Українці зберігають інтерес до готівкової гривні. Як громадяни змінюють платіжні звички під час війни

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Наприкінці січня минулого року – останнього мирного місяця перед повномасштабною війною – на руках громадян і підприємств було понад 583,5 млрд грн. Але вже наприкінці лютого цей показник досяг майже 634,7 млрд грн (приріст у 8,7%). Причина зрозуміла: люди в паніці бажали знімати з рахунків кошти, страхуючись від імовірних збоїв в банківській системі.

На сьогоднішній день паніка серед громадян відчутно стихла, але, як не дивно, вони все ще зберігають інтерес до паперових грошей. Для порівняння, згідно з даними Нацбанку (так званий грошовий агрегат М0), наприкінці березня 2023 року на руках громадян і підприємців лишилося 630,6 млрд грн – сума, надзвичайно близька до лютневих показників 2022-го.

З початку повномасштабної війни українці назбирали найбільше готівкової гривні наприкінці грудня минулого року – більше 666 млрд грн. Найменше – у вересні 2022-го (623,3 млрд грн). І для цього є низка пояснень.

Вдруге готівку українці почали згрібати, боячись відключень

У коментарі Delo.ua голова правління Юнекс Банку Іван Світек звертає увагу на те, що восени минулого року в суспільстві почала зростати тривожність щодо перспектив проходження опалювального сезону. На початку осені вона ґрунтувалася переважно на страхах та даних європейських ринків щодо вартості енергоресурсів, головним чином - газу.

"Але вже у жовтні-листопаді ці побоювання отримали цілком прикладне підтвердження, коли РФ почала масово обстрілювати енергетичну інфраструктуру. Одним із наслідків блекаутів став обмежений доступ до карткової платіжної інфраструктури та банкоматів, що стимулювало людей створювати запаси готівки на випадок ще триваліших відключень", – каже експерт.

Разом з тим зусилля банків та НБУ, спрямовані на забезпечення енергонезалежності принаймні частини відділень досить швидко зняли проблему. Звичайно, для подоланні тієї кризи було багато зроблено і з боку торговців, які забезпечували генераторами магазини – без цього POS-термінали на місцях не змогли б працювати. Але найбільший внесок звичайно зробили енергетики.

"Все разом це досить швидко зняло гостроту проблеми і вже на початку року українці стали менше приділяти уваги готівці кишені – карткою без проблем знову можна було розрахуватися майже всюди, як і раніше. Крива М0 дуже чітко відбиває загальну картину минулої зими", – резюмує голова правління Юнекс Банку.

Кошти на банківських рахунках до запитання суттєво зросли

Попри те, що тенденція по готівковій гривні на руках населення і бізнесу були з початку минулого року була змінною, кошти на рахунках до запитання суттєво зросли. Це видно по статистиці НБУ стосовно так званого грошового агрегату М1, який складається зі згаданої готівки і грошей на банківських рахунках. І звісно, це пов’язано з зарплатами військовикам.

Такий приклад: якщо за підсумками січня 2022-го М1 складав 1,231 трлн грн, то за два місяці – 1,358 трлн грн ("плюс" 10%). Наприкінці ж січня цього року показник сягнув майже 1,53 трлн грн. Щоправда, з цього моменту М1 почав помітно скорочуватись, впавши за підсумками березня 2023-го до 1,5 трлн грн (42% – готівка, 58% – гривня на рахунках до запитання).

Як пояснює фінансовий аналітик, колишній член Ради НБУ Віталій Шапран, у скороченні М1, як і в динаміці агрегатів загалом, завжди необхідно враховувати і чинник ділової активності.

"Скорочення відбулось і через пригнічення ділової активності. По факту агрегат М1 – це готівка в обігу та безготівкова гривня на рахунках до запитання, тобто те все, що обслуговує рух товарів та послуг. Якщо ділова активність знижується разом із інфляційним потенціалом, то в економіці потрібно менше коштів для обслуговування руху товарів та послуг", – говорить він.

Втім, за його словами, зниження М1 вже не таке й велике, і навряд буде мати якісь помітні практичні наслідки для економіки в найближчі місяці. Що ж до прогнозів по М0 і М1, то Віталій Шапран вважає, що до кінця року по них буде тільки зростання, оскільки ділова активність знижуватись весь час не може, а і інфляційний потенціал залишається високим.

Що відбувається з готівкою в банківській системі

Як свідчить остання статистика НБУ, за підсумками І кварталу 2023 року готівкові надходження до банків через каси склали 601,2 млрд грн, що на 22,6% більше, порівняно з аналогічним періодом торік. Готівкові видатки – 565,2 млрд грн, що на 3,7% більше, ніж за перший квартал 2022 року. Іншими словами, за три місяці в системі осіло 36 млрд грн.

При цьому до трійки касових операцій з видачі готівки увійшли такі (% від загального обсягу видатків):

• операції клієнтів з використанням платіжних карток – 84,3%;
• підкріплення операторів поштового зв’язку – 4,1%;
• придбання іноземної валюти у клієнтів – 4%.

Паралельно найбільшими джерелами надходжень готівки до кас банків стали наступні:

• операції клієнтів з використанням платіжних карток – 31,9%;
• торговельна виручка – 31,6%;
• виручка від усіх видів послуг – 17,6%.

Стосовно такого зростання надходжень Віталій Шапран акцентує, що в основному це пов’язано, звичайно ж, із тією самою інфляцією. Готівкова виручка підприємств – через збільшення цін – кількісно зросла. Однак, додає він, не варто виключати і впливу зміни швидкості обігу грошей, зміни території обігу гривні (деокупація) та зміни кількості економічних агентів.