для фінансування бюджету, говорить в коментарі Delo.ua керівник відділу аналітики ГК ForexClub Андрій Шевчишин.

"Ми не виключаємо, що НБУ буде дотримуватися цих орієнтирів, але хотілося б бачити повну незалежність регулятора, зважену політику і емісію в розмірах, що не викликають ризиків для економіки і стабільності цін. При цьому, очікуємо також керовану плавну девальвацію", — зазначає Шевчишин.

Аналітик "Центру біржових технологій" Максим Орищак в коментарі Delo.ua звертає увагу на те, що в офіційних коментарях новий голова НБУ стверджує, що не допустить неконтрольованого інфляцію і емісію гривні.

"Тобто, самого заперечення емісії немає, а є лише посил, що за цими процесами буде встановлено суворий контроль. Значить можна чекати, що будуть спроби профінансувати бюджетний дефіцит за рахунок емісії. Як було раніше, так буде і зараз — друкувати гроші будуть. У 2019 надрукували майже 200 млрд гривень, активно викуповуючи іноземну валюту з ринку. При цьому зростання споживчих цін в Україні в 2019 році сповільнилося до 4,1% в порівнянні з 9,8% в 2018 році. Коливання гривні протягом 2019 року було в межах 23,38-26,9 грн. Без різких девальваційних стрибків. Розбіг між мінімальним і максимальним курсом долара в Україні склав 15,06%. У поточному 2020 році від мінімуму 25,12 грн вже був стрибок на 14,6% до 28,8. При чому найбільшим ризиком і драйвером для гривні був вплив коронавірусу, а не звільнення голови НБУ, або інші внутрішні питання", — зазначає Максим Орищак.

Аналітик вважає, що якщо тиск з боку COVID призупиниться, то максимальний рівень падіння гривня вже показала. "Якщо ж спекулятивні настрої збережуться, то рівень в 29,5-30 гривень за долар США буде реалізований. Відзначимо, що цю вартість долара США закладали в оновлений бюджет країни. Більшої девальвації поки не чекаємо", — каже Орищак.

Курсовий коридор 28-30 грн/долар бачить для гривні і Олексій Кущ.

"Зараз курсу практично нічого не загрожує: купівельна спроможність населення і інвестиційна бізнесу — на мінімумі, що видно за темпами падіння імпорту. Енергоресурси дешеві. Нерезиденти виходять з нашого ринку невеликими партіями, за чотири місяці їх портфель ОВДП "схуд" на 1 млрд доларів в еквіваленті, і тут потрібно без іронії подякувати Смолію та Чурію, що не запустили операції НБУ на вторинному ринку держоблігацій", — каже він. Однак, заглядати далі за осінь не береться.

"Нове правління НБУ, яке прийде на зміну сьогоднішньому, навряд чи піде до відкритого розриву з МВФ, однак буде більш лояльним до пропозицій і побажань ОП і уряду в т. ч. І на жаль, я думаю, нас чекають негативні результати. Це як "погнатися за двома зайцями –жодного не піймати. Я думаю, що буде певна емісія, буде використаний НБУ в якості інструменту бюджетного вирівнювання. Буде девальвація гривні. Всі імпульси будуть використані просто на проїдання, а не на стабілізацію економіки, але при цьому будуть іще і зіпсовані відносини з західними фінансовими партнерами", — каже Кущ.

Жодних чинників, котрі б вплинули на курс національної валюти сьогодні, не бачить сьогодні і міністр фінансів України Сергій Марченко.

"Більше того, у зв'язку з карантином у нас упав імпорт. Зараз у нас баланс тимчасово вирівнявся. Це означає, що тиск на гривню з боку імпорту, з боку покупки доларів — мінімізований. Прийшли гроші з МВФ — 2,1 мільярда доларів США. Зараз ще один транш очікуємо, очікуємо також кошти Світового банку. Є всі чинники вважати, що до кінця року різких коливань курсу не передбачається", –​ сказав Марченко в ексклюзивному інтерв'ю Радіо Свобода 16 липня.

Зазначимо, на кандидатуру Шевченка на пост голови НБУ 16 липня зранку ринок валют уже відреагував падінням гривні — в покупці долар у порівнянні із попереднім днем подорожчав на 16 копійок, євро — на 25. За один день, 16 липня на міжбанку зі стартових ранкових 27,19 / 27,22 гривень за долар на кінець дня курс гривні упав до 27,32 / 27,345 грн/долар. Торги на міжбанківському валютному ринку НБУ ніяк не регулював — не виходив ані з продажем, ані з покупкою валюти.

Надія Михальчук, спеціально для Delo.ua

Загрузка...
Новое видео
Що українці думають про опитування Зеленського 25 жовтня?
Загрузка...