Третина кредитів в Україні прострочена: що робити з проблемним боргом та чи є загроза для банківського сектору

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

За даними НБУ, частка непрацюючих кредитів (NPL) в українських банках за 2023 рік становила 37,4%, тоді як у 2022 році вона перевищувала 38%. Тож за минулий рік обсяг NPL  скоротився на 9,7 млрд грн і зараз становить 422,4 млрд грн.

Як пояснили в Нацбанку, частка NPL у банківському секторі України скоротилася через зростання кредитного портфеля. Так, попит на гривневі кредити зростав сім місяців поспіль, у тому числі поза межами державних програм. Окрім того, зростають роздрібні незабезпечені споживчі та іпотечні позики.

Нагадаємо, що до повномасштабного вторгнення частка непрацюючих кредитів в українських банках скорочувалася. Цей процес тривав з 2018 року, коли рівень NPL сягав 55%, і станом на 1 березня 2022 року цей показник знизився до 27% . Але після тривалого скорочення, частка NPL знову почала зростати з середини 2022 року. 

Який вплив має велика частка NPL

Велика частка непрацюючих кредитів негативно впливає загалом на банківську систему. Банки недоотримують дохід та втрачають кошти. 

Павло Матіяш, генеральний директор Activitis, пояснює, що збитки, які банки можуть понести від остаточно непрацюючого портфелю, вплинуть на капітал банків. Оскільки держава володіє 53,3% чистих активів банківського сектору, а це може призвести до витрат бюджету на докапіталізацію державних банків.

Іван Світек, голова правління Юнекс Банку, говорить, що основна проблема та водночас ризик, які несуть у собі дефолтні кредити – дисконтування капіталу банку. Через те, що фінустанови мають формувати резерви під NPL за рахунок капіталу, показник регулятивного капіталу скорочується. У складних ситуаціях, якщо порушуються нормативи достатності капіталу, це може вимагати від акціонерів внесення додаткових коштів у капітал.

Він зауважив, що саме з цієї причини ситуація з великою часткою непрацюючих кредитів в Україні не є критично. Адже великі обсяги проблемної заборгованості у держбанках багато в чому є спадком попередніх десятиліть, тобто сформувалися досить давно. Вони давно зарезервовані й вже не можуть чинити тиск на капітал. Крім того, очевидно, що у випадку з держбанками навіть якщо постане питання про докапіталізацію, акціонер зможе знайти ресурси. В більшості ж приватних банків ситуація менш складна. Хоча й загострилася з початком повномасштабного вторгнення.

Олена Єрмолова, директор з управління ризиками, член правління ГЛОБУС БАНКУ, говорить, що обсяг проблемних кредитів – це зворотний бік кредитування як такого. В умовах війни, особливо в перші тижні, 99% кредитів можна було вважати проблемними. На початку повномасштабного вторгнення більшість фінустанов з розумінням поставилися до об’єктивних обставин війни. 

Наприклад, клієнтам були запропоновані досить гнучкі умови кредитних канікул тривалістю 3-6 місяців (такими канікулами скористалося до 60% позичальників), на початку військових дій банки практично в автоматичному режимі надавали відтермінування зі сплати основного зобов’язання. 

Що робити з непрацюючими кредитами

Павло Матіяш, зазначив, що для оптимізації ситуації з непрацюючими кредитами важливо провести детальний аудит проблемного портфелю. Це дозволить оцінити реальний стан справ і визначити кредити, які є остаточно безнадійними та не підлягають поверненню. Після ідентифікації таких кредитів слід прийняти обґрунтоване рішення щодо їх списання. Списання безнадійних кредитів дозволить банкам звільнити резерви, що були сформовані майже під 100% суми цих кредитів.

"Щоб зменшити частку NPL, потрібно збільшити рівень та обсяги кредитування з метою формування нового портфелю та фінансування якісних клієнтів. Активне кредитування сприяє зростанню економіки, оскільки надає бізнесу необхідні ресурси для розвитку та розширення", – каже Матіяш.

Зазвичай, скорочення обсягу непрацюючих кредитів відбувається переважно через їхнє списання або реструктуризацію. Але існує й альтернативний шлях – це продаж таких кредитів через державні онлайн-аукціони Прозорро. Продажі.Така практика вже існує: непрацюючі кредити банків-банкрутів реалізовує через систему Прозорро.Продажі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Переважна частка активів цих банків – саме права вимоги за кредитними договорами. Про це говорить Ілля Михайлов, голова Наглядової ради АТ "Прозорро.Продажі".

Він додає, що NPL – це активи з невисокою інвестиційною привабливістю і вони лише втрачатимуть в ціні. Тоді як зараз є ринок й інструмент онлайн-аукціонів, аби реалізовувати у прозорий спосіб та зменшувати обсяг непрацюючих кредитів у банківській сфері загалом. 

Наталія Гуріна, заступниця голови правління Райффайзен Банку, пояснила, що  першим і одним з найважливіших кроків для скорочення обсягів NPL є впровадження ефективної системи запобігати виникненню простроченої заборгованості за кредитом клієнта. Також банк проводить регулярний моніторинг та ідентифікує тих клієнтів, які з високою ймовірністю можуть мати потенційні труднощі зі своєчасним та повним обслуговуванням кредитів. 

"Зокрема, певний час від початку повномасштабного вторгнення  клієнти обслуговували кредити за новими адаптованими графіками, і дійсно певна частина портфеля випала у непрацюючі. На сьогодні рівень NPL складає близько 17%, але це набагато краще, ніж в цілому у банківській системі", – каже Гуріна. 

Вона додає, що лише невелика доля нових NPL Райффайзен Банку (що були визнані такими протягом 2023 року) перейшла з працюючого портфелю до дефолтного – не більше 1%. В роздрібному портфелі перехід склав близько 7%. 

Загалом, що стосується фізичних осіб, то найчастіше для вирішення ситуації з непрацюючим кредитом використовують такі інструменти як реструктуризацію, кредитні канікули чи узгодження індивідуального плану погашення заборгованості. Вибір інструменту залежить від оптимального рішення з огляду на поточний та перспективний стан клієнта.

Чого очікувати від рівня NPL у 2024 році

Іван Світек зазначає, що у тому разі, якщо ситуація з початку наступного року  почне покращуватися, як це закладено в базових прогнозах регулятора, можна очікувати на поступове скорочення частки NPL у системі. Трохи більшими темпами у держбанках, оскільки в них базова ситуація набагато гірша. Набагато меншими – у приватних банках, які за минулий рік скоротили показник із 23,7% до 16%. 

Трохи більшими темпами у держбанках, оскільки в них базова ситуація набагато гірша. Набагато меншими – у приватних банках, які за минулий рік скоротили показник із 23,7%.

Олена Єрмолова вважає, що суттєве скорочення проблемних кредитів можливе за двох умов: перемога у війні та зростання економіки та відповідне збільшення доходів громадян. Загалом же розвиток кредитування у 2024 році напряму залежатиме від стану економіки. 

За консервативного сценарію фінансова невизначеність до певної міри може стримати розвиток кредитування. Тоді проблемні позики перебуватимуть в стані ремісії і їхня кількість може дещо знизитися, але несуттєво (до 25-28%).  

"За оптимістичного сценарію (якщо на фоні міжнародної допомоги, внутрішні економічні умови будуть максимально сприятливим і дозволять регуляторові знизити розмір облікової ставки до 14-12%), потенціал подальшого зниження ставок за кредитами на 2024 рік оцінюється на рівні в середньому 2-3%, при цьому кількість проблемних кредитів також може скоротитися до 20%", – підсумувала Єрмолова