Операція "Фіскалізація". Як обмін податковими даними вплине на власників банківських рахунків за кордоном

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Обмін податковою інформацією виглядатиме так. ДПС надішле відомості про рахунки закордонних громадян, які відкриті в українських фінустановах, податковим органам інших країн. Натомість ДПС отримає відомості про аналогічні рахунки, що належать українцям в іноземних банках, інвестиційних та страхових компаніях.

На цьому етапі жодні наслідки (штрафи, донарахування податкових зобов'язань тощо) власникам "заморських" рахунків не загрожують. Але у майбутньому ДПС завдяки регулярному обміну подібними даними зможе виявляти українців, які мають накопичення за кордоном, не декларують їх та не сплачують з них податки.

Що таке обмін податковою інформацією

Механізм обміну фінансовою інформацією з метою оподаткування розробила Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Він був запроваджений у 2013 році.

Цей стандарт отримав назву CRS (Common Reporting Standard). Він передбачає взаємний обмін даними між країнами, які приєдналися до такого обміну, про фінансові рахунки та активи іноземних громадян та резидентів.

На сьогоднішній день партнерами з обміну інформацією є 118 країн. Україна відтепер також серед них.

Відповідний перелік країн розміщено на офіційному сайті ДПС .

Як відбувається обмін податковою інформацією на практиці

ДПС збирає дані у підзвітних фінансових установ (банки, торговці цінними паперами, інвестфонди тощо), їх ще називають фінансовими агентами.

Такі агенти у період до 1 липня 2024 року мали надати податковій спеціальні звіти про рахунки резидентів тих юрисдикцій, які входять до згаданого списку зі 118 країн.

Звіти охоплюють період з 1 липня 2023 року до 31 грудня 2023 року.

Українська податкова опрацьовує ці звіти і 30 вересня 2024 року вона розішле їх податковим (фіскальним) органам тих країн, які є партнерами України з обміну.

У свою чергу українська ДПС отримає від партнерів обміну дані про рахунки українців, які відкриті в інших юрисдикціях. Наприклад, в Австрії, Бельгії, Швейцарії чи на Сейшельських островах.

Хто має збирати дані про своїх клієнтів

Міністерство фінансів ще у грудні 2023 року опублікувало докладне роз'яснення, які фінансові структури підпадають під вимоги CRS, яких фінструктур ці вимоги не стосуються, про які рахунки отримуватиме дані ДПС, а які рахунки виключені з обміну.

До підзвітних фінансових агентів належать:

1. Банки;
2. Брокери, які обслуговують рахунки у цінних паперах;
   
3. Кредитні спілки;
   
4. Оператори платіжних послуг;
   
5. Емітенти електронних грошей;
   
6. Компанії з управління активами (КУА);
   
7. Корпоративні та пайові інвестфонди;
   
8. Фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю та управителі цих фондів;
   
9. Недержавні пенсійні фонди, адміністратори та управителі активами НПФ;
   
10. Страхові компанії, що оформлюють договори страхування життя (з деякими винятками).
    

Не є підзвітними агентами Кабінет Міністрів, Нацбанк, міжнародні міжурядові організації, Пенсійний фонд України, а також пенсійні фонди Кабміну, НБУ та міжнародних організацій.

Які дані передаються за стандартом CRS

По суті, будь-який рахунок, відкритий у підзвітних фінансових організаціях, стає предметом моніторингу та подальшого обміну. Тобто це депозитні рахунки, кастодіальні рахунки (призначені для цінних паперів), частки в інвестиційних фондах, страхові договори та пенсійні рахунки.

Перелік рахунків, які не потрапляють до CRS-обміну, досить обмежений. Зокрема, це накопичувальні та пенсійні рахунки, що підлягають пільговому оподаткуванню; рахунки, призначені для виконання судових рішень, для продажу чи здавання майна в оренду; депозитні рахунки, які банк відкриває для погашення заборгованості клієнтом.

Чиї рахунки потраплять у перший обмін податковою інформацією

Поки що напружитися слід лише мільйонерам. Справа в тому, що в перший обмін даними, який пройде 30 вересня, потраплять рахунки з високою вартістю. Це рахунки, що належать фізособам, еквівалент яких перевищував $1 млн станом на 30 червня 2023 року.

А ось уже через рік, у вересні 2025-го, в обмін податковою інформацією будуть включені всі інші рахунки фізосіб номіналом менше 1 млн дол. Крім того, згодом в обмін потраплять також рахунки організацій (компаній), сума яких перевищує 250 тис. дол.

Етапи запуску обміну податковою інформацією

До чого готуватись власникам іноземних рахунків

Не слід забувати, що українські громадяни зобов'язані декларувати свої доходи незалежно від юрисдикції. Тобто, якщо у швейцарському чи австрійському банку відкрито депозит, то відомості про нього та про нараховані за ним відсотки необхідно відобразити у щорічній декларації.

Але звітують далеко не всі. Тому ДПС хоче спростити собі доступ до таких відомостей про українських платників податків, які уникають декларування.

Отримуючи дані в рамках CRS, українська податкова знатиме:

• ПІБ власника рахунку, його дату народження, адресу реєстрації/проживання;
• Ідентифікаційний номер платника податків;
• Реквізити рахунку та валюту рахунку;
• Відомості про фінансову установу, де було відкрито рахунок;
• Поточний баланс рахунку та нарахований дохід/отриманий прибуток.

Таким чином, ДПС матиме всю необхідну інформацію для того, щоб нарахувати податкові зобов'язання у вигляді ПДФО. Не виключені і штрафні санкції, які можуть сягати 50% суми несплаченого податку.

Втім, поки що механізм CRS в Україні перебуває в "пілотній" стадії, тому донарахування податків і штрафи не стануть масовим явищем.

Але у 2025-2026 роках податкова швидше за все ґрунтовно займеться рахунками українців за кордоном і притягуватиме прихильників заморських юрисдикцій до відповідальності.