Рада прийняла євроінтеграційний закон про когенерацію тепла й електрики

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

За відповідний законопроект №4527 у другому читанні та в цілому на засіданні 24 лютого проголосувало 273 депутати, жоден не був проти та не утримався. Проект документу був внесений урядом Дениса Шмигаля більше двох років тому - в грудні 2020 року.

Як зазначає Держагентство з енергоефективності та енергозбереження, яке розробляло документ, прийнятий закон закладає фундамент для розвитку в Україні саме високоефективної когенерації із дотриманням принципів та положень законодавства Європейського союзу, зокрема директиви 2012/27/ЄС про енергоефективність.

У відомстві вказують, що така реформа дасть змогу підвищити ефективність використання палива та сприятиме енергобезпеці, гнучкості енергосистеми і декарбонізації.

"Високоефективна когенерація розглядається як один з інструментів підвищення рівня ефективності використання енергоресурсів під час виробництва енергії. Збільшення такої генерації в енергетичному міксі - вагомий фактор енергетичної безпеки та ще один євроінтеграційний крок України", – прокоментував голова агентства Валерій Безус.

У Держенергоефективності вказують, шо когенераційні установки повинні забезпечувати економію первинної енергії (щонайменше 10% заощадження енергії для установок потужністю понад 10 МВт) у порівнянні з гармонізованими еталонними значеннями ефективності при окремому виробництві електричної і теплової енергії.

"При цьому потенціал економії енергії на практиці є значно вищим. В масштабах країни йтиметься про значний обсяг заощадження паливно-енергетичних ресурсів", - підкреслюють в профільному відомстві.

Зазначається, що вагомою перевагою високоефективних когенераційних установок є також можливість децентралізації генерації електричної енергії, і така розподілена гнучка генерація є особливо затребуваною в умовах атак Росії на українську енергетичну інфраструктуру.

Відповідно до прийнятого закону, в Україні передбачається заміна механізму кваліфікації когенераційних установок на кваліфікацію високоефективної когенерації за вимогами вищезгаданої директиви ЄС; механізм видачі гарантій походження електроенергії, виробленої високоефективними когенераційними установками.

Кваліфікацію високоефективної когенерації та видачу гарантій походження здійснюватиме Держенергоефективності. Передбачено, що установки можуть бути віднесені до високоефективної когенерації за результатами розрахунків, здійснених відповідно до методики визначення ефективності процесу когенерації, яку розробляє це держагентство.

Реалізація закону має посприяти перебудові діючих неефективних ТЕЦ у високоефективні установки комбінованого виробництва електричної та теплової енергії; підвищенню ефективності використання палива, зменшенню споживання енергоресурсів та скорочення викидів парникових газів; гнучкості енергосистеми та виконанню міжнародних зобов’язань, які взяла на себе Україна у рамках договору із Енергетичним співтовариством та угоди про асоціацію з ЄС.

В агентстві також зазначають, що в самому Євросоюзі високоефективна когенерація вже забезпечує 12% електроенергії та 16% теплової енергії, що використовується в будинках, промисловості та централізованому теплопостачанні, що сприяє економії енергії, еквівалентній близько 30 мільярдам кубометрів газ на рік, з чого річна економія самого газу складає 15 мільярдів кубометрів.