- Категорія
- Фінанси
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Кожен сьомий дорослий українець бере мікрокредити на ліки й харчі – доіслідження
Українці зараз все частіше беруть мікрокредити. Згідно з дослідженням Асоціації українських банків стосовно ринку кредитування від мікрофінансових організаціях (МФО), загалом серед дорослого населення – 13% користується послугами МФО. Майже половина користувачів мікрофінансування говорить, що потреби в кредитах під час повномасштабної війни зросла, а 23% стверджують, що звернулись за мікрокредитами вперше саме через воєнні дії.
Українці загалом часто користуються послугами МФО й беруть мікрокредити. Так, за даними Опендатабот, минулого року загалом уклали 8 244 855 мікрокредитних договорів на суму 40,62 млрд грн. Суми та кількість мікропозик стабільно зростають, проте все ще менші за показники напередодні повномасштабного вторгнення. У середньому, українці брали близько 700 тисяч мікрокредитів на місяць.
Послугами МФО українці користуються тому, що для них це простіше й швидше – так відповіло 67% респондентів. Ще 15% сказали про те, що банки їм не дають кредити чи їх потрібно занадто довго чекати.
Кількість українців, які брали мікрокредити, значно зросла за останні два роки:
Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua- 13% опитаних вперше вирішили оформити мікрокредит;
- 46% користувачів стали брати кредити частіше;
- 12% користувачів стали брати кредити рідше.
Найчастіше громадяни України беруть мікрокредити для того, щоб купити товари щоденного вжитку до наступної заробітної плати, придбати ліки та відремонтувати власне житло або автомобіль.
З тих, хто отримав швидкі позики, витрачають кошти на:
- щоденні потреби — 67%;
- придбання ліків в аптеці – 31%;
- витрати на ремонт житла або авто – 19%.
Богдан Слуцький, фінансовий аналітик, говорить що такі цифри вказують на те, що український внутрішній ринок мікрокредитування поступово адаптується до нових умов після падіння з початку повномасштабного вторгнення агресора, проте ще не досяг довоєнного рівня.
Аналогічна тенденція спостерігається і на банківському ринку кредитування громадян. До початку повномасштабного вторгнення портфель виданих банками кредитів фізичним особам досягнув понад 255 млрд грн. Станом на початок березня 2023 року (через рік після повномасштабного вторгнення) цей показник був уже на 25% менше – 205 млрд грн. Станом на початок березня 2024 року, портфель виданих банками кредитів фізичним особам зріс на майже 13% (порівняно з 2022 роком) – до 231 млрд грн, але це на 24 млрд грн менше показника 2021 року.
Вартість нецільових гривневих банківських кредитів для громадян за останній рік трохи подешевшала. Якщо у січні 2023 року середня банківська ставка складала 34,9% річних, то у січні 2024 року – 34,2% річних (мінус 0,7 відсоткового пункту). Якщо розділити цей показник на 12 місяців, то виходить 2,85% на місяць.
"Подешевшала за останній рік і вартість гривневого овердрафту. Якщо у січні 2023 року середня ставка за ним складала 16,9% річних, то у січні 2024 року – 14,7% (мінус 2,2 відсоткових пункти). Або 1,23% на місяць", – каже Слуцький.