Digital banking 2024. Як цифрові банки планують розвивати сервіси майбутнього

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

• Думаємо про open banking
• Як open banking може бути корисний клієнтам 
• Рухаємося в напрямку Євросоюзу
• Створюємо суперзастосунки 
• Зосередимося на питаннях безпеки 
• Впроваджуємо штучний інтелект
• Розвиваємо фінтех-можливості 

Думаємо про open banking

Зараз фінтех готується до важливої події, що відбудеться в серпні 2025 року. Мова йде про зміни в напрямку відкритих фінансів. Справа в тому, що Національний банк України активно працює над темою відкритого банкінгу.  

"Наше бачення таке: відкритий банкінг - це один з кроків до відкритих фінансів. Що зараз відбувається? Законом «Про платіжні послуги" передбачено, що з 1-го серпня 2025 року всі банки мають відкрити свої API. Це потрібно, щоб всі гравці ринку могли зі своїм рішенням, цікавим для споживача, доєднатись до будь якого банку. Тому стандарти відкриття API для всіх банків мають бути однакові», - розповів заступник голови правління НБУ Олексій Шабан під час Digital Banking Conference.

Щоб такі зміни можна було реалізувати в Україні, регулятор взяв за основу досвід Berlin Group  та інших інституцій з європейських країн. Раніше в Європі відкриття могло відбуватися зверху або ринок сам самоорганізовувався, зазначає Шабан. 

За його словами, мова йде не тільки про технічну специфікацію. В тому числі, на безоплатній основі має відкриватися й мінімальний набір так званих базових API. Все інше, додаткове - це будуть комерційні API. Вони теж потім будуть стандартизуватися, але банки за це можуть брати гроші.

"Все одно певний обсяг інформації має відкриватися на безоплатній основі зі сторони банків. Це все буде стандартизовано", - акцентує Шабан.  

Зі свого боку НБУ має затвердити ці специфікації. Але регулятор планує затвердити результати консенсусу, який банки між собою мають досягнути. 

"Ми вважаємо, що цей процес має відбутися десь навесні 2024 року. Тоді в банків буде час, десь рік-півтора, щоб встигнути відкрити API у визначений законом термін", - пояснює банкір. 

Шабан впевнений у тому, що в серпні 2025 року українські банки зможуть відкрити доступ як до інформації на рахунках, а також для ініціювання транзакцій.  

Але треба пам’ятати, що:

1) Дозвіл на отримання доступу до рахунку дає лише власник рахунку, тобто клієнт.

2) Отримати доступ зможуть тільки ті учасники платіжного ринку, які пройдуть певну необхідну авторизацію - або для доступу до інформації по рахунку, або для ініціювання платіжної операції.

Як open banking може бути корисний клієнтам 

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин в коментарі Delo.ua пояснює, що зараз банки мають обговорити, які самі стандартизовані дані клієнтів будуть передаватися через API та який саме стандарт даних буде в рамках open banking. Тобто, всі банки повинні передавати дані в одному форматі, вимірі, з однаковими назвами та ін. 

Для розуміння Андрій Шевчишин наводить такий приклад. Уявіть, що в 2025 році якась компанія розробила та запустила застосунок, який допомагає клієнту підібрати найкращу пропозицію по депозиту в Україні та оформити цей депозит в один клік. При цьому клієнт має кошти на різних рахунках різних банків. Тоді додаток, наприклад, зможе сконцентрувати потрібну суму на одному рахунку та розмістити кошти на депозиті.

Але щоб такий розрахунок був реальним та об’єктивним, додаток має отримати банківську інформацію про клієнта, проаналізувати її, порівняти з існуючими варіантами по депозитах на ринку та запропонувати найвигідніший депозит. Тоді застосунок може запросити в громадянина дозвіл на отримання банківських даних.

За словами експерта, технічно погодження клієнта поділитися банківською інформацією з застосунком має виглядати, як, наприклад, наразі проходить верифікація через "Дію". Таке погодження може відбуватися або одноразово при активізації застосунку, або при виконанні кожної операції окремо.

Щоб система працювала стабільно, учасники фінтех-ринку мають приділити особливу увагу питанням кібербезпеки, щоб хакери не змогли вкрасти дані про клієнтів в той момент, коли вони передаються з банка до застосунку саме через API, продовжує Шевчишин. Якщо галузь зможе мінімізувати такі ризики, тоді open banking в Україні матиме великі перспективи, оскільки можна запускати різноманітні фінансові продукти, що будуть користуватися великим попитом серед користувачів.

Рухаємося в напрямку Євросоюзу

Український digital banking має враховувати той факт, що Україна йде в напрямку членства в ЄС. Тож всі гравці в цій галузі вже зараз мають орієнтуватися на європейське законодавство, вважає директор з інновацій NovaPay Олексій Рубан. Це важливо, оскільки в майбутньому кордони з Європою будуть зникати, послуги цифрового банкінгу стануть будуть більш затребувані, якщо враховувати шість мільйонів українців, що виїхали за кордон після 24 лютого. Тож до цих євроінтеграційних змін сектор digital banking має готуватися заздалегідь. 

Створюємо суперзастосунки 

В нашій країні сектор цифрового банкінгу створюватиме нові застосунки, які будуть простими, зручними та зрозумілими, впевнений голова Української асоціації фінтех та інноваційних компаній Ростислав Дюк. І цей тренд засновано на певних етапах розвитку вітчизняної фінтех-індустрії.

"Коли ми починали в 2017 році рухати розвиток фінтеху в Україні, в нас була дискусія з одним з виконавчих директорів МВФ в Вашингтоні. Він сказав: «Зараз все це в одному застосунку. Далі все це трансформується в багато кнопочок, фінтехів в телефоні. Потім тобі набридне перегортати екрани, воно знову все піде в один застосунок". Тобто, зараз ця філософія мігрує в філософію суперапа, оскільки діджитал банкінг трансформується в суперап», - говорить Дюк.

Зосередимося на питаннях безпеки 

Подальший розвиток цифрового банкінгу в Україні потребує, щоб учасники ринку зфокусувалися на темі безпеки, говорить член правління ОТП Банку Олег Клименко. Цей тренд посилюється, оскільки раніше ризики для українців обмежувалися наявністю картки. Тобто, якщо людина загубила картку, її могли знайти та зняти кошти. Але зараз соціальна інженерія вийшла за межі картки. Фактично завдяки діджиталізації, соцінженерія пов'язана майже зі всіма залишками на рахунках клієнта.

Загалом, питання безпеки – надважливий тренд в digital banking в майбутньому, тому що потрапити на шахраїв може хто завгодно, навіть клієнти, що пов’язані з розвитком банків чи технологій. Тож не варто недооцінювати шахраїв, адже злочинна кіберіндустрія побудувала серйозні схеми, які допомагають виманювати необхідні дані з метою викрадення грошей.

Впроваджуємо штучний інтелект

Розумні технології вже докорінно змінюють певні рутинні процеси в цифровому банкінгу України, допомагають налагоджувати комунікації з клієнтами та розвивати бізнес. Цей тренд підтверджує досвід банків. 

Олег Клименко з ОТП Банку наводить цікавий приклад. ШІ може продуктивно працювати з емоціями клієнтів. Представимо, що клієнт банку дзвонить в кол-центр з метою вирішення своєї проблеми. Далі в нього відбувається розмова з менеджером. В цьому випадку ШІ може аналізувати питання та відповіді з точки зору емоцій співрозмовників. Як це відбувається?

Перший етап. Штучний інтелект може перевести розмову менеджера банку з клієнтом з голосу в текст. 

Другий етап. Ця модель може розкласти цю розмову на складові та "побачити":

• які питання задав клієнт менеджеру, 
• які варіанти вирішення проблеми запропонував менеджер клієнту, 
• чи були такі пропозиції оптимальними для клієнта, 
• якими були емоції клієнта та менеджера під час розмови тощо.   

Загалом, окрім аналізу поведінки клієнта банку, штучний інтелект може допомагати в обробці великих даних, оптимізації рутини співробітників та ін.   

Розвиваємо фінтех-можливості 

Український digital banking має пропонувати нові сервіси, оскільки люди хочуть швидко та просто розраховуватися за послуги та товари в будь-якому місці та в будь-якій ситуації. Тож на які інноваційні можливості чекають клієнти цифрових банків?

Зокрема, Ростислав Дюк говорить, що йому не вистачає інструментів, які дозволять зручно інвестувати в акції. Такі технології розвивалися до 24 лютого. Ринок був зацікавлений у створенні відповідної інфраструктури. 

"Зараз розвитку цього інструменту не хватає. ОВДП – класна штука, її треба використовувати, щоб підтримувати державу. Але для нормального інвестиційного портфелю треба більше інструментів", - вважає Дюк. 

Своєю чергою, Олексій Рубан з NovaPay вважає, що діджитал банкінг має активніше впроваджувати сервіси в офлайні. Так, має сенс реалізовувати різні варіанти для зручного розрахунку, скажімо, в магазині поруч з будинком чи на ринку. 

А Олексій Шабан з НБУ відмітив, що на столичних ринках вже з’являються цифрові сервіси. Зокрема, на ринку на Печерську є люди, які вішають не просто номер картки, а QR-код для оплати через банк.